Рішення

від 14.02.2024 по справі 925/1544/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1544/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄТОЛ",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондакова Неля Володимирівна,

про визнання договорів недійсними.

Представники учасників справи:

Позивач Мартинюк С.В., адвокат;

Відповідач: ТОВ "ЛЄТОЛ" Ульянов С.В., адвокат;

Відповідач: ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" не з`явився;

Третя особа: не з`явилася.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 14.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА" звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄТОЛ", до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ".

1.2. Змістом позову є немайнові вимоги:

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" від 21.06.2023, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1015;

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" від 21.06.2023, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1017;

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" від 21.06.2023, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1019;

- визнати недійсним договір застави, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" від 23.06.2023, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1028.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що договори іпотеки, які укладені між відповідачами ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ", є фраудаторними правочинами та вчинені відповідачами з метою унеможливлення звернення стягнення на майно відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" у межах виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 12.06.2023 у справі №906/400/22.

1.4.Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондакової Нелі Володимирівни.

1.5.В обґрунтування заяви позивач зазначив, що предметом позову є немайнові вимоги про визнання недійсними договорів іпотеки, які укладені між ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" та посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. Відповідно до пункту 5.1. глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки). Отже, у разі задоволення позову у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондакової Н.В. виникне обов`язок зняття заборони відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання визнання недійсним) договору застави (іпотеки).

1.6.20.11.2023 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1544/23. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 00 хв. 11.12.2023. Ухвалив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондакову Нелю Володимирівну.

1.7.Ухвалу суду від 20.11.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" - на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, які 22.11.2023 доставлено до електронних кабінетів (а.с. 74-75), відповідачу ТОВ "ЛЄТОЛ" та третій особі приватному нотаріусу Кондаковій Нелі Володимирівні - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які 28-29.11.2023 вручено відповідачу та третій особі (а. с. 76-77).

1.8.08.12.2023 відповідач ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 84).

1.9.11.12.2023 відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 87).

1.10.У підготовче засідання 11.12.2023 з`явився представник відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" адвокат Ульянов С.М. Представник позивача адвокат Мартинюк С.В. взяв участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції. Представник відповідача ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" та третя особа приватний нотаріус Кондакова Неля Володимирівна у підготовче засідання не з`явилися.

1.11.11.12.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 14 год. 00 хв. 20.12.2023.

1.12.12.12.2023 відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову повністю та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с. 98- 104).

1.13.В обґрунтування заперечень проти позову відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" зазначив, що 21.06.2023 відповідачі ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" уклали договори позики грошових коштів. На виконання договорів позики ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" перерахував ТОВ "ЛЄТОЛ" гроші, які останній використав у власній господарській діяльності. Тобто, договори позики повністю виконані позикодавцем і не носять фіктивного характеру. Позивач позовних вимог про визнання недійсними договорів позики не заявив. З метою забезпечення договорів позики відповідачі уклали договори іпотеки, які оскаржує позивач. Водночас за договорами іпотеки виникають акцесорні (додаткові) зобов`язання, до яких така підстава визнання недійсними застосовуватись не може. Відповідно до позиції Верховного Суду визнання договорів іпотеки недійсними без визнання договорів позики неможливе. Позивач відповідно до заявленого позову має грошові вимоги до відповідача на суму близько 8000000 (вісім мільйонів) грн. Позивач просить визнати недійсними договори іпотеки і застави відносно майна оціночною вартістю більше 40000000 (сорок мільйонів) грн. Такі вимоги не відповідають засадам розумності, є неспівмірними. У позовній заяві позивач не навів переконливих аргументів та доказів на підтвердження того, що саме за рахунок майна, яке передано в іпотеку та заставу, можна було погасити заборгованість перед ним. Рішенням господарського суду Житомирської області ухвалено стягнути солідарно з ДП "ГРОЗИНСЬКЕ" та ТОВ "ЛЄТОЛ" на користь ТОВ "Агротехніка" 5000000,00 грн у рахунок повернення попередньої оплати, 2243520,00 грн пені, 1033200,00 штрафу та 124150,80 грн витрат зі сплати судового збору. За цим рішенням суду не було задоволено вимог позивача за рахунок майна переданого в іпотеку та заставу за спірними договорами іпотеки та застави. Наявність боргу у відповідача перед позивачем не означає, що відповідач повинен був зупинити свою господарську діяльність, яка за своїм характером, безумовно, передбачає в тому числі взяття на себе зобов`язання перед контрагентами. Позивач не є єдиним контрагентом відповідача. Однак, цим позовом втручається у правовідносини відповідача з іншими особами. Борг відповідача перед позивачем ґрунтується на похідному договорі поруки. ТОВ "Лєтол" під час здійснення своєї діяльності для поповнення обігових коштів активно використовує інститут іпотеки, застави та поруки, в тому числі у взаємовідносинах із позивачем. Фактично позиція позивача зводиться до намагання заявленим позовом усунути власні прорахунки у господарських взаємовідносинах із відповідачем. Відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" вважав, що не може застосовуватись до даних правовідносин правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, на яку посилається позивач. Відповідно до якої вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності. Оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора. ТОВ "ЛЄТОЛ" не вчиняв правочину з розпорядження належним йому майном. Майно не вибувало із власності ТОВ "ЛЄТОЛ". Договори іпотеки та застави є такими, що укладені на забезпечення договорів позики та для підтримки господарської діяльності ТОВ "ЛЄТОЛ". Договори позики є реальними договорами, оскільки грошові кошти за договорами позики поступили на розрахункові рахунки ТОВ "ЛЄТОЛ" та були використанні на підтримання господарської діяльності товариства.

1.14.18.12.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив ТОВ "ЛЄТОЛ", у якій заперечив проти доводів відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" та зазначив, що договори позики не містять жодних умов або застережень щодо передачі ТОВ "ЛЄТОЛ" в забезпечення їх виконання в заставу чи іпотеку майна, як рухомого і нерухомого. Тобто, при укладенні договорів позики для отримання коштів у відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" не було обов`язку укласти забезпечувальний правочин, зокрема оскаржуваних договорів застави-іпотеки та обтяжувати усе належне майно ТОВ "ЛЄТОЛ". Відповідачі при укладені договорів позики фактично вийшли за межу своїх взаємних прав та обов`язків, які встановлені ними при укладені договорів позики. Позивач звернув увагу на не співмірність вартості обтяженого майна та суми забезпечених зобов`язань відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ". Оскільки з метою забезпечення виконання зобов`язань за договорами позики на суму 7000000,00 грн ТОВ "ЛЄТОЛ" обтяжено майно загальною вартістю 40849615,00 грн, що більше ніж у п`ять разів перевищує суму забезпечених зобов`язань. Відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" ні в добровільному, ні у примусовому порядку не виконав рішення господарського суду Житомирської області від 12.06.2023 у справі №906/400/22. Приватним виконавцем Бурмагою Є.А. встановлено під час примусового виконання рішення суду відсутність у боржника ТОВ "ЛЄТОЛ" коштів на рахунках для виконання судового рішення та обтяження заставою/іпотекою усього рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ "ЛЄТОЛ". Позивач вважав, що оскаржувані договори є фіктивними та такими, що укладені виключно з метою перешкоджання звернення стягнення на майно відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" під час примусового виконання рішення господарського суду Житомирської області від 12.06.2023 у справі №906/400/22 (а.с. 136-137).

1.15.20.12.2023 відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" подав до суду клопотання про залучення до участі у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Державне підприємство "ГРОЗИНСЬКЕ" (а.с. 144-145).

1.16.В обґрунтування клопотання зазначив, що Господарський суд Житомирської області стягнув солідно з ДП "ГРОЗИНСЬКЕ" та ТОВ "ЛЄТОЛ" на користь ТОВ "Агротехніка" 5000000,00 грн у рахунок повернення попередньої оплати, 2243520,00 грн пені, 1033200,00 штрафу та 124150,80 грн витрат зі сплати судового збору. За вказаним рішенням суду основним боржником є ДП "ГРОЗИНСЬКЕ" у зв`язку із невиконанням умов договору поставки майбутнього врожаю 2021 від 20.07.2021, а ТОВ "ЛЄТОЛ" є поручителем, тобто є солідарним боржником. У разі стягнення заборгованості з ТОВ "ЛЄТОЛ" за рахунок рухомого та нерухомого майна, останнє буде мати право вимоги до ДП "ГРОЗИНСЬКЕ" у порядку регресу, як поручитель який виконав зобов`язання за основного боржника. Отже, рішення суду у цій справі у разі задоволення позову може вплинути на права та обов`язки ДП "ГРОЗИНСЬКЕ".

1.17. 20.12.2023 позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 148).

1.18. 20.12.2023 відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 150).

1.19.У підготовче засідання представники позивача, відповідачів та третя особа не з`явилися.

1.20.20.12.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 12 год. 30 хв. 10.01.2024.

1.21.21.12.2023 відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких заперечив проти доводів позивача та зазначив, що у Цивільному кодексу України відсутні вимоги щодо зазначення у договорах позики посилання на укладенні у забезпеченні позики договори. Саме у договорах іпотеки або застави зазначається про існування договорів позики або кредиту, для забезпечення яких вони укладені. Щодо розміру позики та вартості заставного майна відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" зазначив, що кожна юридична особа самостійно вирішує, як вести господарську діяльність і суб`єктам господарювання вирішувати, який розмір позики та на яку суму буде передано у заставу чи іпотеку майно (а.с. 154-155).

1.22.09.01.2024 відповідач ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. (а.с. 160-163).

1.23.У обґрунтування заперечень проти позову відповідач ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" зазначив, що позивач має вимоги до відповідача на суму 8000000,00 грн, а просить визнати недійсними договори іпотеки і застави відносно майна оціночною вартістю більше 40000000,00 грн. Тобто такі вимоги не відповідають засадам розумності і є неспівмірними. ТОВ "ЛЄТОЛ" не вчиняло правочину з розпорядження належним йому майном. Майно не вибуло із власності ТОВ "ЛЄТОЛ". Договори іпотеки та застави є такими, що укладені на забезпечення договорів позики та для підтримки господарської діяльності ТОВ "ЛЄТОЛ". Договори позики є реальними. Кошти за договорами позики перераховані на рахунки ТОВ "ЛЄТОЛ" та використанні останнім на підтримання господарської діяльності товариства.

1.24.У підготовче засідання 10.01.2024 з`явився представник відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" адвокат Ульянов С.М. Представник позивача адвокат Мартинюк С.В. взяв участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції. Представник відповідача ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" та третя особа приватний нотаріус Кондакова Неля Володимирівна у підготовче засідання не з`явилися.

1.25.10.01.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.01.2024 о 10 год. 00 хв.

1.26.У судове засідання 30.01.2024 з`явився представник відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" адвокат Ульянов С.М. Представник позивача адвокат Мартинюк С.В. взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Представник відповідача ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" та третя особа приватний нотаріус Кондакова Неля Володимирівна у судове засідання не з`явилися.

1.27.30.01.2024 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 14 год. 00 хв. 14.02.2024.

1.28.13.02.2024 відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" подав до суду клопотання про долучення доказів у справу, зокрема договорів про внесення змін №1 від 09.02.2024 до договору позики грошових коштів, посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. 23.06.2023 за реєстровим №1027 та 21.06.2023 за реєстровим №1014, довідки ТОВ "ЛЄТОЛ" від 09.02.2024 про його балансову вартість активів та дебіторську заборгованість (а.с. 189-192).

1.29.14.02.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення до справи відповіді приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 14.02.2024 №586 щодо виконавчого провадження №72633698 від 28.08.2023, у якому боржник ТОВ "ЛЄТОЛ" не вчинив жодних дій щодо виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 21.08.2023 у справі №906/400/22, зокрема не повідомив про наявне майно належне боржнику, про наявність коштів, зокрема і на розрахункових рахунках, про наявність дебіторської заборгованості (а.с. 185-186).

1.30.У судове засідання 14.02.2024 з`явився представник відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" адвокат Ульянов С.М. Представник позивача адвокат Мартинюк С.В. взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Представник відповідача ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" та третя особа приватний нотаріус Кондакова Неля Володимирівна у судове засідання не з`явилися.

1.31.Представник позивача адвокат Мартинюк С.В. у судовому засіданні просив приєднати подані позивачем докази до справи, щодо клопотання відповідача про приєднання доказів до справи поклався на розсуд суду.

1.32.Представник відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" адвокат Ульянов С.М. у судовому засіданні просив приєднати подані відповідачем докази до справи.

1.33.14.02.2024 суд ухвалив з метою всебічного встановлення обставин справи, дотримання рівності процесуальних прав сторін та змагальності судового процесу повернутися на стадію дослідження доказів та ухвалив долучити до матеріалів справи докази, подані позивачем та відповідачем.

1.34.Представник позивача адвокат Мартинюк С.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.35.Представник відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" адвокат Ульянов С.М. у судовому засіданні у позові відмовити повністю.

1.36.14.02.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.37.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/1544/23.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є немайнові вимоги позивача про визнання недійсними договорів іпотеки та застави, укладених відповідачами.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує недійсність оспорюваних договорів іпотеки та застави з підстав їх вчинення на шкоду кредитору з метою уникнення виконання грошового зобов`язання та примусового виконання рішення суду.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є обставини, які відповідно до закону є підставою для визнання оспорюваних договорів іпотеки та застави недійсними; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.12.06.2023 Господарський суд Житомирської області ухвалив рішення у справі №906/400/22, яким стягнув солідарно з ДП "ГРОЗИНСЬКЕ" та ТОВ "ЛЄТОЛ" на користь ТОВ "Агротехніка" 5000000,00 грн у рахунок повернення попередньої оплати, 2243520,00 грн пені, 1033200,00 штрафу та 124150,80 грн витрат зі сплати судового збору (а.с. 16-25).

3.1.2.Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 у справі №906/400/22 апеляційну скаргу ТОВ "ЛЄТОЛ" на рішення Господарського суду Житомирської області від 12.06.2023 у даній справі повернуто заявнику разом з доданими до неї документами (а.с. 25-27).

3.1.3.15.08.2023 рішення Господарського суду Житомирської області від 12.06.2023 у справі №906/400/22 набрало законної сили.

3.1.4.21.08.2023 на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 12.06.2023 видано наказ (а.с. 28-29).

3.1.5.28.08.2023 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Є.А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №72633698 з виконання наказу №906/400/22 від 21.08.2023 (а.с. 30-31).

3.1.6.31.10.2023 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Є.А. надіслав ТОВ "Агротехніка" лист-відповідь №2420, у якій зазначив, що ним вжито заходів щодо встановлення наявності у боржника грошових коштів та майна, на яке може бути звернене стягнення з метою виконання судового рішення у встановленому законодавством порядку. За результатами вчинених виконавчих дій встановлено факт відсутності на рахунках боржника грошових коштів для виконання судового рішення. Встановлено факт реєстрації обтяження іпотекою усього нерухомого майна, право власності на яке належить боржнику. Встановлено факт обтяження заставою усього рухомого майна (транспортні засоби, с/г техніка, поголів`я ВРХ, майбутній врожай) право власності на яке належить боржнику, зокрема: чотири договори іпотеки від 21.06.2023, від 23.06.2023, посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. у реєстрі за №1015, №1017, №1019, №1028. Іншого майна, крім обтяженого вище вказаними договорами, на яке може бути звернено стягнення з метою виконання судового рішення, у боржника не виявлено. Враховуючи відсутність на рахунках боржника грошових коштів та обтяження усього належного йому майна, примусове виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 21.08.2023 у справі №906/400/22 є неможливим (а.с. 32-33).

3.1.7.21.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (іпотекодавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (іпотекодержатель) уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1015 (а.с. 34-38).

У пункті 1 договору іпотеки сторони визначили, що за цим договором з метою забезпечення належного виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку у порядку та на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно: комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Іркліїв, вул. Київська, буд. 210.

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки основним зобов`язанням є зобов`язання іпотекодавця, що випливає з договору позики, укладеного сторонами 21.06.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1014.

Цим договором забезпечується виконання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за договором позики, а саме повернення грошових коштів у сумі 5000000,00 грн до 31.12.2023 (п. 1.3 договору іпотеки).

3.1.8.21.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (іпотекодавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (іпотекодержатель) уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1017 (а.с. 39-44).

У пункті 1 договору іпотеки сторони визначили, що за цим договором з метою забезпечення належного виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку у порядку та на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно: комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Іркліїв, вул. Київська, буд. 209.

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки основним зобов`язанням є зобов`язання іпотекодавця, що випливає з договору позики, укладеного сторонами 21.06.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1014.

Цим договором забезпечується виконання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за договором позики, а саме повернення грошових коштів у сумі 5000000,00 грн до 31.12.2023 (п. 1.3 договору іпотеки).

3.1.9.21.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (іпотекодавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (іпотекодержатель) уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1019 (а.с. 45-50).

У пункті 1.1 договору іпотеки сторони визначили, що за цим договором з метою забезпечення належного виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку у порядку та на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно: комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Червоногірка, вул. Жуковського, буд. 64.

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки основним зобов`язанням є зобов`язання іпотекодавця, що випливає з договору позики, укладеного сторонами 21.06.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1014.

Цим договором забезпечується виконання зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за договором позики, а саме повернення грошових коштів у сумі 5000000,00 грн до 31.12.2023 (п. 1.3 договору іпотеки).

3.1.10.23.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (заставодавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (заставодержатель) уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1028 (а.с. 51-55).

У пункті 1 договору застави сторони передбачили, що заставодавець в забезпечення виконання своїх зобов`язань, що випливають з договору позики та зобов`язань за цим договором передає в заставу заставодержателю майно на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п.3 договору застави предмет застави належить застоводавцеві на праві власності, що підтверджується податковими накладними, свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, реєстром тварин.

Згідно з пунктом 6 договору застави сторони оцінюють предмет застави у 34184615,00 грн.

Цим договором забезпечується виконання зобов`язань заставодавця перед заставодержателем за договором позики, а саме повернення грошових коштів у сумі 2000000,00 грн до 31.12.2023.

3.1.11. 04.07.2023 Господарський суд Черкаської області у справі №925/1330/22 ухвалив задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрозернохолдінг" про заміну сторони її правонаступником. Замінив стягувача (сторону виконавчого провадження № 71467885) за наказом Господарського суду Черкаської області у справі №925/1330/22 від 24.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєтол" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрозернохолдінг" щодо стягнення 1870833,67 грн основного боргу, 142060,04 грн 3% річних, 752480,60 грн інфляційних втрат, 41480,61 грн судового збору.

3.1.12.Відповідно до інформації від 18.12.2023 про виконавче провадження№72633698 за наказом від 21.08.2023 №906/400/22, приватний виконавець Бурмага Є.А. 28.08.2023 виніс постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника (а.с. 137 на звороті -139).

3.1.13. 14.02.2024 приватний виконавець Бурмага Є.А. надіслав позивачу лист-відповідь №586, у якому повідомив, що станом на 14.02.2024 з дати відкриття виконавчого провадження №72633698 від 28.08.2023 боржник ТОВ "Лєтол" жодний дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Житомирської області №926/400/22 від 21.08.2023, не вчинив, зокрема не повідомив про наявне йому майно, про наявні кошти, у тому числі на розрахункових рахунках, про наявну дебіторську заборгованість (а.с. 186).

3.2Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрозернохолдінг" доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3Заперечуючи проти позову відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лєтол" подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.3.121.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (позичальник) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (позикодавець) уклали договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1014 (а.с. 105-106).

Відповідно до п.2.1 договору сума позики за договором становить 5000000,00 грн.

Сторони погодили, що надання позикодавцем позики відбудеться шляхом перерахування зазначеної у п. 2.1 цього договору суми на поточний рахунок позикодавця: 1500000,00 грн протягом 3 робочих днів з моменту укладення цього договору, 3500000,00 грн протягом 1 місяця з моменту укладення цього договору (п. 2.3 договору позики).

Відповідно до п.3.1 договору позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики не пізніше 31.12.2023.

3.3.2На виконання договору позики 21.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (іпотекодавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (іпотекодержатель) уклали договір іпотеки, посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстровані у реєстрі за №1015, №1017, №1019 (а.с. 107-115).

3.3.323.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (позичальник) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (позикодавець) уклали договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1027 (а.с. 116-117).

Відповідно до п.2.1 договору сума позики за договором становить 2000000,00 грн.

Сторони погодили, що надання позикодавцем позики відбувається шляхом перерахування зазначеної у п. 2.1 цього договору суми на поточний рахунок позикодавця протягом 2 робочих днів з моменту укладення цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики не пізніше 31.12.2023.

3.3.4На виконання договору позики 23.06.2023 ТОВ "ЛЄТОЛ" (заставодавець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (заставодержатель) уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №1028 (а.с. 118-120).

3.3.5На виконання договорів позики 21.06.2023, 27.06.2023, 05.07.2023, 07.07.2023 та 14.07.2023 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" перерахував ТОВ "ЛЄТОЛ" 7000000,00 грн (5000000,00 грн+2000000,00 грн), що підтверджується випискою АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" з рахунку ТОВ "ЛЄТОЛ" (а.с. 121-132).

3.3.609.02.2024 ТОВ "ЛЄТОЛ" (позичальник) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (позикодавець) уклали договір про внесення змін №1 позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. 23.06.2023 за №1027, відповідно до якого сторони виклали п.3.1 договору позики у редакції: "3.1. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики не пізніше 31.12.2025"(а.с. 190).

3.3.709.02.2024 ТОВ "ЛЄТОЛ" (позичальник) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (позикодавець) уклали договір про внесення змін №1 позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. 21.06.2023 за №1014, відповідно до якого сторони виклали п.3.1 договору позики у редакції: "3.1. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму позики не пізніше 31.12.2025"(а.с. 191).

3.3.809.02.2024 ТОВ"ЛЄТОЛ" видало довідку для долучення до справи №925/1544/23, у якій повідомило, що станом на 09.02.2024: - балансова вартість активів, які є на балансі ТОВ"ЛЄТОЛ", становить 4927000,90 грн, - дебіторська заборгованість, яка облікується на балансі ТОВ"ЛЄТОЛ", становить 1490000,80 грн (а.с. 192).

3.4. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.5.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.6.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонаи докази суд визнає належними.

3.7.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.8.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

3.9.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.10.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

3.11.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.12.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.13.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.12.06.2023 Господарський суд Житомирської області ухвалив рішення у справі №906/400/22, яким стягнув солідарно з ДП "ГРОЗИНСЬКЕ" та ТОВ "ЛЄТОЛ" на користь ТОВ "Агротехніка" 5000000,00 грн у рахунок повернення попередньої оплати, 2243520,00 грн пені, 1033200,00 штрафу та 124150,80 грн витрат зі сплати судового збору. 15.08.2023 рішення суду набрало законної сили.

4.5.2.21.06.2023 та 23.06.2023 відповідачі ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" уклали договори позики. Розмір позики становить 5000000,00 грн, та 2000000,00 грн. Строк повернення позики - не пізніше 31.12.2023;

4.5.3.21.06.2023, 27.06.2023, 05.07.2023,07.07.2023 та 14.07.2023 ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" надав ТОВ "ЛЄТОЛ" позику у розмірі 7000000,00 грн.

4.5.4.21.06.2023 відповідачі ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" уклали договори іпотеки, на виконання яких ТОВ "ЛЄТОЛ" передав в іпотеку ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" нерухоме майно: комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Іркліїв, вул. Київська, буд. 210 вартістю 645000,00 грн; комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Іркліїв, вул. Київська, буд. 209 вартістю 3215000,00 грн; комплекс, що розташований за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Червоногірка, вул. Жуковського, буд. 64 вартістю 2805000,00 грн.

4.5.5. 23.06.2023 відповідачі ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" уклали договір застави, на виконання якого ТОВ "ЛЄТОЛ" передав в заставу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" рухоме майно, загальною вартістю 34184615,00 грн;

4.5.6.28.08.2023 приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 21.08.2023 у справі №906/400/22;

4.5.7.31.10.2023 приватний виконавець встановив відсутність на рахунках боржника ТОВ "ЛЄТОЛ" грошових коштів та обтяження усього належного йому майна.

4.5.8. 04.07.2023 Господарський суд Черкаської області у справі №925/1330/22 ухвалив задовольнити заяву ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" про заміну сторони її правонаступником. Замінив стягувача (сторону виконавчого провадження № 71467885) за наказом Господарського суду Черкаської області у справі №925/1330/22 від 24.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЄТОЛ" на його правонаступника ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" щодо стягнення 1870833,67 грн основного боргу, 142060,04 грн 3% річних, 752480,60 грн інфляційних втрат, 41480,61 грн судового збору;

4.5.9. 09.02.2024 ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" уклали договори про внесення змін до договорів позики від 21.06.2023 та 23.06.2023, змінивши термін повернення позики до 31.12.2025.

4.5.10.ТОВ "ЛЄТОЛ" грошового зобов`язання перед позивачем та рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/400/22 не виконав.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми цивільного права, які регулюють поняття та види правочинів; загальні вимоги додержання яких є необхідними для чинності правочину; форму правочину; правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

5.2.За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

5.3.Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

5.4.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України).

5.5.Згідно з частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5.6.Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.7.Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

5.8.Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5.9.Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

5.10.Згідно із частинами 2 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

5.11.Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

5.12.Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.13.Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19 (905/1646/17).

5.14.Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

5.15.Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання зі сплати заборгованостей діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. Відтак, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник позбавляється активів, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17).

5.16.Відповідно до правових висновків, викладених судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

5.17.Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 дійшов висновку, що правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17).

5.18.Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

5.19.Також Верховний Суд вказав, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими.

5.20.Поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

5.21.Тому усі боржники мають добросовісно виконувати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

5.22.Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. Такі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

5.23.Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора. (п. 106 Постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20).

5.24.З вимогою про визнання недійсним правочину вчиненого боржником з підстав набуття ним ознак фраудаторності може звернутися кредитор такого боржника у зобов`язанні. Такий правочин вчиняється боржником на шкоду кредитору, оскільки унеможливлює виконання боржником зобов`язання.

Дії особи, які полягають у здійсненні свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора. Такий висновок наведений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17.

5.25.Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам. Такі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16)

5.26.Фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення. (Пункт 51 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11).

5.27.У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення у відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" грошового зобов`язання перед позивачем.

6.2. Причиною виникнення спору є укладення відповідачами договорів іпотеки та застави, на виконання яких відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" передав у заставу відповідачу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" належне йому рухоме та нерухоме майно.

6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне привести сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину, й у такий спосіб захисти своє майнове право та отримати виконання грошового зобов`язання, й зокрема у процедурі примусового виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на належне боржнику майно.

6.4. 21.06.2023 та 23.06.2023 відповідачі уклали договори позики. Розмір позик становить 5000000,00 грн та 2000000,00 грн, які позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві не пізніше 31.12.2023.

6.5.09.02.2024 під час розгляду справи сторони продовжили термін повернення позики до 31.12.2025.

6.6.Умови договору позики сторони виконали. Позикодавець надав позичальнику позику у розмірі 7000000,00 грн.

6.7.З метою забезпечення виконання зобов`язання з повернення позики ТОВ "ЛЄТОЛ" на виконання осопорюваних позивачем договорів іпотеки та застави передав у заставу відповідачу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" належне йому рухоме майно загальною вартістю 34184615,00 грн та нерухоме майно загальною вартістю 6665000,00 грн.

6.8.Відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" є солідарним боржником позивача за зобов`язанням, що виникло між позивачем та ДП "ГРОЗИНСЬКЕ".

6.9.Оспорювані договори іпотеки та застави відповідачі уклали у період після ухвалення Господарським судом Житомирської області рішення від 12.06.2023 про стягнення солідарно з ДП "ГРОЗИНСЬКЕ" та ТОВ "ЛЄТОЛ" на користь позивача 82767200 боргу до набрання рішенням суду законної сили 15.08.2023.

6.10.Виконуючи рішення господарського суду, приватний виконавець встановив відсутність у боржника коштів на рахунках в установах банку та обтяження усього належного йому майна та дійшов висновку про неможливість виконання рішення суду.

6.11.Приватний виконавець дійшов висновку про неможливість звернення стягнення на заставлене майно боржника з огляду на вимоги статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

6.12.З аналізу вказаної статті Закону вбачається, що виконавець може звернути стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями за сукупності умов, визначених ч. 1 ст. 51 вказаного Закону. Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.

Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 910/7221/17.

6.13.Положення пункту 1 частини 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» щодо моменту ухвалення рішення суду, на переконання суду, слід тлумачити як момент набрання рішенням суду законної сили, а не його проголошення.

6.14.Отже, право застави за оспорюваними договорами виникло до ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача боргу, що зумовлює неможливість звернення стягнення на заставлене майно відповідача для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, й, зокрема, позивача.

6.15.Позивач не є стороною оспорюваних правочинів.

6.16.Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

6.17.Під час розгляду позову про визнання недійсними оспорюваних правочинів суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та має встановити не лише наявність підстав, із якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

6.18.Недійсність договору як приватно-правова категорія повинна не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Ініціювання спору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися для невиконання обов`язків чи уникнення сплати боргу боржником.

6.19.Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

6.20.Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодекс України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.21.Недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку (стаття 215 Цивільного кодексу України).

6.22.Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодекс України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

6.23.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) касаційний суд сформував висновок про застосування норм права, за змістом якого позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якого може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

6.24.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.25.Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

6.26.Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

6.27.На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

6.28.Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу (фраудаторний правочин).

6.29.Договір, який укладений з метою уникнути виконання зобов`язання зі сплати боргу, є формою зловживання правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Договори, дії та рішення суб`єктів приватноправових відносин, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору називають фраудаторними правочинами.

6.30.Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

6.31.Фраудаторний правочин укладається боржником у період проведення виконавчого провадження з метою виведення свого майна з-під стягнення.

6.32.Такий договір може бути визнаний недійсним, якщо його сторони діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, укладаючи договір, які порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

6.33.Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

6.34.Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те. щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора. Такий висновок про застосування норм права сформував Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

6.35.Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора. Такий висновок про застосування норм права сформував Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.

6.36.У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.04.2022 у справі №757/62043/18-ц касаційний суд дійшов висновку, що договір як приватноправова категорія, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватноправовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин і не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації.

6.37.Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

6.38.Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

6.39.Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як сплатним, так і безоплатним, а також як одностороннім, так і багатостороннім за складом учасників, які об`єднуються спільною метою щодо вчинення юридично значимих дій.

6.40.Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи., відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі): контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи): щодо сплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися ( висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

6.41.Ознаками вчиненого відповідачами фраудаторного правочину, на переконання суду, є:

- майно за оскаржуваними правочинами передане в заставу, проте відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" не втратив фактичного контролю над майном;

- відповідачі уклали оспорювані договори застави після проголошення судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача боргу та до набрання рішенням суду законної сили, а отже, відповідач ТОВ "ЛЄТОЛ" усвідомлював ризик можливості звернення стягнення на майно в примусовому порядку з метою виконання рішення суду;

- після передання майна в заставу у відповідача ТОВ "ЛЄТОЛ" не залишилось активів, за рахунок яких можливо було б задовольнити вимоги існуючих кредиторів, й зокрема позивача, що встановив приватний виконавець під час виконання рішення суду;

- відповідачі мають тісні ділові зв`язки, що доведено обставиною відступлення відповідачем ТОВ "ЛЄТОЛ" права грошової вимоги до свого боржника відповідачу ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ";

- передання відповідачем ТОВ "ЛЄТОЛ" майна в заставу, вартість якого у декілька разів перевищує розмір позики, не має економічного обґрунтування та розумної ділової мети;

- позика надана ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" є безпроцентною, що також свідчить про відсутність економічного обґрунтування та розумної ділової мети у вчинених відповідачами правочинах;

- під час розгляду судом справи відповідачі продовжили термін повернення позики на два роки, що, на переконання суду свідчить, про узгодженість дій відповідачів та їх спрямованість на ухилення від виконання ТОВ "ЛЄТОЛ" зобов`язання перед позивачем;

- оспорювані правочини не відповідають критерію розумності, який передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, тобто не мало на меті добросовісне виконання відповідачем ТОВ "ЛЄТОЛ" зобов`язання перед позивачем, а фактично було спрямоване на зменшення платоспроможності на неможливості звернути стягнення на заставлене майно з метою уникнення від виконання зобов`язання;

6.42.На підставі встановлених обставин суд дійшов переконання, що відповідачі, які мають тісні ділові зв`язки, вчинили правочин, предметом якого є передання майна в заставу, у період коли у відповідача є невиконане грошове зобов`язання, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

6.43. Вчинення відповідачами оспорюваних правочинів є формою зловживанням правом та завдає шкоди кредитору, оскільки унеможливлює звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні та виконання зобов`язання перед кредитором.

6.44.Такі правочин позивач поставив під сумнів у частині його добросовісності. Вчинені відповідачами правочини набувають ознак фраудаторних правочинів як таких, що вчинені боржником на шкоду кредитору. Метою вчинення оспорюваних правочинів є уникнення виконання зобов`язання зі сплати боргу та виведення майна з-під стягнення.

6.45.З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вчинення відповідачами правочинів про передання майна в заставу не відповідає критеріям розумності та добросовісності, а правочини підлягають визнанню недійсним на підставі пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України України як такі, що вчинені всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 статті Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом.

6.46.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.47.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.48.Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним.

6.49.Звернення з позовом про визнання недійсним правочину боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

6.50.Вимоги позивача про визнання недійсними договорів іпотеки від 21.06.2023, укладених між ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ", посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. 21.06.2023у реєстрі за №1015, за №1017, за №1019 та договору застави від 23.06.2023, укладеного між ТОВ "ЛЄТОЛ" та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ", посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. 23.06.2023у реєстрі за №1028, суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7.Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 10736,00 грн на підставі платіжних інструкцій від 27.10.2023 №38890 на суму 2684,00 грн (а. с. 12), від 27.10.2023 №38891 на суму 2684,00 грн (а.с. 13), від 27.10.2023 №38889 на суму 2684,00 грн (а.с. 14), від 27.10.2023 №38603 на суму 2684,00 грн (а.с. 15).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю до відшкодування за рахунок відповідачів підлягає судовий збір у розмірі 5368,00 грн з кожного.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір іпотеки від 21.06.2023, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" (ідентифікаційний код 35579073, адреса місцезнаходження: 19951, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Скородистик (з), вул. Соборна, буд. 30) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код 41648275, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 170/1), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований у реєстрі за №1015.

Визнати недійсним договір іпотеки від 21.06.2023, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" (ідентифікаційний код 35579073, адреса місцезнаходження: 19951, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Скородистик (з), вул. Соборна, буд. 30) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код 41648275, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 170/1), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований у реєстрі за №1017.

Визнати недійсним договір іпотеки від 21.06.2023, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" (ідентифікаційний код 35579073, адреса місцезнаходження: 19951, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Скородистик (з), вул. Соборна, буд. 30) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код 41648275, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 170/1), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований у реєстрі за №1019.

Визнати недійсним договір іпотеки від 23.06.2023, укладений між ТОВ "ЛЄТОЛ" (ідентифікаційний код 35579073, адреса місцезнаходження: 19951, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Скородистик (з), вул. Соборна, буд. 30) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код 41648275, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 170/1), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., зареєстрований у реєстрі за №1028.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄТОЛ" (ідентифікаційний код 35579073, адреса місцезнаходження: 19951, Черкаська область, Чорнобаївський район, село Скородистик (з), вул. Соборна, буд. 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА" (ідентифікаційний код 21750952, адреса місцезнаходження: 43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, буд.11) 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АГРОЗЕРНОХОЛДИНГ" (ідентифікаційний код 41648275, адреса місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 170/1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНІКА" (ідентифікаційний код 21750952, адреса місцезнаходження: 43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Єршова, буд.11) 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 29.02.2024.

СуддяА.І. Гладун