Рішення

від 01.03.2024 по справі 240/23803/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/23803/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземним капіталом "Індраяні Оверсіз" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство з іноземним капіталом "Індраяні Оверсіз" із позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просить визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів: від 10.02.2023 №UA101020/2023/000026/2, від 10.02.2023 №UA101000/2023/000036/2, від 13.02.2023 №UA101020/2023/000029/2, від 13.02.2023 №UA101020/2023/000030/2, від 13.02.2023 № UA101020/2023/000031/2 та від 13.02.2023 № UA101020/2023/000032/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці Держмитслужби митні декларації для митного оформлення імпорту товару (рису). На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митними деклараціями декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак відповідач безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, що відповідно призвело до надмірної сплати митних платежів в розмірі 707953,44грн. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що наведені у позовній заяві доводи не спростовано відповідачем.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де повторно виклав свої заперечення щодо позовних вимог.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-43В від 07.07.2023, №01-62В від 05.10.2023 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 24.07.2023 по 11.08.2023, з 16.10.2023 по 27.10.2023 та з 01.01.2024 по 05.01.2024.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

29.04.2022 між Підприємством з іноземним капіталом "Індраяні Оверсіз", Україна (покупець), та Компанією "SAFE AGRIТRADE PVT LTD", Індія (продавець), був укладений контракт № SA/IO/04/22, відповідно до якого останній зобов`язується продати, а покупець сплатити та прийняти рис, сорт та номенклатура якого зазначаються в додатках до цього контракту (п. 1.1).

Виробником та вантажовідправником товару є SAFE AGRIТRADE PVT L TD (п. 1.2. контракту).

Ціни на товар встановлюються в доларах США у відповідності до умов поставки та включають вартість товару, вартість пакування, маркування та морської доставки (п. 1.4. контракту). Умови поставки товару CIF Одеса або FOB (порт відвантаження) зазначаються у додатках до контракту та інвойсах на кожну партію (п.п.1.5.,3.2. контракту).

20.10.2022 відповідно до п.1.1 контракту сторонами був підписаний Додаток №3 до контракту від 29.04.2022 № SA/1O/04/22 на відвантаження "індійського пропареного рису, 5% битих зерен, врожаю 2022 року", країна походження Індія, на умовах поставки CIF Константа, Румунія. Загальна кількість товару, що поставляється, за додатком № 3 від 20.10.2022 складає 156,0 метричних тонн. Вартість 1 метричної тонни (вага нетто) пропареного рису складає 465,0 доларів США на умовах поставки CIF Константа, Румунія, загальною вартістю 72 540,00 доларів США.

21.10.2022 продавцем виставлений позивачу іnvoice (рахунок-фактура) №SAEX/2223/385 на товар "індійський пропарений рис" в кількості та за вартістю, обумовленими в Додатку №3 від 20.10.2022 до контракту від 29.04.2022 № SA/IO/04/22. Вантаж поставлявся у 6 (шести) контейнерах в кожному 1040 п/п мішків по 25кг кожний, загальною кількістю 6240 п/п мішків, загальною вагою 156,0 тонн, вартістю 465,0 доларів США за тонну, загальною вартістю 72 540,00 доларів США.

Платіжним дорученням від 15.12.2022 №403 позивачем на рахунок продавця була здійснена 100% передоплата за поставлений товар.

06.02.2023 до м/п "Житомир-центральний" Житомирської митниці митним брокером ФОП ОСОБА_1 за договором від 19.11.2019 № 25398535 були подані 2 (дві) електронні митні декларації (далі - ЕМД) типу "ІМ 40 ДЕ" на два перші контейнери товару "Рис індійський середньозерний, пропарений, врожаю 2022року, середня довжина зерна 5-3мм" (далі - товар, рис), який прибув в межах контракту №SA/ІO/04/22 від 29.04.22, додатку № 3 від 20.10.22 та інвойсу № SAEX/2223/385 від 21.10.22.

ЕМД прийняті до митного оформлення, їм присвоєні наступні номери: 23UA101020003921U1 та 23UA101020003910U8.

Митна вартість товару декларантом у всіх випадках визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 465,0 доларів США за тонну товару з додаванням транспортних витрат - 542,7 доларів США за тонну товару. До електронних митних декларацій для підтвердження заявленої митної вартості товару митним брокером позивача надані наступні документи:

1. ЕМД №23UA101020003921U1 від 06.02.2023 (контейнер TGHU1747338): зовнішньоекономічний контракт від 29.04.22 № SA/ІO/04/22 з виробником (код 4104); додаток до контракту від 20.10.22 № 3 (код 4103); загальний інвойс від 21.10.22 № SAEX/2223/385 (код 0380); банківський платіжний документ про здійснення передоплати від 15.12.22 № 403 (код 3001); загальний страховий поліс від 06.07.22 № С000865201 (код 3530); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент від 25.11.22 № 1КТ734471 (код 0705) та CMR від 02.02.23 (код 0730); документ (довідка), що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів від 06.02.23 № 06/02-001 (код 3007); договір перевезення № 10/07/2017 від 10.07.2017 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна кількість товару - 1040 п/п мішків по 25кг в кожному, всього 26000 кг нетто, вартістю 0,465 доларів США за кг, загальною вартістю 12090.00 доларів США. Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з порту Константа, Румунія, до митного кордону України у розмірі 73868,57 грн.

2. ЕМД №23UA101020003910U8 від 06.02.2023 (контейнер MRКU9295800): зовнішньоекономічний контракт від 29.04.22 № SA/ІO/04/22 з виробником (код 4104); додаток до контракту від 20.10.22 №3 (код 4103); загальний інвойс від 21.10.22 № SAEX/2223/385 (код 0380); банківський платіжний документ про здійснення передоплати від 15.12.22 № 403 (код 3001); загальний страховий поліс від 06.07.22 № С000865201 (код 3530); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент від 25.11.22 № ІКТ734471 (код 0705) та CMR від 01.02.23 (код 0730); документ (довідка), що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів від 06.02.23 № 06/02-001 (код 3007); договір перевезення № 07.11.22 від 11.11.22 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна кількість товару - 1040 п/п мішків по 25кг в кожному, всього 26000 кг нетто, вартістю 0,465 доларів США за кг, загальною вартістю 12090.00 доларів США. Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з порту Константа, Румунія, до митного кордону України у розмірі 73868,57 грн.

Митним органом за поданими ЕМД були надіслані запити про подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: 1) висновок про вартісні та якісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) прайс-лист виробника; 3) копію митної декларації країни відправлення.

На вимогу митного органу листами від 09.02.2023 року позивач через митного брокера надав до митного органу наступні документи: 1) на підтвердження здійснення міжнародного переміщення вантажу по системі "експедитор-перевізник": договір транспортного експедирування № FRW-19/05 від 05.02.2019 р. між команією ПзІК "Індраяні Оверсіз" (замовник) та компанією ТОВ "Евертранс Логистик" (експедитор); договір між вищезгаданим експедитором та компаніямиперевізниками, зазначеними у CMR, а саме, ТОВ "Фонтан Транс" - договір № 07.11.22 від 11.11.2022, ТОВ "МВ Транспорт" - договір № 10/07/2017 від 10.07.2017; ТОВ "Марін Вей" - договір №01.12.22 від 01.12.2022; 2) висновок ДП "Держзовнішінформ" від 24.01.2023 № 111/20; 3) Рахунок-фактуру про надання транспортних послуг № 23-003 від 06.02.2023; 4) комерційну пропозицію від 20.10.2022; 5) Калькуляцію (Cost break) від 20.10.2022 до інвойсу № SAEX/2223/385; 6) митну декларацію країни відправлення №5143645 від 31.10.22.

10.02.2023 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2023/000026/2, №UA101000/2023/000036/2. Заявлена декларантом митна вартість скоригована відповідачем за резервним методом. Митна вартість визначена на підставі бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України на рівні 1,020 дол. США/кг (МД від 10.01.2023 № 23UA400020000062U8).

Після винесення рішень про визначення митної вартості товар заявлений та випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ст.55 МК України для подальшого підтвердження заявленої декларантом митної вартості за наступними ЕМД типу "ІМ 40 ДЕ": №23UA101020004794U0 від 11.02.2023; № 23UA101020004795U9 від 11.02.2023.

13.02.2023 до м/п "Житомир-центральний" Житомирської митниці митним брокером ФОП ОСОБА_1 за договором від 19.11.2019 № 25398535 були подані наступні 4 (чотири) електронні митні декларації (далі - ЕМД) типу "ІМ 40 ДЕ" на чотири останні контейнери товару "Рис індійський середньозерний, пропарений, врожаю 2022року, середня довжина зерна 5,3мм" (далі - товар, рис), який прибув в межах контракту №SA/ІO/04/22 від 29.04.22, додатку №3 від 20.10.22 та інвойсу № SAEX/2223/385 від 21.10.22.

ЕМД прийняті до митного оформлення, їм присвоєні наступні номери: 23UA101020004833U0, 23UA101020004831U2, 23UA101020004830UЗ та 23UA101020004837U7.

Митна вартість товару декларантом у всіх випадках визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) на рівні 465,0 доларів США за тонну товару з доданням транспортних витрат - 542,7 доларів США за тонну товару. До електронних митних декларацій для підтвердження заявленої митної вартості товару митним брокером позивача надані наступні документи.

1. ЕМД №23UA101020004833U0 від 13.02.2023 (контейнер TEMU2944788): зовнішньоекономічний контракт від 29.04.22 № SA/IO/04/22 з виробником (код 4104); додаток до контракту від 20.10.22 № 3 (код 4103); загальний інвойс від 21.10.22 №SAEX/2223/385 (код 0380); банківський платіжний документ від 15.12.22 № 403 (код 3001); загальний страховий поліс від 06.07.22 № С000865201 (код 3530); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент від 25.11.22 № 1КТ734471 (код 0705) та CMR від 05.02.2023 (код 0730); документ (довідка), що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів від 06.02.23 № 06/02-001 (код 3007); договір перевезення №10/07/2017 від 10.07.2017 (код 4301); договір транспортного експедирування від 05.02.2019 №FRW-19/05 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна кількість товару-1040 п/п мішків по 25кг в кожному, всього 26000 кг нетто, вартістю 0,465 доларів США за кг, загальною вартістю 12090.00 доларів США. Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з порту Константа, Румунія, до митного кордону України у розмірі 73868,57 грн.

2. ЕМД №23UA101020004831U2 від 13.02.2023 (контейнер HASU1560080): зовнішньоекономічний контракт від 29.04.22 №SA/IО/04/22 з виробником (код 4104); додаток до контракту від 20.10.22 №3 (код 4103); загальний інвойс від 21.10.22 №SAEX/2223/385 (код 0380); банківський платіжний документ про здійснення передоплати від 15.12.22 №403 (код 3001); загальний страховий поліс від 06.07.22 №С000865201 (код 3530); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент від 25.11.22 №1КТ734471 (код 0705) та CMR від 04.02.2023 (код 0730); документ (довідка), що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів від 06.02.23 № 06/02-001 (код 3007); договір перевезення №10/07/2017 від 10.07.2017 (код 4301); договір транспортного експедирування від 05.02.2019 №FRW-19/05 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна кількість товару - 1040 п/п мішків по 25кг в кожному, всього 26000 кг нетто, вартістю 0,465 доларів США за кг, загальною вартістю 12090.00 доларів США. Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з порту Константа, Румунія, до митного кордону України у розмірі 73868,57 грн.

3. ЕМД №23UA101020004830U3 від 13.02.2022 (контейнер MRКU8260986): зовнішньоекономічний контракт від 29.04.22 №SA/IО/04/22 з виробником (код 4104); додаток до контракту від 20.10.22 №3 (код 4103); загальний інвойс від 21.10.22 №SAEX/2223/385 (код 0380); банківський платіжний документ про здійснення передоплати від 15.12.22 №403 (код 3001); загальний страховий поліс від 06.07.22 №С000865201 (код 3530); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент від 25.11.22 № 1КТ734471 (код 0705) та CMR від 01.02.2023 (код 0730); документ (довідка), що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів від 06.02.23 №06/02-001 (код 3007); договір перевезення №01.12.22 від 01.12.2022 (код 4301); договір транспортного експедирування від 05.02.2019 №FRW-19/05 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна кількість товару - 1040 п/п мішків по 25кг в кожному, всього 26000 кг нетто, вартістю 0,465 доларів США за кг, загальною вартістю 12090.00 доларів США. Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з порту Константа, Румунія, до митного кордону України у розмірі 73868,57 грн.

4. ЕМД №23UA101020004837U7 від 13.02.2022 (контейнер TRHU2530190): зовнішньоекономічний контракт від 29.04.22 №SA/IО/04/22 з виробником (код 4104); додаток до контракту від 20.10.22 №3 (код 4103); загальний інвойс від 21.10.22 №SAEX/2223/385 (код 0380); банківський платіжний документ про здійснення передоплати від 15.12.22 №403 (код 3001); загальний страховий поліс від 06.07.22 №С000865201 (код 3530); транспортні (перевізні) документи, а саме, коносамент від 25.11.22 №1КТ734471 (код 0705) та CMR від 07.02.2023 (код 0730); документ (довідка), що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів від 06.02.23 №06/02-001 (код 3007); договір перевезення № 10/07/2017 від 10.07.2017 (код 4301); договір транспортного експедирування від 05.02.2019 №FRW-19/05 (код 4301); декларація митної вартості до ЕМД. Загальна кількість товару-1040 п/п мішків по 25кг в кожному, всього 26000 кг нетто, вартістю 0,465 доларів США за кг, загальною вартістю 12090.00 доларів США. Додатково до фактурної вартості були додані витрати на перевезення товару з порту Константа, Румунія до митного кордону України у розмірі 73868,57 грн.

Митним органом за поданими ЕМД були надіслані запити про подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: 1) висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) прайс-лист виробника; 3) копію митної декларації країни відправлення.

Листами від 13.02.2023 позивач через митного брокера надав до митного органу наступні документи: 1) на підтвердження здійснення міжнародного переміщення вантажу по системі "експедитор-перевізник": договір транспортного експедирування № FRW-19/05 від 05.02.2019 р. між компанією ПзІК "Індраяні Оверсіз" (замовник) та компанією ТОВ "Евертранс Логистик" (експедитор) та договори між експедитором та компаніями-перевізниками; 2) висновок ДП "Держзовнішінформ" від 24.01.2023 № 111/20; 3) рахунок-фактуру про надання транспортних послуг №23-003 від 06.02.2023; 4) комерційну пропозицію від 20.10.2022; 5) калькуляцію від 20.10.2022 до інвойсу № SAEX/2223/385; 6) митну декларацію країни відправлення №5143645 від 31.10.22.

Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару: № UA101020/2023/000031/2 від 13.02.2023 до ЕМД № 23UA101020004833U0; №UA101020/2023/000030/2 від 13.02.2023 до ЕМД №23UA101020004831U2; №UA101020/2023/000029/2 від 13.02.2023 до ЕМД №23UA101020004830U3; №UA101020/2023/000032/2 від 13.02.2023 до ЕМД № 23UA101020004837U7.

Заявлена декларантом митна вартість скоригована відповідачем за резервним методом. Митна вартість визначена на підставі бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України на рівні 1,02 дол. США/кг (МД від 10.01.2023 № 23UA400020000062U8).

13.02.2023 товар заявлений та випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за ст.55 МК України для подальшого підтвердження заявленої декларантом митної вартості за наступними ЕМД типу "ІМ 40 ДЕ": №23UA101020004941U4, №23UA101020004947U9, № 23UA101020004973U6; № 23UA101020004974U5.

Загальна різниця у сплаті митних платежів між митною вартістю визначеною декларантом та митною вартістю визначеною митницею за вказаними ЕМД, оформлених на підставі 6 рішень про коригування митної вартості, в загальному розмірі склала 707953,44грн.

Вказані кошти заблоковані на єдиному казначейському рахунку Держмитслужби за позивачем, як учасником ЗЕД, відповідно до підпункту 2 пункту 9-12 розділу ХХІ Митного кодексу.

В подальшому, позивачем в порядку ч.8 ст.55 Митного кодексу України була подана до Житомирської митниці заява за №29/03-001 від 29.03.2023, разом з якою направлені додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а також надані відповідні роз`яснення.

Листом від 04.04.2023 за №7.19-2/15/13/2391 Житомирська митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд враховує наступне.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю за кодами 105-2, 106-2: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ".

На виконання вимог вказаних Методичних рекомендацій митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

Також митним органом вказано (надалі суд викладає узагальнено щодо усіх оскаржуваних рішень), що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: відповідно до п.5 договору на перевезення між особою EVERTRANSLOGISTIC Ltd (ТОВ "Евертранс Логистик") та його контрагентами (ТОВ "МВ Транспорт", ТОВ "Фонтан Транс", ТОВ "Марін Вей") вартість послуг за транспортно-експедиційні послуги визначається в заявках і включає в себе всі понесені витрати.

Разом з тим, до митного оформлення не надано даний документ.

Довідка про транспортні витрати №06/02-001 від 06.02.2023 про міжнародне перевезення вантажу складена ТОВ "Евертранс Логистик", тоді як у автотранспортній накладній (CMR) зазначено, що до перевезення вантаж прийняв його контрагент (ТОВ "МВ Транспорт", ТОВ "Фонтан Транс", ТОВ "Марін Вей"), що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ "Евертранс Логистик" та його контрагентів з приводу перевезення саме оцінюваного товару.

Суд критично оцінює дані висновки з огляду на наступне.

Відповідно до ст.361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а, від 14.06.2022 по справі №809/257/17.

Суд звертає увагу, що у відповідача виникли сумніви щодо заявленої митної вартості до документів, які було подано вперше декларантом (основних) лише в частині підтвердження транспортних витрат.

При цьому, оцінюючи дані зауваження, суд не може визнати їх достатньо обґрунтованими.

Зокрема, суд враховує, що декларантом до електронних митних декларацій були додані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, CMR, довідка про транспортні витрати від 06.02.23 №06/02-001, договір перевезення).

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Як встановлено судом, між ПзІК "Індраяні Оверсіз" (замовник) та ТОВ "Евертранс Логистик" (виконавець) укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.02.2019 №FRW-19/05, на підставі якого й були надані послуги щодо супроводження та транспортування товару, визначеного контрактом №SA/IO/04/22 від 29.04.2022.

Розмір витрат виконавець (експедитор) договору про надання транспортно-експедиційних послуг виклав у формі довідки, яку було долучено до митних декларацій, як це встановлено ч.2 ст.53 МК України та розділом ІІІ вищенаведених Правил.

При цьому, в довідці від ТОВ "Евертранс Логистик" від 06.02.23 № 06/02-001 містяться усі необхідні реквізити, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, а саме посилання на єдиний транспортний документ коносамент (Bill of Lading) № 1KT734471 від 25.11.22 та контейнери №№: TGHU1747338, MRKU9295800, TEMU2944788, HASU1560080, MRKU8260986, TRHU2530190, в яких переміщувався товар (рис), а також вказана вартість з перевезення з порту Констанци, Румунія, до митного кордону України - 73868,57грн та по території України (Рені-Житомир) - 71711,82грн, загальна сума транспортних витрат - 145580,39грн. Витрати включають в себе: вивантаження з судна в порту Констанца, Румунія, перевезення за маршрутом Констанца - Рені, автоперевезення по маршруту Рені - м.Житомир.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, надана позивачем при митному оформленні довідка від експедитора ТОВ "Евертранс Логистик" від 06.02.23 № 06/02-001 є належним та допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, тобто складової митної вартості товару.

Щодо ненадання заявок на перевезення, то як слушно наголошує позивач, декларант не є стороною договорів перевезення між ТОВ "Евертранс Логистик" та його контрагентами (ТОВ "МВ Транспорт", ТОВ "Фонтан Транс", ТОВ "Марін Вей"), отже не повинен мати в своєму розпорядженні документів, пов`язаних з його виконанням (заявок на перевезення).

При цьому, ненадання заявок або інших документів від перевізника, не може впливати на заявлену митну вартість, адже саме заключний документ від експедитора, як організатора перевезення із залученням третіх осіб (перевізників) надається декларантом при митному оформленні для підтвердження транспортних витрат, а не заявок, як помилково вважає відповідач.

Отже, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та обґрунтовано включено декларантом відповідно до ч.10 ст.58 МК України до митної вартості.

Таким чином, враховуючи, що інших поданих вперше документів у митного органу не було, під час митного оформлення декларантом було надано достатньо документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.

Зокрема, як зазначалось, декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений

спеціалізованою експертною організацією;

2) виписку з бухгалтерської документації;

3) прайс-лист виробника;

3) копію митної декларації країни відправлення.

На вимогу митного органу декларантом додатково надані такі документи:

1)рахунок від виконавця за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.02.2023 №23-003; 2) договори на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення; 3) висновок ДП "Держзовнішінформ" від 24.01.2023 № 111/20; 4) калькуляцію від виробника; 5) митну декларацію країни відправлення.

За результатами опрацювання додатково наданих документів відповідачем встановлено наступне (обставини ідентичні для усіх рішень):

- рахунок-фактура від 21.10.2022 № SAEX/2223/385 не містить посилання на контракт, що суперечить п.5.1 договору купівлі-продажу від 29.04.2022 №SA/IO/04/22. Також, в даному документі зазначено про 10 % передоплати, що суперечить п.2 договору купівлі-продажу, у зв`язку з чим може стосуватися іншої поставки;

- рахунок-фактура не містить відомостей, що вартість страхування включена в ціну товару;

- додатково наданий до митного оформлення договору на перевезення від 05.02.2019№ FRW-19/05 між ТОВ "Евертранс Логистик" та ПзІК "Індраяні Оверсіз" містить суперечні відомості щодо виду транспорту;

- замовник (ПзІК "Індраяні Оверсіз") міг понести додаткові витрати по перебуванню вантажу за межами митного кордону України;

- рахунок на транспортні витрати від 06.02.2023 №23-003 містить розбіжності в назві порту завантаження/розвантаження, даті рейсу, банківських реквізитах ТОВ "Евертранс Логистик" та не містить точні відомості про платника (код ЄДРПОУ, банківські реквізити), відомості про транспортні засоби, що здійснюють перевезення до місця призначення, посилання на автотранспортні накладні, тощо;

- висновок ДП "Держзовнішінформ" від 24.01.2023 №111/20 про рівні відпускних цін компанії-постачальника не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки до нього не долучені URL-адреси джерел з мережі Інтернет, з яких отримана інформація про рівні цін на товар, лист компанії-постачальника від 19.01.2023;

- калькуляція ціни товару від 20.10.2022 містить інформацію про пропозицію на продаж рису за ціною 615 $/т, що суперечить ціні оцінюваного товару та ставить під сумнів дійсність даного документу;

- експортна декларація країни відправлення від 31.10.2022 не може бути використана для підтвердження митної вартості, оскільки в правому нижньому кутку зазначено, що документ не верифікований, а докази того що він є дійсним не надано.

Вказано, що декларантом не подані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника.

Суд критично оцінює дані висновки, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.5.1 контракту від 29.04.2022 № SA/IO/04/22 продавець/вантажовідправник має надати покупцю, серед іншого, комерційний інвойс з печаткою та підписом продавця із зазначенням номера контракту, назви покупця та продавця, точної кількості.

В наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (invoice) від 21.10.2022 №SAEX/2223/385 міститься посилання на рахунок-проформу №PI/SAIO03/2223 від 20.10.2022, рахунок містить реквізити сторін, найменування, опис товару, його кількість та ціну, тобто реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як зазначалось, платіжним дорученням від 15.12.2022 №403 позивачем на рахунок продавця була здійснена 100% передоплата за поставлений товар. В графі 70 платіжного доручення міститься посилання на контракт, додаток до контракту та рахунок-фактуру від 21.10.2022 №SAEX/2223/385. Вказане платіжне доручення було надано митному органу.

Посилання на рахунок-фактуру також міститься у додатково наданій митній декларації країни відправлення від 31.10.2022 № 5143645.

Наведене в сукупності дає всі підстави для ідентифікації інвойсу від 21.10.2022 №SAEX/2223/385 з оцінюваними товарами й незазначення саме номеру контракту не спростовує цього, а тому вказаний інвойс мав бути взятий до уваги митним органом.

Також суд враховує, що відповідно до контракту від 29.04.2022 № SA/IO/04/22 та додатку № 3 від 20.10.2022 до нього товар поставлявся на умовах поставки CIF Константа, Румунія.

Відповідно до правил Інкотермс 2010 термін СIF ("cost, insurance and freight (... named port of destination)" або "вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки СIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. У разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Додатково до кожної з митних декларацій декларантом був наданий страховий документ (сертифікат) за №C000865201 від 21.10.2022 з мінімальним страховим покриттям на умовах CIF Константа: ціна договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110%) у валюті контракту в якості підтвердження дійсності заявленої митної вартості.

Також загальна вартість товару згідно інвойсу на умовах CIF з розбивкою по окремим складовим (вартість на умовах FOB + фрахт + страхування) відображена у додатково наданій митній декларації країни відправлення від 31.10.2022 № 5143645.

Отже, рахунок-фактура не містить відомостей про вартість страхування, оскільки її вже включено до ціни товару за умовами поставки CIF Константа, а тому зауваження митного органу в цій частині є безпідставними.

Щодо суперечностей у договорі на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.02.2019№FRW-19/05, суд враховує, що даний договір регулює взаємини сторін, пов`язані з організацією виконавцем перевезень та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів замовника за дорученням та за рахунок останнього (п.1.1 договору), тобто укладений на невизначену кількість замовлень та містить загальні положення, в тому числі щодо перевезень різними видами транспорту (п.2.1.1 договору), а тому п.1.2 договору (щодо морського перевезення) не суперечить іншим умовам цього договору.

За надання послуг з транспортного експедирування товару ТОВ "Евертранс Логистик" був виставлений рахунок від 06.02.2023 за № 23-003, який відповідно до договору транспортного експедирування відображає вартість послуг виконавця. Рахунок містить посилання на коносамент, номери контейнерів, вартість наданих послуг з перевезення, що дає змогу ідентифікувати його з поставками. Окремі розбіжності та недоліки не впливають на формування митної вартості товару.

Слід врахувати, що позивачем було надано до митного органу з листом від 29.03.2023 рахунок від ТОВ "Евертранс Логистик" за договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 06.02.2023 №23-003 з виправленим місцем відвантаження товару, а також лист експедитора від 06.02.2023 №06/02-001, що додатково вказує, що дані недоліки не вплинули на заявлену митну вартість товару.

Як зазначає позивач, додаткових рахунків або претензій експедитор не виставляв. Понесені витрати в повному обсязі включені до митної вартості.

Отже, висновок відповідача про наявність у позивача додаткових витрат по перебуванню вантажу за межами митного кордону України є лише припущенням.

Щодо митної декларації країни відправлення №5143645 суд враховує, що у ній вказані всі дані, необхідні для ідентифікації товару, а саме: посилання на інвойс, вагу, номери контейнерів, порт завантаження та порт доставки, загальну вартість товару згідно інвойсу на умовах CIF (з розбивкою по окремих позиціях: на умовах FOB + фрахт + страхування) тощо. Відсутність відмітки про верифікацію даної декларації не свідчить про недійсність даного документа.

Слід врахувати, що оформлення митної декларації країни відправлення не регламентовано митним законодавством України, зокрема Митним кодексом України.

Щодо калькуляції ціни товару від 20.10.2022 судом встановлено, що дійсно вона містить інформацію про пропозицію на продаж рису за ціною 615 доларів США, проте це є очевидною технічною помилкою з огляду на подальші проведені розрахунки та отриманий результат.

Слід врахувати, що позивачем було надано до митного органу з листом від 29.03.2023 лист від виробника товару щодо помилкового зазначення у першому абзаці калькуляції вартості товару на рівні 615 доларів США, а також підтвердження стосовно оформлення товару на експорт за митною декларацією 5143645, що додатково вказує, що недоліки при складанні вказаних документів є несуттєвими та не могли свідчити про недійсність даних документів, а тому ці документи безпідставно не враховані митним органом.

Щодо висновку ДП "Держзовнішінформ" від 24.01.2023 № 111/20 слід зазначити, що він не є звітом про оцінку майна, як помилково вважає відповідач, а є лише висновком, підготовленим спеціалізованою експертною організацією про вартість товару (відповідність контрактної ціни рівню відпускних цін), який може бути додатковим документом, що подається декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, що узгоджується із вимогами ч.3 ст.53 МК України.

Суд враховує, що Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 на підставі частини 1 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За змістом частини 6 вказаної статті стандарти є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Враховуючи, що декларант подав митному органу не звіт про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності, а експертний висновок, вимоги даного Стандарту не є обов`язковими для його виконавця.

Стосовно ж посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, прайс-листа виробника, то неподання даних документів не впливає на висновок суду про можливість визначення митної вартості за ціною договору з огляду на достатність інших підтверджуючих документів поданих позивачем в ході процедури митного оформлення товару.

Також слід врахувати, що позивачем з листом від 29.03.2023 було надано виписки з бухгалтерської та банківської документації: картку рахунку 632 по розрахункам з контрагентом Компанією "SAFE AGRIТRADE PVT LTD", оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 з контрагентом Компанією "SAFE AGRIТRADE PVT LTD" за 01.12.2022 - 23.03.2023, банківську виписку, в якій відображено купівлю валюти на суму 72540 доларів США та списання цієї суми отримувачу Компанії "SAFE AGRIТRADE PVT LTD", платіжний документ SWIFT від 15.12.2022 на суму 72540 доларів США.

Крім того повідомлено, що у продавця товару Компанії "SAFE AGRIТRADE PVT LTD" відсутні каталоги, прас-листи, ціноутворення має індивідуальний підхід та залежить від таких факторів, як обсяг закупівлі, довготривалість відносин, позитивна платіжна історія тощо. Додатково ознайомитись з асортиментом продукції можливо у відкритому доступі на офіційному Інтернет сайті виробника. Надано скріншот з даного сайту, де вартість аналогічного товару (рису) пропонується на рівні 381 доларів США за тонну невизначеному колу осіб.

Відповідно до ч. 8 ст.55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів (ч.9 цієї статті).

Отже, декларант, скориставшись правом, визначеним ч.8 ст.55 МК України, додатково обґрунтував заявлену митну вартість товару у заяві за № 29/03-001 від 29.03.2023 та надав додаткові документи для її підтвердження, проте листом від 04.04.2023 за №7.19-2/15/13/2391 Житомирська митниця відмовила у визнанні заявленої декларантом митної вартості, зазначивши, що застереження зроблені митницею у рішеннях про коригування митної вартості не усунуті додатково наданими документами.

Водночас, в ході даного судового розгляду суд дійшов висновку, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів. Окремі недоліки при їх складанні не впливали на заявлену митну вартість.

Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів: від 10.02.2023 №UA101020/2023/000026/2, від 10.02.2023 №UA101000/2023/000036/2, від 13.02.2023 №UA101020/2023/000029/2, від 13.02.2023 №UA101020/2023/000030/2, від 13.02.2023 № UA101020/2023/000031/2 та від 13.02.2023 № UA101020/2023/000032/2 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів: від 10.02.2023 №UA101020/2023/000026/2, від 10.02.2023 №UA101000/2023/000036/2, від 13.02.2023 №UA101020/2023/000029/2, від 13.02.2023 №UA101020/2023/000030/2, від 13.02.2023 № UA101020/2023/000031/2 та від 13.02.2023 № UA101020/2023/000032/2.

Стягнути з Житомирської митниці Держмитслужби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Підприємства з іноземним капіталом "Індраяні Оверсіз" 10619 (десять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 01 березня 2024 р.