Ухвала

від 28.02.2024 по справі 320/46111/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 лютого 2024 року м. Київ № 320/46111/23

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Жук Р.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту"

до 1) Головного управління ДПС у м. Києві;

2) Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №7508819/361000693 від 26.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 05.10.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 05.10.2022, датою її подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.

У вказаній ухвалі зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

До суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначено, що з перших днів повномасштабного вторгнення територія міста Києва та Київської області піддавалась постійним ракетним обстрілам, та існувала загроза наступу російських військ зі сторони Республіки Білорусь в напрямку Київщини. У зв`язку з виникненням існування загрози життю та здоров`ю працівників 24.02.2022 керівником позивача було прийнято рішення про запровадження дистанційної роботи для всіх працівників ТОВ "Класика Комфорту" та видано відповідний наказ 24/02 від 24.02.2022. Відповідно до цього наказу працівникам було заборонено перебувати в офісі ТОВ "Класика Комфорту". В квітні 2022 року була частково відновлена робота саме для працівників, які здійснюють свої трудові обов`язки на об`єкті будівництва, проте для працівників адміністрації, відділу бухгалтерії та інших працівників, які до запровадження дистанційної роботи здійснювали роботу в офісі ТОВ "Класика Комфорту", був продовжений режим дистанційної роботи (наказ від №0804 від 08.04.2022). Лише 22.06.2023 у зв`язку з покращенням та стабілізацією обстановки щодо безпеки громадян в місті Києві, керівником позивача було видано наказ про припинення з 26.06.2022 дистанційної роботи для працівників адміністрації, відділу бухгалтерії ТОВ "Класика Комфорту" та інших працівників та відновлення роботи цих працівників за адресою офісу ТОВ "Класика Комфорту". Зазначені вище факти, на думку позивача, свідчать про неможливість підготовки позовної заяви та всього необхідного пакету документів, а також подання їх до суду, оскільки відповідні працівника позивача станом на 26.10.2022 (дати видачі оскаржуваного рішення) та до 22.06.2023 не мали доступу до всіх необхідних документів.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.

Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Так, як встановлено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 29.01.2024, позивач оскаржує рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №7508819/361000693 від 26.10.2022.

Отже, шестимісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 27.10.2022, а саме з наступного дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги, і закінчується 27.04.2023, а саме в останній день шестимісячного строку на оскарження рішення. Водночас, до суду позивач звернувся лише 04.07.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого Законом.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не заперечує, що ним пропущено строк звернення до суду з цим позовом та просить його поновити, посилаючись на запровадження дистанційної роботи працівників ТОВ "Класика Комфорту" до 22.06.2023, у зв`язку із повномасштабним вторгнення та виникненням існування загрози життю та здоров`ю працівників

Суд вважає, що необхідно зазначити про те, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26.09.2022 у справі №560/403/22, від 16.02.2023 у справі №640/7964/21 та від 28.02.2023 у справа №400/6312/21, від 20.04.2023 у справі №560/12377/21, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов`язки позивача.

В ухвалі Верховного суду від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 колегія суддів зазначила, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на те, що його працівники перебували на дистанційній роботі не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки це не виключало можливості вчасного звернення до суду як позивачем у порядку самопредставництва, так і його представником.

Суд зазначає, що сторони в адміністративному судочинстві наділені рівним обсягом процесуальних прав та обов`язків, а тому відповідні обставини не можуть надавати певних переваг одній із сторін в контексті можливості звернення до суду понад строки, встановлені Законом, оскільки в даному випадку буде порушено принцип правової визначеності.

Поряд з цим, Київський окружний адміністративний суд знаходиться на одній території з позивачем і здійснює судочинство в аналогічних умовах, а тому виникнення організаційних складнощів у юридичної особи для своєчасного подання позову є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Щодо тверджень позивача про те, що можливість відновити роботу в офісі ТОВ "Класика Комфорту" у позивача з`явилась тільки в 22.06.2023 року, суд зазначає, що на підтвердження вказаного позивачем не надано жодного доказу, окрім наказу від 22.06.2023 де у першому пункті зазначено "Припинити з 26.06.2022 дистанційну роботу для працівників адміністрації, відділу бухгалтерії..".

Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, стосуються виключно належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника й працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" про поновлення строку звернення до суду, відмовити.

2. Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту", - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали..

Суддя Жук Р.В.