ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 лютого 2024 рокусправа № 380/20371/23Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Холдинг до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Холдинг, в якій просить :
визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №436/33000703; №438/33000703; №439/33000703; №440/33000703; №441/33000703 від 02.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка, за результатом якої винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення, проведена за відсутності відповідних правових підстав. Зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки не вбачається жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють. Перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятись в рамках фактичної перевірки.
Позивач вказує, що недоліки у заповненні Журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС форми №13-НП не можуть свідчити про не облікування товарів, натомість у платника податків були наявні усі інші (у тому числі первинні документи), які свідчили про оприбуткування товарів палива. Інструкція №281/171/578/155 не є частиною податкового законодавства та не регулює порядок ведення бухгалтерського чи податкового обліку. Щодо максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби то відсутні докази порушення Товариством таких вимог.
Позивач наголошує на тому, що у ході проведення фактичної перевірки контролюючий орган не досліджував чек чи його дублікат або інші розрахункові документи за період перевірки, а отже не встановлено саме у ході проведення перевірки факт використання однієї марки акцизного податку в кількості 2 рази. Контролюючим органом не було проведено контрольної розрахункової операції у порядку та у спосіб, визначений законодавством. Станом на дату проведення фактичної перевірки паливо роздавальні колонки були повірені належним чином
Таким чином, позивач вважає, що перевірка податковим органом проводилась упереджено, висновки зроблені необґрунтовано та без належного з`ясування всіх обставин справи, а тому, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та зазначив, що правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки позивач не скористався. Виконання контролюючим органом своїх обов`язків щодо організації податкового контролю зокрема, шляхом проведення перевірки не є порушенням прав платника, не спричиняє і не може спричинити негативних наслідків для нього у випадку належного ведення господарської діяльності, фінансової звітності, бухгалтерського обліку у відповідності до норм податкового законодавства.
Щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення від 02.06.2023 №436/3300703.
Представник відповідача вказує, що перевіркою встановлено реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, за місцем реалізації та зберігання на АЗС, що підтверджується відсутністю запису в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП за 05.04.2023. У журналі за формою 13-НП не відображено надходження дизельного палива в кількості 10927,0 л за ціною реалізації 48,89 грн за літр. Таким чином, встановлено надлишок товарних запасів (палива) відповідно до наданого журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою 13-НП на загальну суму 534 221,03 грн.
Щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення від 02.06.2023 №438/3300703.
Фактичної перевіркою встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій ІКС-СА 100 із фіскальним номером №3000380557 реалізовано тютюнові вироби за ціною, яка перевищує максимальну роздрібну ціну, нанесену на пачку виробником, збільшеною на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизним податком, а саме: цигарки Sobranie KS Blue за ціною 92,00 грн при максимальній роздрібній ціні, встановленій виробником 90,00 грн (85,72 грн-1,05, чек №132 від 04.05.2023); цигарки Bond Blue SelSmart реалізовано за ціною 68,90 грн при максимальній роздрібній ціні встановленій виробником 67,0 грн (63,81-1,05, чек №126 від 04.05.2023). Відтак, ТОВ Альянс Холдинг реалізовує тютюнові вироби за ціною, яка перевищує максимальну роздрібну ціну, нанесену на пачку виробником, збільшеною на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизним податком.
Щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення від 02.06.2023 №439/3300703.
Фактичною перевіркою встановлено реалізацію алкогольних напоїв з використанням лише однієї марки акцизного податку з реквізитами серія ACVG081080 в кількості 2 рази, чим порушено вимоги п.226.7 ст. 226 ПК України.
Щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення від 02.06.2023 №440/3300703.
Фактичною перевіркою встановлено продаж підакцизних товарів без коду товарної підкатегорії для підакцизної групи товарів згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, відповідно до чеку №58 від 04.01.2022 через реєстратор розрахункових операцій проведена операція з продажу сигарет цигарки Kent Silver за ціною 68,90 грн в кількості 1 без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (чек №58 від 04.01.2022). Отже, позивач допустив порушення щодо продажу підакцизного товару, що не відповідає підп.215.3.2 п.215.3 ПК України.
Щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення- рішення від 02.06.2023 №441/3300703.
Фактичною перевіркою встановлено, що на АЗС для відпуску пального використовуються 3 паливно-роздавальні колонки. Згідно наданих до перевірки формулярів ПРК та журналу повірки паливо-роздавальних колонок, зазначені паливо роздавальні колонки мають чинну держповірку. Згідно відміток у формулярах ПРК та відтисків повірочного тавра на них, повірка колонок проведена 12.12.2019 та 23.12.2020. На момент завершення фактичної перевірки, документи які свідчать про проведення держповірок ПРК у період з 13.12.2020 по 22.12.2020 ТОВ Альянс Холдинг до перевірки не надано та не підтверджено факт відповідності зазначених паливо-роздавальних колонок вимогам законодавства та наявного позитивного результату повірки у зазначений період. Таким чином, у період 13.12.2020 по 22.12.2020 ТОВ Альянс Холдинг здійснювало відпуск пального споживачам через паливо роздавальні колонки в кількості 3 одиниці без наявного позитивного результату повірки та оцінки відповідності.
Враховуюче усе вищенаведене, беручи у сукупності факти встановлених під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом порушень та документів, на думку представника відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є повністю правомірними та такими, які винесені з дотриманням усіх норм чинного законодавства, а тому не підлягають до скасування.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що в період з 04.05.2023 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 01.05.2023 №97 Про проведення фактичної перевірки ТзОВ Альянс Холдинг, проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗК Альянс Холдинг за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Кам`янопіль, вул. Старе Чело, буд. 1Б, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 12.05.2023 №316/33-00-07-03-РРО/34430873.
У висновках зазначеного акту перевірки контролюючий орган вказав на порушення товариством вимог :
п.11, 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг;
абз.3 ч.4 ст. 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального;
п.п.14.1.106 п.14.1 ст.14, п.226.7 ст.226, п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.
На підставі Акту перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесені податкові повідомлення-рішення №436/33000703; №438/33000703; №439/33000703; №440/33000703; №441/33000703 від 02.06.2023 про застосування штрафів в сумі 534 221,03 грн, 10 000,00 грн, 17 000,00 грн, 5100,00 грн та 60 000,00 грн відповідно.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 17.08.2023 №23253/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ТзОВ Альянс Холдинг залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №436/33000703; №438/33000703; №439/33000703; №440/33000703; №441/33000703 від 02.06.2023 -без змін.
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України та який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.3 цієї правової норми фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, серед іншого, посилається на відсутність у контролюючого органу підстав для проведення фактичної перевірки.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 (справа № 826/17123/18) відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 804/1113/16, від 24.05.2019 по справі № 826/16221/15, від 03.10.2019 по справі № 820/850/16, від 16.10.2019 по справі № 820/11291/15, від 22.11.2019 по справі № 815/4392/15 тощо. Верховний Суд сформував новий правовий висновок, наступного змісту: оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17 сформовано позицію згідно якої: Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Аналіз таких висновків Великої Палати Верховного Суду свідчить, шо:
-не всі процедурні порушення допущені під час призначення та/або проведення перевірки (доведені платником під час судового розгляду справи належними, допустимими та достатніми доказами) є підставою для скасування прийнятого за результатами перевірки рішення контролюючого органу;
-підставами для скасування таких рішень є лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки;
-необхідність дотримання балансу публічних і приватних інтересів при прийнятті контролюючими органами рішень про проведення перевірок.
Отже, обставинами які підлягають доказуванню у таких категоріях справ є причинно-наслідковий зв`язок між процедурними порушеннями допущеними (на переконання платників податків) під час перевірки та правильністю висновків сформованими за результатом такої перевірки.
Згідно цієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду, порушення, допущені під час призначення та проведення перевірки, можуть бути підставою для скасування рішення контролюючого органу у випадку, якщо такі порушення вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
З матеріалів справи видно, що відповідно до наказу від 01.05.2023 №97 Про проведення фактичної перевірки ТзОВ Альянс Холдинг, було прийнято рішення про проведення фактичної перевірки об`єкта торгівлі АЗС за адресою : Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Кам`янопіль, вул. Старе Чело, буд. 1Б, на якому Товариство здійснює свою господарську діяльність.
Перевірка була призначена контролюючим органом з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі, визначеній у п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.
Суд зазначає, що наказ за формою відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПКУ, оскільки в ньому зазначено дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Суд звертає увагу, що позивачем не доведено, як саме вказані порушення під час призначення перевірки вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки. Разом з тим, порушення під час самого проведення перевірки контролюючим органом не допущено.
Таким чином, вказані формальні порушення під час призначення перевірки в даному випадку не можуть слугувати самостійною підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за відсутності причинно-наслідкового зв`язку між процедурними порушеннями та правильністю висновків контролюючого органу прийнятих за результатом такої перевірки.
Відтак, суд не вважає процедурні порушення під час призначення перевірки такими, що тягнуть протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, отже слід перевірити підстави позову щодо наявності порушень податкового законодавства.
Щодо податкового повідомлення-рішення №436/33000703 від 02.06.2023, суд зазначає наступне.
Згідно п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95 (далі Закон №265/95) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані : вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому, суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті)
Статтею 20 Закону №265/95 визначено, що до суб`єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити : назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З урахуванням специфіки провадження діяльності з роздрібної торгівлі нафтопродуктами та з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 було затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція №281).
Вимоги вказаної Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Згідно п.п.10.2.10 п.10.2 Інструкції №281, на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор автозаправної станції має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на автозаправну станцію за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту автозаправної станції за формою №17-НП (додаток 14).
Відповідно до п.п.10.3.1.3 п.10.3 Інструкції №281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною автозаправною станцією, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті автозаправної станції за формою №17-НП.
Згідно п.п.10.4.1 п.10.4 Інструкції №281, на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.
За змістом п.п.10.4.2 п.10.4 Інструкції №281, під час приймання-передавання зміни оператори АЗС визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи обліковий залишок попередньої зміни), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ-26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Підпунктом 10.4.3 пункту 10.4 Інструкції №281 передбачено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими товарно-транспортними накладними здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Відповідно до п.16.1, 16.2 Інструкції №281, матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Розділом 13 Інструкції №281 встановлено особливості проведення інвентаризації нафти та нафтопродуктів на підприємствах.
Зокрема, інвентаризація нафти та нафтопродуктів на підприємствах проводиться не рідше одного разу на місяць. Для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Основною метою інвентаризації є: виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами, а також суми готівки на автозаправній станції; зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку; виявлення нестандартних нафтопродуктів; перевірка дотримання умов та порядку зберігання нафти та нафтопродуктів, а також готівки на автозаправній станції (п.п.13.2, 13.3, 13.5 Інструкції №281).
Вимоги Інструкції №281 щодо проведення інвентаризації стосуються здійснення внутрішньої інвентаризації нафтопродуктів на підприємстві, яка призначається розпорядчим документом керівника підприємства з визначенням складу інвентаризаційної комісії, термінів проведення інвентаризації, і не поширюються на проведення інвентаризації під час фактичної перевірки контролюючим органом суб`єкта господарювання відповідно до визначеної законом компетенції.
Разом з тим, встановлюючи обов`язок суб`єкта господарювання вести передбачені форми обліку нафтопродуктів, Інструкція №281 регулює оперативний контроль підприємства за обігом нафтопродуктів.
Відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією №281 документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених ст.20 Закону №265/95.
За змістом п.12 ст.3 Закону №265/95, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в порядку, встановленому законодавством, відповідає бухгалтерському обліку.
Відтак, для встановлення факту необлікування позивачем пального в установленому порядку слід перевірити відповідні бухгалтерські регістри та первинні документи, на підставі яких вони ведуться.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.12.2022 по справі №1.380.2019.003315, від 14.07.2022 по справі №520/18801/2020, від 14.02.2022 по справі №640/2008/20, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Як встановлено судом, Товариством обліковано пальне у повному обсязі 05.04.2023, що підтверджується змінним звітом форми 17-НП від 05.04.2023, Z-звітом за 05.04.2023; видатковою накладною за 05.04.2023, оборотно-сальдовою відомістю за 05.04.2023, довідкою J0210401 про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання-відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за 05.04.2023, актом прийому-передачі від 05.04.2023. Однак Відповідач вказані документи до уваги не прийняв.
Крім того, згідно висновків, які викладені у Постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 640/13604/19, від 13.08.2021 у справі №809/1161/17, від 12.03.2020 у справі №823/1917/16, від 21.05.2020 у справі №809/597/16, від 31.05.2019 у справі №809/1253/16 єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП і №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Суд зауважує, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом здійснено вимірювання залишків пального в резервуарах та не встановлено надлишку дизельного пального, що відображено в акті перевірки.
Таким чином, інформація про що міститься у долученому до позову Z-звіті, та відомості про залишки пального на початок та кінець зміни, його надходження та відпуск повністю відображено у відповідному змінному звіті форми № 17-НП, який формувався по завершенні зміни, в кінці доби, свідчать про належне ведення позивачем обліку пального.
Таким чином, доводи Відповідача щодо реалізації ТОВ Альянс Холдинг без належного ведення порядку обліку палива є необґрунтованими.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту реалізації Товариством нафтопродуктів, які не обліковані належним чином.
Відтак, податкове повідомлення рішення №436/33000703 від 02.06.2023 підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №438/33000703 від 02.06.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 статті 14 ПК України максимальні роздрібні ціни (МРЦ) - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до аб.19 ч.2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 №481/95 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що в ході здійснення перевірки встановлено реалізацію тютюнових виробів, а саме: факт реалізації цигарки Sobranie KS Blue за ціною 92,00 грн та цигарки Bond Blue SelSmart за ціною 68,90 грн (зроблено фото фіксацію). При цьому, максимальна роздрібна ціна на реалізованих за 92,00 грн цигарки Sobranie KS Blue зазначена на пачці виробником складає 85,72 грн, а з урахуванням 5% акцизного податку з роздрібної реалізації - 90,00 грн та максимальна роздрібна ціна на реалізованих за 68,90 грн цигарки Bond Blue SelSmart зазначена на пачці виробником складає 63,81 грн, а з урахуванням 5% акцизного податку з роздрібної реалізації -67,00 грн.
На підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, контролюючим органом надано копію чеків №126, 132 від 04.05.2023 про купівлю на АЗС цигарок Sobranie KS Blue за ціною 92,00 грн та цигарки Bond Blue SelSmart за ціною 68,90 грн.
Таким чином, відповідачем підтверджено обставини придбання цигарок Sobranie KS Blue та Bond Blue SelSmart за ціною вищою від максимальної.
Суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві не було належним чином обґрунтовано обставини відсутності вказаного порушення, яке встановлено під час перевірки контролюючим органом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №438/33000703 від 02.06.2023.
Щодо податкового повідомлення-рішення №439/33000703 від 02.06.2023, суд зазначає наступне.
Згідно з абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
При цьому, п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що марка акцизного податку це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Статтею 226 ПК України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Згідно з п.226.1 ст.226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).
Відповідно до п.226.3 ст.226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За приписами п.226.5 ст.226 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.226.7 ст.226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (Положення №1251).
Пунктом 5 Положення №1251 визначено, що на кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції (пункт 20 Положення №1251).
Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знаку, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставки акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачено абзацом 7 пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4х10 міліметрів: горизонтальний - 4х20 міліметрів; діагональний-4x18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону №481/95, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
Під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій ІКС-СА 100 із фіскальним номером №3000380557 реалізовано алкогольні напої чек №4 від 27.02.2022 (горілка Мед-фКласік 0,2) акцизна марка ACVG081080; чек №121 від 27.02.2022 (горілка Мед-фКласік 0,2) акцизна марка ACVG081080.
Вказані чеки є підтвердженням продажу позивачем алкогольних напоїв марками акцизного податку з однаковими реквізитами.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем жодним чином не заперечується обставина продажу алкогольних напоїв марками акцизного податку з однаковими реквізитами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №439/33000703 від 02.06.2023.
Щодо податкового повідомлення-рішення №440/33000703 від 02.06.2023, суд зазначає наступне.
Як слідує з акту фактичної перевірки від 12.05.2023, контролюючим органом встановлено продаж позивачем через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним №3000380557 за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам`янопіль, вул. Старе Село, буд.1Б, сигарет Kent Silver за ціною 68,90 грн, в кількості 1 без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
На підтвердження вказаної операції продажу контролюючим органом долучено фіскальний чек №58 від 04.01.2022, з якого вбачається, що такий не містить код УКТ ЗЕД сигарет, реалізованих за ціною 68,90 грн, на підставі чого відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Вказане зумовило прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 02.06.2023 №440/33000703, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 5100, 00 грн.
Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428.
Відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб-сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз`яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).
Відповідно до абзацу третього пункту 215.1 статті 15 розділу VI АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК Податкового кодексу тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну належать до підакцизних товарів.
Згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для безготівкових розрахунків дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб`єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, - дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.
Податок справляється з таких товарів та обчислюється за ставками, визначеними в підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу.
Зокрема, тютюновмісні вироби Сигарети з фільтром код УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 - 2257,4 гривень за 1000 штук.
Тобто, обчислення акцизного податку відбувається відповідно до визначеного коду товарної підкатегорії, виключний перелік у підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу.
Позивач жодним чином не заперечує здійснення такої операції та видачу відповідного чеку.
Доводи про ненадання підтверджуючих документів щодо контрольної закупівлі є безпідставними і судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкт господарювання зобов`язаний проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №440/33000703 від 02.06.2023.
Щодо податкового повідомлення-рішення №441/33000703 від 02.06.2023, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Суд зазначає, що 13.10.2016 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України прийнято Наказ № 1747 Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями.
Відповідно до вказаного наказу міжповірочний інтервал паливороздавальної колонки для заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим газом, стисненим газом становить 1 рік, рівнемірів 1, 2 роки, стаціонарних резервуарів для комерційного обліку: нафтопродуктів (горизонтальні та вертикальні циліндричні, сферичні), скрапленого газу (горизонтальні циліндричні) 5 років, лічильники, витратоміри, а також вимірювальні системи для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідин (крім води) та газоподібних хімічних речовин 4 роки.
Як вбачається з акту перевірки від 12.05.2023, контролюючим органом встановлено, що позивачем у період з 13.12.2020 по 22.12.2020 здійснювалась відпустка пального споживачам через паливороздавальні колонки в кількості 3 одиниці без наявного позитивного результату повірки та оцінки відповідності.
Згідно наданих до перевірки формулярів ПРК та журналу повірки паливо-роздавальних колонок, паливороздавальні колонки (колонка заправна TOKHEIM, заводський номер DO 945061; колонка заправна TOKHEIM, заводський номер DO 945062; колонка заправна TOKHEIM, заводський номер DO 840105) мають чинну держповірку. Згідно відміток у формулярах ПРК та відтисків повірочного тавра на них, повірка колонок проведена 12.12.2019 та 23.12.2020.
На момент завершення фактичної перевірки, документи які свідчать про проведення держповірок ПРК у період з 13.12.2020 по 22.12.2020 позивач до перевірки не надав, та не підтверджено факт відповідності зазначених ПРК вимогам законодавства та наявного позитивного результату повірки.
Отже, суд погоджується із доводами контролюючого органу, що у період з 13.12.2020 по 22.12.2020 позивач здійснював відпуск пального споживачам через паливороздавальні колонки в кількості 3 одиниці без наявного позитивного результату повірки та оцінки відповідності.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що не передбачена відповідальність за тимчасову відсутність результатів позитивної повірки паливороздавальних колонок, оскільки міжповірочний інтервал паливороздавальної колонки для заправки автомобілів: світлими нафтопродуктами, мастилами, скрапленим газом, стисненим газом становить 1 рік.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №441/33000703 від 02.06.2023.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.06.2023 №436/33000703, суд дійшов переконання, що таке прийнято відповідачем з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Натомість при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 02.06.2023 №438/33000703, №439/33000703, №440/33000703, №441/33000703 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому такі є правомірними, а позов в цій частині безпідставним.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
На підтвердження сплати судового збору, позивачем до матеріалів позовної заяви долучено платіжну інструкцію від 28.08.2023 №99470 про сплату судового збору у розмірі 7 516 грн.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 5368,80 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №436/33000703 від 02.06.2023.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути на користь Товаритва з обмеженою відповідальністю Альянс Холдинг судовий збір в розмірі 5368,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117381663 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них за участю органів доходів і зборів |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулкевич Ірена Зіновіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні