Рішення

від 29.02.2024 по справі 380/529/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/529/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених на підставі п.п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за грудень 2023 року в сумі 5068,45 грн.

Посилається на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року, витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно з п.2 Прикінцевих положень вищезазначеного Закону, підлягають відшкодуванню платником страхових внесків у повному обсязі. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій загальна сума понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню, за грудень 2023 року становить 5068,45 грн. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» зазначеної суми у встановлений законодавством строк не відшкодувало, позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 10.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Конверт з копією вказаної ухвали повернувся на адресу суду з відміткою пошти «відсутність адресата за вказаною адресою».

У відповідності до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ФО-П ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , куди і було направлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2022 року у справі №522/3598/16-а, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 цього Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (далі список №1);

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список №2).

Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі Інструкція №21-1).

Відповідно до п.п.6.4, 6.5, 6.8 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а відповідач - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

При цьому, суд враховує, що відшкодуванню підлягають саме фактичні витрати, здійснені Пенсійним фондом із виплати та доставки пільгових пенсій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі №813/1375/17 та від 29.09.2020 року у справі №820/1957/18.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» (місцезнаходження: вул.Садова, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 31097964) та відповідно до наведених вище положень Закону є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За період роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» право на пенсію на пільгових умовах на підставі п.п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», серед інших, набули гр.гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання вимог Інструкції №21-1 позивачем направлені Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», копії яких наявні у матеріалах справи. Відповідач не оскаржив їх у судовому порядку, а отже фактично погодився з сумами, вказаними у них.

Згідно з даними цих розрахунків та розрахунку заборгованості підприємства за грудень 2023 року, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №№1, 2 становить 5068,45 грн (в т.ч.: за списком №1 3109,52 грн та за списком №2 1958,93 грн).

Судом враховується те, що від відповідача не надходило жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгової пенсії за списками №№1, 2 за грудень 2023 року в сумі 5068,45 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому 5068,45 грн підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово-технічний завод» (місцезнаходження: вул.Садова, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 31097964) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п.«а», «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення», за грудень 2023 року в сумі 5068 (п`ять тисяч шістдесят вісім) гривень 45 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.