Рішення

від 01.03.2024 по справі 420/9716/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9716/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом комунального закладу «Одеський» навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 18 квітня 2023 № 158 Південного офісу Держаудитслужби,-

В С Т А Н О В И В :

02.05.2023 року до суду надійшов адміністративний позов комунального закладу «Одеський» навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 18 квітня 2023 № 158 Південного офісу Держаудитслужби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 квітня 2023 року в електронній системі закупівель (інформація про оприлюднення закупівлі UA-2023-03-08-004363-a) оприлюднено висновок про результати моніторинг процедури закупівлі від 18.04.2023 № 158 Південного офісу Держаудитслужби. За результатами висновку зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. З вищезазначеним висновком Комунальний заклад «Одеський» навчальнореабілітаційний центр «Відкриваємо світ» Одеської обласної ради» не погоджується, вважає незаконним та безпідставним. Договір між позивачем та ФОП ОСОБА_1 був укладений у відповідності до вимог пункту 17 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного та Господарського законодавства, а отже підстав щодо застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, вважаємо недопустимими та такими, що є протиправними.

Як вказано у позові, відповідач помилково вважає дії позивача, щодо визначення предмету закупівлі, порушенням пункту 24 Особливостей та абзацу 3 пункту 14 Порядку 1082. Предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідач помилково вважає, що позивач повинен був визначати предмет закупівлі за сьомою цифрою Єдиного закупівельного словника, що суперечило положенню Наказу № 708 від 15.04.2020 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Також, у позові вказано, що відповідач безпідставно та не обґрунтовано вважав порушення позивачем вимоги абзацу 17 пункту 44 Особливостей та абзацу 8 пункту 28 Особливостей та не вірно застосував зазначені норми та положення тендерної документації Розділу 6 «Інша інформація» пунктом 6.1. вказується, якщо вимоги тендерної документації є такими, що суперечать Закону або іншим нормативноправовим актам, Учасник повинен керуватися Законом або нормативно-правовими актами

Щодо кваліфікованого електронного підпису (КЕП), то у позові вказано, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Якщо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до закону №2155-VIII. До того ж замовник не вимагав у ТД захищеного електронного ключа.

08.05.2023 року до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

Ухвалою суду від 08.05.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

10.05.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.05.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №420/9716/23 з повідомленням (викликом) сторін.

23.05.2023 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, в якому вказано, що ознайомившись із адміністративним позовом комунального закладу «Одеський» навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» Південний офіс Держаудитслужби вважає, що позовна заява є необґрунтованою, а доводи Комунального закладу «Одеський» навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» підлягають відхиленню.

У відзиві вказано, що в оприлюдненому Замовником в електронній системі закупівель оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено предмет закупівлі ДК 021:2015: 15110000-2: М`ясо (філе куряче заморожене, стегно куряче заморожене); назви номенклатурних позицій предмета закупівлі - філе куряче заморожене, стегно куряче заморожене; код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі ДК 021:2015: 15110000-2: М`ясо. Проте, на порушення пункту 24 Особливостей та абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082 Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремому електронному полі «Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі» не вказав коди товарів, визначені згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідають назвам номенклатурних позицій предмета закупівлі, а саме: «філе куряче заморожене» та «стегно куряче заморожене» становлять код «ДК 021:2015: 15112130-6: Курятина».

Відповідач стверджує, що за результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 24 Особливостей та абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082. Тобто під час моніторингу не встановлено порушення в частині визначення предмета закупівлі, встановлене порушення стосується саме розміщення інформації про закупівлю.

Також, у відзиві вказано, що на порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей Замовником у ТД не зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 Особливостей, інформацію про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення, передбачених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 44 Особливостей для переможця, а також у пункті 1 Додатку 5 до ТД не вірно визначено спосіб підтвердження відсутності підстави для відхилення, передбаченої підпунктом 3 пункту 44 Особливостей для переможця, в частині такої вимоги, як надання підтвердження стосовно службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, що суперечить нормам підпунктів 3 пункту 44 Особливостей, яким передбачено таке підтвердження стосовно керівника учасника процедури закупівлі.

Відповідач зазначає, що замовником у підпунктах 2.1, 2.2 пункту 2 розділу 5 ТД зазначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у ТД, шляхом застосування електронного аукціону, та передбачено закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, Замовником проведено процедуру відкритих торгів з особливостями. Порядок проведення відкритих торгів передбачено пунктами 24-51 Особливостей, який передбачає в тому числі оприлюднення Замовником оголошення про проведення відкритих торгів. Далі в абзаці 3 пункту 14 Порядку № 1082 передбачено, що в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, в окремих електронних полях зазначається інформація, в тому числі щодо коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Позивач виділяє з норми абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082 вимогу щодо зазначення відповідної інформації в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Так дійсно така вищезазначена інформація зазначається Замовником як в оголошенні про проведення відкритих торгів, так і в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Враховуючи те, що Замовник проводив відкриті торги з особливостями, то відповідну вищезазначену інформацію він мав вказати в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Тому, вказано у відзиві, у Висновку зазначено, що на порушення пункту 24 Особливостей та абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082 Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремому електронному полі «Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі» не вказав коди товарів, визначені згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідають назвам номенклатурних позицій предмета закупівлі, а саме: «філе куряче заморожене» та «стегно куряче заморожене» становлять код «ДК 021:2015: 15112130-6: Курятина».

Крім того, відповідач вважає, що Замовник на порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

З огляду на зазначене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову комунального закладу «Одеський» навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ».

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Позивачем було затверджено тендерну документацію на закупівлю товарів згідно коду ДК 021:2015:15110000-2: М`ясо та оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію щодо оголошення проведення відкритих торгів.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій від 16.03.2023 року UA-2023-03-08-004363-a ФОП ОСОБА_1 відповідав кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації та були відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Уповноваженою особою позивача опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-03-08-004363-a.

31.03.2023 року між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір №2 про постачання товару.

Водночас, судом встановлено, що Південним офісом Держаудитслужби відповідно до відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 та на підставі наказу від 04.04.2023 року № 87 здійснено моніторинг процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: № UA-2023-03-08-004363-a.

Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації (далі ТД) вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) з урахуванням особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі Особливості), надання роз`яснень щодо ТД, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального закладу «Одеський навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» Одеської обласної ради» (далі Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, ТД, затверджену рішенням уповноваженої особи від 08.03.2023 № 21, роз`яснення щодо ТД від 13.03.2023, протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 17.03.2023 № 23, тендерну пропозицію фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюднене 17.03.2023 в електронній системі закупівель, договір про постачання товару від 31.03.2023 № 20 (далі - Договір), повідомлення про внесення змін до договору, оприлюднене 05.04.2023 в електронній системі закупівель, додаткову угоду від 04.04.2023 № 1 до Договору.

18.04.2023 року відповідачем складено висновок № 158 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-03-08-004363-a.

Так, структурно вказаний висновок складається з двох розділів: вступної частини, констатуючої частини.

У висновку вказано, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено наступне. Відповідно до пункту 24 Особливостей замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 (далі Порядок № 1082), та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082 під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Так, в оприлюдненому Замовником в електронній системі закупівель оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено предмет закупівлі ДК 021:2015: 15110000-2: М`ясо (філе куряче заморожене, стегно куряче заморожене); назви номенклатурних позицій предмета закупівлі - філе куряче заморожене, стегно куряче заморожене; код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі - ДК 021:2015: 15110000-2: М`ясо. Проте, на порушення пункту 24 Особливостей та абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082 Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремому електронному полі «Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі» не вказав коди товарів, визначені згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідають назвам номенклатурних позицій предмета закупівлі, а саме: «філе куряче заморожене» та «стегно куряче заморожене» становлять код «ДК 021:2015: 15112130-6: Курятина». За результатами аналізу питання відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено наступне. Відповідно до абзацу 1 пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так абзацом 5 пункту 28 Особливостей передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту. Водночас відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Разом з тим, відповідно до абзацу 17 пункту 44 Особливостей замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту. Проте у пункті 6.5 таблиці 1 Додатку 1 до ТД Замовник вимагає від учасника надання інформації про те, чи визнаний учасник процедури закупівлі у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура (довідка довільної форми для фізичної особи - підприємця), чим не дотримано вимоги абзацу 17 пункту 44 Особливостей та абзацу 8 пункту 28 Особливостей. Також абзацом 15 пункту 44 Особливостей передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Отже, на порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей Замовником у ТД не зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 Особливостей, інформацію про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення, передбачених підпунктами 5, 6 і 12 пункту 44 Особливостей для переможця, а також у пункті 1 Додатку 5 до ТД не вірно визначено спосіб підтвердження відсутності підстави для відхилення, передбаченої підпунктом 3 пункту 44 Особливостей для переможця, в частині такої вимоги, як надання підтвердження стосовно службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, що суперечить нормам підпунктів 3 пункту 44 Особливостей, яким передбачено таке підтвердження стосовно керівника учасника процедури закупівлі. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 року № 157 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, в тому числі до пункту 40 Особливостей, що не враховано Замовником у підпункті 5.2 пункту 5 розділу 5 ТД щодо визначення невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією. Слід зазначити, що Замовником у підпунктах 2.1, 2.2 пункту 2 розділу 5 ТД зазначено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у ТД, шляхом застосування електронного аукціону, та передбачено механізм оцінки тендерних пропозицій із застосуванням електронного аукціону, тоді як відповідно до пункту 35 Особливостей відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону, а отже механізм проведення оцінки тендерних пропозицій передбачено пунктами 36, 37 Особливостей. Також у підпункті 7.1 пункту 7 розділу 5 ТД Замовником зазначено підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника, які не відповідають нормам пункту 41 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено наступне. Відповідно до вимог підпункту 1.3 пункту 1 розділу 3 ТД тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи учасника на пропозицію. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений КЕП уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, яка має відповідні повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції. Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». КЕП учасника перевіряється на сайті центрального засвідчувального органу (далі - ЦЗО) за посиланням https:// czo.gov.ua/verify. Разом з тим, відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Також відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 зазначеного Закону засіб кваліфікованого електронного підпису апаратнопрограмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису, який відповідає вимогам цього Закону. Згідно з частиною другою статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, в тому числі якщо під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису та якщо під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис. Відповідно до пункту 12 частини другої статті 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов`язково повинні містити, в тому числі, відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису (для кваліфікованого сертифіката електронного підпису). При цьому, у листі Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 №1/06-3-1587 зазначено, якщо за результатом перевірки електронного підпису засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки надає інформацію, що тип підпису «удосконалений», то такий електронний підпис не може вважатися кваліфікованим. За результатами перевірки електронного підпису учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 на сайті ЦЗО за посиланням https://czo.gov.ua/verify встановлено, що тип носія незахищений, тип підпису удосконалений, який не може вважатися кваліфікованим, чим порушено вимоги підпункту 1.3 пункту 1 розділу 3 ТД. Однак, Замовник на порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

У пункті «Висновок про наявність чи відсутність порушень законодавства» розділу ІІ Висновку вказано, що: За результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 24 Особливостей та абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082. За результатами аналізу відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог абзацу 17 пункту 44 та абзацу 8 пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, надання роз`яснень щодо ТД, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю порушень не встановлено.

У пункті «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)» розділу ІІ Висновку вказано, що З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущим через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погоджується з висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 18 квітня 2023 № 158 Південного офісу Держаудитслужби, вважає його протиправним та необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Положеннями ст.2 Закону України Про основні засади здійснення державного Фінансового контролю в Україні встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно із ст.5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі (далі також Закон 922-VIII).

Частиною 1 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон) визначено, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 3 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 8 Закону №922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч.6 ст.8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порушення відповідачем вказаних норм ст.8 Закону № 922-VIII, які врегульовують процедури призначення та проведення моніторингу, а також оформлення його результатів, судом не встановлено.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 №552 Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

Відповідно до пунктів 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Відповідно до ст.15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 15 статті 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що висновок від 18 квітня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-03-08-004363-a має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача, як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

У постанові від 02 квітня 2020 року у справі №400/2165/19 Верховний Суд наголосив, що Висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є індивідуально-правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише позивача, але ж і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем пункту 24 Особливостей та абзацу 3 пункту 14 Порядку № 1082, суд зазначає.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування встановлюють особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі Особливості).

Так, відповідно до пункту 24 Особливостей замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель визначає Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1082 під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;

коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Так, в оприлюдненому Замовником в електронній системі закупівель оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено предмет закупівлі ДК 021:2015: 15110000-2: М`ясо (філе куряче заморожене, стегно куряче заморожене); назви номенклатурних позицій предмета закупівлі - філе куряче заморожене, стегно куряче заморожене; код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі - ДК 021:2015: 15110000-2: М`ясо.

Як стверджує відповідач, кодами товарів, визначених згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідають назвам номенклатурних позицій предмета закупівлі, а саме: «філе куряче заморожене» та «стегно куряче заморожене» становлять код «ДК 021:2015: 15112130-6: Курятина».

Судом встановлено, що в графі «Назва предмета закупівлі:» оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-03-08-004363-a вказано «Філе куряче заморожене, Стегно куряче заморожене».

Тобто, станом на дату оголошення закупівлі позивачу було достеменно відомо, який саме вид м`яса має бути придбано за результатами вказаної закупівлі.

Так, пункт 14 Порядку № 1082 містить імперативну вимогу, відповідно до якої під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення в окремих електронних полях зазначається, зокрема, інформація щодо коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Суд звертає увагу, що код, затверджений Єдиним закупівельним словником запроваджено саме з метою оптимального планування закупівлі та визначення предмета закупівлі. Замовники повинні використовувати найбільш точні коди товарів, робіт і послуг, щоб зацікавлені постачальники могли отримати оптимальну інформацію, а замовники, в свою чергу, конкретний предмет закупівлі.

Кодування передбачає використання від 2 до 9 цифр. Двозначні коди використовуються для позначення загальних категорій, восьмизначні коди стосуються конкретних товарів, робіт і послуг, дев`ята цифра є контрольним числом та служить для перевірки попередніх цифр.

Отже, для визначення предмета закупівлі робіт необхідно використання показників, включаючи п`яту цифру Єдиного закупівельного словника, оскільки саме перші п`ять цифр коду визначають конкретну категорію товарів.

Враховуючи, що позивачем в "назві номенклатурної позиції предмета закупівлі" визначено конкретні назви м`яса, тому останній мав зазначати навпроти кожного відповідного рядка в графі таблиці «Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі» не узагальнюючий код для м`яса, а той, що найбільше відповідає назвам номенклатурних позицій предмета закупівлі.

З урахуванням вказаного, оскільки пункт 14 Порядку № 1082 містить імперативну вимогу, відповідно до якої під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення в окремих електронних полях зазначається, зокрема, інформація щодо коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, суд погоджується з доводами відповідача про те, що замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремому електронному полі «Код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі» не вказав коди товарів, визначені згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідають назвам номенклатурних позицій предмета закупівлі, а саме: «філе куряче заморожене» та «стегно куряче заморожене» становлять код «ДК 021:2015: 15112130-6: Курятина»

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем абзацу 8 пункту 28 та абз.17 п.44 Особливостей, суд зазначає.

Відповідно до абзацу 1 пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Так абзацом 5 пункту 28 Особливостей передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

Водночас відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 44 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Разом з тим, відповідно до абзацу 17 пункту 44 Особливостей замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.

Абзацом 15 пункту 44 Особливостей визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

Судом встановлено, що у пункті 6.5 таблиці 1 Додатку 1 до ТД Замовник вимагає від учасника надання інформації про те, чи визнаний учасник процедури закупівлі у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура (довідка довільної форми для фізичної особи - підприємця).

Як вказано позивачем та встановлено судом, згідно інформації, що розташована на сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/m/otrimannya-vidomostey-z-edinogo-reestru-pidpriemstv-schodoyakih-porusheno-provadjennya-u-spravah-pro-bankrutstvo-u-razi-vidsutnosti-dostupu-doonlayn-servisu), щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справах про банкрутство, у разі відсутності доступу до онлайн сервісу, з 21.06.2022 у зв`язку з відсутністю доступу до онлайн сервісу з надання інформаційних довідок з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі Єдиний реєстр підприємств), відомості з Єдиного реєстру підприємств можна отримати у формі інформаційного листа.

Таким чином з 21.06.2022 та по теперішний час Єдиний реєстр відсутній у вільному доступі та позивач не мав можливості самостійно перевірити інформацію стосовно ліквідаційної процедури учасника.

З урахуванням вказаного, суд вважає необґрунтованими покликання відповідача на порушення позивачем абзацу 8 пункту 28 Особливостей.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 41 Особливостей, суд зазначає.

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей;

є такою, строк дії якої закінчився;

є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону;

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів.

Згідно з вимогами частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Як стверджує відповідач, за результатами перевірки електронного підпису учасника процедури закупівлі ФОП ОСОБА_1 на сайті ЦЗО за посиланням https://czo.gov.ua/verify встановлено, що тип носія незахищений, тип підпису удосконалений, який не може вважатися кваліфікованим, чим порушено вимоги підпункту 1.3 пункту 1 розділу 3 ТД.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; (п.12)

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; (п.23)

кваліфікований сертифікат відкритого ключа - сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону; (п.25)

удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис; (п.44)

КЕП захищено двома ключами:

особистий ключ зберігається у підписанта;

відкритий ключ публікується в загальнодоступному або спеціалізованому довіднику.

Кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Він робить можливим повноцінний юридично значущий документообіг з державою (звітність, адміністрування податків) та контрагентами (обмін рахунками, актами та ін. первинними документами).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Якщо організації ведуть електронний документообіг, підписуючи документи КЕП, їх юридична сила визнається автоматично відповідно до Закону України №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Як передбачено у частині третій статті 15 Закону України «Про електронні довірчі послуги» використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації.

Використання удосконалених електронних підписів та печаток забезпечує середній рівень довіри до схем електронної ідентифікації.

З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що для подання інформації через електронну систему закупівель під час проведення процедури закупівлі законодавством передбачена можливість використання удосконалених та кваліфікованих електронних підписів.

Відмінність між удосконаленим та кваліфікованим електронним підписом, головним чином, полягає у рівні захисту від доступу до особистого ключа сторонніх осіб і відповідно довіри до електронної ідентифікації.

Зокрема, як зазначалося вище, використання кваліфікованих електронних підписів забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації, тоді як використання удосконалених електронних підписів, - лише середній рівень довіри.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі №640/14244/21.

Так, відповідно до п.1.3 розділу 3 Тендерної документації позивача тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну (з урахуванням всіх податків та зборів, в тому числі ПДВ), інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в цій тендерній документації з НАКЛАДЕННЯМ кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи учасника на пропозицію, та шляхом завантаження необхідних документів/інформації/файла(ів), перелік яких визначено в Додатку 1 та інших документів, необхідність подання яких у складі тендерної пропозиції передбачена умовами цієї тендерної документації.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений КЕП уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, яка має відповідні повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції.

Всі документи тендерної пропозиції подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель (шляхом завантаження сканованих документів або електронних документів в електронну систему закупівель). Документи мають бути належного рівня зображення, чіткими та розбірливими для читання. Формати файлів повинні бути доступними для загального перегляду без придбання спеціалізованого програмного забезпечення.

Тобто, тендерна пропозиція учасника повинна подаватися з накладенням саме кваліфікованого електронного підпису, а не удосконаленого електронного підпису чи удосконаленого електронного підпису на кваліфікованому сертифікаті.

Будь-яких інших альтернативних способів подання тендерних пропозицій тендерною документацією не визначено.

Подання ФОП ОСОБА_1 тендерної пропозиції шляхом підписання її удосконалений електронним підписом не є кваліфікованим електронним підписом та не узгоджується з вимогами тендерної документації, що не може свідчити про дотримання таких умов.

Тендерна пропозиція ФОП ОСОБА_1 підлягала відхиленню, оскільки подана з використанням електронного підпису учасника, який не є кваліфікованим.

Аналогічна правова позиція щодо належності електронного підпису викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 640/26603/21.Суд звертає увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які необхідно вчинити.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно вимог ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.

Суд звертає увагу, що відповідачем конкретизовано, яких саме заходів має вжити позивач, а також визначено спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом припинення договору підлягали виконанню.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом в постановах від 26.10.2022 у справі №420/693/21, від 24.01.2023 у справі №280/8475/20, від 31.01.2023 у справі №260/2993/21.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та виявлені порушення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову комунального закладу «Одеський» навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 18 квітня 2023 № 158 Південного офісу Держаудитслужби відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до п`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Комунальний заклад «Одеський» навчально-реабілітаційний центр «Відкриваємо світ» (65016, м. Одеса, вул.Львівська, 3, код ЄДРПОУ 25428420).

Відповідач Південний офіс Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150).

СуддяС.М. Корой

.