Рішення

від 01.03.2024 по справі 420/31794/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31794/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Фаріон-Агро до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ФГ "ФАРІОН-АГРО" звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 16.03.2023 № 8441901/40707533 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 13.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФГ ФАРІОН-АГРО.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 13.02.2023 року, складену Фермерським господарством ФАРІОН- АГРО в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання - 13.02.2023 р.

22.11.2023 року ухвалою суду позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, а саме подання заяви про поновлення строків звернення до суду.

08.12.2023 року позивачем подана заява про поновлення строків звернення до суду та документи до неї в електронному вигляді, відповідно до яких судом встановлено, що строк звернення позивачем до суду з цим позовом не пропущений.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за наслідками здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з підприємством «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» складено податкову накладну №3 від 13.02.2023 року, яку подано до реєстрації в ЄРПН. Реєстрація її була зупинена відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На вимогу податкового органу направлено первинні документи, але незважаючи на їх подання відповідачем прийняте рішення яким відмовлено у реєстрації податкової накладної. У квитанції про зупинення реєстрації відсутній перелік документів, які потрібно було надати для підтвердження вказаної поставки товарів, а в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме конкретно документи складені з порушенням законодавства. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Позивачем разом з поясненнями надані первинні документи, але не надані банківські документи (платіжні доручення, банківські виписки) щодо підтвердження наявності ділової мети між позивачем та його контрагентом. Тому надіслані позивачем пояснення на додані до них документи поза розумним сумнівом не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направлених на реєстрацію податкових накладних. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

10.02.2023 року між ФГ ФАРІОН-АГРО та підприємством з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» укладено договір поставки № OF 01380 щодо поставки товару, що визначений у Спеціфікації до цього Договору. Строк дії договору до 9 лютого 2024 року. (а.с.250-253, т.2)

Відповідно до Специфікації № ОР-32512 від 10.02.2023 року до договору поставки № OF 01380 від 10.02.2023 року ФГ ФАРІОН-АГРО поставило підприємству з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» зерно соняшника урожаю 2022 року у кількості 53,0 тони. (а.с.255, т.2)

13.02.2023 року ФГ ФАРІОН-АГРО виставлено рахунок-фактуру №2/23 підприємству з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» на оплату соняшника в кількості 53,400 т. на суму 854 400,14 грн. в т.ч. ПДВ 104 926,33 грн. (а.с.257, т.2)

!3.02.2023 року відповідно до Акту прийому передачі зерна № 4708 ПП «Балтскье Хлібоприймальне підприємство" (зерновий склад) передало належне ФГ ФАРІОН-АГРО (поклажодавець) зерно соняшника урожаю 2022 року у кількості 53,400 тони підприємству з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА». (а.с.262, т.2)

За наслідками здійснення господарської діяльності по взаємовідносинам з підприємством з іноземними інвестиціями «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» складено податкову накладну №3 від 13.02.2023 року, яку подано до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

05.03.2023 року позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН №9041154777, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної від 13.02.2023 року №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Додатково повідомлено: показник «D»=7,2028%, «Р»=0. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.03.2023 року позивачем направлено на адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 а саме, належним чином засвідчені копії: первинних документів, договорів; звітів, видаткові накладні, акти звіряння, докази про наявність землі та техніки для її оброблення, договори про зберігання зернових.

13.03.2023 р. податковим органом було прийняте рішення від 16.03.2023 року №8441901/40707533 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 13.02.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації вказаної податкової накладної зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивач вважає рішення комісії ДПС № 8441901/40707533 від 16.03.2023 року необґрунтованим, оскільки ФГ «Фаріон-Агро» надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною №3 від 13.02.2023 р. у реєстрації якого було відмовлено, та окрім того не було зазначено, які саме документи було складено з порушеннями законодавства та відповідно з якими порушеннями.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).

Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, документи що підтверджують реальність господарської операції.

Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідності критеріям ризиковості здійснення господарської операції Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 20.2 ст. 20 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд не погоджується з рішеннями комісії, оскільки позивачем надано копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Позивачем на дату виникнення податкових зобов`язань та у зв`язку з виконанням ним зобов`язань постачальника товару за договором та на виконання вимог пункту 187.1 ст. 187 ПК України складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №3 за першою подією.

Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації ПН, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, відповідач не наводить жодних конкретних обставин та не вказує, яких саме документів не надано, або з якими порушеннями, або чому надані у своїй сукупності документи не задовольняють вимоги податкового органу.

Суд зазначає, що контролюючий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

У іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з причин ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Суд наголошує, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

При цьому, загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

У відзиві відповідачі зазначають, що позивачем не надані платіжні доручення.

Суд зазначає, що жодних заперечень, щодо істотних умов договорів, проведених розрахунків, руху активів, постачання товару і реальності операції відповідач не зазначив, окрім відсутності платіжних доручень, що не є належним обґрунтуванням, оскільки позивачем надана в сукупності така кількість первинних документів, які в повній мірі підтверджують як реальність господарської операції так і правомірність видання податкової накладної.

Відповідач не зазначає чому недостатньо наданих документів, а саме: договору поставки, акту прийому-передачі зерна, специфікації, складської квитанції на зерно, рахунку-фактури, банківської виписки з рахунків, які свідчать про виконання платником податків вимог передбачених ст. 187 ПК України, як щодо поставки так і оплати.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Воно не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.

На думку суду, відповідач - ГУ ДПС в Одеській області зі стадії зупинення реєстрації податкової накладної та закінчуючи прийняттям рішення про відмову у її реєстрації вчиняв дії, які мають ознаки документальної перевірки, аналізу господарської операції на предмет її відповідності нормам цивільного законодавства, що може бути вчинено за іншою процедурою та в порядку визначено ПК України, а не під час моніторингу ПН.

Змістовний аналіз вищенаведеної позиції відповідачів та їх обґрунтування правомірності прийнятого рішення, дає суду підстави визнати, що такі рішення є протиправними, а тлумачення законодавства хибними.

Фактично ГУ ДПС в Одеській області маючи в розпорядженні достатню кількість первинних документів щодо підстав видання податкової накладної № 3 від 13.02.2023 року, приймає рішення про відмову у реєстрації цієї ПН, ігноруючи при цьому первинні документи які підтверджують факт перерахування коштів та поставки товару.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а надані ним документи та пояснення є достатніми для її реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.

Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України їх зареєструвати.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат позивач надав: договір про надання юридичних послуг, розрахунок наданих послуг, ордер адвоката.

Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співвставивши наведені позивачем аргументи із категорією цієї справи, суд вважає заявлену до стягнення суму неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Судова практика на рівні Верховного Суду у зазначених спорах є сталою на протязі тривалого часу, а тому формування правової позиції та обґрунтувань предмету спору не є складним, що свідчить про невеликий обсяг виконаної адвокатом роботи.

Варто також зауважити, що усі заяви та документи подавались до суду через систему Електронний суд, що не потребувало особистої явки представника до приміщення суду та відповідно додаткових витрат часу на представництво клієнта у суді.

Таким чином, суд вважає співмірним розміром зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг суму витрат у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ФГ «ФАРІОН-АГРО» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 16.03.2023 № 8441901/40707533 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 13.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФГ ФАРІОН-АГРО.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №3 від 13.02.2023 року, складену ФГ ФАРІОН- АГРО (ЄДРПОУ 40707533) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання - 13.02.2023 р.

Стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФГ ФАРІОН- АГРО (ЄДРПОУ 40707533, Одеська область, м. Ананьїв, Друга дільниця, вул. Фонтанна, 2) судовий збір в сумі 5368,00 гривень та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.