Рішення

від 01.03.2024 по справі 420/36845/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36845/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000863/2 від 20.12.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до митного оформлення було надано договір № 48 від 15.06.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до умов наданого договору (п. 1.1.) для виконання своїх зобов`язань за даним договором експедитор (ФОП ОСОБА_2 ) має право залучати третіх осіб. На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 здійснив організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом для позивача в тому числі зазначеним ФОП було укладено договір № 15 від 05.01.2023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до якого ТОВ «Югтрансекпедиція» здійснило перевезення вантажу. Надані до митного оформлення довідка про транспортні витрати, № 15 від 15.12.2023, рахунок на оплату № 51 від 18.12.2023, експедиторських послуг, договір № 15 від 05.01.2023, CMR від 12.12.2023, договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 48 від 15.06.2023 та інші документи кореспондуючи між собою надають вичерпні відомості стосовно понесених транспортних витрат. Також, до митного оформлення надано банківський платіжний документ про сплату вартості 80 % від суми зазначеної в проформі Інвойс, також додатково надано додаткову угоду до Контракту 04/23 від 06.04.2023 відповідно до якої врегульовано сплату залишку вартості товару у розмірі 20 % на протязі 10 днів з моменту митного оформлення. Після надання декларантом пояснень щодо «розбіжностей» та надання додаткових документів, митницею їх до уваги взято не було. В рішенні зазначено про те, шо декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься. Подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов`язком при цьому Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення ним всіх складових митної вартості. Відповідач не зазначає які саме відомості повинні підтвердити чи спростувати документи які на його думку не були надані. Яких відомостей, щодо імпортованого товару митниці не вистачає для застосування першого методу визначення митної вартості. Виходячи з тих нібито «розбіжностей» питання інспектора стосувались лише вартості його доставки, при цьому, як вбачається з наведеного, ця складова митної вартості знайшла своє відображення у документах наданих до митного оформлення. В оскаржуваному рішенні зазначається, що відповідачем виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів та в основу прийнятого рішення відповідачем поставлено фактично лише те, що в нього наявна інформація про митне оформлення подібних товарів за більшою вартістю, що не може бути єдиною підставою для прийняття відповідного рішення. Жодних, належних обґрунтувань щодо наявності підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в рішенні не зазначено. Інспектором не було взято до уваги документи які були надані до митного оформлення, він лише обмежився загальними фразами та трактовками Митного кодексу. Інспектор фактично вказує на те, що відсутні відомості щодо вартості доставки товару, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надані документи які містять вичерпні відомості з цього питання. Тобто митний орган мав всі можливості перевірити декларування складових митної вартості у повному обсязі, однак цього не зробив.

Представником Одеської митниці до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається. Так, за митною декларацією (МД) № 23UA500500044967U1 від 18.12.2023 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 105-2, 106-2, 202-1, 911-1. Дані форми контролю були обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускалося. Таким чином, Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання форм контролю встановлених СУР. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500044967U1 від 18.12.2023, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000863/2 від 20.12.2023. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. 20.12.2023 декларантом ТОВ"АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД" були надані додаткові документи та листом від 20.12.2023 декларантом було повідомлено що, всі документи які стосуються вантажу по МД вже надані та інші додаткові документи надаватися не будуть. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другійчетвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500044967U1 від 18.12.2023 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що лише в разі наявності розбіжностей в документах які мають вплив на правильність визначення митної вартості відсутності відомостей, що підтверджують числові складові митної вартості, відомості щодо ціни яка була сплачена та відсутності в документах достатніх та вірних відомостей для підтвердження митної вартості митниця має право витребовувати додаткові документи та приймати рішення про коригування митної вартості в разі не подання документів чи їх «не достатності» для визначення митної вартості. Митний орган зобов`язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є не підтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Відомості з цінових баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, само лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з рівнем митної вартості товару - не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості. Твердження відповідача у відзиві про те, що декларантом не подані документи згідно з переліком не відповідає дійсності. Оскільки відповідач вказує на перелік лише копіює його загальними тезами з Митного кодексу не конкретизуючи, які саме документи бажає отримати та які відомості вони для нього повинні підтвердити, по друге навіть при відсутності на то підстав, декларант надав свої пояснення щодо наявних нібито «розбіжностей» та надав не тільки документи визначені як обов`язкові митним кодексом, а й додаткові як то прайс лист, каталог, експортну декларацію та інш. Листом (відповіддю) на витребувані документи декларант надав свої пояснення стосовно документів та повідомив, що надав вичерпний перелік документів для митного оформлення саме за першим методом визначення митної вартості. Отримана із Центральної бази даних ЄАІС ДФС інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.

Представником відповідача до суду надано пояснення, в яких викладені доводи зазначені у відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 01 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

06 квітня 2023 року між SISECAM INVESTMENT B.V. (продавець) та ТОВ АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД (покупець) укладено контракт № 04/23 (а.с. 16 з.б. - 19).

18 грудня 2023 року декларантом ТОВ АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA500500044967U1 щодо товару: 1) посуд столовий, кухонний скляний: склянки механічного виготовлення, без ніжки, ограновані або інакше оздоблені-50256 шт. Виробник "PASABAHCE BULGARIA EAD"(концерн "SISECAM"). Країна виробництва BG(Болгарія). Торгова марка "PASABAHCE". 2) посуд столовий, кухонний скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: келихи-8976 шт. Виробник" PASABAHCE BULGARIA EAD" (концерн "SISECAM").Країна виробництва BG(Болгарія). Торгова марка "PASABAHCE". 3) посуд столовий, кухонний скляний: інші склянки для пиття із зміцненого скла-7512 шт. Виробник "PASABAHCE BULGARIA EAD"(концерн "SISECAM"). Країна виробництва BG(Болгарія). Торгова марка "PASABAHCE". 4) посуд столовий, кухонний скляний: склянки механічного виготовлення, без ніжки,неограновані-23976 шт. Виробник "PASABAHCE BULGARIA EAD"(концерн" SISECAM").Країна виробництва BG(Болгарія). Торгова марка" PASABAHCE" (а.с. 64-65).

20 грудня 2023 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000863/2, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати та Рахунок №51 від 18.12.2023 від ФОП ОСОБА_1 , хоча відповідно до CMR від 12.12.2023 б/н перевізником виступає ООО ЮГТРАНСЭКСПЕДИЦИЯ. 2) Відповідно до п.п.4.2 умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.04.2023 № 04/23 оплата за товар здійснюється на умовах передоплати у розмірі 80% від суми зазначеної в проформі-інвойсі. Після отримання рахунку-фактури, покупець виплачує продавцю частину коштів, що бракує до суми, зазначеної в інвойсі, у строк не більше 2 банківських дні. Але документи, які підтверджують відповідну операцію до митного оформлення не надавались. З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до вимог частини третьої статті 53 МКУ пропонуємо надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. 20.12.2023 декларантом ТОВ"АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД" були надані додаткові документи та листом від 20.12.2023 декларантом було повідомлено що, всі документи які стосуються вантажу по МД вже надані та інші додаткові документи надаватися не будуть. Опрацювавши інформацію, викладену у листі від 20.12.2023 стосовно митної декларації № UA500500/2023/044967, щодо направлених документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено, що брокером не надані всі перелічені в повідомленні митного органу документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за вказаною МД буде скориговано відповідно до п.1 ст.55 Митного кодексу України. Оскільки відповідно до п.2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 МКУ, оскільки відповідно до п.2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом, скоригована митна вартість буде ґрунтуватися на раніше визначених митними органами митних вартостях подібних товарів відповідно до п.2 статті 64 МКУ. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим, а саме: товар 1 становить 6,9187 дол. США/кг. (МД від 06.11.2023. № UA100350/2023/446804) ніж заявлено декларантом 2,3641 дол. США/кг; товар 2 становить 3,15 дол. США/кг. (МД від 03.10.2023. № UA100180/2023/515859) ніж заявлено декларантом 2,71 дол. США/кг; товар 3 становить 2.95 дол. США/кг. (МД від 03.10.2023. № UA100180/2023/515859) ніж заявлено декларантом 1,71 дол. США/кг; товар 4 становить 2,95 дол. США/кг. (МД від 18.10.2023. № UA100180/2023/516823) ніж заявлено декларантом 1,56 дол. США/кг (а.с. 12 з.б. 13, 97-98).

20 грудня 2023 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001617, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с. 14).

Відповідно до ст. 543 МК України безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст. 7 МК України, відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7 ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 20 грудня 2023 року № UA500500/2023/000863/2, зазначено, що його прийнято у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати та Рахунок №51 від 18.12.2023 від ФОП ОСОБА_1 , хоча відповідно до CMR від 12.12.2023 б/н перевізником виступає ООО ЮГТРАНСЭКСПЕДИЦИЯ. 2) Відповідно до п.п.4.2 умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.04.2023 № 04/23 оплата за товар здійснюється на умовах передоплати у розмірі 80% від суми зазначеної в проформі-інвойсі. Після отримання рахунку-фактури, покупець виплачує продавцю частину коштів, що бракує до суми, зазначеної в інвойсі, у строк не більше 2 банківських дні. Але документи, які підтверджують відповідну операцію до митного оформлення не надавались.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надавались договір про транспортно-експедиторське обслуговування у сфері міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом № 48 від 15.06.2023 року, довідку про транспортні витрати № 15 від 15.12.2023 року, рахунок № 51 від 18.12.2023 року, договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 15 від 05.01.2023 року, CMR від 12.12.2023 року (а.с. 22 з.б. 24, 25, 25 з.б., 26, 27, 76-77, 84 з.б. - 87).

Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

При цьому, з наданого до митного оформлення договору про транспортно-експедиторське обслуговування у сфері міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом № 48 від 15.06.2023 року, укладеного між ТОВ АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (експедитор), вбачається, що для виконання своїх зобов`язань за договором експедитор має право залучати третіх осіб.

Крім того, до митного оформлення надавався договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 15 від 05.01.2023 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЮГТРАНСЭКСПЕДИЦИЯ».

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 згідно умов договору № 48 від 15.06.2023 року, не є безпосереднім перевізником, а тому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до CMR від 12.12.2023 б/н перевізником виступає ТОВ «ЮГТРАНСЭКСПЕДИЦИЯ», є неспроможним.

Крім того, вказуючи в оскаржуваному рішенні про те, що до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати та рахунок №51 від 18.12.2023 від ФОП ОСОБА_1 , хоча відповідно до CMR від 12.12.2023 б/н перевізником виступає ТОВ «ЮГТРАНСЭКСПЕДИЦИЯ», відповідач, суб`єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно п. 4.2 контракту № 04/23 від 06 квітня 2023 року укладеного між SISECAM INVESTMENT B.V. (продавець) та ТОВ АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД (покупець), оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця на умовах передоплати у розмірі 80 % від суми, зазначеної у проформі інвойсу (попередньому рахунку). Після здійснення повного відвантаження партії товару та отримання покупцем інвойсу (фактичного рахунку) на цю партію товару, покупець виплачує продавцю частину коштів, що бракує до суми, зазначеної в інвойсі, у строк не більше 2 банківських днів.

Однак, 18.10.2023 року між SISECAM INVESTMENT B.V. (продавець) та ТОВ АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД (покупець) укладено додаткову угоду до контракту № 04/23 від 06 квітня 2023 року, якою п. 4.2 контракту викладено в новій редакції, а саме: оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця на умовах передоплати у розмірі 80 % від суми, зазначеної у проформі інвойсу (попередньому рахунку). Після здійснення повного відвантаження партії товару та отримання покупцем інвойсу (фактичного рахунку) на цю партію товару, покупець виплачує продавцю частину коштів, що бракує до суми, зазначеної в інвойсі, у строк не більше 10 банківських днів після здійснення митного оформлення товару та отримання вантажної митної декларації.

При цьому, додаткова угода від 18.10.2023 року до контракту № 04/23 від 06 квітня 2023 року надавалась декларантом ТОВ АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД до митного оформлення, та безпідставно не взята до уваги посадовими особами Одеської митниці.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що відповідно до п.п.4.2 умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.04.2023 № 04/23 оплата за товар здійснюється на умовах передоплати у розмірі 80% від суми зазначеної в проформі-інвойсі. Після отримання рахунку-фактури, покупець виплачує продавцю частину коштів, що бракує до суми, зазначеної в інвойсі, у строк не більше 2 банківських дні. Але документи, які підтверджують відповідну операцію до митного оформлення не надавались, є неспроможними.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З аналізу вищевикладеного слідує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Верховний Суд в постанові від 17 липня 2019 року по справі № 809/872/17 зазначив, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Таким чином, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів як: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В рішенні від 20 грудня 2023 року № UA500500/2023/000863/2 вказано, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим, а саме: товар 1 становить 6,9187 дол. США/кг. (МД від 06.11.2023. № UA100350/2023/446804) ніж заявлено декларантом 2,3641 дол. США/кг; товар 2 становить 3,15 дол. США/кг. (МД від 03.10.2023. № UA100180/2023/515859) ніж заявлено декларантом 2,71 дол. США/кг; товар 3 становить 2.95 дол. США/кг. (МД від 03.10.2023. № UA100180/2023/515859) ніж заявлено декларантом 1,71 дол. США/кг; товар 4 становить 2,95 дол. США/кг. (МД від 18.10.2023. № UA100180/2023/516823) ніж заявлено декларантом 1,56 дол. США/кг (а.с. 12 з.б. 13, 97-98).

В той же час, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі № 1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі № 804/2584/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості від 20 грудня 2023 року № UA500500/2023/000863/2 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ГРУПП ЛТДслід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6939,87 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД (код ЄДРПОУ 33812520, адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 7, кв. 11) до Одеської митниці (ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару № UA500500/2023/000863/2 від 20 грудня 2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, адреса місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНС ГРУПП ЛТД (код ЄДРПОУ 33812520, адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 7, кв. 11) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6939,87 грн. (шість тисяч дев`ятсот тридцять девять гривень 87 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук