Постанова

від 06.02.2024 по справі 522/21027/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/749/24

Справа № 522/21027/20

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційні скарги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», треті особи: Перший Малиновський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), Перший Київський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, Акціонерне товариство "УкрСиббанк", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Державна казначейська служба України про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

У листопаді 2020 року ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» звернулося до суду з вказаним вище позовом, у якому просило скасувати арешти, накладені на нерухоме майно: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та все на майно, що належить боржниці ОСОБА_2 з забороною відчуження будь-якого майна, що їй належить:

- номер запису про обтяження: 7307602 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 02 червня 2008 року, Підстава обтяження: ухвала 2-1669/08 від 26 травня 2008 року видавник: Малиновський районний суд м. Одеси;

-номер записупро обтяження:8052663(спеціальнийрозділ)дата,час державноїреєстрації:10жовтня 2008року;підстава обтяження:постанова проарешт майнаборжника таоголошення заборонина йоговідчуження,серія таномер:АН № 392013 від 18 жовтня 2008 року; видавник Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

- номер запису про обтяження: 8729027 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 19 травня 2009 року; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН № 392822 від 19 травня 2009 року; видавник Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

- номер запису про обтяження: 8758005(спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 28 травня 2009 року, Підстава обтяження: постанова про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 613415 від 23 квітня 2009 року видавник: Перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

- номер запису про обтяження:9326274 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 08 грудня 2009 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 613947 від 08 грудня 2009 року; видавник: Перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

-номер записупро обтяження:10145205(спеціальнийрозділ)дата,час державноїреєстрації:16серпня 2010року,підстава обтяження:постанова проарешт майнаборжника таоголошення заборонина йоговідчуження,серія таномер:АА № 144026 від 03 травня 2010 року; видавник: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області;

- номер запису про обтяження: 10786061 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 03 лютого 2011 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 22978407 від 25 листопада 2010 року; видавник: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

- номер запису про обтяження: 35478132 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 13 лютого 2020 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: № 61269617 від 13 лютого 2020 року; видавник: приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 грудня 2006 року між ОСОБА_3 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк» укладено кредитний договір № 11101160000, за умовами якого Банк зобов`язаний надати позичальнику, а останній зобов`язується прийняти належним чином використовувати та повернути Банку кредит (грошові кошти).

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 29 жовтня 2008 року по справі 2-1669/08 позов АКІБ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11101160000 від 22 грудня 2006 року, яка складається з: 1 060 500 гривень суми заборгованості по простроченому кредиту; 73 108, 60 гривень суми заборгованості по простроченим процентам; 1 518, 59 гривень суми пені за несвоєчасну сплату кредиту; 3 382, 09 гривень суми пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, а всього 1 138 509 гривень 28 копійок.

На підставі рішення суду Державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № 51446639 та № 51451659.

13 травня 2020 року ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртебт плюс» відповідно до Договору № 2244/К/1 про відступлення прав вимоги. Таким чином, всі права кредитора та Іпотекодержателя набуло ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС». Обтяження згідно договору Іпотеки було зареєстровано в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер витягу № 211483025.

22 вересня 2020 року ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» до Малиновського районного суду м. Одеса подана, заява про заміну сторони виконавчого провадження.

На день звернення до суду із позовом заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 29 жовтня 2008 року по справі 2-1669/08 не виконано, однак, на цей час існують арешти, накладені на квартиру АДРЕСА_2 , які унеможливлюють задоволення вимог обтяжувача вказаного вище майна з найвищим пріоритетом згідно ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» позов задоволено частково.

Скасовано арешт з нерухомого майна, а саме з квартири АДРЕСА_2 , що належить боржниці ОСОБА_3 :

Номер запису про обтяження: 8052663 (спеціальний розділ) Дата, час державної реєстрації: 10 жовтня 2008 року; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН № 392013 від 18 жовтня 2008 року; видавник Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

Номер запису про обтяження: 8729027 (спеціальний розділ) Дата, час державної реєстрації: 19 травня 2009 року; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН № 392822 від 19 травня 2009 року; видавник Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

Номер запису про обтяження: 8758005(спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 28 травня 2009 року, Підстава обтяження: постанова про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 613415 від 23 квітня 2009 року видавник: Перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

Номер запису про обтяження:9326274 (спеціальний розділ)Дата, час державної реєстрації: 08 грудня 2009 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 613947 від 08 грудня 2009 року; видавник: Перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

Номер запису про обтяження: 10145205(спеціальний розділ) Дата, час державної реєстрації: 16 серпня 2010 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 144026 від 03 травня 2010 року; видавник: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області;

Номер запису про обтяження: 10786061 (спеціальний розділ) Дата, час державної реєстрації: 03 лютого 2011 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 22978407 від 25 листопада 2010 року; видавник: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

Номер запису про обтяження: 35478132 (спеціальний розділ) Дата, час державної реєстрації: 13 лютого 2020 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: № 61269617 від 13 лютого 2020 року; видавник: приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», суд першої інстанції виходив з того, що на цей час існують арешти, накладені на квартиру АДРЕСА_2 , однак обтяжувачем вказаного вище майна з найвищим пріоритетом згідно ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є позивач ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій просив оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

За доводами апеляційної скарги, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що повернення виконавчого документа стягувану згідно пункту 3 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в попередній редакції не передбачало зняття арешту з майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішень, тобто на момент перебування на виконанні виконавчі дії проведені в повній відповідності до вимог закону, а тому відсутні підстави для скасування арешту.

Також скаржник зауважив, що позов було пред`явлено не до всіх належних відповідачів. Так, відповідно до п.16 Постанови Пленуму ВСУ від 26 грудня 2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Також, скаржник зазначив, що на сьогоднішній день є чітко визначений порядок вчинення виконавчих дій у завершеному виконавчому провадженні, який передбачає зняття арешту з майна боржника тільки після задоволення боржником вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», посилаючись на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що позивачем не доведено виникнення підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема: чи існує заборгованість позичальника за кредитним договором, а також розмір такої заборгованості (чи дійсно не виконане заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 29 жовтня 2008 року по справі 2-1669/08); чи існує перешкода для реалізації іпотекодержателем його права на звернення стягнення на предмет іпотеки; чи порушено пріоритетне право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, в тому числі першочергово перед іншими кредиторами (іншим кредитором).

Водночас, надана позивачем копія заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 29 жовтня 2008 року по справі 2-1669/08 не читається, а сама наявність такого рішення не підтверджує існування реальної заборгованості боржника перед кредитором. Так, з Єдиного реєстру боржників убачається відсутність виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача, або ПАТ «Дельта банк» кредитної заборгованості.

Також скаржник звертає увагу на те, що у цій справі не залучено у якості належного відповідача АТ «Райффайзен Банк Аваль», попри те, що судом першої інстанції було скасовано арешт з нерухомого майна, накладений в ході проведення виконавчих дій по примусовому виконанню судового наказу Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2н-10864/07 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошової суми у розмірі 10 669,61 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи, учасники справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника адвоката Гортолум В.С., яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, пояснення представників позивача адвоката Землякова О.А. та представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Крупки О.О., які заперечуючи проти задоволення апеляційних скарг, просили у їх задоволенні відмовити та залишити оскаржуване рішення без змін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах апеляційних скарг, апеляційний суд вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до приписів статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 22 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11101160000.

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк зобов`язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валют в сумі 210 000 (двісті десять тисяч) доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 119 585 (один мільйон сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень за курсом Національного банку України на день укладення цього Договору.

Надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: 22 грудня 2006 року по 22 грудня 2027 року (п. 1.2.1 Договору) (а.с. 15 - 23).

22 грудня 2006 року між сторонами укладений Іпотечний договір, відповідно до умов якого:

Іпотекодавець ОСОБА_2 передає в іпотеку нерухоме майно житлове приміщення, зазначене у п. 1.5 цього Договору (надалі - Предмет іпотеки). За домовленістю сторін вартість Предмету іпотеки складає 1 419 222 (один мільйон чотириста дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять дві) гривні (п. 1.2 Договору).

Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту № 111011160000 від 22 грудня 2006 року, Договором про надання споживчого кредиту № 11101186000 від 22 грудня 2006 року (т.1 а.с. 24-25).

Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 (п. 1.5.1 1.6 Договору).

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 29 жовтня 2008 року по справі 2-1669/08 позов АКІБ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11101160000 від 22 грудня 2006 року, яка складається з: 1 060 500 гривень суми заборгованості по простроченому кредиту; 73 108, 60 гривень суми заборгованості по простроченим процентам; 1 518, 59 гривень суми пені за несвоєчасну сплату кредиту; 3 382, 09 гривень суми пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, а всього 1 138 509, 29 гривень .

Вказане рішення перебувало на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусово виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження АСВП №18574262 та було завершено 30 грудня 2010 року на підставі п.3 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження, у зв`язку із відмовою стягувача залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

08 грудня 2011 року між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» укладений договір продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого право вимоги за вказаним кредитом та зобов`язаннями із забезпечення його виконання перейшло до АТ «Дельта Банк».

13 травня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» укладений договір № 2244/К/1 про відступлення прав вимоги та обтяження згідно договору іпотеки.

Відповідно до статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі статтею 59 Закону №1404-VIII під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.

Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами цивільного судочинства, якщо вони виникають у цивільних правовідносинах.

Щодо заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог закону в межах виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону "Про виконавче провадження".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №344/16101/17 (провадження №61-9395св20).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18).

Відповідно до частин другої та третьої статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Тлумачення вказаних норм процесуального права свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Слід звернути увагу, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц (пункт 63), від 1 квітня 2020 року у справі №520/13067/17 (пункт 71).

Отже, у даному випадку відповідачем/співвідповідачем/ у справі має бути боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки вирішення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

З огляду на наведене належним відповідачами у цій справі, окрім ОСОБА_1 мають бути також залучені стягувачі, в інтересах яких було накладено арешти.

На час ухвалення рішення по суті спору відповідачами, відносно яких судом було дотримано процесуальні гарантій забезпечення належного розгляду справи були ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», оскільки такі особи були зазначені ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у позові.

Так, ОСОБА_1 є боржницею, для забезпечення виконання зобов`язань якою перед стягувачами, накладено арешти, за скасуванням яких до суду звернувся позивач.

АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласного управління АТ «Ощадбанк», як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, є стягувачем у виконавчому провадженні у якому постановою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. від 13 лютого 2020 року, серія та номер: № 61269617 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить боржниці ОСОБА_3 (номер запису про обтяження: 35478132 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 13 лютого 2020 року).

Водночас, зі змісту позовних вимог убачається, що позивач просив скасувати ще сім арештів.

11 січня 2021 року на усунення недоліків позовної заяви ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», визначених в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2023 року, подало до суду уточнену позовну заяву, у якій просило суд витребувати:

- у Першого Київського Відділу ДВС у м. Одеса Південного Міжрегіонального УМЮ інформацію щодо підстав відкриття виконавчих проваджень, в рамках яких накладені арешти (на підставі Постанови АА № 613415, винесеної 23 квітня 2009 року Першим Київським ВДВС ОМУЮ; на підставі Постанови АА № 613947, винесеної 08 грудня 2009 року Першим Київським ВДВС ОМУЮ);

- у Першого Малиновського Відділу ДВС у м. Одеса Південного Міжрегіонального УМЮ інформацію щодо підстав відкриття виконавчих проваджень, в рамках яких накладені арешти (на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 392013, винесеної 08 жовтня 2008 р. Першим ВДВС Малиновського ОМУЮ; на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 392822, винесеної 19 травня 2009 року Першим Малиновським ВДВС ОМУЮ; на підставі Постанови про накладення арешту на майно боржника № 22978407, винесеної 25 листопада 2010 року Першим Малиновським ВДВС ОМУЮ);

- у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусово виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію щодо підстав відкриття виконавчих проваджень, в рамках яких накладено арешти (на підставі Постанови про арешт майна та оголошення заборони на відчуження АА № 144026, винесеної 13 травня 2010 року Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області).

Вказане клопотання судом задоволено, про що постановлена ухвала від 15 січня 2021 року.

З відповіді Першого Київського Відділу ДВС у м. Одеса Південного Міжрегіонального УМЮ убачається, що стягувачем у виконавчих проваджень, в рамках яких накладені арешти на підставі Постанови АА № 613415, винесеної 23 квітня 2009 року Першим Київським ВДВС ОМУЮ; на підставі Постанови АА № 613947, винесеної 08 грудня 2009 року Першим Київським ВДВС ОМУЮ є ВАТ Райффайзен Банк Аваль.

Першим Малиновським Відділом ДВС у м. Одеса Південного Міжрегіонального УМЮ направлено до суду першої інстанції лист, яким повідомлено, що матеріали виконавчих проваджень, в рамках яких накладені арешти (на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 392013, винесеної 08 жовтня 2008 року Першим ВДВС Малиновського ОМУЮ; на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 392822, винесеної 19 травня 2009 року Першим Малиновським ВДВС ОМУЮ; на підставі Постанови про накладення арешту на майно боржника № 22978407, винесеної 25 листопада 2010 року Першим Малиновським ВДВС ОМУЮ) завершені та знищені за закінченням терміну зберігання. Інформації щодо особи стягувача виконавцем не надано.

Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусово виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було подано до суду пояснення на позовну заяву, однак не містили витребувану ухвалою від 15 січня 2021 року інформацію щодо підстав відкриття виконавчих проваджень, в рамках яких накладено арешти (на підставі Постанови про арешт майна та оголошення заборони на відчуження АА № 144026, винесеної 13 травня 2010 року).

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

З урахуванням зазначеного, належним відповідачами у цій справі, окрім ОСОБА_1 мають бути також залучені стягувачі, в інтересах яких було накладено арешти.

Однак, попри отримання інформації про те, що ВАТ Райффайзен Банк Аваль є стягувачем, в інтересах якого було накладено арешти:

- номер запису про обтяження: 8758005 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 28 травня 2009 року, Підстава обтяження: постанова про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 613415 від 23 квітня 2009 року видавник: Перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

- номер запису про обтяження: 9326274 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 08 грудня 2009 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 613947 від 08 грудня 2009 року; видавник: Перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

позивач клопотань про залучення його як співвідповідача не заявляв.

Також після не отримання від Малиновського Відділу ДВС у м. Одеса Південного Міжрегіонального УМЮ та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусово виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформації щодо осіб стягувачів, в чиїх інтересах було накладено арешти:

- номер запису про обтяження: 8052663 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 10 жовтня 2008 року; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН № 392013 від 18 жовтня 2008 року; видавник Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

- номер запису про обтяження: 8729027 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 19 травня 2009 року; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АН № 392822 від 19 травня 2009 року; видавник Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

- номер запису про обтяження: 10145205(спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 16 серпня 2010 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА № 144026 від 03 травня 2010 року; видавник: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області;

- номер запису про обтяження: 10786061 (спеціальний розділ) дата, час державної реєстрації: 03 лютого 2011 року, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 22978407 від 25 листопада 2010 року; видавник: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

клопотань про витребування інформації про осіб стягувачів у таких виконавчих провадження суду не заявлялося.

За таких обставин оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, висновки суду про задоволення позовних вимог зроблені за неналежного (неповного) суб`єктного складу, тому ухвалене з порушенням норм процесуального права.

З огляду на вказане, у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суд першої інстанції мав відмовити за суб`єктним складом у зв`язку із неповнотою суб`єктного складу відповідачів.

Отже, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільні справі»).

На вказане суд першої інстанції не звернув належної уваги, і дійшов передчасних висновків про задоволення позову ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

Нормами Цивільного процесуального кодексу України не передбачено вирішення апеляційною інстанцією питання про залучення відповідачів.

Водночас апеляційний суд не надає оцінки іншим доводам апеляційних скарг та обставинам, якими скаржники заперечують проти позовних вимог, оскільки це може мати місце під час розгляду справи із усіма належними відповідачами по справі.

Ураховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 30), іншим, окрім проаналізованих вище доводам скаржника апеляційний суд оцінки не дає, як таким, що ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченню норм процесуального права, а також з огляду на встановлення апеляційним судом порушення суб`єктного складу відповідачів, яке є обов`язковою підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бюрг та інші проти Франції" (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гору проти Греції" №2) [ВП], § 41" (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, абз.1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційні скарги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», треті особи: Перший Малиновський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), Перший Київський відділ Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південого міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович, Акціонерне товариство "УкрСиббанк", Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Державна казначейська служба України про звільнення майна з - під арешту.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 12 лютого 2024 року.

Головуючий Ю.П.Лозко

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова