Ухвала

від 16.02.2024 по справі 204/1291/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1291/24

Провадження № 2/204/1752/24

УХВАЛА

іменем України

16 лютого 2024 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО» про припинення трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська в порядку цивільного судочинства надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО» про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО» з 11 грудня 2023 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО» за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження судом враховується наступне.

Згідно з частинами першою-другою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні (частина перша статті 38 КЗпП України).

Разом з цим, частиною першою статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною четвертою статті 99 ЦК України встановлено правила, відповідно до яких, а саме: загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб; повноваження члена виконавчого органу можуть бути у будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень; назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі N 753/17776/19 юрисдикція справ, що виникають між господарським товариством та керівником або членом його виконавчого органу має вирішуватися у порядку господарського судочинства.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 року у справі N 404/1255/21 визначив, що у справі за позовом директора приватного підприємства до цього підприємства про визнання припиненими трудових відносин із підстави, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України, й як правильно зазначено судами першої та апеляційної інстанції, у аналогічній ситуації, коли директор приватного підприємства подав засновникам підприємства заяву про звільнення за власним бажанням, яка не була розглянута, посилаючись, серед іншого, на правові позиції, сформульовані Конституційним Судом України у Рішенні N 1-рп/2010 від 12 січня 2010 року у справі N 1-2/2010 й Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі N 753/17776/19, виходив із того, що такий спір належить розглядати за правилами господарського, а не цивільного судочинства та вказав, а саме: припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України; саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права; припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини 3 статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності; зміст положень частини 3 статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав; встановивши, що позивач перебував на посаді директора у підприємстві та був членом виконавчого органу підприємства, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 145/1885/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі N 145/166/18, від 10 квітня 2019 року у справі N 510/456/17, постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі N 911/719/21, за змістом яких підсудність спору про звільнення керівника товариства має вирішуватися у порядку господарського судочинства.

Таким чином, справи, що пов`язані зі спорами про звільнення керівника товариства розглядаються у порядку господарського судочинства.

Саме ГПК України передбачено: право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частинами першою-другою статті 4 цього Кодексу); до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, у тому числі, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього Кодексу); сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина перша статті 45 цього Кодексу).

Отже, як позивачами, так і відповідачами у спорах, на які поширюється юрисдикція господарських судів, можуть бути, у тому числі, й фізичні особи, які не є підприємцями (якщо законом прямо не передбачено винятку з цього правила), а визначений у статті 20 ГПК України перелік справ (спорів), які належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним.

Згідно пункту першого частини першоїстатті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відтак, враховуючи, що позивач перебував на посаді директора підприємства та відповідно був членом виконавчого органу підприємства, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження справі, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись пунктом першим частини першої статті186 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМ ТРЕЙД ЗЕРНО» про припинення трудових відносин.

Роз`яснити позивачу, що заявлені ним позовні вимоги можуть бути вирішені в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: