Рішення

від 04.03.2024 по справі 343/193/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/193/24

Провадження №: 2/343/181/24

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання Нікіфорової К.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області цивільну справу № 343/193/24 за позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради, про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Комарницького Е.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним право на завершення приватизації земельних ділянок: загальною площею 0,0500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2622010100:01:016:0527 та загальною площею 0,0225 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2622010100:01:016:0528, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Долинського районного суду Івано Франківської області від 14.05.2021, справа №343/725/21, визнано за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_3 . Спадкоємицею після смерті останнього була його бабуся ОСОБА_2 (дружина померлого дідуся), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті його бабусі відкрилась спадщина за законом на вказані вище земельні ділянки. Зазначає, що ще за життя, його дідусь ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельних ділянок, однак ні дідусь, ні бабуся ОСОБА_2 не встигли за життя завершити процедуру приватизації. Він, як спадкоємиць, звернувшись до міської ради для завершення процедури приватизації цих земельних ділянок та отримання правовстановлюючих документів отримав відмову, оскільки рішення про надання йому дозволу на розробку проектів землеустрою не надавалось. У зв`язку із вищенаведеним, вважає, що за ним має бути визнано право на завершення приватизації цих земельних ділянок.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Комарницький Е.Г. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Долинської міської ради Креховецький І.М. у підготовче судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час проведення такого був повідомленим у встановленому законом порядку. 28.02.2024 на електронну пошту суду надіслав клопотання (а.с. 104), в якому просить розгляд справи проводити без його участі та зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

29 січня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

Від представника відповідача Долинської міської ради Креховецького І.М. 28.02.2024 на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень щодо задоволення позову.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що визнання представником відповідача позовних вимог не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що представник відповідача позовні вимоги визнав, визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання ним позову та приходить висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

як визначено ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Долинського районного суду Івано Франківської області від 14.05.2021, справа №343/725/21, провадження №2/0343/377/21, яке набрало законної сили 15.06.2021 (а.с. 7-11), встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був дідусем позивача ОСОБА_1 . Бабуся позивача ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом та має право на спадкування після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 . Даним рішенням суду за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала його покійній бабці - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 97) позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності (розмір частки 1/1) належить квартира АДРЕСА_2 .

У склад спадщини після смерті дідуся та бабусі позивача увійшли ще дві земельні ділянки: загальною площею 0,0500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2622010100:01:016:0527 та загальною площею 0,0225 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2622010100:01:016:0528, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням шостого скликання тридцять п`ятої сесії Долинської міської ради Івано Франківської області від 31.10.2013 (а.с. 27) надано ОСОБА_3 (дідусю позивача) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаних вище земельних ділянок у власність за рахунок земель міської ради.

Дідусь позивача ОСОБА_3 замовив у суб`єкта господарювання проекти землеустрою даних земельних ділянок (а.с. 18, 55), однак за життя у встановленому законом порядку не оформив право власності на ці земельні ділянки.

Звернувшись до відповідача Долинської міської ради для завершення процедури приватизації вказаних земельних ділянок позивачу ОСОБА_1 було відмовлено.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті його бабусі ОСОБА_2 , яка в свою чергу успадкувала це майно після смерті свого чоловіка (дідуся позивача) ОСОБА_3 . Останній, за життя, розпочав процедуру приватизації вказаних вище земельних ділянок, проте у встановленому законом порядку не завершив таку. На даний час зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на вказані земельні ділянки у позивача ОСОБА_1 немає можливості, оскільки дідусь позивача ОСОБА_3 за життя не оформив право власності на такі, а лише розпочав процедуру приватизації.

Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку із правом позивача, як спадкоємця, на завершення приватизації земельних ділянок.

ІV. Оцінка суду:

заслухавши доводи представника позивача, взявши до уваги визнання позову відповідачем, дослідивши письмові докази в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який отримав спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, що передбачено ч. 1 ст. 1296 ЦК України. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Згідно із п. «Г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Земельний кодекс України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на якіпоширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом із тим, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 350/67/15-ц та постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №128/1911/15-ц, від 30.06.2020 у справі №623/633/17, від 25.03.2020 у справі

№158/1672/17, від 17.04.2019 у справі №723/1061/17, від 29.08.2019 у справі №554/1195/17, від 04.11.2020 у справі №545/1631/19 та від 24.12.2021 у справі №343/1341/20, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Отже, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Системний аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 (дідусь позивача ОСОБА_1 ), за життя звернувся до органу місцевого самоврядування, а саме - Долинської міської ради (відповідача по справі) із заявою про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, загальною площею 0,0725 га, що знаходяться у АДРЕСА_1 та йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Оскільки ОСОБА_3 за життя не встиг завершити процедуру приватизації, у зв`язку із чим не зареєстрував у встановленому законом порядку право власності на ці земельні ділянки, тому позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиць, має право на завершення приватизації даних земельних ділянок, розпочатих спадкодавцем, а тому позов є підставним та підлягає задоволенню.

На підстав вищевикладеного, ст. 2, 4, 13, 81 ЦПК України, ст. 15, 1216, 1218, 1220, 1223, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. 81, 125, 126, 152 ЗК України, ст. 5, 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» та керуючись ст. 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Долинської міської ради, про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на завершення приватизації земельних ділянок: загальною площею 0,0500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2622010100:01:016:0527 та загальною площею 0,0225 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2622010100:01:016:0528, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Долинська міська рада Івано Франківської області, місцезнаходження м. Долина, просп. Незалежності, 5 Калуського району Івано Франківської області.

Повний зміст рішення суду складено 04 березня 2024 року.

Суддя: І.М.Андрусів