Рішення

від 29.02.2024 по справі 587/2051/18

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2051/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л. М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача Верем`юк Д.А. , представника відповідача ОСОБА_18, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» до ОСОБА_2 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , зазначаючи, що ТОВ «КВК «Ділові перспективи» займається видавничою діяльністю (основний вид діяльності) і пов`язаними з нею видами діяльності, зокрема, міжнародною видавничою діяльністю (коди КВЕД 58.14.; 58.19.; 63.11.; 63.12.; 63.99.). Клієнтами і контрагентами компанії є представники світової науково-практичної спільноти, рецензентами - міжнародні науковці. Товариство є єдиним унікальним видавництвом в Україні, в якому сконцентровано видання трьох наукових журналів з міжнародної бази SCOPUS. Товариство провадить успішну господарську діяльність, відкрито і чесно конкурує на ринку і має право розраховувати на дотримання її прав і законних інтересів, вимог законодавства від інших господарюючих суб`єктів і осіб. Позивач заснував декілька наукових журналів. Клієнтами ТОВ «Ділові перспективи» є науковці, які скористалися послугами щодо опублікування їхніх наукових статей у журналах видавництва (це можливо як безкоштовно (при цьому стаття є недоступною у Інтернеті) так і за плату (у цьому випадку стаття одразу розміщується на сайті видавництва)). В період з жовтня 2017 року до березня 2018 року, відповідач ОСОБА_2 , переслідуючи мету зганьбити позивача, використовуючи різні електронні поштові скриньки з різними іменами скриньок та різними доменними іменами поштових серверів, вчиняв незаконні дії, спрямовані на підрив ділової репутації ТОВ «КВК «Ділові перспективи», які виражаються в тому, що від імені різних вигаданих осіб відповідач направляв електронні листи-повідомлення неправдивого дискредитуючого характеру, адресовані національним та іноземним клієнтам, контрагентам, рецензентам Товариства, які містять необґрунтовані звинувачення, наклеп та іншу інформацію зневажливого і принизливого характеру, із закликами до бойкотування ТОВ «КВК «Ділові перспективи». Ці листи отримували члени редакційних рад та автори опублікованих статей журналів, у яких засновником і видавцем, або тільки видавцем, є ТОВ «Ділові перспективи». Підрив ділової репутації шляхом поширення неправдивої інформації посилювався тим, що масові повідомлення здійснювалися ОСОБА_2 від неіснуючих науковців. Позивач зазначав, що такий спосіб поширення інформації про діяльність Товариства вже сам по собі є ознакою наміру відповідача у будь-який спосіб дискредитувати діяльність позивача. Ця упередженість підтверджується тим, що у листах наводилася тільки негативна інформація про товариство, метою якої було показати неприпустимість будь яких відносин з ТОВ «КВК «Ділові перспективи». Діяльність ОСОБА_2 була побудована таким чином, що ним відслідковувалися усі події навколо ТОВ «Ділові перспективи» і одразу після цього у викривлений формі про них інформувалися особи, що співпрацювали з товариством. Позивач зазначав, що завдана протиправними діями відповідача шкода полягає в суттєвому та систематичному приниженні ділової репутації позивача, зниженні національного та міжнародного престижу Товариства, підриву довіри до діяльності ТОВ «КВК «Ділові перспективи», що призвело до втрати клієнтів, контрагентів, рецензентів ТОВ «Консалтингова видавнича компанія «Ділові перспективи» та підрив ділової репутації позивача. Позивач просив постановити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_2 спростувати розповсюджену неправдиву інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» шляхом опублікування в газеті «Урядовий кур`єр» спростування наступного змісту: «Розповсюджена ОСОБА_2 від імені вигаданих осіб в електронних листах різним адресатам інформація про негативну ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово - видавнича компанія «Ділові перспективи» є неправдивою і спростовується». Крім того, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» 1 000000 гривень моральної шкоди.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року позовні вимоги позивача задоволено частково- зобов`язано ОСОБА_2 спростувати розповсюджену неправдиву інформацію про ТОВ«Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» шляхом опублікування в газеті «Урядовий кур`єр» спростування наступного змісту: «Розповсюджена ОСОБА_2 від імені вигаданих осіб в електронних листах різним адресатам інформація про негативну ділову репутацію ТОВ «Консалтингово -видавнича компанія «Ділові перспективи» є неправдивою і спростовується»; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» 300000 гривень моральної шкоди, 15705 гривень витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Постановою Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 липня 2021 року рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа передана в провадження судді рішення Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М. 28 липня 2021 року.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 29 липня 2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні представник позивача Верем`юк Д.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Надані позивачем письмові докази не можуть вважатися належними і допустимими, не встановлено особу, яка розповсюджувала цю інформацію, всі посилання на листи не можуть враховуватись, як належний допустимий доказ, так як вимоги до електронних документів є універсальними та повинні містити електронний підпис, листи не містять електронного підпису. Всі процесуальні дії, які були здійсненні в рамках кримінального провадження були незаконні, не можуть братися до уваги в цивільному процесі. Просив відмовити в задоволенні позову, вирішити питання щодо повороту виконання рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши письмові та електронні докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про інформацію»).

За змістом статей 94, 277 ЦК, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному, зокрема й юридичній особі, гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК спростуванню підлягає недостовірна інформація. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. У частині 4 ст. 277 ЦК передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Згідно з положеннями ст. 277 ЦК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії слід мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Також, відповідно до п.18 постанови Пленуму ВС України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» займається видавничою діяльністю (основний вид діяльності) і пов`язаними з нею видами діяльності, зокрема, міжнародною видавничою діяльністю (коди КВЕД 58.14.; 58.19.; 63.11.; 63.12.; 63.99.). 9.т.1 а.с. 19-23)Клієнтами і контрагентами компанії є представники світової науково-практичної спільноти, рецензентами - міжнародні науковці. Товариство є єдиним унікальним видавництвом в Україні, в якому сконцентровано видання трьох наукових журналів з міжнародної бази SCOPUS. Організація роботи міжнародного видавництва, яким є ТОВ «Ділові перспективи», побудована наступним чином. ТОВ «Ділові перспективи» заснувало декілька наукових журналів, призначило головного редактора по кожному журналу і підібрало разом з головним редактором редакційні ради з числа науковців різних країн світу.

Міжнародний авторитет журналу визначається його включенням у бібліометричні (наукометричні) бази (наприклад, SCOPUS) і бібліотеки світу. ТОВ «Ділові перспективи» є засновником і видавцем 7 наукових журналів, з яких 3 індексуються у Scopus, а саме: «Проблеми і перспективи менеджменту» (Problems and Perspectives in Management), «Інвестиційний менеджмент і фінансові інновації» (Investment Management and Financial Innovations), «Банки і системи банків» ( Banks and Bank Systems).

Окрім власних журналів, які ТОВ «Ділові перспективи» заснували і видають, компанія виступає у ролі видавця для декількох журналів, заснованих у Польщі, а саме: Геополітика і глобалізація (Geopolitics under Globalization); Бухоблік і фінансовий контроль (Accounting and Financial Control); Робота сьогодення та майбутнього (Nowadays and Future Jobs); Туризм і подорожі (Tourism and Travelling); Управління знаннями та результативністю (Knowledge and Performance Management). Ці журнали (їх редакційні ради) здійснюють набір статей, а «Ділові перспективи» ведуть листування з авторами і рецензентами, здійснюють редагування статей, їх розміщення на власному сайті, просування статей і авторів у світовому науковому середовищі.

Клієнтами ТОВ «Ділові перспективи» є науковці, які скористалися послугами щодо опублікування їхніх наукових статей у журналах видавництва (це можливо як безкоштовно (при цьому стаття є недоступною у Інтернеті) так і за плату (у цьому випадку стаття одразу розміщується на сайті видавництва).

ОСОБА_2 є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр наукових досліджень «Віртус», до видів діяльності цього товариства входить, у тому числі, і видання журналів і періодичних видань та інші види видавничої діяльності. ( т.1 а.с.24-32)

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Однак, на порушення зазначених положень законодавства, ОСОБА_2 вчинив дії, що завдали шкоди правам та охоронюваним законом інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», поширивши про позивача недостовірну інформацію, що ганьбить ділову репутацію ТОВ «КВК «Ділові перспективи».

Так, в період з жовтня 2017 року до березня 2018 року, відповідач ОСОБА_2 , використовуючи різні електронні поштові скриньки (e-mail) з різними іменами скриньок та різними доменними іменами поштових серверів, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та інші, які прив`язані до одного і того самого реєстраційного номеру мобільного оператора стільникового зв`язку Vodafone (Україна) з номером НОМЕР_1 (номер відповідача ОСОБА_2 ), вчиняв незаконні дії, спрямовані на підрив ділової репутації ТОВ «КВК «Ділові перспективи», які виражаються в тому, що від імені різних вигаданих осіб ОСОБА_2 направляв електронні листи-повідомлення неправдивого дискредитуючого характеру, адресовані національним та іноземним клієнтам, контрагентам, рецензентам Товариства, які містять необґрунтовані звинувачення, наклеп та іншу інформацію зневажливого і принизливого характеру, із закликами до бойкотування ТОВ «КВК «Ділові перспективи».

Ці листи отримували члени редакційних рад та автори опублікованих статей журналів, у яких засновником і видавцем, або тільки видавцем, є ТОВ «Ділові перспективи».

Так, ОСОБА_2 від імені неіснуючих осіб, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_8), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 були направлені листи членам редакційних колегій різних журналів, в яких містилася неправдива інформація, що підриває ділову репутацію ТОВ «Ділові перспективи», яке є засновником і видавцем 7 наукових журналів, з яких 3 індексуються у Scopus, а саме: «Проблеми і перспективи менеджменту» (Problems and Perspectives in Management), «Інвестиційний менеджмент і фінансові інновації» (Investment Management and Financial Innovations), «Банки і системи банків» (Banks and Bank Systems).

Зокрема, 25 лютого 2018 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 пише члену редакційної ради Журналу «Проблеми і перспективи менеджменту» (Problems and Perspectives in Management) Aktas Emel ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) про те, що начебто на початку 2018 року він «планував подати статтю до журналу та був неприємно здивований тим, що журнал «впав» у якості і публікує в основному статті з України (13 статей з 16 є українськими, що не відповідало дійсності). Далі члену ради ставляться риторичні питання: «Чи дійсно журнал є міжнародним, чи може він став регіональним? ... Чи схвалювали Ви, як член редколегії, таку регіональну спрямованість журналу? Чи бачили Ви ці українські статті? Що ви думаєте про їхню якість?...». В подальшому Aktas Emel відмовилася від роботи у складі редакційної ради.( т.1 а. с. 85, 86-90, т.3 а.с.111).

? ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 пише листа ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_17 про те, що журнали видавництва «Ділові перспективи» виключені з індексування у Directory of Open Access Journals (DOAJ) за відсутність процесу рецензування статей та порушення редакційної етики, що є викривленням інформації. В листі наводиться перелік журналів, засновником яких є ТОВ «КВК «Ділові перспективи» («Problems and Perspectives in Management», «Banks and Bank Systems», «Environmental Economics»), та, зокрема, зазначається: «Отже, переглядайте подібні оновлення, щоб запобігти публікації Ваших статей у журналах, вилучених з DOAJ. Крім того, перебування у Редакційних Радах подібних журналі також є ризикованим». Також ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якого виступав ОСОБА_2 , пропонує адресату розповсюдити цей лист серед своїх колег, що ОСОБА_20 і зробив. Наприклад, він написав листа на адресу ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_18 наступного змісту: « Як правило, немає диму без вогню. Якщо Ви вже розмірковували щодо подання статті до одного з журналів з наведеного списку, будь ласка, подумайте ще раз. Якщо Ви вже подали статтю хоча б до одного з цих журналів, я б наполегливо рекомендував би Вам звернутися до головного редактора з проханням негайно вилучити подану статтю» ( т. 1 а.с.91-94, т.3 а.с.111).

? аналогічного попередньому листу, ОСОБА_2 від імені ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 пише листа члену редакційної колегії журналу «Geopolitics under globalization» (видавником якого є ТОВ «КВК «Ділові перспективи») ОСОБА_23. В листі ОСОБА_2 зазначає : «На початку цього року я планував подати статтю до цього журналу, але коли переглянув його номери, був неприємно здивований, побачивши, що журнал «впав» у якості і публікує в основному статті з України. Чи дійсно журнал є міжнародним, чи може він регіональний? Здається, вони зовсім не переймаються міжнародним статусом журналу. Чи схвалювали Ви, як член редколегії, таку регіональну спрямованість журналу? Чи бачили Ви ці українські статті? Що ви думаєте про їхню якість? Переважна їх більшість є суто теоретичними та мають вигляд розділів якогось підручника. Ви рецензували ці статті? Очевидно, що автори з інших країн не бажають подавати статті до цього журналу. Як бачите, важливо дещо знати перед тим, як подавати статтю до цього журналу» ( т. 1 а.с.96-97, т.3 а.с.111).

? аналогічного попереднім листам, ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 пише листа члену редакційної колегії журналу «Geopolitics under globalization» (видавником якого є ТОВ «КВК «Ділові перспективи») ОСОБА_22. В цьому листі ОСОБА_2 від імені вигаданої особи (ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зазначає: «На початку цього року я планував подати статтю до цього журналу, але коли переглянув його номери, був неприємно здивований, побачивши, що журнал «впав» у якості і публікує в основному статті з України. Чи дійсно цей журнал є міжнародним, чи може він регіональний? Здається, вони зовсім не переймаються міжнародним статусом журналу. Чи схвалювали Ви, як член редколегії, таку регіональну спрямованість журналу? Чи бачили Ви ці українські статті? Що ви думаєте про їхню якість? Переважна їх більшість є суто теоретичними та мають вигляд розділів якогось підручника. Ви рецензували ці статті? Очевидно, що автори з інших країн не бажають подавати статті до цього журналу. Крім того, я побачив, що протягом останнього місяця редколегія журналу була змінена більше ніж на 50 відсотків. Вам відома причина, бо це може вплинути на процес рецензування статей? Чому велика кількість членів редколегії вирішили залишити журнал? Як бачите, важливо дещо знати перед тим, як подавати статтю до цього журналу» ( т. 1 а.с.98-99, т.3 а.с.111).

? аналогічного попередньому листу ОСОБА_2 від імені ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 пише листа ОСОБА_24, члену редакційної колегії журналу «Geopolitics under globalization», видавником якого є позивач. В цьому листі ОСОБА_2 від імені вигаданої особи(ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 ) зазначає: «На початку цього року я планував подати статтю до цього журналу, але коли переглянув його номери, був неприємно здивований, побачивши, що журнал «впав» у якості і публікує в основному статті з України.Чи дійсно цей журнал є міжнародним, чи може він регіональний? Здається, вони зовсім не переймаються міжнародним статусом журналу. Чи схвалювали Ви, як член редколегії, таку регіональну спрямованість журналу? Чи бачили Ви ці українські статті? Що ви думаєте про їхню якість? Переважна їх більшість є суто теоретичними та мають вигляд розділів якогось підручника. Ви рецензували ці статті? Очевидно, що автори з інших країн не бажають подавати статті до цього журналу. Крім того, я побачив, що протягом останнього місяця редколегія журналу була змінена більше ніж на 50 відсотків. Вам відома причина, бо це може вплинути на процес рецензування статей? Чому велика кількість членів редколегії вирішили залишити журнал? Як бачите, важливо дещо знати перед тим, як подавати статтю до цього журналу» ( т. 1 а.с.100-101, т.3 а.с.111).

? аналогічного попереднім листам, ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 пише листа члену редакційної колегії журналу «Geopolitics under globalization» (видавником якого є позивач) ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_10 . В цьому листі ОСОБА_2 від імені вигаданої особи зазначає: «Я звертаюсь до Вас як до члена редколегії журналу «Geopolitics under globalization». На початку цього року я планував подати статтю до цього журналу, але коли переглянув його номери, був неприємно здивований, побачивши, що журнал «впав» у якості і публікує в основному статті з України.Чи дійсно цей журнал є міжнародним, чи може він регіональний? Здається, вони зовсім не переймаються міжнародним статусом журналу. Чи схвалювали Ви, як член редколегії, таку регіональну спрямованість журналу? Чи бачили Ви ці українські статті? Що ви думаєте про їхню якість? Переважна їх більшість є суто теоретичними та мають вигляд розділів якогось підручника. Ви рецензували ці статті? Очевидно, що автори з інших країн не бажають подавати статті до цього журналу. Крім того, я побачив, що протягом останнього місяця редколегія журналу була змінена більше ніж на 50 відсотків. Вам відома причина, бо це може вплинути на процес рецензування статей? Чому велика кількість членів редколегії вирішили залишити журнал? Крім того, мною виявлено, що в 2017 році всі журнали видавництва «Ділові перспективи» були видалені з бази DOAJ ( ДОАДЖ). Причина видалення є дуже серйозною - порушення видавцем редакційних правил. Як бачите, важливо дещо знати перед тим, як подавати статтю до цього журналу» ( т. 1 а.с.102-103, т.3 а.с.111).

? аналогічного попередньому листу ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 28 лютого 2018 року пише листа члену редакційної колегії журналу «Accounting and Financial Control» (Бухоблік і фінансовий контроль, видавником якого є ТОВ «КВК «Ділові перспективи») ОСОБА_26. В цьому листі ОСОБА_2 від імені вигаданої особи зазначає:«Я звертаюсь до Вас як до члена редколегії журналу «Accounting and Financial Control». На початку цього року я планував подати статтю до цього журналу, але коли переглянув його номери, був неприємно здивований, побачивши, що журнал «впав» у якості і публікує в основному статті з України. Чи дійсно цей журнал є міжнародним, чи може він регіональний? Здається, вони зовсім не переймаються міжнародним статусом журналу. Чи схвалювали Ви, як член редколегії, таку регіональну спрямованість журналу? Чи бачили Ви ці українські статті? Що ви думаєте про їхню якість? Переважна їх більшість є суто теоретичними та мають вигляд розділів якогось підручника. Ви рецензували ці статті? Як бачите, важливо дещо знати перед тим, як подавати статтю до цього журналу»( т. 1 а. с. 105,106, т.3 а.с.111).

? листа, аналогічного вищевказаному, невідомий автор пише члену редакційної ради журналу «Accounting and Financial Control» (видавником якого є ТОВ «КВК «Ділові перспективи») ОСОБА_27. Автор листа залишився невідомим, тому що ОСОБА_27 не побажав його вказувати, але надіслав скрін-копію самого листа. Автор зазначає : «Я звертаюсь до Вас як до члена редколегії журналу «Accounting and Financial Control».На початку цього року я планував подати статтю до цього журналу, але коли переглянув його номери, був неприємно здивований, побачивши, що журнал «впав» у якості і публікує в основному статті з України. Чи дійсно цей журнал є міжнародним, чи може він регіональний? Здається, вони зовсім не переймаються міжнародним статусом журналу. Чи схвалювали Ви, як член редколегії, таку регіональну спрямованість журналу? Чи бачили Ви ці українські статті? Що ви думаєте про їхню якість? Переважна їх більшість є суто теоретичними та мають вигляд розділів якогось підручника. Ви рецензували ці статті? Як бачите, важливо дещо знати перед тим, як подавати статтю до цього журналу». Абсолютне співпадіння текстів з раніше направленими на різні адреси ОСОБА_2 свідчить про те, що вони направлялися однією й тою ж самою особою - ОСОБА_2 . Фактично після отримання листа ОСОБА_27 відмовився від роботи у складі редакційної ради журналу «Accounting and Financial Control».( т. 1 а.с. 127, 128, 134, т.3 а.с.111).

Текст зазначеного листа ОСОБА_27 надіслав на адресу редактора журналу «Accounting and Financial Control» проф. ОСОБА_28, який зазначив у відповідь, що «подібні листи від так званого «потенційного автора» отримали і інші члени редакційної колегії журналу «Accounting and Financial Control». «Я дійсно сумніваюсь, що такий «науковець» реально існує. Більше, того, «подібні листи в же отримали члени редакційних колегій інших журналів видавництва «Ділові перспективи». Це наводить на думку щодо нечесної конкуренції або чогось подібного»( т. 1 а.с.130,131, т.3 а.с.111).

? 24 грудня 2017 року ОСОБА_2 від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_29 пише листа члену редакційної колегії журналу «Investment Management and Financial Innovations» («Інвестиційний менеджмент і фінансові інновації») ОСОБА_30, у якому вказує: « Я шукав журнал для подання своєї статті. В процесі пошуку я знайшов журнал «Investment Management and Financial Innovations», який стверджує на своєму сайті, що він індексується у базі EkonLit. Перевірте на веб-сайті EkonLit і побачите, що цей журнал виключений з цієї бази в 2017 році. Чи не могли б Ви написати в цей журнал з вимогою прибрати на його веб-сайті посилання на те, що він досі індексується в EkonLit. Адже така поведінка журналу виглядає абсолютно неетичною».( т. 1 а.с.109, 110, т.3 а.с.111).

Аналогічні листи бути направлені ОСОБА_2 від імені ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу члена редакційної колегії журналу «Investment Management and Financial Innovations» Rai Atul ( т.1 а.с. 111-112, 113, т.3 а.с.111), на адресу члена редакційної колегії журналу «Investment Management and Financial Innovations» ОСОБА_31 ( т. 1 а.с. 114-115, т.3 а.с.111), на адресу члена редакційної колегії журналу «Investment Management and Financial Innovations» Ahmad Estebari ( т.1 а.с. 116-117, т.3 а.с.111), а також від імені ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу члена редакційної колегії журналу «Investment Management and Financial Innovations» Danling Jiang ( т.1 а.с. 118,119, т.3 а.с.111), на адресу члена редакційної колегії журналу «Investment Management and Financial Innovations» Emira Kozarenic ( т.1 а.с. 120-121, т.3 а.с.111).

? ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_3 пише листа члену редакційної колегії журналу «Investment Management and Financial Innovations» («Інвестиційний менеджмент і фінансові інновації») Danling Jiang ІНФОРМАЦІЯ_11 , у якому вказує, що журнал у базі NSD (Іndex from Norway) має значення індексу «0» і зазначає таке: «виглядає начебто журнал було вилучено з цього індексування»( т.1 а.с. 119-120, т.3 а.с.111). Насправді, це означає, що індексування якраз відбувається.

? член редакційної ради журналу «Інвестиційний менеджмент і фінансові інновації» ОСОБА_32 отримав листи від невідомої особи (ОСОБА_32 не побажав її вказувати). Фактично, в результаті отримання листа ОСОБА_32 відмовився від роботи у складі редакційної ради журналу «Investment Management and Financial Innovations», зазначивши, що отримав різні листи з різною інформацією щодо журналу, не розуміє, чи справжні вони і це його сильно нервує ( т. 1 а.с. 138-140, т.3 а.с.111).

? ОСОБА_33 ІНФОРМАЦІЯ_4 пише у редакцію журналу «Успехи физики металлов» (Uspehi Fiziki Metallov) ІНФОРМАЦІЯ_12 (засновник НАНУ) було оцінено позивачем разом з іншими у рамках проекту, запровадженого ТОВ «Ділові перспективи» Journal's International Compliance Index (JIC Index). Журналам виставляється оцінка, яка демонструє ступінь їхньої відповідності кращим світовим видавничим практикам. ОСОБА_33 ІНФОРМАЦІЯ_4 вказує, що журнал оцінено дуже низько (що не відповідає дійсності) та запитує, чи давав журнал згоду на цю оцінку, чи це зроблено незаконно. Автор вказує, що Індекс позивача «змушує журнали інших видавництв платити за завищення їхнього рейтингу у цьому списку», що є неправдивою і викривленою інформацією, яка наносить шкоди діловій репутації позивача (взагалі оцінка безкоштовна і це волонтерський проект). Дописувач також наводить неправдиву інформацію щодо чисельності персоналу і контактних даних ТОВ «Ділові перспективи». Дописувач пише: «Отже, «Ділові перспективи» можна підозрювати у маніпулюванні інформацією, спрямованою на потенційних авторів та інших науковців. Можливо, вони намагаються здаватися більшими, ніж є, та маніпулюють інформацією щодо штату» ( т. 1 а. с. 123, 124-125, т.3 а.с.111).

Представником позивача під час нового розгляду справи в суді першої інстанції були подані клопотання про долучення копій електронних доказів завірених електронним підписом позивача та про огляд оригіналів електронних доказів на електрнній пошті позивача на віддаленому сервері електронної пошти в мережі інтернет. В підготовчому судовому засіданні 01.11.2021 дані клопотання представника позивача були задооволені.

В судовому засіданні за участю перекладача Середи Н.М., спеціаліста ОСОБА_34, судом було оглянуто та досліджено вхідну кореспонденцію корпоративної пошти ТОВ «КВК «Ділові перспективи» та електронної поштової скриньки засновника Товариства ОСОБА_6 на віддаленому сервері електронної пошти в мережі Інтернет на представленому позивачем портативному персональному комп`ютері (ноутбуці) та встановлено направлення на електронну адресу вищезгаданих електронних листів.

Згідно із ч. 2 ст. 76 ЦПК України одними і засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи, є електронні докази.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З наведених норм права слідує, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 100 ЦПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 76 ЦПК України).

Отже подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 100 ЦПК України, у подібних правовідносинах.

Подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21.

У постанові від 03 серпня 2022 року в справі № 910/5408/21 Верховний Суд також виснував, що поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», на які посилався суд апеляційної інстанції, включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку.

Відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі, й відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах і відповідно до стандарту доказування «баланс ймовірностей».

Невикористання електронного підпису особами, які створили електронний доказ (лист, повідомлення, файл, аудіозапис, інші дані), не є підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина «листа у відповідь». Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у cправі № 910/11210/22.

Дані обставини підтверджуються як оглянутими та дослідженими в судовому засіданні оригіналами електронних листів так і роздруківками цих електронних листів (т.1 а.с.85-94, 96-103, 105-106, 109-110, 127, 128, 134, 211-212, 216), так і копією електронних доказів, які знаходяться на електронному носії інформації флеш-накопичувачі завірених електронним підписом позивача (т. 3 а.с. 111-117).

Внаслідок незаконної розсилки ОСОБА_2 від імені неіснуючих осіб, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_8), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 електронних листів-повідомлень неправдивого і дискредитуючого характеру, була підірвана ділова репутація ТОВ «Консалтингова видавнича компанія «Ділові перспективи», яке вже втратило і продовжує втрачати імідж та клієнтів, контрагентів і рецензентів на національному та міжнародному ринку. Шкода, завдана вищевказаними протиправними діями відповідача, полягає в суттєвому та систематичному приниженні ділової репутації Товариства, зниженні національного та міжнародного престижу Товариства, підриву довіри до діяльності, що призвело до втрати клієнтів, контрагентів, рецензентів ТОВ «Консалтингова видавнича компанія «Ділові перспективи» та підрив ділової репутації товариства. Протиправні дії ОСОБА_2 потягли за собою ряд негативних наслідків у діяльності ТОВ «Консалтингова видавнича компанія «Ділові перспективи», а саме приниження ділової репутації компанії в думці науковців з різних країн світу відносно її діяльності, діяльності редакційних колегій журналів, які вона видає, з точки зору додержання принципів ведення бізнесу і принципів видавничої етики; дискредитація компанії і заклики до членів редакційних рад, потенційних авторів і систем оцінювання щодо бойкоту співпраці з нею.

Підтвердженням шкоди, яка була завдана ОСОБА_2 діловій репутації ТОВ «Консалтингова видавнича компанія «Ділові перспективи» є відмови авторів друкуватися у журналах видавництва у подальшому і відкликання статей.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ «Консалтингова видавнича компанія «Ділові перспективи» послалось на заяву Науково-видавничої ради НАН України, у якій вона закликає редакції журналів НАНУ звернутися до ТОВ «Ділові перспективи» з «офіційною вимогою про виключення видання з цього псевдо-ресурсу». Ця заява повністю побудована на необґрунтованих твердженнях з анонімних листів ОСОБА_2 , про що свідчить практично повне їх співпадіння і чого не заперечували працівники НАНУ. Така заява змусила ТОВ «Консалтингова видавнича компанія «Ділові перспективи» звернутися до голови цієї ради академіка НАНУ ОСОБА_7 (учений секретар Науково-видавничої ради НАН України - Діденко Ю.В.) з проханням проведення спільних зустрічей. Як наслідок, засновник ТОВ «Ділові перспективи» проф. Козьменко С.М. був запрошений на конференцію НАНУ з доповіддю про роботу з індексування журналів і через певний час було досягнуто порозуміння, а вказану заяву було видалено з сайту НАНУ.

Відповідно до постанови Пленуму ВС України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

За заявою керівника позивача за вказаним фактом незаконних дій було заведене кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018201010000089 від 15.03.2018 року за ч. 1 ст. 192 КК України (Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства).( т.1 а.с.33)

Постановою слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 21 травня 2018 року вказане кримінальне провадження за ч. 1 ст. 192 КК України було закрите у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не вдалося встановити остаточну суму завданих збитків, що є обов`язковою ознакою складу злочину; при цьому вичерпані всі законні і процесуальні можливості їх отримання т. 1 а. с. 34-37)

Разом з тим, під час проведення 11.04.2018 року слідчого експерименту підтверджено прив`язку номеру мобільного телефону НОМЕР_1 до електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , з яких були надіслані електронні листи з розповсюдженням недостовірної компрометуючої інформації відносно ТОВ «КВК «Ділові перспективи» ( т. 1 а.с.38-49).

В подальшому було здійснено пошук в електронній базі «Армор» за номером мобільного оператора стільникового зв`язку Vodafone (Україна) з номером НОМЕР_1 , внаслідок чого встановлено, що даний номер мобільного телефону належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім цього, в ході проведення досудового розслідування були допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які підтвердили, що номер мобільного телефону НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_2 , з яким вони знайомі та підтримують ділові стосунки ( т. 1 а.с. 50-66). Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , були також допитані судом та підтвердили дані факти в судовому засіданні.

В ході проведення 26.04.2018 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «LG» модель G4 IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 та сім карту мобільного оператора зв`язку Vodafone з мобільним номером НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 67-71, т. 4 а.с. 24-25).

В ході обшуку оглянуто мобільний телефон марки «LG» модель G4 IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , належного ОСОБА_2 з сім картою мобільного оператора зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_15 з мобільним номером НОМЕР_4 та встановлено, що при переході на інформаційний ресурс (yahoo) та спробі встановити прив`язку вищезазначеного номеру мобільного телефону до електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надсилання смс-повідомлення для відновлення паролю до вищевказаної поштової скриньки на мобільний номер НОМЕР_4 , належного ОСОБА_2 , надійшло смс-повідомлення з підтвердженням паролю до вищевказаної електронної поштової скриньки.

Під час досудового розслідування 02 травня 2018 року було призначено ряд судових комп`ютерно-технічних експертиз з метою встановлення фактів виходу до мережі Інтернет та відправлення з вилучених під час обшуку у ОСОБА_2 ноутбуку марки «LENOVO» idea pad Z 510, модель 20287, з мобільного телефону марки «LG» модель G4 IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 з нетбуку марки «SAMSUNG», модель NP-N150, S\N ZV9793NZA00090E, з ноутбуку марки «ASUS» модель V43J, S\N V43JC-WX128V, електронних повідомлень з електронних поштових скриньок ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 з розповсюдженням недостовірної компрометуючої інформації відносно ТОВ «КВК «Ділові перспективи». Проведення експертиз доручено Сумському НДЕКЦ МВС України.

В подальшому 11.05.2018 року до органів слідства надійшли висновки судових комп`ютерно-технічних експертиз, відповідно до яких на належному ОСОБА_2 мобільному телефоні марки «LG» модель G4 IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 є інформація стосовно використання акаунтів електронних скриньок ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 72-82). В ході слідства також було встановлено, що основні електронні адреси, з яких ведеться дискредитація компанії «Ділові перспективи», фейкові прізвища і відомості про їхню реєстрацію на основі даних з Інтернету, є: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОСОБА_8), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Таким чином, під час досудового слідства встановлений та доведений факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєструвавши з метою конспірації електронні поштові скриньки (e-mail) з різними іменами скриньок та різними доменними іменами поштових серверів, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та інші, які прив`язані до одного і того самого реєстраційного номеру мобільного оператора стільникового зв`язку Vodafone (Україна) з номером НОМЕР_1 , здійснював системну розсилку електронних листів партнерам ТОВ «Ділові перспективи», спрямованих на підрив ділової репутації і конкурентоспроможності ТОВ «КВК «Ділові перспективи», переслідуючи мету завдати позивачу шкоду, підірвати престиж та ділову репутацію ТОВ «КВК «Ділові перспективи».

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що є співзасновником ТОВ «Ділові перспективи», був завідуючим кафедри Української Академії банківської справи, ОСОБА_2 був його аспірантом і працювв на цій же кафедрі. В 2002-2003 році в нього виникла ідея створити науковий журнал, який видавав би англійською мовою з залученням іноземних фахівців. Проректор йому відмовив. Він вирішив створити самостійно, щоб була юридична особа. Компанія була створена в 2003 році. До роботи долучив своїх аспірантів, працівників кафедри. Серед цих аспірантів був і ОСОБА_2 . Перший номер вони видали в 2003 році. Згодом відповідач запитав чи не буде він проти, якщо він буде самостійно займатись. Він не заперечував. Спочатку це було не як бізнес, а як заради наукового інтересу. Відповідач створив свою фірму «Віртус». Працювали вони паралельно. Він не працював, а як співзасновник консультував. Через 5-6 років з`ясувалось, що це бізнес, така діяльність може приносити певний дохід. За цей час і «Ділові перспективи» і «Віртус» створили декілька журналів. Є журнал, який заснований юридичною особою. Журнал це головний редактор, редакційна рада(10- 30 чоловік, науковців з різних країн світу). В журналу є назва, наукова тематика. Він запрошує науковців друкувати свої статті. Автори сплачують за те, що стаття буде надрукована в даному журналі. Але спочатку стаття рецензується, залучаються члени редакційної ради та науковці з різних країн світу, які це роблять за власним бажанням. Основне джерело доходу компанії, яка видає, надходження від авторів, які оплачують за друк цієї статті. Таких журналів у світі дуже багато, між видавництвами є конкуренція в залученні авторів. Науковець бажає надрукувати свій твір у більш впливовому журналі. Впливовість журналу визначається його присутністю у відповідних базах, бібліотеках, асоціаціях. Найбільш впливові ідексуються в такій базі як Скопус-міжнародній базі. Для того, щоб потрапити в Скопус потрібна багаторічна історія і не заплямована репутація. Кінець 2017 -2018 Ділові перспективи, які мали 3 журнали в Скопусі стали під загрозою втрати цієї репутації. В 2016 році 3 журнали компанії «Віртус» були виключені з бази Скопус . Скопус дуже важливий для науковців. Вимоги міністерств, університетів багатьох країн світу зводиться до наявності у науковця саме публікацій в цьому журналі. Ділові перспективи працювали в кількості 15 осіб, існували саме за допомогою цих 3 журналів в Скопусі. Потім почалася атака на репутацію компанії Ділові перспективи. В 2017- 2018 роках їх співробітники почали отримувати електронні листи від членів редакційної ради, авторів статей, рецензіатів однакового змісту. Приблизно такого змісту, що ми отримали листа від декількох прізвищ- ОСОБА_35 , в якому нас повідомляють, що ваш журнал є недоброчесним, перетворився з міжнароддного на регіональний, ніхто в компанії не працює, як ви вважаєте чи не вплине це на вас, якщо ви маєте контакти з таким журналом. Автори почали відмовлятись від публікацій, члени редакційних рад просили виключити зі складу. Листи надходили постійно. З`ясувалось згодом, що вони надходили і адресовані в інші інститути-бази, бібліотеки. Поступова репутація компанії втрачалась, журнали почали виключатись з цих баз. В січні 2019 року всі три журнали компанії виключили зі Скопусу. Багато зроблено, щоб відновити репутацію, але наслідки ще відчуваються. Коли надходили листи вони побачили, що це декілька електронних адрес з них надходили листи. Вони були на ресурсі « Яхо ». Через пошук в Гуглі з`ясували, що скриньки прив`язані до одного телефону. Це номер України, розпочинався на 050 і закінчувався на 97. Згодом кіберполіція встановила, цей номер. Він подивився і побачив, що це номер ОСОБА_2 . Ділові перспективи подали заяву в прокуратуру з проханням розслідувати справу. Як з`ясувалось, аналогічні листи отримував Сумський ДУ про свої журнали. Він зустрівся з ОСОБА_9 , який займається такими журналами в Сумському ДУ, запитав його, що він про це знає. Він відповів, що з тих самих скриньок їм пишуть такі ж листи. В рамках кримінальногго провадження кіберполіція встановила, що всі почтові скриньки, з яких надсилали листи, прив`язані до номера конкретного, що це номер ОСОБА_2 . В нього було проведено обшук, в процесі якого слідчим була здійснена спроба зайти з власного телефону в скриньку на телефоні ОСОБА_2 в присутності понятих, відразу надійшло повідомлення, що в електрону скриньку спроба зайти. Коли розпочалось кримінальне провадження, листи більше не надходили. Таких науковців, від яких писались листи не існує. Кримінальна справа була закрита, так як не можливо було встановити збитки. Вартість публікації однієї статті приймаєтся в гривняв, в залежності від журналу від 100-600 євро. Втрати компанії склали приблизно 120000 Євро.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що раніше працював разом з ОСОБА_2 в Сумському ДУ. В ОСОБА_2 є своє видавництво, декілька журналів. В Сумського Державного університеті є також декілька журналів різного спрямування. Він є також редактором одного з журналів Сумського ДУ. Членам редакційної колегії їхніх журналів, авторам почали надходити листи, які стали паплюжити їхні журнали. Що вони повинні залишити і не працювати з ними. Вони зустрілись з ОСОБА_6 , який повідомив, що до їх журналів надходять листи. Вони порівняли ці листи, це були адреси з безкоштовного сервісу «Яху». Якщо зайти на Яху там, можна визначити адресу скриньки за номерои телефону. Перші та останні цифри НОМЕР_5 . Це той самий номер, номер ОСОБА_2 . Після цього повідомив, що вони звернулись до поліції за атаки на їх компанію. Вони почали зазнавати втрат і фінансових і репутації. Автори почали відмовлятись від публікацій. Після того, як вони подали заяву до поліції, їм перестали приходить такі листи і їм також перестали. В університет прийшов лист, Ділові перспективи повідомили, що всі скриньки належать ОСОБА_2 , прикріпили рішення правоохоронних органів. ОСОБА_2 працював у них і вони не хотіли репутаційних втрат, у нього закінчувався контракт. Вони також понесли втрати, їх журнал відключили з бази даних WOS. Видавнича діяльність ОСОБА_16 , була конкурентною університету. Не було виявлено іншої прив`язки листів, тільки до номера телефона ОСОБА_16 . Він повідомляв працівникам поліції яким номером телефону користувався ОСОБА_2 .

Вказані матеріали в сукупності підтверджують, що саме ОСОБА_2 здійснював відправку листів зі створених ним поштових скриньок.

Посилання представника відповідача, про те, що не встановлено, особу, яка надсилала листи, спростовується сукупністю дослідженних в судовому засіданні доказів, а представником відповідача в свою чергу не надано доказів на їх спростування.

У відповідності з роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму ВС України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до статей 94, 277 ЦК України, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Оскільки спростування недостовірної інформації в спосіб її поширення шляхом розсилання електронних листів усім адресатам не можливо ні перевірити, ні відстежити, в тому числі неможливо встановити усіх без виключення адресатів, кому раніше були надіслані такі листи, суд погоджується з позицією позивача про те, що в подібний спосіб спростування здійснити неможливо та недоцільно. Тому з урахуванням максимальної ефективності спростування та з метою, щоб спростування охопило максимальну кількість адресатів, прийнятним буде застосувати спростування шляхом опублікування його в газеті «Урядовий кур`єр», як зазначає в позові позивач.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови Пленуму ВС України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як передбачено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Разом з тим, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та об`єму страждань (фізичних, душевних, психічних), котрі поніс позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення) і з врахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципу розумності, справедливості та виваженості ( п.9 постанови).

Визначаючи розмір завданої моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 у зв`язку з приниженням ділової репутації позивача, суд враховує, що дії ОСОБА_2 призвели до фактичної відмови рецензентів і членів редакційних рад, які співпрацюють з науковими журналами на добровільних засадах і безоплатній основі, від співпраці з журналами товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», а деякі ще й порекомендували це зробити своїм колегам. За наявності навіть незначної негативної (у тому числі і непідтвердженої) інформації, частка членів редакційної ради (авторитетних вчених) після отримання листів з фейкових адрес ОСОБА_2 прийняла рішення не співпрацювати з журналами Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», деякі автори (з числа тих, що отримали такі листи) прийняли рішення більше свої статті у журнали ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» не надсилати; у вітчизняному науковому середовищі (в першу чергу у колег, які займаються виданням журналів) виникають сумніви щодо репутації ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи».

Більшість наукометричних баз пов`язані між собою і виключення (як і включення) з однієї з них призводить до автоматичного вибуття з іншої. Так, наприклад, виключення з DOAJ (Directory of open access journals - один з найвідоміших пошукових сервісів у світі, який надає відкритий доступ до матеріалів і індексує не тільки назви журналів, а й наукові статті) призводить до неможливості індексуватися у OASPA, IBSS, Sherpa, DHET, ProQuest тощо. Відсутність журналу у наведених базах впливає на прийняття рішення потенційними авторами статей щодо вибору журналу для публікації. Якщо знижується географія авторів, то, як наслідок, знижується якість журналу і можливість залучення статей для публікації, що погіршує фінансовий стан видавця.

Внаслідок протиправних такі автори як АДРЕСА_2 та інші відмовились від наміру публікації статей у журналах ТОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи». Прикладами відмов від бібліотек і систем оцінювання є відмови від Еконліту, JSTOR, DOAJ ( т. 1 а.с. 141-183, т.3 а.с.111-117) тощо.

Отже, виходячи із засад розумності та справедливості, пропорційності, зважаючи на характер та обставини заподіяння шкоди, враховуючи спосіб поширення неправдивої інформації, обраний відповідачем ОСОБА_2 , який створив та поширив недостовірну інформацію та таку, що принижує ділову репутацію позивача через мережу Інтернет невизначеній кількості адресатів, беручи до уваги ступень вини відповідача у її заподіянні, суттєвості шкоди у господарській діяльності підприємства, негативних змін у діяльності підприємства та необхідного обсягу зусиль для їх поновлення, розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню суд визначає у сумі 300000 гривень, що буде достатнім розміром відшкодування на поновлення порушених відповідачем прав позивача. В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки позивач не надав суду беззаперечних доказів на підтвердження завдання відповідачем моральної шкоди в більшому розмірі.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Разом з тим, оскільки рішення Сумського районного суду Сумської області від 23 жовтня 2019 року в частині стягнення моральної шкоди та стягнення сплаченого судового збору на даний час вже виконано (про що в матеріалах справи містяться постанови про закінчення виконачого провадження від 02.03.2020, 13.04.2020 т. 2 а.с.153, 156), а відтак дане рішення суду в цій частині подальшому виконанню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 32, 38 Конституції України, ст. ст. 15,16, 23,91, 94, 201, 277 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 76, 83, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати розповсюджену неправдиву інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю ««Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» шляхом опублікування в газеті «Урядовий кур`єр» спростування наступного змісту: « Розповсюджена ОСОБА_2 від імені вигаданих осіб в електронних листах різним адресатам інформація про негативну ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово -видавнича компанія «Ділові перспективи» є неправдивою і спростовується».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» 300000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи» 15705 гривень витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 04.03.2024.

Суддя Л.М.Гончаренко