Рішення

від 04.03.2024 по справі 295/121/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/121/24

Категорія 54

2/295/485/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Житомирського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3683, 61 грн та судові витрати.

В обґрунтування вимог вказано, що 07.06.2021 року відповідач звернулася до позивача за сприянням у працевлаштуванні та за відсутності підходящої роботи 07.06.2021 їй було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю. Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 187 від 12.07.2022 встановлено, що в період перебування на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 з 07.06.2021 року по 13.10.2021 року одночасно перебувала у цивільно-правових відносинах з ОСББ «ЖК Топаз», а отже належала до категорії зайнятого населення та незаконно отримала допомогу по безробіттю, яка підлягає поверненню. Такими діями відповідач завдала майнової шкоди позивачу за період з 07.06.2021року по 13.10.2021 року в розмірі 3683, 61 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ухвалою від 22.01.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 45).

Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України, однак матеріали, що направлялися відповідачу, повернулися до суду не врученими адресату у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що 07.06.2021 року ОСОБА_1 зверталася до Житомирського міського центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітної із зазначенням по тексту, що вона не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності та трудовою діяльністю не займається, доходу не отримує, що підтверджується її заявою (а.с. 10).

Згідно витягу з наказів про прийняті рішення по особі та довідки Житомирського міського центру зайнятості № 282 відповідач отримала за період із 01.10.2021 року по 12.10.2021 року допомогу по безробіттю в сумі 3683, 61 грн (а. с. 11, 16).

Як убачається з копії акту № 187 від 12.07.2022 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідач з 01.10.2021 року по 12.10.2021 року перебувала у цивільно-правових відносинах з ОСББ «ЖК Топаз» (а.с. 15).

Перебування відповідача у цивільно-правових відносинах з ОСББ «ЖК Топаз» в період з 01.10.2021 року по 12.10.2021 року , а також отримання грошової винагороди за виконання роботи в розмірі 3050, 00 грн, підтверджується трудовою угодою №1 від 01.10.2021 року, укладеною між ними та актом прийому виконання робіт від 12.10.2021 року (а.с. 13-14).

Наказом позивача №79 від 13.07.2022 року вжито заходів по поверненню коштів у сумі 3683, 61 грн, виплачених відповідачу (а.с. 17).

11.07.2022 року, 16.03.2023 року та 07.09.2023 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було надіслано листи та повідомлення з копією наказу Житомирського міського центру зайнятості від №79 від 13.07.2022 року щодо відшкодування нею коштів, виплачених як допомога по безробіттю у сумі 3683, 61 грн. Одночасно відповідачці було роз`яснено, що оскільки в період перебування на обліку в центрі зайнятості з 07.06.2021 року по 13.10.2021 року вона перебувала у цивільно-правових відносинах з ОСББ «ЖК Топаз» (а.с. 18-26).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

При цьому, судом враховано, що Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначені правові, фінансові та організаційні засади загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття.

Пунктом 1 ст. 1 вказаного закону передбачено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 2 частини 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або індивідуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Частиною 2 статті 36 вказаного Закону передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідно до вимог ч. 3 статті 36 вказаного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13 лютого 2009 року, передбачено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 633 України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч. 1 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особа, яка працює за цивільно-правовим договором, не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю, через що права позивача щодо неповернення відповідачем незаконно отриманої нею допомоги по безробіттю є порушеними.

Таким чином, оскільки відповідачка під час перебування на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості як безробітна, перебувала у трудових відносинах з ОСББ «ЖК Топаз», тобто перебувала з останнім у цивільно-правових відносинах і в розумінні ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» належала до зайнятого населення, тому їй було безпідставно нараховано допомогу по безробіттю за період з 07.06.2021 року по 13.10.2021 року в сумі 3683, 61 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2684, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, Закону України«Про зайнятістьнаселення»,Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття»,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського міського центру зайнятості кошти, отримані як допомога по безробіттю за період з 07.06.2021 року по 13.10.2021 року в сумі 3683, 61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирського міського центру судовий збір в розмірі 2684, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Житомирський міський центр зайнятості, місце знаходження: м. Житомир, площа Польова, 6-А, код ЄДРПОУ: 13561251.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 04 березня 2024 року.

Суддя Л.М. Чішман