Рішення

від 04.03.2024 по справі 289/3134/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/3134/23

Номер провадження 2/289/245/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Галькевич Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін цивільну справу за позовною заявоюкерівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області, який поданий в інтересах Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, Радомишльської міської ради Житомирської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, Радомишльської міської ради Житомирської області звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 16.05.2023 №289/934/23 розглянуто протокол про адміністративне правопорушення № 4223, складений 21.03.2023 відносно ОСОБА_1 за вчинення дій передбачених ч. 4ст. 85 КУпАП, за наслідками якого на порушника накладено адміністративне стягнення у виді штраф у розмірі 510 грн.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що 21.03.2023 року о 21:30 годині ОСОБА_1 на р. Мика в м. Радомишль Житомирського району, Житомирської області здійснив вилов водних біоресурсів (риби) з гумовогочовна забороненимизнаряддями лову,а самесіткамиу кількості 3 шт. виготовлених із сіткоснастевого матеріалу, використання яких заборонено в даний час і в даному місці, чим порушив ст.63Закону України«Про твариннийсвіт»,п.ІVабз.1.1Правил любительськогота спортивногорибальства,відповідальність заяке передбаченач.4ст.85КУпАП.

У особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виявлені сітки з ліски: 1) L - 10 м, H-2 м, D 70 мм; 2) L - 500 м, H-1,5 м, 3)D 35м. Риба: щуки - 13 (тринадцять) шт., лящ - 1 (один) шт., плітка 2 (дві) шт. загальною вагою 6,4 кілограм, завдавши державі збитки на суму 49861,00 грн.

Згідно проведеного розрахунку матеріального збитку до протоколу №4223 від 21.03.2023 ОСОБА_1 неправомірними діями заподіяв збитків рибним запасам України у розмірі 49861,00 гривень, які відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.

Невідшкодування заподіяної шкоди створює загрозу економічним інтересам держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання коштів державного або місцевого бюджету, а також порушує державну екологічну політику, що забезпечує раціональне використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення.

Після притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст. 85 ч. 4 КУпАПта до цього часу будь-яких цивільно-правових заходів щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, уповноваженими органами не вжито. Оскільки Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, Радомишльської міської ради Житомирської області як органами, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних відносинах не вжито належних заходів по відшкодуванню шкоди, що вказує на усвідомлену пасивну поведінку та нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим суб`єктом, тому даний позов подається прокурором в інтересах держави в особі зазначених державних органів.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну незаконним виловом риби у розмірі 49861,00 грн. на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Радомишльської міської ради Житомирської області. Одночасно просив стягнути з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури судові витрати.

26.12.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк в 15 днів для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач відзив до суду не подавав, про причини неявки суд не повідомив, заяв і клопотань не подавав.

Прокурор подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області в судове засідання не прибув, заступником начальника Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (Житомирський рибохоронний патруль) на електронну адресу суду направлено лист про проведення розгляду справи без їх участі, позов Коростишівської окружної прокуратури підтримують, проти винесення заочного рішення у справі не заперечують.

Представник Радомишльської міської ради Житомирської області до суду не прибув, заяв і клопотань не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Постановою Радомишльського районного суду від 16.05.2023 по справі №289/934/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення - 510 гривень штрафу з конфіскацією 3 сіток.

Вказаною постановою відповідача визнано винним у тому, що 21.03.2023 року о 21:30 годині ОСОБА_1 на р. Мика в м. Радомишль Житомирського району, Житомирської області здійснив вилов водних біоресурсів (риби) з гумовогочовна забороненимизнаряддями ловувикористання яких у даному місці і в даний час заборонено. У особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виявлені сітки з ліски: 1) L - 10 м, H-2 м, D 70 мм; 2) L - 500 м, H-1,5 м, 3)D 35м. Риба: щуки - 13 (тринадцять) шт., лящ - 1 (один) шт., плітка 2 (дві) шт. загальною вагою 6,4 кілограм.

Відповідно до частини 4статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, проведено заступником начальника відділу Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області на підставі такс для обчислення розміру шкоди, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 6 жовтня 2021 року. Згідно цього розрахунку, матеріальна шкода, завдана незаконним виловом цінних порід риби, завдана ОСОБА_1 становить 49861,00 гривень.

Відповідно до ч.2ст.4 ЦПК Україниу випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно із ч.1ст.56 ЦПК Україниу випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону).

У частині 3ст.23 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Відповідно до п.п.1,2 ч.4ст.23 Закону України «Про прокуратуру»наявність підстав для представництва має бути обґрунтована у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Згідно п. «б»ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

У силу пункту 7 частини третьоїстатті 29 Бюджетного кодексу Україниджерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першоїстатті 69-1 Бюджетного кодексу Українивстановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Оскільки незаконний вилов риби здійснювався ОСОБА_1 на р. Мика в м. Радомишль Житомирського району,Житомирської областіяке розташоване на території Радомишльської міської ради, яка включена до Радомишльської об`єднаної територіальної громади, то збитки, завдані внаслідок наведених дій, у відповідності дост. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст.29та п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища сільських рад, на території яких вчинено правопорушення.

Крім того, Положенням про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області, затвердженим наказом Держрибагентства від 15.07.2016 року №229, що міститься у відкритому доступі у мережі інтернет за посиланням https://zt.darg.gov.ua/_polozhennja_0_2_menu_0_1.html, у п. 1, 3 передбачено, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (Житомирський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентства), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Житомирського рибоохоронного патруля поширюються на Житомирську область, територію та акваторію водного об`єкта в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством (далі - район діяльності).

Посадові особи Житомирського рибоохоронного патруля здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів, вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони використання та відтворення водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та/або методиками (п.8 Положення).

Разом з тим, пунктом 7.4. Положення «Про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області» (Житомирський рибоохоронний патруль) передбачено, що Житомирський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої в даному випадку є Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (Житомирський рибоохоронний патруль) та Радомишльська міська рада, прокурор посилається на те, що протиправними діями відповідача спричинена шкода рибним запасам України та така шкода не відшкодована, що свідчить про порушення інтересів держави та є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури, оскільки зазначеними вище уповноваженими органами, яким достеменно відомо про факт заподіяння ОСОБА_1 шкоди, не вжито заходів для її стягнення.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.4ст.23 Закону України «Про прокуратуру»прокуратурою попередньо, до звернення до суду, 22.12.2023 листом №53/2-2873вих.-23 повідомлено Радомишльську міську раду та листом від 22.12.2023 листом №53/2-2874вих23 Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області про звернення з позовом до суду у разі невжиття ними заходів щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення із відповідача заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Отже, прокурором при пред`явлені позову було дотримано процедуру доведення необхідності звернення до суду з даним позовом.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що звернення прокурора до суду відповідає законній меті, оскільки як суспільний, так і державний інтерес беззаперечно присутній. Протиправний вилов риби та невідшкодування заподіяної цим шкоди такому інтересу не відповідає, а невжиття, уповноважених державою органів здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, заходів, спрямованих на усунення порушень чинного законодавства, є очевидним.

Відповідно дост. 66 Конституції Україникожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зіст. 3 Закону України «Про тваринний світ»об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ч.1ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.

Аналогічні положення закріплено ст.ст.3,5 Закону України «Про тваринний світ»,ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно п.9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

Пунктом 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, визначено, що забороняється лов водних живих ресурсів, зокрема: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах.

Відповідно дост.63 Закону України «Про тваринний світ», ч.4, ч.5ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідност.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»встановлено, що посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

За приписами ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6статті 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт вчинення відповідачем правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 85 КУпАП, та грубого порушення правил рибальства доведений постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 16.05.2023 по справі №289/934/23, яка відповідачем не оскаржувалась, набрала законної сили.

При цьому розмір шкоди, заподіяної відповідачем незаконним виловом риби, обчислено уповноваженим працівником органу рибоохорони на підставіпостанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року № 1209(зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 6 жовтня 2021 року), згідно якого розмір завданої шкоди становить 49861,00 грн.

Таким чином, на підставі викладеного вище та враховуючи, що відповідач не відшкодував у добровільному порядку на даний час завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища шкоду, що є його обов`язком, суд вважає, що сума збитків, заподіяна внаслідок незаконного вилову риби, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Отже позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставіст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені, з відповідача підлягає стягненню на користь прокуратури Житомирської області судовий збір у розмірі 2684,00 гривень.

Керуючись ст.ст.4,76 - 89,141,258,259,263-265,273,274,279,352-355 ЦПК України, ст.16,1166 ЦК України,ст. 63 Закону України "Про тваринний світ"суд,-

УХВАЛИВ :

Позов керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради, Державного агентства меліорації та рибного господарства України в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Житомирській області (Житомирський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих незаконним виловом риби - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави шкоду, заподіяну незаконним виловом риби у розмірі 49861,00 (сорок дев`ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн., на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Радомишльської міської ради: р/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 25923935.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Житомирської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909950, сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Суддя О. В. Мельник