Рішення

від 31.01.2024 по справі 376/3930/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3930/23

Провадження № 2/376/255/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Віговського С.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 376/3930/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку, площею - 3,187 га, яка розташована на території Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області (у минулому - територія Кам`яногребельської сільської ради Сквирського району Київської області), кадастровий номер: 3224082400:04:003:0013;

- частину житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкодавцем покійної була її донька - ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину шляхом спільного проживання разом зі спадкодавцем, проте не оформила належним чином оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

ОСОБА_1 зазначає, що він проживав разом з ОСОБА_3 однією сім`єю не менше 5 років, а саме з квітня 2009 року по жовтень 2013 року.

З листопада 2013 року по березень 2020 року ОСОБА_1 відбував покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.02.2014 року у справі № 404/11546/13-к.

У квітні 2020 р. він звільнився з місця відбування покарання і приїхав до ОСОБА_3 . Вона проживала сама, так як мати її померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сама ж ОСОБА_7 сильно хворіла, не перенісши смерті матері, від чого й сама померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із сусідами він поховав ОСОБА_6 .

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить суд:

-встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на протязі більше п`яти років однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3224082400:04:003:0013, площею 3,187 га, що знаходиться на території Кам`яногребельська сільська рада, Сквирський район, Київська область.

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частки у домоволодінні по АДРЕСА_1 , а саме на:

-1/5 частки у житлового будинку по АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 2-ою Київською державною нотаріальною конторою 26.06.1992, № 3с-598;

-1/10 частки у житлового будинку по АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 2-ою Київською державною нотаріальною конторою 26.06.1992, № 3с-600;

-1/10 у житлового будинку по АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 2-ою Київською державною нотаріальною конторою 26.06.1992, № 3с-600.

Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року позову заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання на 22 січня 2024 року.

22 січня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла зустрічна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він з 21.12.1978 року і по теперішній час постійно проживає у АДРЕСА_1 та здійснює догляд за домоволодінням. Він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали спільно на одній земельній ділянці, що охоплює дві адреси - АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 , вели спільне підсобне господарство - утримували спільно курей, голубів, собак, котів. У них було спільне проживання, спільні родинні відносини, насамперед вони виявлялися у психологічній підтримці одне одного, спілкуванні, плануванні щодо облаштування спільної прибудинкової території, спільному переживанні радісних і сумних моментів життя, піклуванні про здоров`я одне одного. Крім того, це виявилося у спільному харчуванні, спільних витратах на харчування, перебуванні в одній оселі, проживанні в одній оселі, взаємному відвідуванні осель, спільному веденні підсобного господарства. Він ніс на собі обов`язок утримувати в належному технічному стані оселю тітки та сестри ( АДРЕСА_1 ), ремонтувати дах, систему дощової каналізації, підмостку(фундамент), обрізати гілля дерев, слідкувати за справністю газової системи, електрики, зовнішнього і внутрішнього освітлення, каналізації, водопостачання, ремонтувати паркан зі сторони вулиці, вносив добрива на клумбу тощо, допомагав робити внутрішній та зовнішній ремонт оселі ( АДРЕСА_1 ), возив самостійно усі будівельні матеріали, що були необхідні для ремонту оселі.

Крім того, з моменту смерті сестри ОСОБА_3 , тобто з 2021 року, він є єдиним володільцем оселі, яка належала тітці та сестрі, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 . Продовжує виконувати усі функції по догляду за домоволодінням, що і виконував за життя тітки ОСОБА_4 та двоюрідної сестри ОСОБА_3 .

Щодо тверджень відповідача (позивача за первісним позовом), що викладені ним у первісній позовній заяві, ОСОБА_2 зазначає наступне.

ОСОБА_1 він знає, приблизно з початку 2009 року, коли він познайомився із сестрою ОСОБА_3 . На початку нашого знайомства він справджував враження добропорядного чоловіка, приділяв знаки уваги сестрі, залицявся до неї в рамках розумного, часто заходив у гості. Складалося враження, що він хоче побудувати серйозні відносини з сестрою.

Приблизно літа 2009 року ОСОБА_1 робив спроби увійти до родини, почав проживати в одній кімнаті із сестрою. Проте, дуже скоро виявилося, що бажання вести спільний побут і робити свій посильний вклад у розвиток родини та оселі він не має. Натомість, не маючи постійного місця роботи, як і заробітку, ОСОБА_1 почав частіше, ніж зазвичай, вживати спиртні напої, нерідко вони вживали алкоголь разом із сестрою ОСОБА_3 . Скоро це дійшло до того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вже зловживали алкоголем як удома, так і в інших місцях.

Таке спільне проживання ОСОБА_1 нашій родині продовжувалося до літа 2013 р. Останнім неприпустимим поступком ОСОБА_1 у їх родині стала сварка та бійка із тіткою та сестрою, вчинена у стані алкогольного сп`яніння. Після чого ОСОБА_2 та тітка ОСОБА_4 буди вимушені вигнати ОСОБА_1 з дому.

Весною 2020 р. ОСОБА_1 з`явився у нас знову, сказав, що звільнився з місць позбавлення волі. На цей час ОСОБА_4 вже померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 разом із сусідами поховав ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 постійно не проживав 5 років, і відповідно не має жодного відношення до домоволодіння по АДРЕСА_1 , там не проживав і не проживає.

На момент смерті ОСОБА_3 , і на теперішній момент часу ОСОБА_2 є єдиною людиною, що проживає у домоволодінні по АДРЕСА_1 .

Останній раз ОСОБА_1 з`являвся у домоволодінні по АДРЕСА_1 у травні 2023 року. Він пред`явив ОСОБА_2 копію інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.02.2023 № ПБ-2023 № 397, в якій зазначена інформація про права на домоволодіння по АДРЕСА_1 , та заявив, що він оформлятиме спадщину, і намагався вселитися у приміщення на підставі вказаної інформаційної довідки, що він йому категорично заборонив. Більше він його не бачив після того.

ОСОБА_2 вважає, що є єдиним спадкоємцем майна, яке залишилося ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 і фактично перейшло у спадок (було прийняте як спадкове майно), а також майна, що залишилося після смерті його двоюрідної сестри ОСОБА_3 .

Зазначає, що відмови від спадщини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 він не заявляв.

Щодо наявності у спадкодавця права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3224082400:04:003:0013, площею 3,187 га, що знаходиться на території Кам`яногребельська сільська рада, Сквирський район, Київська область, йому нічого не відомо і жодних підтверджень цьому позивачем за первісним позовом не надано. Вважає, що в цьому позові ОСОБА_1 потрібно відмовити.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

У судове засідання сторони не з`явилися, що не є перешкодою для розгляду справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окрім того ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Матеріалами справи, зокрема первісним позовом, підтверджуються обставини справи, зазначені у зустрічному позові ОСОБА_2 , щодо його родинних відносин зі спадкодавцем та прийняття ним спадщини.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Статтею 29 ЦК України, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, ч. 3 статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені юридичні факти, зокрема, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на день смерті останнього, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.02.2023 № ПБ-2023 № 397, в якій зазначена інформація про права на домоволодіння по АДРЕСА_1 , підтверджується право спільної часткової власності спадкодавця та її матері на нього.

Так як, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , її майно, а саме 1/5 та 1/10 частки у домоволодінні по АДРЕСА_1 , перейшли до її спадкоємця - доньки ОСОБА_3 , яка проживала з матір`ю за однією адресою.

Заявлений позивачем за первісним позовом період часу, в який він проживав зі спадкодавцем, менший за 5 років, що виключає можливість задоволення його позову.

Суд приходить до висновку, що строк перебування ОСОБА_1 під вартою та строк відбування покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.02.2014 у справі № 404/11546/13-к, не може бути зарахований у строк постійного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 .

Натомість період часу в який позивач за зустрічним позовом проживав зі спадкодавцем, значно перевищує 5 років. Обставини проживання в одному домоволодінні та наявність родинних відносин, є підставою для задоволення зустрічного позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні первісного позову та задоволенням зустрічного позову, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3633 гривень 60 копійок на користь ОСОБА_2 . Витрати у вигляді судового збору понесені ОСОБА_1 залишаються за ним.

Витрат на правничу допомогу сторонами на заявлено.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 30, 81, 83, 200, 206, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 20, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1223, 1225, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1273, 1297 ЦК України, -

ВИ Р І Ш И В:

Зустрічний позов ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про визнання права власності на майно в порядку спадкування -задовільнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , на протязі не менше п`яти років однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме з 21 грудня 1978 року до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом, право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом, право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом, право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3633 гривень 60 копійок.

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Суддя С. І. Віговський