Ухвала

від 04.03.2024 по справі 754/2767/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2442/24

Справа № 754/2767/24

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2024 року Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» про виселення, вселення та визначення порядку користування квартирою, що є спільною власністю,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «Маяк-2», в якій просять суд:

1. Усунути громадянку ОСОБА_3 від права користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом її виселення з даної квартири без надання іншого приміщення.

2. Вселити ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 .

3. Вселити ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_1 .

4. Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 таким чином:

- у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити житлову кімнату площею 10,4 кв.м разом з балконом 4.8 кв.м, що максимально відповідає їх частці в праві спільної власності на квартиру;

- в загальному користуванні в квартирі АДРЕСА_1 залишити: коридор - 5,5 кв.м, шафа - 0,5 кв.м, кухня - 6,5 кв.м, туалет - 0,8 кв.м, ванна - 1,9 кв.м.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачами порушено вимоги ЦПК України при зверненні з даним позовом до суду.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Судом встановлено, що позивачами об`єднано в одному позові позовні вимоги з різними взаємовиключними предметами та з різними підставами позову, а саме вимогу про виселення особи об`єднано разом із вимогами про вселення та визначення порядку користування майном між співласниками (позивачами).

Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку (частина перша статті 109 ЖК України).

Водночас щодо визначення між співвласниками порядку користування майном законодавець визначив в положеннях статті 358 ЦК України.

Виселення особи, яка не є співвласником, з місця її проживання жодним чином не пов`язане та не впливає на вирішення спору співвласників майна щодо їх вселення та визначення порядку користування майном.

Отже, вимоги про виселення, а також про вселення та визначення порядку користування майном між співвласниками не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, не є основною та похідною вимогою.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачами порушено правила об`єднання позовних вимог, тому наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст.185 ЦПК України, за приписами якого заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Частиною сьомою статті 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 2, 4, 185, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «Маяк-2» про виселення, вселення та визначення порядку користування квартирою, що є спільною власністю, повернути.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.03.2024.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК