Рішення

від 26.02.2024 по справі 191/4259/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/4259/23

Провадження № 2/191/1202/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Порошиної О.О.

за участю секретаря Рибак М.П.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 споживав послуги, що надавалися Синельниківським міським комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора 1». Між позивачем та відповідачем встановлювалися зобов`язальні правовідносини з приводу утримання будинку та прибудинкової території. Станом на 01.09.2023 року сума заборгованості за основним рахунком відповідача складає 12530,71 грн. це свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території в установлений законом строк.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за спожиті комунальні житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року в сумі 12530,71 грн. та судові витрати по справі в розмірі 2684,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак до його початку надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення , що повернулося на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України встановлено тягар утримання майна власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2189-VІІІ: індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено: обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Пунктом 5 тієї ж статі встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами тощо.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у певному обсязі (Постанова ВСУ від 30.10.2013 року по справі №6-59цс13).

Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 20.04.2016 року по справі №6-2951цс15 роз`яснив, що, хоч у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі». Отже, відсутність договору у разі фактичного користування послугою не дає підстав не оплачувати її або оплачувати лише частково.

Судом встановлено, що рішенням Синельниківської міської ради №413 від 24.11.2021 року про призначення управителів з управління багатоквартирними будинками на території м. Синельникове, СМКП «ЖЕК-1»визначено управителем з управління багатоквартирними будинками на території м. Синельникове відповідно до переліку, викладеному в додатку, зокрема за адресою: АДРЕСА_2 .

З Договору №1 від 26.11.2021 року вбачається, що між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою буд. АДРЕСА_2 та Синельниківським міським комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора 1» укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року має заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 12530,71 грн.

Листами-попередженнями №1042 від 21.12.2022 року, №340 від 11.09.2023 року відповідача ОСОБА_1 повідомлено про наявну заборгованість та поставлено вимогу про необхідність сплати боргу.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючі до уваги вищезазначене, та враховуючи, що відповідачу позивачем надавалися певні послуги за які відповідач не сплатила грошові кошти, а тому дійсно відповідач у встановлений законом строк не виконав перед позивачем своїх зобов`язань за спожиті житлово-комунальні послуги, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року в розмірі 12530,71 грн.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судовихвитрат здійснитивідповідно довимог ч.1ст.141ЦПК України,згідно якоговизначено,що судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог,у зв`язку із чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 267, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 13, 76, 89, 141, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» (код ЄДРПОУ 31802678) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року в розмірі 12530,71 грн. (дванадцять тисяч п`ятсот тридцять) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Синельниківського міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора-1» (код ЄДРПОУ 31802678) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. О. Порошина