Рішення

від 29.02.2024 по справі 621/4043/23

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/4043/23

2/621/177/24

РІШЕННЯ

іменем України

29 лютого 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді - Бібіка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сосницької К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , комунальне підприємство "Комунальник" про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2023 до електронного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з вимогами: стягнути солідарно з відповідачів збитки, завдані залиттям квартири АДРЕСА_1 , у сумі 64521,99 грн. та судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , в рівних частках. 16 січня 2023 року у вказаній квартирі трапилось залиття водою з мережі опалення. Причинною залиття квартири став прорив радіатора в квартирі АДРЕСА_2 . 15 березня 2023 року комісія із представників КП «Комунальник» склали акт про залиття, аварії, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання). В зазначеному акті буди зафіксовані всі пошкодження, які були завдані внаслідок її залиття, були надані висновки і рекомендації, в тому числі, власнику квартири № 18 було рекомендовано усунути причини протікання радіатора, в подальшому відповідально ставитися та утримувати в належному технічному стані прилади опалення. Копія акту направлялась ОСОБА_2 , але була повернута відділенням «Укрпошта» ОСОБА_1 . З метою оцінки завданої затопленням квартири шкоди ОСОБА_1 19 червня 2023 року уклала договір з ФОП ОСОБА_7 про проведення незалежної оцінки для визначення розміру збитків. Згідно зі Звітом суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 станом на 19 червня 2023 року вартість збитків становить 61 521 грн 99 коп.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 01.11.2023 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

29.02.2024 надійшла заява представника позивача ОСОБА_6 про уточнення позовних вимог.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, відповідно до частини третьої названої статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За положенням ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 15-16)

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 належить на праві власності по 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с. 17-18)

Відповідно до акту про залиття, аварії, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), причиною залиття квартири є порив радіатора в кімнаті квартири АДРЕСА_2 (а.с. 19-20)

Згідно звіту про визначення розміру матеріальних збитків, що призвели до завдання майнової шкоди (пошкодження квартири внаслідок залиття гарячою водою), вартість розміру збитків становить 61521,99 коп (а.с. 25-39)

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

У пунктах 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575св20), від 19 лютого 2020 року у справі № 369/8038/17 (провадження № 61-1857св19).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Дослідивши надані позивачем письмові докази (акти про залиття, звіт про визначення розміру матеріальних збитків), суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми фактичними даними, якими встановлений факт залиття відповідачами квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачці, розмір майнової шкоди.

Доказів відсутності вини відповідачів у залитті квартири позивачки, що сталася внаслідок пориву радіатору у квартирі відповідачів, матеріали справи не містять. Доказів на спростування розміру майнової шкоди відповідачами не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, та врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення в рахунок відшкодування завданих збитків у розмірі 61521,99 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 223, 247, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце мешкання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце мешкання: АДРЕСА_1 ), комунальне підприємство "Комунальник" (код ЄДРПОУ 32572536, місцезнаходження: вул. Дружби, 7, смт. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область) про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки, завдані залиттям квартири АДРЕСА_1 у розмірі 61521 (шістдесят одна тисяча п`ятсот двадцять одна) грн 99 коп, в рівних частках, по 20507 (двадцять тисяч п`ятсот сім) грн 33 коп з кожного.

В іншій частині - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.03.2024 р.

Суддя: