Постанова

від 21.02.2024 по справі 208/4068/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1101/24 Справа № 208/4068/23 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Лопатіної М.Ю.,

при секретарі - Шавкун Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційноюскаргоюЗаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

на ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 липня 2023 року

у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: начальник Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім Альона Вадимівна, ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та рішення начальника Заводського відділу державної виконавчої служби (надалі ВДВС) у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 55073686 з примусового виконання виконавчого листа № 208/2621/16, виданого 24 червня 2016 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про накладання штрафу від 14 квітня 2023 року.

Скаргу обґрунтовано тим, що рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 червня 2016 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

24 червня 2016 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано виконавчий лист на підставі якого Заводським ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В. від 07 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження № 55073686.

Постановою начальника Заводського відділу державної виконавчої служби (надалі ВДВС) у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В. від 14 квітня 2023 року на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі у розмірі 19864,21 грн за наявну заборгованість зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 55073686.

Скаржник зазначає, що його вини в утворенні заборгованості зі сплаті аліментів не має, оскільки державний виконавець володів інформацією щодо того, де він отримує дохід та в якому розмірі, проте жодних заходів з примусового виконання рішень, не було здійснено.

Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, приведеним державним виконавцем Заводського ВДВС у місії Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 26 квітня 2023 року складає 103576,57 грн.

Згідно інформації, наявній в АСВП, запит до Податкової служби про РНОКПП або серію (за наявності) та номер паспорту, джерела та/або суми доходів та розміри утриманого податку з доходів перед виникненням заборгованості зі сплати аліментів, державним виконавцем здійснено 21 листопада 2019 № до Кам`янського МЦЗ. Наступний запит до Податкової служби держаним виконавцем здійснено 29 липня 2022 року, тобто через 2 роки та 8 місяців, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 48 Закону № 1404-VІІІ.

Відповідно до наказу начальника Кам`янського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 224 від 28 квітня 2022 року, він призваний на військову службу під час мобілізації, в особовий період та направлений для походження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , про що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомило державного виконавця.

Зазначає, що внаслідок неналежного виконання державним виконавцем своїх службових обов`язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», виникла заборгованість у визначеному державним виконавцем розмірі, з яким він не погоджується, а тому вважає, що підстави для покладення на нього штрафу відсутні.

Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 липня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Постанову про накладення штрафу від 14 квітня 2023 року, винесену начальником Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В., в межах виконавчого провадження № 55073686, з підставі наявної заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, на боржника ОСОБА_1 , у розмірі 19864,21 грн. визнано неправомірною та скасовано.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заінтересованою особою Заводським ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надано жодного доказу на підтвердження вчинення боржником умисних дій на ухилення від сплати аліментів, тому постанова підлягає скасуванню, як така що не є обґрунтованою на підставі достовірних, достатніх і об`єктивних доказів, та за недоведеністю у діях боржника в межах виконавчого провадження наявності дій на ухилення від виконання боржником рішення суду без поважних на те причин.

Не погодившись з рішенням суду, Заводський ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що була постановлена внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що у боржника виникла заборгованість із сплати аліментів на дитину з листопада 2021 року, а тому у розумінні положень статті 71 Закону № 1404-VIII, з метою захисту прав дитини, начальником Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В. було винесено постанову про накладання штрафу, яка на сам перед обумовлена стимулом для сплати аліментів на утримання дитини відповідно до діючого законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 07 листопада 2017 року на виконанні Заводського ВДВС міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження ВП № 55073686 з примусового виконання виконавчого листа № 208/2621/16, виданого 24 червня 2016 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`яснького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мащою О.В. від 21 березня 2023 року, звернуте стягнення на доходи боржника, з зазначенням про отримання доходу у ВЧ НОМЕР_2 .

В подальшому, 14 квітня 2023 року, тобто менш ніж через місяць, начальником Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В., винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 19864,21 грн., у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Відповідно до приведеного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 26 квітня 2023 рік, ОСОБА_1 , має заборгованість у загальному розмірі 103578,57 грн., яка виникла за період з листопада 2021 року по квітень 2023 рік.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за період з вересня по грудень 2021 рік, відповідно, ОСОБА_1 , будучи офіційно працевлаштованим, мав офіційний дохід зі сплатою податків, що підтверджено витягом; за період з січня по вересень 2022 рік, відповідно, будучи офіційно працевлаштованим, мав офіційний дохід зі сплатою податків, що підтверджено витягом.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею першою Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У статті 195 СК України врегульовано порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), та вказано, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з частинами першою та другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Оскільки предметом регулювання за указаними нормами є як визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за наявності заборгованості, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу з огляду на наявність заборгованості має відбуватися у межах однієї юрисдикції - у порядку цивільного судочинства, що буде відповідати принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту.

Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 % суми заборгованості з сплати аліментів.

Всі дії державного виконавця, включаючи дії щодо винесення постанов, передбачені Законом № 1404-У11І, Законом № 1403-УІІІ та Інструкцією № 512/5, мають вчинятися державним виконавцем на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону в межах виконавчого провадження, яке знаходиться на виконанні у державного виконавця.

На начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, Законом № 1404-УІІІ покладено функцію контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень та надано право на скасування постанов або інших процесуальних документів, якщо вони суперечать вимогам закону.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За нормами частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Закону № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Як свідчать матеріали справи, боржник ОСОБА_1 , у період з листопада 2021 року по квітень 2023 рік, мав офіційне джерело доходу, яке обліковувалося у відповідності до діючого законодавства, та відповідно сплачував податки, що підтверджено відповідними витягами.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Стягнення за виконавчими документами, в першу чергу, звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Державний виконавець має право офіційно звернутися до всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України, які у встановлений ним строк повинні надати йому безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень, що також можуть бути використані для розшуку майна. Для впровадження цього положення державний виконавець звертається за інформацією про наявність у боржника майна або майнових прав до таких організацій як: 1) податкові адміністрації (за місцем проживання боржника); 2) державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси; 3) бюро технічної інвентаризації; 4) органів ДАІ, що реєструють транспортні засоби; 5) підприємство, де працює боржник; 6) органи виконавчої влади та місцевого самоврядування тощо.

Черговість звернення стягнення на майно, передбачена Законом, має задовольняти основним принципам виконавчого провадження - найшвидшому та повному виконанню. На це й спрямована перша черга майна, що підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що боржник не вчиняв дій та не приховував наявні у нього доходи, в тому числі у вигляді заробітної плати, за період з листопада 2021 року по квітень 2023 рік мав офіційне джерело доходу, яке обліковувалося у відповідності до діючого законодавства, та відповідно сплачував податки.

Окрім того, Заводським ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не надано жодного доказу на підтвердження вчинення боржником умисних дій з метою ухилення від сплати аліментів в межах виконавчого провадження.

Також, слід звернути уваги на те, що з часу відкриття виконавчого провадження, а саме 07 листопада 2017 року, лише постановою державного виконавця Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`яснького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мащою О.В. від 21 березня 2023 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Окрім того, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 14 квітня 2023 року, тобто менш ніж через місяць, начальником Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кім А.В., у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, на ОСОБА_1 у розмірі 19864,21 грн., не враховано відсутність у діях боржника будь-яких дій направлених на невиконання судового рішення, як таких.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 26 квітня 2023 року, проведений Заводським ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно якого заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів складає 103576,57 грн. та рахується з листопада 2021 року.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що наданий розрахунок не узгоджується із приписами статтей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», а його відповідність фактичним даним, які слугували для винесення оскаржуваної постанови, Заводським ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не доведена.

Постановою державного виконавця Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мащою О.В. від 22 листопада 2022 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , скерована державним виконавцем не за місцем отримання боржником доходів ВЧ НОМЕР_1 , проте згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на листопад 2022 року, ОСОБА_1 , отримував виплати як військовослужбовець, проте доказів направлення такої постанови на зазначену державним виконавцем ВЧ до справи не подано.

Окрім того, Заводським ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не враховано обсяг виконавчих дій, які були проведені державним виконавцем в межах виконавчого провадження на час винесення оскаржуваної постанови.

При зверненні із запитами щодо наявності доходів у боржника, державним виконавцем здійснювалися запити із зазначенням даних боржника, зокрема, його податкового номеру/серія (за наявності) та номеру паспорта податкового агента, за якими ОСОБА_1 , не обліковується як фізична особа, платних податків та інших обов`язкових платежів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця не може вважатися справедливою, оскільки заборгованість зі сплати аліментів, виникла не з вини боржника ОСОБА_1 , а з вини державного виконавця, який у відповідності до вимог законодавства не проводив необхідних перевірок доходу боржника з моменту відкриття виконавчого провадження, у визначений законом строк.

Виконавче провадження № 55073686 перебувало на виконанні у Заводському ВДВС міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області починаючи з 07 листопада 2017 року.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 71 Закону № 1404-VІІІ визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. У передбачених у частині четвертій названої статті випадках, виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику.

Тобто саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника ОСОБА_1 , а першочергово з вини самого державного виконавця, оскільки на протязі тривалого періоду часу останнім не проводилась перевірка майнового стану боржника та його доходів, як це передбачено вимогами діючого законодавства, а за таких обставин й постанова начальника Заводського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення штрафу не може вважатися справедливою.

Доводи апеляційної скарги про те, що на боржника було правомірно накладено штраф, оскільки починаючи з 01 листопада 2021 року по 14 квітня 2023 року останній має заборгованість зі сплати аліментів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки виконавче провадження триває з 07 листопада 2017 року й державним виконавцем на протязі тривалого часу не проводилось необхідних виконавчих дій для встановлення майнового стану боржника відповідно до вимог закону, а тому не може свідчити про умисну поведінку направлену на ухилення від сплати аліментів та відсутності доведеності такої вини й матеріали справи не містять доказів на вчинення заходів примусового виконання рішень, як то, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, державним виконавцем.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що накладання штрафу відбулось правомірно, є безпідставним, оскільки саме на державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження» покладено обов`язок як представника влади, діяти від імені держави та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом й державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або невизнання причин невиконання рішення суду боржником.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив скаргу, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із статею 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

М.Ю. Лопатіна