Постанова

від 29.02.2024 по справі 646/8028/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 646/8028/21

Номер провадження 22-ц/818/236/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

29 лютого 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

представника ТОВ «Аналітик Фінанс» адвоката Камінської М. І.,

представника ОСОБА_1 адвоката Мухіна О. М.,

000розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2023 року в складі судді Янцовської Т.М. у справі № 646/8028/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державна іпотечна установа, про визнання недійсним договору купівлі продажу,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кислий Андрій Матвійович, звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» (далі ТОВ «Аналітик Фінанс»), ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державна іпотечна установа, про визнання недійсним договору купівлі продажу.

Позов мотивований тим, що 25 серпня 2005 року вона уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . 25 серпня 2005 року для отримання коштів на придбання квартири вона уклала з Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») кредитний договір № 202/08 на суму 16 000 доларів США. В забезпечення повернення кредитних коштів 25 серпня 2005 року укладено іпотечний договір. 11 лютого 2015 року між Державною іпотечною установою та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладений договір відступлення права вимоги № 17/4-В за усіма договорами, пов`язаними із спірною квартирою.

20 листопада 2021 року у квартиру протиправно, шляхом злому замків на вхідній двері, була вселена відповідачка ОСОБА_1 . Як стало відомо пізніше, 15 листопада 2021 року між ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірної квартири. З тексту договору від 15 листопада 2021 року відомо, що на момент продажу квартира належала ТОВ «Аналітик Фінанс» на підставі дублікату договору іпотеки, посвідченого 25 червня 2005 року. Але до 25 серпня 2005 року ніяких інших обтяжень, крім заборони відчуження квартири, не існувало. Таким чином ТОВ «Аналітик Фінанс» не мало права провести відчуження квартири, яка належить позивачці.

Посилаючись на вказане позивачка просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_1 , реєстраційний № 5735 від 15 листопада 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним Станіславом Юрійовичем; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру; витребувати квартиру з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 та внесення запису про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2

25 квітня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мухін Олег Миколайович, подала письмові пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Пояснення мотивовані тим, позивачка не є стороною договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний № 5735 від 15 листопада 2021 року, в свою чергу майно вибуло з її володіння не на підставі вказаного правочину, а на підставі рішення державного реєстратора. Вимоги позивачки є неефективним способом захисту її прав.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано недійним договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 від 15 листопада 2021 року міжТОВ «Аналітік Фінанс» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., зареєстрований в реєстрі № 5735.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 .

У задоволенні іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачами не надано, а матеріали справи не містять докази, на підставі якихТОВ «Аналітик Фінанс» було отримано дублікат договору іпотеки, не надано договору про відступлення права вимоги від ПАТ «Банк «Фінанси і кредит».Крім того, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не містять відомостей про набуття права власності на спірний об`єкт нерухомого майна заТОВ «Аналітик Фінанс». Отже, на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 15 листопада 2021 року ТОВ «Аналітік Фінанс» не мало права відчужувати нерухоме майно. Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (статті 387, 388 ЦК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його із чужого незаконного володіння. Крім того, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мухін О.М., подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволені позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Аналітик Фінанс» набуло право вимоги за договором іпотеки від 25 червня 2005 року, відповідні записи були наявні в реєстрі, втім під час укладання договору купівлі-продажу квартири були вилучені з реєстру, оскільки на час продажу договір іпотеки припинив свою дію у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки. Приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно за ТОВ «Аналітик Фінанс», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алейнікова К.Л. діяла у межах та у спосіб передбачений діючим законодавством, будь-які рішення з приводу скасування або незаконності таких дій відсутні. Не наводить таких підстав й позивач у своєму позові. Реєстраційні дані щодо набуття ТОВ «Аналітик Фінанс» права власності на спірну квартиру містяться в договорі купівлі-продажу нерухомого майна. ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної квартири, докази незаконного заволодіння квартирою відсутні в матеріалах справи, не доводить цього і позивачка в своєму позові. Відтак, задоволення судом позовних вимог в порядку статті 387 ЦК України шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння порушує приписи вказаної правової норми та є безпідставним.

Інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Всудовезасіданняапеляційногосуду позивачка ОСОБА_2 , представник позивачки адвокат Кислий А. М. представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Державної іпотечної установи не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 29лютого2024 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_2 повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою від 08 лютого 2024 року «адресат відсутній за вказаною адресою» (том 2, а.с.98-99), що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки;

ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , отримано 05 лютого 2024 року (том 2, а.с. 102), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 25 січня 2024 року (том 2, а.с. 89);

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб отримано 06 лютого 2024 року (том 2, а.с. 100), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 25 січня 2024 року (том 2, а.с. 90);

Державною іпотечною установою отримано 05 лютого 2024 року (том 2, а.с. 97), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 25 січня 2024 року (том 2, а.с. 91);

Кузьмік Д. В., який діє в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отримано 02 лютого 2024 року (том 2, а.с. 102), судова повістка в електронному вигляді про розгляд справи отримана 25 січня 2024 року (том 2, а.с. 93);

Тодосієнко В. М., який діє в інтересах Державної іпотечної установи, отримано 05 лютого 2024 року (том 2, а.с. 96).

Апеляційнийсудвважаєможливим розглянутисправу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «Аналітик Фінанс» адвоката Камінську М. І. та представника ОСОБА_1 адвоката Мухіна О. М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанціїв межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно дочастин 1,2,4,5статті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Устатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 рокута протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Матеріали справи свідчать, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 листопада 2021 року власником квартири за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15 листопада 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю.Попереднім власником спірної квартири є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25 серпня 2005 року, запис про право власності якого погашено 08 листопада 2021 року (т. 1, а.с. 7-9).

25 серпня 2005 року укладено кредитний договір № 202/08 між ТОВ «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 про надання останній 16000 доларів США строком до 25 серпня 2020 року. Забезпеченням виконання зобов`язань за договором є застава нерухомості (іпотека): однокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .Додатковим забезпеченням зобов`язань є порука ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 14-18).

Згідно договору купівлі-продажу від 25 серпня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Палєвою О.М., зареєстрованого в реєстрі № 1562, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купила квартиру за адресою АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 28-29).

З іпотечного договору від 25 серпня 2005 року убачається, що іпотекодавець ОСОБА_2 передала в іпотеку іпотекодержателю ТОВ «Банк «Фінанси і кредит» квартиру за адресою АДРЕСА_2 для забезпечення повернення кредитних ресурсів за кредитним договором № 202/08 від 25 серпня 2005 року. Пунктом 8.4.3 передбачено, що у разі невиконання зобов`язань, забезпечених іпотекою, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства (т. 1, а.с. 32-35).

19 вересня 2005 року укладено договір № 20-1544 між Харківським регіональним відділенням (Фонд) та ОСОБА_2 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Кредит надається згідно з кредитним договором від 25 серпня 2005 року № 202/08 на придбання житла загальною площею 40,10 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , терміном повернення 15/180 років/місяців (т. 1, а.с. 27-27).

Відповідно до листа директора Слобожанського РД АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 23 листопада 2015 року ОСОБА_2 станом на 20 листопада 2015 року має заборгованість за кредитним договором № 202/08 від 25 серпня 2005 року у розмірі 8481,83 доларів США та 5508,18 грн (т. 1, а.с. 31).

З договору купівлі-продажу від 15 листопада 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., зареєстрованого в реєстрі № 5735, вбачається, щоТОВ «Аналітик Фінанс»продав, а ОСОБА_1 купила квартиру за адресою АДРЕСА_2 .У договорі зазначено, що квартира належить продавцю на підставі дублікату договору іпотеки, посвідченого 25 червня 2005 року Палєвою О.М. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за № 1569, дублікат, що має силу оригіналу виданий 19 серпня 2021 року Палєвою О.М., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1560, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 листопада 2021 року Алейніковою К.Л., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (т. 1, а.с. 11-12).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 жовтня 2023 року вбачається, що на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського округу Алейнікової К.Л. про державну реєстрацію, 02 листопада 2021 року за ТОВ «Аналітик Фінанс» на підставі договору про відступлення права вимоги від 10 серпня 2021 року, серія та номер 1376, зареєстровано право вимоги за договором іпотеки, серія та номер 1569, виданий 25 серпня 2005 року (т.2, а.с. 12-13).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 статті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У пункті 7Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року роз`яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним з визначених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку»(тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу).

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 210/2257/19 (провадження № 14-69цс22) відступила від наведеного висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/19062/17 (провадження № 61-1413св19), зауваживши, що право на отримання дубліката договору іпотеки має новий іпотекодержатель, який у встановленому порядку замінив первісного у зобов`язанні за договором іпотеки.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 15 листопада 2021 року ТОВ «Аналітік Фінанс» не мало права відчужувати нерухоме майно.

В оспорюваномудоговорі купівлі-продажу від 15 листопада 2021 року зазначено, що продавцюТОВ «Аналітик Фінанс» спірна квартира належить на підставі дублікату договору іпотеки, виданого 19 серпня 2021 року ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1560.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 жовтня 2023 року вбачається, що на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського округу Алейнікової К.Л. про державну реєстрацію, 02 листопада 2021 року за ТОВ «Аналітик Фінанс» на підставі договору про відступлення права вимоги від 10 серпня 2021 року, серія та номер 1376, зареєстровано право вимоги за договором іпотеки, серія та номер 1569, виданий 25 серпня 2005 року.

Позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (ст.ст.33,36,37,38,39 Закону України "Про іпотеку").

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі№ 756/16227/13-ц.

За такихобставин висновоксуду першоїінстанції про недійсністьдоговору купівлі-продажуквартири від15листопада 2021року,укладений між ТОВ «Аналітик Фінанс» та ОСОБА_1 з підстав відсутності відомостей про набуття права власності на спірний об`єкт нерухомого майна заТОВ «Аналітик Фінанс», є помилковим.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно дочастини 1статті 376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є неповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підставами позову ОСОБА_2 є саме те, що на час укладення договору купівлі-продажу ТОВ «Аналітік Фінанс» не мало права відчужувати нерухоме майно, а отже процедура проведення реалізації іпотечного майна судом не перевірялась, що не позбавляє ОСОБА_2 звернутися до суду з відповідним позовом з інших підстав.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1362,00 грн, що документально підтверджено платіжним дорученням (квитанцією) від 20 жовтня 2023 року № 26 (т. 2, а.с. 1), яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі норм статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.367,368, 374, 376, 381 - 384,389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державна іпотечна установа, про визнання недійсним договору купівлі продажу залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 04 березня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

В.Б. Яцина