Ухвала

від 04.03.2024 по справі 713/866/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року місто Чернівці справа №713/866/18

провадження №22-ц/822/279/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року по цивільній справі за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вижницького відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Данилюк Аліни Степанівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому 21 серпня 2018 року на підставі виконавчого листа Вижницького районного суду Чернівецької області по цивільній справі №713/866/18, де заінтересованою особою є ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року в задоволенні скарги стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вижницького відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Данилюк Аліни Степанівни у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1, відкритому 21.08.2018 року на підставі виконавчого листа Вижницького районного суду Чернівецької області по цивільній справі №713/866/18, де заінтересованою особою є ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 09 лютого 2024 року спрямувала до апеляційного суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. Разом з поданою апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про поновлення строку для оскарження відповідної ухвали, оскільки повний текст ухвали нею отримано поштовим зв`язком тільки 24 січня 2024 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав не сплати судового збору та з підстав не надання доказів для поновлення строку на апеляційне оскарження судової ухвали.

Зокрема, як зазначено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, оскаржувана ухвала складена судом 09 січня 2024 року, останнім днем подання апеляційної скарги було 24 січня 2024 року.

Апеляційна скарга спрямована до суду 09 лютого 2024 року, що підтверджується поштовим ідентифікатором на конверті АТ «Укрпошта» №5800111429060, тобто з пропуском строку на оскарження.

Апелянт вказує, що копію оскаржуваної ухвали нею отримано поштовим зв`язком 24 січня 2024 року, однак підтверджуючих даних з даного приводу до апеляційної скарги та до клопотання про поновлення строку не прилучає, що підтверджується актом Чернівецького апеляційного суду від 12 лютого 2024 року, а саме: перевіркою встановлено, що до клопотання про поновлення строку не прилучена копія конверту з вказаним трек-номером та витяг з офіційного сайту Укрпошти з вказаним статусом відстеження листа.

Запропоновано заявнику ОСОБА_1 в десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали подати до суду докази для поновлення строку на апеляційне оскарження судової ухвали.

Роз`яснено апелянту, що у випадку не подання доказів для поновлення строку в зазначений строк, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Копія ухвали апеляційного суду від 13 лютого 2024 року надіслана заявнику на електронну адресу та поштовим зв`язком на адресу заявника яка нею вказана як адреса для листування.

23 лютого 2024 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої прилучено уточнену апеляційну скаргу та клопотання про долучення квитанції про сплату судового збору.

Доказів з приводу отримання ОСОБА_1 оскаржуваної ухвали, остання не надала.

В зв`язку з цим у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій. Пунктом 6 ст. 43 ЦПК України до обов`язків саме учасників справи (якими є сторони та треті особи) віднесено виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Суд зобов`язаний прийняти і розглянути апеляційну скарги на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Наявність лише самої по собі апеляційної скарги не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.

Строк, що передбачений законом на подання апеляційної скарги має дисциплінувати учасників процесу у розумінні реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків. Суди користуючись своїми дискреційними повноваженнями при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження в будь-якому випадку повинні обґрунтувати підстави за яких вони поновлюють такий строк. Безпідставне та необґрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження є порушенням прав інших учасників справи та порушенням одного із фундаментальних принципів resjudicata, - принципу остаточності рішення.

Статтею 355 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 359 ЦПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга спрямована безпосередньо до суду апеляційної інстанції і на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження матеріали цивільної справи, які б могли підтвердити чи спростувати зазначені апелянтом обставини, в розпорядженні апеляційного суду відсутні.

Таким чином, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того коли саме нею отримано копію оскаржуваної ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року, а тому відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За приписами ч.4 ст.357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконані і за таких обставин, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України, правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року відсутні.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року.

Визнати наведені у клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року неповажними.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року по цивільній справі за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вижницького відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Данилюк Аліни Степанівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому 21 серпня 2018 року на підставі виконавчого листа Вижницького районного суду Чернівецької області по цивільній справі №713/866/18, де заінтересованою особою є ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий: Н.К. Височанська

Судді: І.Н. Лисак

І.М. Литвинюк