Рішення

від 27.02.2024 по справі 127/31048/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/31048/23

Провадження № 2/127/4005/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Туніка Ю. М., представника відповідача - адвоката Дудчика О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма Батьківщина» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Туніка Ю. М. звернувся до суду з позовною заявою до ПП «Агрофірма Батьківщина» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позов мотивував тим, що він є власником земельної ділянки, кадастровий номер 0520655900:07:015:0077, площею 0,8240 га за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Стрижавська селищна рада відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ВН № 032007 від 20 березня 2002 року.

16 квітня 2007 року між позивачем та ПП «Агрофірма Батьківщина» укладено договір оренди землі №413 відповідно до умов якого ПП «Агрофірма Батьківщина» приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,82 га строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Розмір орендної плати неодноразово змінювався та продовжувався строк дії договору шляхом укладення сторонами додаткових угод № 9 від 24 листопада 2015 року та № 91 від 29 грудня 2016 року. Відповідно до умов останньої додаткової угоди, строк дії договору продовжено на 49 років, тобто до 2065 року, а розмір річної орендної плати складає 3602,49 грн та включає в себе податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% і військовий збір 1,5%, але не може становити менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

25 травня 2016 року державним реєстратором КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» Койчевою М. В. було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:07:015:0077 площею 0,824 га за орендарем ПП «Агрофірма Батьківщина».

Позивач зазначає, що спірний договір не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на день укладення договору), оскільки в договорі неправильно визначено розмір земельної ділянки, переданої в оренду, а саме замість 0,8240 га зазначено 0,82 га, а тому відсутні підстави стверджувати про те, що сторони при укладені договору досягли згоди щодо усіх істотних умов договору. Крім того, строк дії договору оренди землі не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про оренду землі» адже загальний строк оренди землі відповідно до спірного договору та додаткових угод, укладених між сторонами у справі, становить 58 років, що є окремою підставою для визнання договору оренди недійсним.

Окремо позивач зазначає, що відповідач істотно порушує договірні зобов`язання, а саме систематично не сплачує в повній мірі орендну плату. При цьому, договір оренди земельної ділянки не передбачає способи та умови розрахунків орендної плати, строки, порядок їх внесення; додаткової угоди про іншу форму оплати також укладено не було. Дані обставини свідчать про наявність підстав для розірвання договору на підставі ст. 32, 141 Закону України «Про оренду землі».

Відтак позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки № 413 від 16 квітня 2007 року та додаткові угоди №9 від 24 листопада 2015 року, № 91 від 29 грудня 2016 року у зв`язку з істотними порушеннями договірних зобов`язань, а саме систематичною несплатою орендної плати протягом трьох років (а.с.1-5).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та зобов`язано позивача надати суду докази про отримані/не отримані ним доходу у виді орендної плати на виконання умов договору оренди землі (а.с.31-32).

01 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ПП «Агрофірма Батьківщина», в якому останній заперечує щодо задоволення заявлених позовних вимог. Відповідач, вважаючи необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги, зазначає, що розмір земельної ділянки в спірному договорі був зазначений виходячи із розміру земельної ділянки зазначеної в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІV-ВН № 032007 від 20 березня 2002 року, який був наданий відповідачем у день укладення спірного договору. Уточнення розміру земельної ділянки після укладення договору оренди не свідчить про відсутність згоди сторін щодо істотної умови договору розміру орендованої земельної ділянки. При цьому позивач не ініціював внесення змін до договору та не надав жодних документів на підтвердження вказаних обставин. Тобто доводи позивача про неукладеність договору оренди є безпідставними. У той же час зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди, натомість вимоги про визнання договору оренди землі недійсним позивачем не заявлялись, тому будь-які доводи з даного приводу судом не можуть бути взяті до уваги. Крім того, доводи позивача про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору та додаткових угод з наведених обставин були предметом розгляду судом першої, апеляційної та касаційної інстанції, які дійшли єдиної думку про недоведеність вимог в цій частині. Відповідач сплачував позивачу орендну плату за землю, виходячи із розміру, який зазначений у спірному договорі, а твердження позивача про систематичну недоплату відповідачем частини орендної плати є необґрунтованим. На виконання зобов`язань за договором оренди відповідач у період з 2017 року по 2023 рік сплатив позивачу 29500,00 грн без урахування ПДФО та військового збору, що в середньому за рік становить 4214,29 грн, тобто значно більше ніж погоджено сторонами у спірному договорі (а.с.35-40).

22 листопада 2023 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, де вказав, що предметом заявлених вимог є саме розірвання договору оренди землі внаслідок систематичної несплати орендної плати протягом трьох років. Позивач зазначає, що у відзиві відповідач вказує про сплату позивачу за 2017-2023 роки орендної плати у сумі 29000,00 грн, що в середньому за рік становить 4214,29 грн, тобто більше, аніж узгоджено у договорі, однак, він із таким розрахунком не погоджується, адже договором не передбачено механізму сплати орендної плати за весь період дії договору чи на кілька років наперед. Із умов додаткової угоди від 29 грудня 2016 року №91 слідує, що позивач повинен отримувати від відповідача орендну плату в сумі 2900,00 грн без урахування ПДФО та військового збору з 2017 по 2066 рік щорічно. Відповідач у 2017 році сплатив позивачу 14000,00 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером №45 від 26 січня 2017 року, при цьому в касовому ордері підставою платежу є оренда земельного паю строком 49 років. Отже відповідачем за період з 2017 року по 2066 рік сплачено по 285,71 грн за кожний рік, що в свою чергу свідчить про часткове виконання умов спірного договору. За викладених обставин у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за період з 2017 року по 2019 рік в загальному розмірі 6305,37 грн, з яких: 2614,29 грн борг за 2017 рік, 1076,79 грн борг за 2018 рік, 2614,29 грн борг за 2019 рік. Вказані обставини на думку позивача підтверджують систематичність не повної оплати відповідачем орендної плати (а.с.78-80).

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2024 року ( без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) суд зобов`язував сторону відповідача надати докази в підтвердження сплати орендної плати за період 2014-2016 роки.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 січня 2024 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.88).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Тунік Ю.М. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача ПП «Агрофірма Батьківщина» - адвокат Дудчик О.М.у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши поясненняучасників процесу,дослідивши матеріалисправи,оцінивши доказив їхсукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,82 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Стрижавської селищної ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ВН № 032007 від 20 березня 2002 року, виданим Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області на підставі рішення 25 сесії 3 скликання Стрижавської селищної ради від 20 грудня 2001 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю №465 без внесення відомостей до Державного реєстру земель (а.с.12).

16 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма Батьківщина» укладено договір оренди земельної ділянки, що був зареєстрований у відділі Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, про що у державному реєстрі вчинено запис 15 грудня 2011 року № 052060004002821, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Стрижавської селищної ради Вінницького району за межами населеного пункту, площею 0,82 га за рахунок земель приватної власності орендодавця, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації (а.с.14-15).

Пунктами 8, 9 та 10 договору оренди землі від 16 квітня 2007 року визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 415,96 грн за мінусом прибуткового податку в грошовому або натуральному виразі. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру встановленого чинним законодавством. Форми орендної плати за оренду земельної ділянки на 1 рік, які встановлюються за домовленістю сторін, наведенні в додатку до договору. Розмір платежів за окремими формами оплати щороку погоджуються між сторонами шляхом унесення змін або доповнень до цього договору додатку. Орендар, за погодженням з орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексів інфляції. Орендар сплачує оренду плату протягом терміну дії договору не пізніше як у термін до 01 серпня кожного року.

Додатком до договору оренди земельної ділянки передбачено, що сторони погодили форму орендної плати, яка здійснюється у гривнях або натурою на належну суму, річний розмір платежу за повний пай, що становить 415,96 грн та період виплати «після збирання урожаю зернових» (а.с.16).

Того ж дня, 16 квітня 2007 року, сторонами був підписаний акт прийому передачі до договору оренди землі від 16 квітня 2007 року відповідно до якого орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю ПП «Агрофірма Батьківщина» у користування та володіння вищевказану земельну ділянку, а орендар прийняв (а.с.16, зворот).

З листа Управління Держгеокадастру у Вінницькому районі Вінницької області від 03 березня 2016 року № 0503988802016 слідує, що з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, виконавцем робіт ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) у відповідності до чинного законодавства та уточнено її площу, яка становить 0,8240 га, присвоєно кадастровий номер 0520655900:07:015:0077 та внесено відомості до Державного земельного кадастру, що також підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0503988802016 від 03 березня 2016 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06 травня 2022 року № 301245497(а.с.8-11, 25).

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-VІІІ «Про зміну і встановлення меж міста Вінниці і Вінницького району Вінницької області» земельна ділянка з кадастровим номером 0520655900:07:015:0077 увійшла в межі м. Вінниці за рахунок земель Стрижавської селищної ради, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області від 01 лютого 2023 року № 0-2-0.6-346/2-23 та листом виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01 лютого 2023 року № 01/00/011/6109(а.с.21-22).

24 листопада 2015 року сторони у справі уклали додаткову угоду №9 якою внесли зміни до спірного договору оренди землі, а саме в частині назви орендаря зазначили ПП «Агрофірма Батьківщина» у зв`язку з перейменуванням, вказали нову адресу орендаря, зазначили в договорі кадастровий номер земельної ділянки 0520655900:07:015:0077, строк дії договору продовжили до 24 листопада 2025 року, а також внесли зміни щодо розміру річної орендної плати за оренду земельної ділянки, яка складає 1203,60 грн та включає в себе податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% і військовий збір 1,5% гривень, але не може становити менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (а.с.17).

29 грудня 2016 року сторони у справі уклали додаткову угоду №91 якою внесли зміни до спірного договору оренди землі, а саме продовжили строк дії договору на 49 років, а також внесли зміни щодо розміру річної орендної плати за оренду земельної ділянки, яка складає 3602,49 грн та включає в себе податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% і військовий збір 1,5% гривень, але не може становити менше 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки ( а.с.18).

Зміни щодо площі земельної ділянки до договору не вносилися.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області від 04 серпня 2023 року № 0-2-0.6-4093/2-23 слідує, що технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки була розроблена у 2021 році та затверджена рішенням Вінницької міської ради № 501 від 25 червня 2021 року та ведена в дію з 01 січня 2022 року. З 19 жовтня 2022 року Держгеокадастром запроваджено функціонал щодо автоматичного формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів програмним забезпеченням Державного земельного кадастру (за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок). Відповідно до наявних у Державному земельному кадастрі даних про технічну документацію з нормативної грошової оцінки в межах м. Вінниці, яка розроблена ТОВ «Інститут землеустрою та земельно-правових відносин» та затверджена рішенням Вінницької міської ради від 25 червня 2021 року № 501 убачається, що станом на 02 серпня 2023 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:07:015:0077 становить 22629,60 грн, що також підтверджується копією витягу №НВ-0500649552023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01 серпня 2023 року (а.с.23-24).

21 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПП «Агрофірма Батьківщина» з письмовою претензією в якій просив розірвати договір оренди землі № 413 від 16 квітня 2007 року та додаткові угоди №9 від 24 листопада 2015 року, № 91 від 29 грудня 2016 року, які укладенні до договору(а.с.19).

Відповідачем в підтвердження виконання умов спірного договору щодо оплати позивачу орендної плату надано: копію видаткового касового ордеру від 26 січня 2017 року № 45 на суму 14000,00 грн; копію видаткового касового ордеру від 10 червня 2020 року №276 на суму 5000,00 грн; копію видаткового касового ордеру від 21 травня 2021 року № 86 на суму 4500,00 грн; копію видаткового касового ордеру від 01 вересня 2022 року № 323 на суму 3000,00 грн, загальна сума виплати становить 26500,00 грн (а.с.41-44).

Вказані обставини також підтверджуються податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку по ПП «Агрофірма Батьківщина» за період 4 квартал 2017 року, 4 квартал 2020 року та відомостями про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2021 року та 4 квартал 2022 року (а.с.48-62).

За повідомленням ПП «Агрофірма Батьківщина» в період часу з 2014 року по 2016 рік за договором оренди земельної ділянки № 413 від 16 квітня 2007 року на користь відповідача були проведені виплати в сумі 3075,85 грн, первинні бухгалтерські документи товариство не має можливості надати, оскільки закінчився строк їх зберігання ( довідка ПП «Агрофірма Батьківщина» № 12 від 21 січня 2024 року, а.с.90).

З відомостейз Державногореєстру фізичнихосіб про джерела/суминарахованого доходу,нарахованого(перерахованого)податку тавійськового зборупо ОСОБА_1 станом на20жовтня 2023року заперіод з1кварталу 2007року по02квартал 2023року слідує,що ОСОБА_1 отримав дохідвід ПП«Агрофірма Батьківщина»:у 2007році 331,00грн (сумаподатку 49,65грн),у 2008році 386,00грн (сумаподатку 57,90грн),у 2009році 785,65грн (сумаподатку 117,85грн),у 2010році 785,65грн (сумаподатку 117,85грн),у 2011році 831,93грн (сумаподатку 124,79грн),у 2012році 704,20грн (сумаподатку 105,63грн),у 2013році 730,41грн (сумаподатку 109,56грн),у 2014році 730,41грн (сумаподатку 109,56грн),у 2015році 1203,60грн (сумаподатку 180,54грн),у 2016році 1801,24грн (сумаподатку 324,22грн),у 2017році 17395,00грн (сумаподатку 3131,10грн),у 2018році 1875,00грн (сумаподатку 337,50грн),у 2020році 6211,18грн (сумаподатку 1118,01грн),у 2021році 5590,06грн (сумаподатку 1006,20грн,військовий збір83,85грн),у 2022році 3726,71грн (сумаподатку 670,81грн,військовий збір55,90грн)(а.с.69-70).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що оскільки до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, то слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18): «підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 387/800/21 (провадження № 61-7310св22).

За загальним правилом у разі наявності вини орендаря у систематичній несплаті орендної плати (два та більше випадки) орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди землі.

Отже відповіднодо статті141ЗК Українита статті32Закону України«Про орендуземлі» підставоюрозірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 13 лютого 2023 року у справі № 551/543/20 (провадження № 61-572св22).

Звертаючись до суду з вимогою про розірвання договору оренди землі, ОСОБА_1 посилався на те, що він не одержав орендну плату в повному обсязі протягом трьох років, при цьому, надалі, в ході судового розгляду, стверджував, що взагалі за час користування відповідачем земельною ділянкою не отримував орендну плату в належному розмірі. Тобто позивач фактично не погоджується із розміром виплачених йому коштів орендної плати, а тому вважає, що договір підлягає розірванню внаслідок порушення його умов.

Згідно з частиноюпершою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно дочастин першої-третьоїстатті 89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів.Жодні доказине маютьдля судузаздалегідь встановленоїсили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, як свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі, оскільки вказані документи є платіжними і з них можливо встановити періоди нарахування (постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року в справі № 193/805/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 193/805/20 (провадження № 61-13263св22).

При цьому слід також зазначити, що чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 704/236/17, від 22 червня 2021 року у справі № 364/546/19, від 22 січня 2020 року у справі № 387/193/19, від 25 травня 2020 року у справі № 475/793/17, від 06 жовтня 2021 року у справі № 484/1399/19, від 06 жовтня 2021 року у справі № 183/5051/16, що свідчить про сталість та єдність судової практики щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Внесення орендарем коштів за майбутні періоди буде обґрунтованим та вважатиметься орендною платою за користування земельною ділянкою за договором оренди землі (постанова Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 364/546/19).

Як установлено судом факт виконання відповідачем договору оренди щодо сплати орендної плати підтверджується зібраними у справі належними та допустимими доказами. До того ж згідно документів податкового органу убачається, що нарахування орендної плати здійснювалося щорічно у регулярно більшому розмірі, аніж визначено умовами договору, у тому числі із урахуванням коефіцієнтів індексації у відповідний період виплати. Крім того, у 2017 році відповідачем проведена виплата орендної плати у сумі 14000,00 на майбутні періоди, що не заборонено законодавством.

Позивач, не погоджуючись із розміром виплачених йому коштів за спірним договором, наводить у відповіді на відзив власний розрахунок відповідно до якого розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 6305,37 грн, з яких: 2614,29 грн борг за 2017 рік, 1076,79 грн борг за 2018 рік, 2614,29 грн борг за 2019 рік. Однак із таким розрахунком суд категорично погодитися не може, оскільки проведення розрахунку шляхом ділення суми, виплаченої у 2017 році (14000,00 грн), на весь строк укладення договору (49 років), незважаючи на те, що надалі позивачу здійснювалася регулярна виплата орендної плати, із одночасним включенням до розрахунку самостійно розрахованого базового мінімального розміру орендної плати, є помилковим з огляду не лише на зміст укладеного між сторонами договору, а і норми чинного законодавства.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами порушення ПП «Агрофірма Батьківщина» зобов`язань щодо сплати орендної плати, наявності заборгованості по сплаті орендної плати, а тому суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки № 413 від 16 квітня 2007 року та додаткових угод №9 від 24 листопада 2015 року, № 91 від 29 грудня 2016 року, які укладенні до договору.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись нормами ст. 626, 629, 651, 792 ЦК України, ст. 93, 141 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ст. 13, 77-79, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма Батьківщина» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

Приватне підприємство «Агрофірма Батьківщина», Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Приміська, буд. 14, ЄДРПОУ 03734027.

Повний текст рішення складений 04.03.2024.

Суддя: