Ухвала

від 23.02.2024 по справі 477/643/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/643/21

Провадження № 2/477/39/24

УХВАЛА

(повний текст)

19 лютого 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - суддіПолішко В.В., з секретарем Крошніною А.М.,

з участю:

прокурора Задирко А.М.,

представника відповідача Мішково-Погорілівської сільської ради адвоката Костенюк М.В.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської районної державної адміністрації, державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2021 року до суду надійшла позовна заява від Миколаївської обласної прокуратури, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 17 липня 2019 року № 8 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1160 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0093, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку. Зобов`язати відповідача повернути у власність держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» спірну земельну ділянку, а також стягнути з відповідачів судовий збір.

За результатомрозподілу справиавтоматизованою системоюдокументообігу суду,цивільна справа передана для розгляду судді Семеновій Л.М.

Ухвалою від 16 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У зв`язку з відрядженням судді Жовтневого районногосуду МиколаївськоїобластіСеменової Л.М. з 19вересня 2022року доАвтозаводського районногосуду м.Кременчукавказана цивільна справа була повернута до канцелярії суду для здійснення повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.

За результатомрозподілу справиавтоматизованою системоюдокументообігу суду,цивільна справа передана для розгляду судді Полішко В.В.

26 жовтня 2022 року постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

24 травня 2023 року судом за клопотанням прокурора постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі в якості позивача, шляхом заміни первісного позивача в особі Державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» його правонаступником державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України».

14 грудня 2023 року від представника відповідача Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду з наступних підстав. Так, представник вважає, що прокурор не є належним позивачем у справі, оскільки за приписами ч. 3 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру не можуть покладатися функції,не передбаченіКонституцією України.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів державиу двохвипадках:1)якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державної влади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесеніповноваження здійснюватитакий захисту спірнихправовідносинах;2)якщо немаєоргану державноївлади,органу місцевогосамоврядування чиіншого суб`єктавладних повноважень,до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року справа № 587/430/16-ц).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (пункти 38-39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення. він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня2020 року у справі № 912/2385/18).

Положеннями ч.1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що: «Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю».

З дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» (далі Положення) по сьогоднішній день центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та його територіальні органи.

З вказаного вбачається, що компетентним органом щодо захисту інтересів держави у сфері земельних відносин в цій справі є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, який наділений низкою повноважень.

Інтереси держави мають захищатись спеціально уповноваженими та створеними відповідно до закону органами державної влади, а органи прокуратури не можуть їх підміняти.

Захист інтересів держави органами прокуратури допускається лише у виключних випадках, коли орган уповноважений здійснювати ці функції їх не виконує (виконує неналежним чином), або цей орган взагалі відсутній, про що неодноразово наголошував як Верховний Суд так і ЄСПЛ у своїх рішеннях.

Просила судзвернути увагуна те,що впозовній заявіпредставник позивачане обґрунтувавбездіяльність компетентногооргану уповноваженогодержавою здійснювативідповідні функціїу спірнихправовідносинах,яким вданому випадкує ГУДержгеокадастру уМиколаївській області.

Звернула увагу суду на те, що матеріали цієї справи не містять доказів звернення представником Позивача до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою та/або вимогою здійснити перевірку виявлених фактів та звернення до суду у випадку виявлення порушення.

Таким чином, представник Позивача не дотримався процедури, встановленої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому відсутні підстави для його представництва в цій справі.

При цьому, як підставу залишення позовної заяви без розгляду зазначила п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України.

20 грудня 2023 року прокурор до суду направив клопотання, в якому просив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовити. Позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Так, в обґрунтування, посилаючись на положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 56 ЦПК України зазначила, що прокуратура має право звертатися до суду з позовом в інтересах держави. Статтею 14 Конституції України та статтею 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Зазначила, що відповідно до чинного законодавства прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Так, незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та їх подальше видання у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, не може відповідати інтересам суспільства та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Вважає, що у даному випадку наявний як державний так і суспільний інтерес, оскільки суспільним та публічним інтересом звернення прокурора до суду з вимогою про повернення спірної земельної ділянки із власності ОСОБА_1 є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання зміни цільового призначення земель лісового фонду та передачі у власність громадян земель лісового фонду, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Статтею 324 ЦП України встановлено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах встановлених Конституцією України. В свою чергу Кабінет Міністрів України є розпорядником земельних ділянок лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб. При цьому, положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України та частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати. що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Кабінет Міністрів України має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду, однак заходів усунення порушень законодавства дотепер не вжито.

Зокрема, обласною прокуратурою 12 жовтня 2020 року скеровано до Кабінету Міністрів України запит №15/1-152вих-2, де вказано про конкретні порушення законодавства при відведені у власність спірної земельної ділянки та звернуто увагу на необхідність вжиття Кабінетом Міністрів України, як розпорядником земель державного лісового фонду, заходів до усунення порушення законодавства.

Водночас, листом секретаріату Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2020 року № 35097/0/2-20 обласну прокуратуру, окрім іншого повідомлено, що вказаний запит надіслано до Мін`юсту, Держлісагенства та Держгеокадастру для розгляду в установленому порядку.

Міністерство юстиції України 13 листопада 2020 року повідомило, що у разі звернення обласної прокуратури до суду із зазначеним позовом, Міністерством буде забезпечено представництво інтересів у відповідній судовій справі.

З огляду на лист Держгеокадастру від 02 листопада 2020 року перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо наявності в межах спірної земельної ділянки земель лісогосподарського призначення не проводилася.

Від Держлісагенства будь-яка інформація не надходила.

Тобто, незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, ні Кабінет Міністрів України, ні підпорядкованими йому Міністерствами та центральними органами виконавчої влади, будь-яких заходів щодо звернення до суду не вжито, що свідчить про не здійснення захисту інтересів держави.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державного лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, невжиття Кабінетом Міністрів України протягом розумного строку, після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави, заходів до їх поновлення, є підставою звернення прокурора до суду (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року №912/2385/18.

Представник відповідача Мішково-Погорілівської сільської ради адвокат Костинюк М.В. в судовому засіданні підтримала клопотання про залишення позову без розгляду, з підстави викладених у ньому, вважає, що прокурор не є належним позивачем у справі.

Прокурор в судовому заперечувала щодо задоволення клопотання представника відповідача вважає його безпідставним та необґрунтованим. Наполягала, що прокуратура діє в інтересах держави, а тому є належним позивачем у справі.

Миколаївська районна військова адміністрація в судове засідання свого представника не направила, надіслала до суду заяву з проханням розглядати справу за відсутності їх представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Державне спеціалізованегосподарського підприємства«Ліси України»в судовезасідання свогопредставника ненаправило, причини суду не повідомило, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи.

Вислухавши думку представника відповідача, прокурора, дослідивши клопотання та матеріали цивільної справи суд дійшов наступного висновку.

Як на підставу залишення позову без розгляду представник відповідача адвокат Костенюк М.В. посилається на положення пункту 1 частини 1 статті 257 ЦПК України, яким встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позов подано особою, яка не мала цивільної процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 47 ЦПК України цивільна процесуальнадієздатність -це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність), її мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Юридичні особи мають процесуальну правоздатність із моменту виникнення. Припинення юридичної особи веде до припинення її процесуальної правоздатності.

На сьогодні Миколаївська обласна прокуратура є діючим органом, доказів зворотного суду не надано.

З огляду на вищезазначене відсутні підстави вважати, що Миколаївська обласна прокуратура не має цивільної процесуальної дієздатності.

У своєму клопотанні представник відповідача зазначає, що позивачем не обґрунтовано бездіяльність компетентного органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та не дотримано передбаченої законом процедури, яка дає позивачу повноваження на звернення до суду із позовом в інтересах цього органу.

Тобто, вказує на відсутність у позивача повноважень на звернення до суду із позовом в інтересах іншої особи.

Разом з тим, на думку суду, відсутність цивільної процесуальної дієздатності та відсутність повноважень на звернення до суду із позовом в інтересах особи не є тотожними поняттями.

В той час як відсутність цивільної процесуальної дієздатності є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, то відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи має наслідком повернення позовної заяви на стадії відкриття провадження у справі, коли відсутність таких підстав є очевидною, або відмовою у задоволенні позову, коли такі обставини потребують доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 ст. 257, ст.ст. 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача - Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області адвоката Костенюк Марії Володимирівни щодо залишення без розгляду позовної заяви Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської районної державної адміністрації, державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення в частині, повернення земельної ділянки, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23 лютого 2024 року.

Суддя В.В.Полішко