Рішення

від 26.02.2024 по справі 477/2578/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2578/23

Провадження №2/477/581/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді Глубоченка С.М.,

за участі секретаря судового засідання Резуник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як новий кредитор за договором факторингу №21-06/2022 від 21 червня 2022 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором №4568509 від 04 серпня 2021 року в загальному розмірі 43473, 61 гривень, що включає в себе заборгованість за тілом кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, інфляційні втрати та 3% річних, що нараховані відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України, а також понесені судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 серпня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4568509 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір). Згідно умов кредитного договору: сума кредиту складає 10250,00 грн; строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту 03 вересня 2021 року; знижена процентна ставка 0,95 % в день.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

03 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_1 здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі 2921, 25 грн, у зв`язку з чим, у відповідності до пункту 1.4, 4.2. кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 02 жовтня 2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

В подальшому ОСОБА_1 у порушення статей 526, 527, 530, 1054 ЦК України та умов договору свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

21 червня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» уклали Договір факторингу №21-06/2022, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4568509 від 04 серпня 2021 року.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену ним при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена, що й зумовило звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2023 року позовну заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надіславши до суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив у встановлений судом строк не подав.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року постановлено розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.

За положенням частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Поняття електронного договору закріплена у пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частини дванадцятої статті цього Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Пунктом 6 статті 3 Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до вимог частини третьої статті 11 вищезазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, а частина шоста цієї статті визначає, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Матеріалами справим встановлено, що 04 серпня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено електронний Договір №4568509 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір).

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020 року розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Відповідач до укладення договору також буда ознайомлена з Паспортом споживчого кредиту.

Так, після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачкою у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «М551761», після чого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 10250,00 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою платіжного провайдера товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» про перерахування коштів, долученою до матеріалів справи.

За змістом вказаної довідки вбачається, що платіжний провайдер товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» (ЄДРПОУ 35442539) надавав товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов укладеного між ними договору №087/2-П від 08 липня 2020 року.

За умовами договору №4568509 про надання споживчого кредиту від 04 серпня 2021 року вбачається, що він надається на наступних умовах: сума кредиту - 10250,00 грн (пункт 1.3. договору); строк кредиту 30 днів (тобто до 03 вересня 2021 року), який може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (пункт 1.4.). Тип процентної ставки - фіксована (пункт 1.5. договору), стандартна процентна ставка становить 1,90% в день.

Згідно пункту 1.5.2. кредитного договору сторонами узгоджено знижену процентну ставку за кредитом у розмірі 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в пункті 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в пункті 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №4568509 від 04 серпня 2021 року, ОСОБА_1 03 вересня 2021 року здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі 2921, 25 грн в рахунок сплати процентів за договором.

У зв`язку з внесенням відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості, у відповідності до пунктів 1.4 та 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

За змістом пункту 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача відповідно до пункту 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до пункту 4.3 Договору.

Станом на 02 жовтня 2021 року ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, у відповідності до пункту 4.3. договору, кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.

У зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №4568509 від 04 серпня 2021 року, відповідач згідно розрахунку кредитора, станом на 01 січня 2022 року має заборгованість у розмірі 33570 грн, яка складається з наступного: 10250,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23320,00 грн - нараховані проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

21 червня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», як клієнтом та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу №№21-06/2022 за умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4568509 від 04 серпня 2021 року, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 21 червня 2022 року за Договором факторингу №21-06/2022 від цього ж числа та Витягом з Реєстру боржників.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» повідомило відповідача ОСОБА_1 , шляхом направлення на його електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення.

Поряд з тим, вказане повідомлення відповідачем залишене без уваги, що і змусило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

За змістом положень пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За положенням частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( стаття 612 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За досліджених судом обставин вбачається, що зобов`язання, які взяв на себе ОСОБА_1 при укладені кредитного договору №4568509 від 04 серпня 2021 року не були ним виконані належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті тіла кредиту та процентах за його користування.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 204 ЦК України, закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що в силу вимог кредитного договору №4568509 від 04 серпня 2021 року, ОСОБА_1 повинен виконати перед позивачем зобов`язання по сплаті тіла кредиту та відсотків за його користування.

За змістом позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», вбачається, що звертаючись до суду з цим позовом, останнє спросило також стягнути з відповідача компенсаційні витрати, розмір та порядок нарахування яких врегульовано положеннями статті 625 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з тим, відповідно до пункту18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За змістом наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним до періоду, за який здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних включено період з лютого 2022 року по квітень 2023 року.

Враховуючи положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, за зазначений позивачем період нарахування таких збитків не здійснюється, тому дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 3% річних, суд виходить з такого.

За встановлених судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 02 жовтня 2021 року свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, у відповідності до умов пункту 4.3. договору, такий кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, тобто до 01 лютого 2022 року.

З урахуванням пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в частині їх стягнення за період з 02 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 60,70 грн.

Таким чином позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підлягають частковому задоволенню в розмірі 33630,70 грн, з яких: 10250,00 грн. - тіло кредиту; 23320 грн - нараховані проценти; 60,70 грн - три відсотки річних.

Щодо розподілу судових витрат слід вказати наступне.

Позивач на відшкодування понесених ним судових витрат просив стягнути з відповідача 2147,20 грн - сплаченого судового збору та 10000,00 грн - витрат на правову допомогу підтверджених Ордером на надання правничої допомоги, Звітом про надання правничої допомоги, Рахунком на оплату замовлення та Платіжною інструкцією.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого та приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1661, 05 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож, в порядку статті 141 ЦПК України, витрати на правову допомогу слід стягнути із відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 7735, 89 грн.

На підставі статей 259, 263-265, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за договором №4568509 від 04 серпня 2021 року у розмірі 33630 (тридцять три тисячі шістсот тридцять) гривень 70 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10250,00 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 23320, 00 гривень та 3% річних у розмірі 60, 70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в загальному розмірі 9396 (дев`ять тисяч триста дев`яносто шість) гривень 94 копійки.

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», юридична адреса: 03150, місто Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 44559822;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО