Ухвала

від 01.03.2024 по справі 154/3721/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3721/23

1-кс/154/199/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Володимир

Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання сторони кримінального провадження № 42023032060000038 від 04.07.2023 року за ознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.191КК України, слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів,

ВСТАНОВИЛА:

З клопотання вбачається, що службові особи окремих підрядних організацій, юридичні особи та фізичні особи - підприємці за попередньою змовою з службовими особами органів влади та органів місцевого самоврядування в акти виконаних робіт, акти приймання-постачання та видаткових накладних за договорами щодо закупівлі товарів, робіт та послуг на території Володимирського району вносять завідомо неправдиві відомості щодо обсягу виконаних робіт, обсягу та специфікації поставленого товару, вартості виконаних робіт чи поставленого товару, що призводить до привласнення та розтрати бюджетних коштів.

Відомості за даним фактом внесені прокурором Володимир-Волинської окружної прокуратури за № 42023032060000038 від 04.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто привласнення чи розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненні у великих розмірах.

Просить надати тимчасовий доступ до інформації та звітності за період часу з 01.01.2022 року по 26.02.2024 року (у тому числі поданої платником податків у електронній формі) щодо діяльності юридичної особи ВВП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » а саме:

- інформації про юридичну адресу та фактичне місцезнаходження, місце здійснення діяльності, види діяльності та система оподаткування з вказанням дати, номеру свідоцтва, в т.ч. відомостей щодо скасування свідоцтва із зазначенням таких підстав;

- повних даних про бухгалтера та інших службових осіб, їх участь в інших суб`єктах господарювання за вказаний період;

- даних про подання звітності, розмір отриманих доходів, розмір сплачених податків та фактичне здійснення діяльності (в тому числі відомості про наявність земельних ділянок);

- даних про уповноважених осіб на підписання (електронний цифровий підпис) відповідної звітності;

- інформації про наявні відкриті та діючі поточні рахунки в банківських установах, в тому числі, що діяли у період з 01.01.2022 по 26.02.2024 (банк, МФО, номер рахунку);

- інформації про IP-адреси, з яких надходила інформація, звітність та інші дані від платників податків;

- відомостей (інформації) з Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію зазначеними СПД у вказаний період податкових накладних з вказанням дати реєстрації, номеру, повних даних контрагентів (покупців, постачальників) виду товару, робіт та/або послуг, суми та інших даних, що містяться в даному реєстрі;

- декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 «Співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (з розшифровкою), поданих з 01.01.2022 по 26.02.2024, до органів ДФС вказаним суб`єктом господарювання;

- облікових справ платника податків (реєстраційна та звітна частина), у тому числі всієї звітності (податкова декларація (звіти, розрахунки) та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів), поданих платником податків у паперову та електронному варіанті за вказаний період;

- висновків за результатами камеральних, документальних перевірок та інших заходів податкового контролю стосовно платника податків, проведених органами ДПС України за період з 01.01.2022 року по 26.02.2024 року,

які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Зазначає,що відомості,отримані вході тимчасовогодоступу до документів з ІНФОРМАЦІЯ_2 матимуть значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Дані відомості та документи мають істотне значення у даному кримінальному провадження, оскільки в них містяться відомості, що підтверджують або спростовують вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані під час досудового розслідування та судового розгляду.

У судове засідання слідчий не з`явилася, подала заяву, в якій просить розглядати клопотання у її відсутність.

Згідно положень ч. ч. 1, 4 ст. 163 КПК України, після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Розглянувши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.

Частина 1 ст. 159 КПК України встановлює, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Окрім того, згідно ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

При цьому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 164 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено, серед іншого, розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом.

Як вбачається з клопотання, 04.07.2023 року Володимирським РВП ГУНП у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №42023032060000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Підставою для внесення в ЄРДР відомостей став рапорт прокурора Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_4 від 04.07.2023 року. Проте, за такий значний проміжок часу жодній особі в рамках вказаного кримінального провадження не було повідомлено про підозру.

Судом встановлено, що до клопотання, крім витягу з ЄРДР та копії рапорту РВУ ІНФОРМАЦІЯ_3 , долучено лише копію постанови про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 01.12.2023 року, копію проекту Договору про закупівлю послуг без дати та підпису. При цьому слідчий в своєму клопотанні не вказав походження останнього документу та не завірив її належним чином.

Тож, на думку суду, клопотання не відповідає вимогам ч.5 ст. 160 КПК України, а саме: слідчим у клопотанні не зазначено конкретних обставин про вчинення кримінального правопорушення, не зазначено підстав вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи, не зазначено значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, їх зв`язок з даним кримінальним провадженням. Саме клопотання містить загальні формулювання, які можуть бути наявні у будь-якому рішенні, без прив`язки до конкретних осіб та обставин вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого слідчий суддя не має об`єктивної можливості переконатися в тому, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, та що таке втручання не буде свавільним, а також що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), яка згідно положень ч.5 ст. 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України, термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», параграфи 2930). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36). Вмотивованою є ухвала, в якій одночасно з наведенням аргументів зазначено мотиви і підстави її прийняття. Мотивувальна частина рішення є визначальною складовою для донесення до сторін доводів, на підставі яких суддя дійшов відповідних висновків.

Отже, враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про існування підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 110, 131-132, 159-164, 166, 309, 370 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Ірина КУСІК