Рішення

від 04.03.2024 по справі 155/2015/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/2015/23

Провадження №2/155/4/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2024 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Санакоєва Д.Т.,

при секретарі судового засідання Федонюк О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення процедури приватизації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 та право на завершення приватизації земельних ділянок площами: 0,6385 га, 0,3000 га 0,2122 га, 0,2993 га, загальною площею 1,4500 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Красів Луцького (колишнього Горохівського) району Волинської області та державну реєстрацію права власності на ці ділянки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мама - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , та право на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площами 0,6385 га, 0,3000 га 0,2122 га, 0,2993 га, загальною площею 1,4500 га. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 за життя розпочала процедуру приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,45 га, що в с. Красів Луцького району Волинської області, про що свідчить рішення Звиняченської сільської ради Горохівського району від 18.11.2011 №14/3 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» та рішення Звиняченської сільської ради від 10.01.2012 року №17/7 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передача їх безоплатно у власність». Позивач є спадкоємцем майна по заповіту, прийняв спадщину, однак нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючих документів на майно немає, тому просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами та право на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельні ділянки.

Ухвалою судді від 02.01.2024 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення процедури приватизації залучено Горохівську міську раду як співвідповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак скерувала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо їх задоволення.

Представник Горохівської міської ради Луцького району Волинської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнають та не заперечують щодо задоволення позову.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, однак до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Кобилянського А.О. про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Крім того, згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України у випадку визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленому статтею 206 цього кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. З врахування того, що до суду надійшла заява від відповідача, у якій вона зазначає, що заявлений позов визнає повністю, суд дійшов висновку про ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Суд установив, що згідно витягу із погосподарської книги №6 за 2016-2023 рік по особовому рахунку № НОМЕР_1 будинок з надвірними будівлями і спорудами, що в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наявність майна в натурі підтверджується технічним паспортом, інвентарний номер б/н, реєстраційний номер ТІ01: НОМЕР_2 на будинок садибного типу, що розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Згідно з архівним витягом з рішення 14-ої сесії 6-го скликання Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області від 18 листопада 2011 року №14/3 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 1,45 га, призначену для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області від 10.01.2012 року №17/7 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передача їх безоплатно у власність» сільська рада вирішила уточнити шляхом внесення змін в рішення сесії від 18.11.2011 року в частині площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з 1,45 га на 1,4500 га, а також затверджено ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю по видачі державного акту на право власності на земельні ділянки та передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,4500 га в селі Красів Горохівського району Волинської області.

Крім того, позивачем додано до матеріалів справи проект викопіювання картографічного матеріалу Публічної кадастрової карти земель Звиняченської сільської ради, в якому зазначено, що ОСОБА_3 мала право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6385 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 0720882000:01:001:0557, площею 0,3000 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 0720882000:02:001:0220, площею 0,2122 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 0720882000:01:001:0580, площею 0,2993 га, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 0720882000:01:001:0139.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Горохівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та після її смерті відкрилась спадщина.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

21.01.2013 року ОСОБА_3 заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, а також все те, на що за законом буде мати право. (а.с.8).

Згідно довідки № 142, виданої старостою виконавчого комітету Горохівської міської ради 20.04.2023 року, спадкодавець ОСОБА_3 проживала до дня смерті в АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує проживати там і на даний час. Заповіт посвідчувався 21.01.2013 року по реєстру №7. Спадкоємцем за законом та заповітом є син ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Матеріалами спадкової справи №31/2023, заведеної приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гордійчук М.В. стверджується, що ОСОБА_1 єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 , який звернувся із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,3708 га, кадастровий номер 0720882000:01:001:0580, призначену для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку площею 0,5597 га кадастровий номер 0720882000:01:001:1557, призначену для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку площею 1,9429 га, кадастровий номер 0720882000:01:001:0556, призначену для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку площею 0,6023 га, кадастровий номер 0720882000:01:001:0486, призначену для ведення особистого селянського господарства, на земельну ділянку площею 0,5612 га, кадастровий номер 0720882000:01:001:1556, призначену для ведення особистого селянського господарства. Осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Із спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 відмовилась від спадщини на користь брата ОСОБА_1 .

Із інформаційної довідки зі спадкового реєстру заповітів та спадкових договорів № 72244087 від 25.04.2023 року, виданої приватним нотаріусом Гордійчук М.В. вбачається, що заповіт від 21.01.2013 року не змінений та не скасований.

Факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданою 26.01.1982 року ОСОБА_1 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , виданим 13.07.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Горохівського районного управління юстиції Волинської області відповідно до якого ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.09.2023 року, виданої нотаріусом Луцького районного нотаріального округу вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно (а.с.72).

Таким чином, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в зв`язку з тим, що в нього немає правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки (в т.ч. майнові), що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17 провадження № 61-26091св18, зазначено, що у разі якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 14-652цс18.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.06.2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18), зроблено висновок, що «особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.06.2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18), зроблено висновок, що «у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації».

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.11.2022 року у справі № 692/769/21 (провадження № 61-6245св22) та постанові від 08.12.2022 року у справі № 692/768/21 (провадження № 61-5004ск22).

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однією із підстав реєстрації права власності та інших речових прав є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, що полягає в наступному.

Так, положеннями ЗК України встановлено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта на право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Отже, судом встановлено, що позивач як спадкоємець майна померлої за заповітом, прийняв спадщину в установленому порядку, має право на спадкування майна, що належало останній, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, на які спадкодавець за життя не набула права власності, хоча розпочала процедуру їх приватизації. Однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та відмовою нотаріуса позивач не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, а тому встановивши, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення та визнає за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також право на завершення приватизації і реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки загальною площею 1,4500 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Красів Луцького району Волинської області, яка була передана безоплатно у власність ОСОБА_3 на підставі рішення Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області від 10.01.2012 року №17/7 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передача їх безоплатно у власність».

Керуючись ст.ст.12, 13, 89, 200, ч.4 ст.206, 259, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 125, 1217, 1218, 1222, 1223, 1235, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст.81, 125 ЗК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації і реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки загальною площею 1,4500 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Красів Луцького району Волинської області, яка була передана безоплатно у власність ОСОБА_3 на підставі рішення Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області від 10.01.2012 року №17/7 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передача їх безоплатно у власність».

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 04.03.2024 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв