Постанова

від 20.02.2024 по справі 909/1085/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа №909/1085/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.Орищин Г.В.

секретар судового засідання Гунька О..

за участю представників учасників процесу:

від позивача Голубчак Н.В.-представник;

від відповідача Богославець О.М.-представник;

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м.Івано-Франківськ №07-09/4070 від 08.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3767/23, 01-05/3747/23 від 11.12.2023)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 (повний текст складено 04.12.2023, суддя Неверовська Л.М., м.Івано-Франківськ) про призначення експертизи та зупинення провадження

у справі № 909/1085/21

за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м.Івано-Франківськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня", м. Івано-Франківськ,

про відшкодування шкоди заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2 821 003,51 грн,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Залізнична пекарня" про відшкодування шкоди заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 3 031 609,16 грн.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 у справі №909/1085/22 клопотання ТОВ "Залізнична пекарня" про проведення експертизи від 30.10.2023 (вх.№12488/23 від 30.10.2023) задоволено, призначено у справі комплексну судову інженерно-екологічну експертизу, провадження у справі № 909/1085/22 зупинено на час проведення експертизи.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Бродських Сім`ї, буд. 6, м. Київ, 03057).

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

1.Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наданих вимірів (даних) ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу Тарасом Гундяком на суму 2 821 003,51 грн?

2.Якщо не підтверджується, то в яких даних є розбіжності?

3. Який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року?

Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на предмет спору, визначення розміру завданих позивачу збитків має суттєве значення для вирішення даної справи та потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Товариства обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" та призначити у справі комплексної судову інженерно-екологічну експертизу. Враховуючи обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, на думку суду, подані відповідачем питання відповідають меті призначення судової експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, м.Івано-Франківськ подано апеляційну скаргу №07-09/4070 від 08.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3767/23, 01-05/3747/23 від 11.12.2023) та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, в яких просить поновити процесуальний строк подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу суду у даній справі про призначення експертизи та зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконна та необгрунтована.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції не провів ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності призначення експертизи, в результаті дійшов передчасного висновку, що висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, не обґрунтував доцільності проведення експертизи, необхідності вирішення поставлених експерту питань з урахуванням характеру предмета спору та неможливість самостійного встановлення фактичних обставин справи при розгляді даної справи за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності.

Скаржник вважає, що питання, поставлені на вирішення експертизи щодо нормативного та документального підтвердження розрахунку розміру шкоди, перевірка правильності поданого позивачем розрахунку належать до компетенції суду під час розгляду справи та дослідження доказів і є питаннями права та не потребують спеціальних знань та спеціальних досліджень. Окрім того, підтвердження нормативно та документально розміру шкоди та його перевірка не є даними, які потребують спеціальних знань, факти, яких неможливо встановити судом при застосуванні норм права і дослідженні доказів, що містяться у справі.

На думку скаржника, поставлені судом перед експертом питання не входять до предмета доказування у даній справі, оскаржувана ухвала в частині призначення експертизи із зазначеними питаннями є необгрунтованою та такою, що винесена без дотриманням норм процесуального права.

Скаржник вважає, що проведення розрахунку розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - ТОВ «Залізнична пекарня» із застосуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затв. наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, який є аналогічним п.4.1 Методики №639, не потребує додаткових спеціальних знань, оскільки для його проведення достатньо знань у галузі права. Розрахунок розміру шкоди, яка заподіяна відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивач провів згідно з пунктом 4.1 Методики розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведений Інспекцією становить 2 821 003,51 грн. Зазначений розрахунок є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом щодо розміру, завданої відповідачем шкоди у справі №909/1085/22, та не потребує наявності інших спеціальних знань ніж право, для перевірки правильності такого судом.

Скаржник зазначає, що, виходячи з предмета та підстав заявленого позову, судом першої інстанції не наведено мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування та які не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи.

ТОВ "Залізнична пекарня" у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга є необгрунтована та незаконна.

Відповідач зазначає, що при визначенні питань для проведення експертизи відповідачем не ставилось запитань щодо того, який нормативно-правовий акт застосовувати при проведенні експертизи. Твердження скаржника щодо визначення питань, поставлених для проведення експертизи як таких, що віднесені до питань права не відповідає дійсності.

Відповідач стверджує, що при зверненні до суду з клопотаннями про проведення експертизи, останнім зазначалась чітко визначена позиція щодо застосування відповідного нормативно-правового акту з посиланням на норми чинного законодавства з обов`язковим врахуванням обставин справи для реалізації судочинства та вирішення справи в межах норм закону, основоположних принципів, визначених Конституцією України та нормами міжнародного права. З наведеними позивачем розрахунками шкоди у розмірі 2 821 003,51 грн відповідач не погоджується та вважає, що загальний розмір ймовірних збитків становить 586 790,42 грн.

Також, відповідач вважає, що зважаючи на наявні особливості розрахунків, зокрема часу роботи джерел викиду забруднюючих речовин та подальший підрахунок ймовірної шкоди, відповідач вважав за доцільне залучити особу, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 справу №909/1085/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В..

Ухвалою Західного апеляційного Господарського суду від 15.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції Карпатського округу №07-09/4070 від 08.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3767/23, 01-05/3747/23 від 11.12.2023) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 у справі №909/1085/22 та призначено розгляд справи на 23.01.2024.

23.01.2024 зв`язку з відпусткою головуючої судді судове засідання не відбулося.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 призначено розгляд справи на 20.02.2024.

В судовому засіданні представники сторін виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Залізнична пекарня" про відшкодування шкоди, заподіяної наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 3 031 609,16 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2023 призначено у справі комплексну судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, провадження у справі № 909/1085/22 зупинено на час проведення експертизи.

16.08.2023 від Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи від 14.08.2023 № СЕ-19/109-23/5272-ЕЛ та повернуто матеріали справи.

Ухвалою суду від 25.08.2023 провадження у справі поновлено.

30.10.2023 від ТОВ "Залізнична пекарня" до суду надійшло клопотання про проведення експертизи, в якому просить суд призначити інженерно-екологічну (судову експертизу) у справі №909/1085/22, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

03.11.2023 від Державної екологічної інспекції Карпатського округу до суду надійшло заперечення на клопотання про проведення експертизи.

Представник позивача щодо проведення судової експертизи заперечив з підстав, наведених в запереченні на клопотання про проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 у справі №909/1085/22 клопотання ТОВ "Залізнична пекарня" про проведення експертизи від 30.10.2023) задоволено, призначено у справі комплексну судову інженерно-екологічну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Бродських Сім`ї, буд. 6, м. Київ, 03057).

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

1.Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу та наданих вимірів (даних) ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року, виконаний старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Карпатського округу Тарасом Гундяком на суму 2 821 003,51грн?

2.Якщо не підтверджується, то в яких даних є розбіжності?

3. Який фактичний розмір збитків було завдано державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерел викиду №1, №2, №3, №4, №5, №6 ТОВ "Залізнична пекарня" за період з 14 травня 2018 року до 09 березня 2021 року?

Ухвала суду мотивована тим, що, оскільки величини викинутих мас забруднюючих речовин в атмосферне повітря належать до найголовніших показників охорони атмосферного повітря, розмір шкоди зобов`язаний довести саме позивач, відповідач ставить під сумнів достовірність розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без встановлення такого елементу позов задоволенню не підлягає.

З огляду на предмет спору, визначення розміру завданих позивачу збитків має суттєве значення для вирішення даної справи та потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ТОВ "Залізнична пекарня" та призначити у справі комплексну судову інженерно-екологічну експертизу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.99ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених ч.1ст.99 ГПК України і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20).

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Зі змісту ст.41 ГПК України випливає, що саме суд визначає при розгляді справи наявність таких питань та, відповідно, вирішує питання необхідності призначення певного виду судової експертизи у справі. Також, слід зазначити, що згідно положень чинного законодавства та вказаної статті зокрема, суд має право, на його розсуд, призначити експертизу у разі такої необхідності, проте, не обов`язок.

Статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004, зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.

У відповідності до п.п. 1.2.2. вищезазначеної Інструкції та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень одним із основних видів експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп`ютерно-технічна; телекомунікаційна.

Відповідно до п.п 11.1., 11.2. п.11 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень об`єктом інженерно-екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі речові докази, фрагменти місця події, устаткування, комунікації, засоби виробництва, що забезпечують екологічно безпечне функціонування підприємства, а також будь-які інші обставини події, зафіксовані (описані, відображені у схемах, фотографіях, планах тощо) в матеріалах справи. До основних завдань інженерно-екологічної експертизи належать: визначення обставин, що пов`язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації; встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів; встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.

Порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря визначається Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №277 від 28.04.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697.

Величини викинутих мас належать до найголовніших показників охорони атмосферного повітря.

Посилання скаржника, що розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідачем здійснено із застосуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для його проведення достатньо знань у галузі права, зазначений розрахунок є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом щодо розміру, завданої відповідачем шкоди у справі №909/1085/22, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки як вбачається із матеріалів справи, відповідач ставить під сумнів власне достовірність розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Розмір шкоди зобов`язаний довести саме позивач, тому без встановлення такого елементу як розмір позов задоволенню не підлягає.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на предмет спору, визначення розміру збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря має суттєве значення для вирішення даної справи та потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання ТОВ "Залізнична пекарня" та призначення у справі комплексної судової інженерно-екологічної експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У відповідності до ч. 5 ст. 99 ГПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Розглянувши запропоновані відповідачем питання для роз`яснення, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що враховуючи обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, подані відповідачем питання відповідають меті призначення судової експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно ч.3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Отже, судом правомірно доручено проведення комплексної судової інженерно-екологічної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Враховуючи те, що заінтересованою стороною проведення судової експертизи є відповідач, витрати по оплаті покладаються на відповідача.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судову експертизу", судовий експерт зобов`язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

Посилання скаржника на те, що питання, поставлені на вирішення експертизи щодо нормативного та документального підтвердження розрахунку розміру шкоди, перевірка правильності, поданого позивачем розрахунку належать до компетенції суду під час розгляду справи та дослідження доказів і є питаннями права та не потребують спеціальних знань та спеціальних досліджень судовою колегією визнаються необгрунтованими.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Враховуючи викладене, необхідність надіслання матеріалів справи до експертної установи, провадження у справі підлягає зупиненню.

Еспертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів. Призначення експертизи у справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення спору, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про призначення експертизи для можливості повно, об`єктивно та всебічно надати оцінку усім фактичним обставинам справи.

Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 р. (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, переглядаючи в апеляційному порядку спірну ухвалу, прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала суду, з врахуванням фактичних матеріалів справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали не вбачає.

Відповідно до п. п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та призначення експертизи.

Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та призначення експертизи до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, -

Західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м.Івано-Франківськ №07-09/4070 від 08.12.2023 (вх.ЗАГС 01-05/3767/23, 01-05/3747/23 від 11.12.2023)

залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 у справі №909/1085/22 залишити без змін..

Судові витрати за розгляду апеляційної скарги покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2024.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.