Постанова

від 26.02.2024 по справі 916/3686/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3686/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" Земляков О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023, прийняту суддею Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст складено 21.09.2023,

у справі №916/3686/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ"

про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою (вх.№4-65/22 від 28.12.2022) про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 378479,89 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ", що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 у справі №916/3686/22 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" (вх.№4-65/22 від 28.12.2022) про забезпечення позову до подання позовної заяви; накладено арешт на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 378479,89 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ", що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.

12.09.2023 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" надійшло клопотання б/н від 11.09.2023 (вх.№2-1356/23 від 12.09.2023), в якому останнє просило скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 у справі №916/3686/22, та здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Зазначене клопотання мотивоване необхідністю скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 у справі №916/3686/22, на підставі частини дев`ятої статті 145 Господарського процесуального кодексу України, а також тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" у зв`язку з розглядом даного клопотання в місцевому господарському суді понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3686/22 (суддя Малярчук І.А.) частково задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" б/н від 11.09.2023 (вх.№2-1356/23 від 12.09.2023); скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2023 у справі №916/3686/22; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" 1000 грн гонорару адвоката.

Вказана ухвала обґрунтована тим, що відмова у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" про стягнення 378479,89 грн зумовлює наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення відповідного позову. Водночас суд першої інстанції зазначив про неспівмірність та нерозумність розміру заявлених до стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим дійшов висновку про необхідність зменшення цих витрат до 1000 грн.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3686/22 в частині незадоволення заяви щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" 5000 грн.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на безпідставності зменшення місцевим господарським судом заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання позивача, обґрунтованого неспівмірністю цих витрат зі складністю виконаної адвокатом роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання останньої.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 16.10.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, а також встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 31.10.2023.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3686/22 поза межами строку, встановленого частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, а також призначено справу №916/3686/22 до розгляду на 20.12.2023 об 11:30.

Між тим, враховуючи технічну неможливість проведення вищенаведеного судового засідання внаслідок відсутності зв`язку з підсистемою відеоконференцзв`язку ЄСІТС через мережу "Інтернет" в результаті технічного збою (недоступність сайту), судове засідання у справі №916/3686/22, призначене на 20.12.2023 об 11:30, не відбулося, про що складено відповідні довідку та акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку від 20.12.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 призначено справу №916/3686/22 до розгляду на 24.01.2024 о 12:00.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у судовому засіданні 24.01.2024 у справі №916/3686/22 шляхом постановлення протокольної ухвали було оголошено перерву до 12:30 год 31.01.2024.

Однак, з огляду на оголошення повітряної тривоги, судове засідання у справі №916/3686/22, призначене на 31.01.2024 о 12:30, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 призначено справу №916/3686/22 до розгляду на 14.02.2024 об 11:30.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 було відкладено розгляд справи №916/3686/22 на 26.02.2024 о 10:30.

У судовому засіданні 26.02.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" апеляційну скаргу підтримав, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апелянт оскаржує ухвалу місцевого господарського суду лише в частині відмови у задоволенні заяви щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3686/22 в частині задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, оскільки за умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

11.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" ("Клієнт") та адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем ("Адвокат") укладено договір про надання правової допомоги №11-09/2023 (далі договір №11-09/2023 від 11.09.2023), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу щодо представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції у справі №916/3686/22 щодо скасування арешту, накладеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2023, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами. Адвокат відповідно до узгоджених у пункті 1.1 договору сторонами доручень та у межах цих доручень надає Клієнту правову допомогу, а також представляє Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, боржнику.

В силу пункту 2.1 договору №11-09/2023 від 11.09.2023 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору №11-09/2023 від 11.09.2023 гонорар Адвоката при наданні правової допомоги за даним договором встановлюється у фіксованому розмірі та складає 6000 грн. Клієнт сплачує Адвокату гонорар, зазначений у пункті 3.1 договору, протягом двох днів з моменту укладення договору.

На виконання договору №11-09/2023 від 11.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" сплатило адвокату Землякову Олексію Анатолійовичу грошові кошти у сумі 6000 грн, про що свідчать копія платіжної інструкції №1291 від 11.09.2023.

Відповідно до опису робіт (наданих послуг) б/н від 11.09.2023, підписаного адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем, останнім у Господарському суді Одеської області у справі №916/3686/22 станом на 11.09.2023 було надано наступну правничу допомогу: складення клопотання про скасування заходів забезпечення позову з додатком та направлення його до суду і позивачу (витрачений час 5 год).

Клопотання б/н від 11.09.2023 (вх.№2-1356/23 від 12.09.2023) про скасування заходів забезпечення позову та розподіл судових витрат від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" підписане адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем, який діяв на підставі ордеру серії ВН №1276377 від 11.09.2023, виданого на представництво даним адвокатом інтересів вказаного товариства у Господарському суді Одеської області.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

-попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

-визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з 1) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та 2) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

-розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.

Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №11-09/2023 від 11.09.2023, укладеного між вказаним товариством і адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем; складеного на виконання даного договору опису робіт (наданих послуг) б/н від 11.09.2023; платіжної інструкції №1291 від 11.09.2023 на суму 6000 грн, а також ордеру серії ВН №1276377 від 11.09.2023, виданого на представництво адвокатом Земляковим Олексієм Анатолійовичем інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" в Господарському суді Одеської області.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, колегія суддів зазначає, що відповідно до договору №11-09/2023 від 11.09.2023 гонорар адвоката за надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" при вирішенні питання скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову у даній справі встановлюється у фіксованій сумі та складає 6000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Між тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв`язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та твердженням скаржника про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.

Проте, скаржник безпідставно не розділяє поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Зокрема, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21, в межах якої господарський суд з власної ініціативи частково відмовив стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що складення клопотання про скасування заходів забезпечення позову у даній справі об`єктивно не потребувало аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання вказаного процесуального питання фактично обмежується однією нормою закону статтею 145 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас підстави заявленого клопотання та сам зміст останнього не вимагали від Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" збору та надання до суду значного обсягу доказової бази, оскільки фактично єдиним доказом на підтвердження обґрунтованості доводів даного клопотання про скасування заходів забезпечення позову виступила копія постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 у справі №916/106/23, яка була отримана вказаним товариством, як учасником зазначеної справи.

З огляду на вищевикладені висновки щодо ступеня складності спірного процесуального питання та неширокої сфери його правового регулювання, колегія суддів зазначає про те, що складання кваліфікованим фахівцем у галузі права клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке доволі стисле за обсягом (3 аркуші) та зміст якого зводиться виключно до посилань на ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, не потребувало значних зусиль та великих обсягів часу.

Таким чином, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених заявником на правничу допомогу у зв`язку з вирішенням питання скасування судом першої інстанції заходів забезпечення позову у даній справі, через призму критеріїв, встановлених статтями 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт, Південно-західний апеляційний господарський суд, керуючись принципами пропорційності та верховенством права, погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" б/н від 11.09.2023 (вх.№2-1356/23 від 12.09.2023) та, відповідно, стягнення на користь останнього з Товариства з обмеженою відповідальністю "АФ-ГРУПП" вказаних витрат у розмірі 1000 грн, тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу; правильно застосував процесуальний закон, у тому числі врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" б/н від 11.09.2023 (вх.№2-1356/23 від 12.09.2023).

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про часктвое задоволення клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3686/22 без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "БАГІРОВ ШИПІНГ ЕЙДЖЕНСІ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук