Постанова

від 28.02.2024 по справі 915/1239/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1239/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Андрущенко В.В.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Радіонова В.Є., за ордером;

від відповідача: Хомко С.В., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 09 листопада 2023 року (повний текст складено 17.11.2023)

у справі № 915/1239/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Пристайка Михайла Петровича

до відповідача: Комунального підприємства Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області

про стягнення 1 606 839, 00 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.,

місце прийняття рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 28.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 Фізична особа-підприємець Пристайко Михайло Петрович (далі також позивач, ФОП Пристайко М.П.) звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Комунального підприємства Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області (далі також відповідач, КП Міськводоканал) про стягнення заборгованості за Договором №92/2022 від 14.12.2022 у розмірі 1 846 240,00 грн., а також судового збору у розмірі 27 693,60 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП Пристайко М.П. посилається на невиконання КП Міськводоканал Баштанської міської ради своїх зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем робіт за Договором від 14.12.2022 №92/2022.

В процесі розгляду справи 13.10.2023 позивачем було подано до місцевого господарського суду заяву про зменшення позовних вимог (вх. №13586/23).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2023 у справі №915/1239/23 (суддя Семенчук Н.О) позов Фізичної особи-підприємця Пристайка Михайла Петровича задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Міськводоканал" Баштанської міської ради Миколаївської області на користь Фізичної особи-підприємця Пристайко Михайла Петровича заборгованості у розмірі 1 606 839, 00 грн. (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач підтвердив факт надання позивачем послуг в розмірі 1 606 839,00 грн. з електромонтажних робіт по встановленню сонячної електростанції, чим визнав відповідні позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості у вказаному розмірі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2023 у справі №915/1239/23 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

КП "Міськводоканал" Баштанської міської ради вважає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Так, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач наголошує, що судом першої інстанції не враховано доводи КП "Міськводоканал" стосовно того, що:

- спірний Договір від 14.12.2022 №92/2022, відповідно до законодавства України, є нікчемним;

- позивач, в порушення п. 10.1, п. 9.1, п. 9.2 Договору не підтвердив належним чином виконання останнього;

- оскільки послуги за Договором не надані в період його дії, а термін дії Договору закінчився, то і бюджетних зобов`язань КП «Міськводоканал» за Договором від 14.12.2022 №92/2022 не зареєстровано, у зв`язку з чим, відповідач був позбавлений можливості розрахуватися з позивачем своєчасно та не має законних підстав це зробити і наразі;

- спірний Договір підписаний неуповноваженою на таке підписання особою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 апеляційну скаргу КП Міськводоканал Баштанської міської ради залишено без руху; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі; доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками Фізичній особі-підприємцю Пристайко М.П. листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення та доказів реєстрації Електронного кабінету Комунального підприємства Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

05.01.2024 від апелянта до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано копію платіжної інструкції від 28.12.2023 №2155 на суму 36 153,88 грн., докази реєстрації Електронного кабінету Комунального підприємства Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС та належні докази відправлення апеляційної скарги з додатками на адресу позивача.

Водночас, разом зі вказаними документами апелянтом подано до суду доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач наполягає на нікчемності Договору від 14.12.2022 №92/2022, який, за твердженням останнього, в порушення Закону України «Про публічні закупівлі», був укладений без проведення відповідної процедури закупівлі і по якому позивачем не було надано будь-яких послуг, про що свідчить подальше укладення аналогічного Договору від 13.03.2023 №17/2023, якій, в свою чергу, був розірваний додатковою угодою від 24.04.2023 №1 до Договору №17/2023.

Відповідач наголошує на тому, що він не міг прийняти роботи за Договором, який відповідно до положень чинного законодавства України є нікчемним, але водночас зазначає, що умовами Договору від 14.12.2022 №92/2022 передбачено оформлення зміни термінів виконання робіт додатковими угодами, проте, жодної додаткової угоди щодо продовження строку дії Договору №92/2022 або продовження строку надання послуг за останнім між КП Міськводоканал та ФОП Пристайко М.П. укладено не було.

Також апелянт звертає увагу на те, що лист №13 стосовно проведення обстеження збудованої позивачем електростанції ФОП Пристайко М.П. направив відповідачу лише 19.06.2023, у той час як строк надання послуг за спірним Договором визначений до 31.12.2022.

При цьому, апелянт вказує, що суд першої інстанції проігнорував прохання відповідача щодо проведення незалежної оцінки виконаних робіт за спірним Договором, у зв`язку з чим, відповідач просить суд апеляційної інстанції призначити у даній справі незалежну експертизу виконаних робіт за Договором від 14.12.2022 №92/2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2023 у справі №915/1239/23; розгляд справи призначено на 28 лютого 2024 року о 12:00 год.; позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги щодо призначення у даній справі судової експертизи).

31.01.2024 через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Пристайка Михайла Петровича до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач наполягає на її безпідставності та необґрунтованості, не погоджується з доводами останньої та просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Позиція ФОП Пристайка Михайла Петровича, яка викладена у відзиві на апеляційну скаргу є аналогічною позиції, наведеної останнім в суді першої інстанції, та яка міститься у відповіді на відзив КП Міськводоканал на позовну заяву.

Зокрема, позивач наполягає на тому, що відповідачем визнається, що за спірним Договором ФОП Пристайко М.П. були виконані відповідні роботи, які були прийняти, оскільки у матеріалах справи наявні докази роботи обладнання. При цьому, з огляду на те, що підставою для відмови в оплаті спірного Договору з боку відповідача є посилання останнього та те, що оскільки Договір №92/2022 не був виконаний у 2022 році, то і бюджетних зобов`язань за останнім не зареєстровано, позивач наполягає на тому, що реєстрація договірних зобов`язань покладається у даному випадку саме на відповідача і останній мав зареєструвати Договір, який підлягав оплаті з бюджетних коштів, не чекаючи виконання чи невиконання робіт за спірним Договором.

Водночас, за твердженням позивача, КП Міськводоканал не звертався в суді першої інстанції з клопотанням про проведення у справі №915/1239/23 експертизи.

Також, позивач заперечує проти врахування судом доповнень відповідача до апеляційної скарги з огляду на те, що відповідні доповнення, на думку ФОП Пристайко М.П., подані до суду із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Крім того, позивач зауважує, що у зв`язку із не вирішенням судом першої інстанції питання про стягнення з відповідача судових витрат, вказане питання слід вирішити у суді апеляційної інстанції.

З цього приводу апеляційна колегія наголошує, що з огляду на матеріали справи вбачається, що судом першої інстанції розглянуто по суті позовні вимоги ФОП Пристайко М.П., про що винесено відповідне рішення від 09.11.2023 у даній справі.

При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачу в межах судової справи №915/1239/23 надавалась професійна правнича допомога, загальна вартість якої складає 8 000,00 грн.

Однак, зміст рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2023 у даній справі свідчить, що судом не було розглянуто процесуальне питання щодо судових витрат, зокрема, - щодо витрат на професійну правничу допомогу, яке було заявлено позивачем під час розгляду справи по суті (у позовній заяві), у відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, не здійснення судом такого розподілу не є підставою для вирішення цього питання у даному випадку в суді апеляційної інстанції, з огляду на приписи ст. 244 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання. Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв`язати нові питання, що не досліджувалися при судовому розгляді. Додаткове рішення є засобом саме для виправлення неповноти основного судового рішення і через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту, а неповнота судового рішення може полягати у невирішеності деяких питань, що стояли перед судом (зазначені правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №910/19565/17 і від 17.06.2020 у справі №904/12170/16).

При цьому, відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Таким чином, з огляду на приписи ст.ст. 233, 244 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи заявлення ФОП Пристайко М.П. під час подання позову вимоги про стягнення з КП Міськводоканал Баштанської міської ради, зокрема, витрат на правничу допомогу та надання доказів на підтвердження їх понесення, місцевий господарський суд, який не вирішив це питання у рішенні по суті спору, має право ухвалити додаткове рішення з цього питання як за заявою позивача, так і з власної ініціативи, незалежно від звернення ФОП Пристайко М.П. із заявою з цього приводу після ухвалення рішення по суті.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у даному випадку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вимоги ФОП Пристайко М.П. про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу повинні бути розглянути за загальною процедурою для прийняття додаткового рішення судом першої інстанції.

28.02.2024 у судове засідання з`явились представники обох сторін. Представник КП Міськводоканал підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її вимоги. Представник ФОП Пристайко М.П. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні 28.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 14.12.2022 між ФОП Пристайко Михайлом Петровичем (далі підрядник) та КП Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області (далі замовник) було укладено Договір №92/2022 (далі Договір), у відповідності до умов якого підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати послуги відповідно ДК 021:2015 код 45310000-3 Електромонтажні роботи (впровадження альтернативних джерел енергії на об`єктах комунальних підприємств Баштанської міської ради, видатки пов`язані із забезпеченням водопостачання та водовідведення населених пунктів Баштанської територіальної громади) (п.1.1 Договору).

Ціна послуг, виконання яких доручається підряднику, становить 1 846 240,00 грн. (п. 2.1 Договору)

Відповідно до п. 2.2 Договору, ціна цього Договору може бути зменшена залежно від фактичного обсягу видатків замовника.

Ціна договору є динамічною. Фінансування здійснюється за рахунок коштів міського бюджету (п. 2.3 Договору).

Пунктом п. 3.1 Договору передбачено, що строк надання послуг до 31.12.2022.

Згідно з п. 2.3 Договору перегляд термінів виконання послуг і їх зміна оформлюється Додатковою угодою.

Умовами п. 7.1 Договору встановлено, що підрядник виконує роботи згідно з кошторисною документацією.

Положеннями п. 9.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 10 банківських днів після надходження коштів на бюджетний рахунок в органах Казначейства, після підписання сторонами акта прийняття виконаних робіт (КБ-2в). Оплата виконаних робіт може проводитись поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт і здійснення їх приймання-передавання з оформленням актів за формою КБ-2в. Поетапна оплата здійснюється замовником лише за умови фактичного надходження бюджетних коштів в межах виділених бюджетних асигнувань.

Відповідно до п. 9.2 Договору, до акта приймання виконання робіт додається довідка про вартість виконаних робіт та витрат (ф.КБ-3).

Оплата виконаних робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 9.3 Договору).

Пунктом 9.5 Договору встановлено, зокрема, що бюджетні зобов`язання за Договором виникають при наявності та в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів.

Фінансові зобов`язання за Договором виникають при наявності та в межах бюджетних асигнувань, встановлених планами використання бюджетних коштів. Оплата послуг проводиться в межах одержаних асигнувань на казначейський рахунок замовника за фактично виконані обсяги робіт згідно документам за формою №КБ-2в та формою №КБ-3 (п. 9.6 Договору).

Умовами п. 9.8 Договору передбачені випадки, при яких замовник за участю підрядника має право відкоригувати вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті.

Відповідно до п. 10.3 Договору, передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актами про виконані роботи.

Всі зміни та доповнення до даного Договору оформлюються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною даного Договору і набуває юридичної сили з моменту підписання її двома сторонами (п. 13.1 Договору).

Пунктом 15.1 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами та діє до 31.12.2022, а по взаєморозрахункам до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Вказаний Договір підписано представниками сторін без зауважень та скріплено печатками суб`єктів господарювання.

Судова колегія звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявні Договори купівлі-продажу товарів від 14.12.2022 №№ 88/2022, 90/202231/202289/2022 з додатками, з яких вбачається, що ФОП Пристайко М.П. (продавець) передає у власність КП Міськводоканал Баштанської міської ради Миколаївської області (покупець) товар за ДК 021:2015 код 09330000-1 Сонячна енергія (обладнання для заходів з енергозбереження), згідно специфікацій, якій покупець зобов`язується оплатити (т 1 а.с. 64-71).

За вказаними договорами 15.12.2022 позивачем було поставлено відповідачу відповідне обладнання (зокрема, сонячні панелі, конектори для монтажу сонячних систем, кабелі для фотоелектричних систем, інвертор), про що свідчать відповідні накладні до вищенаведених договорів, наявні у матеріалах справи.

Як зазначає позивач, роботи за Договором №92/2022 було розпочато у 2022, залито бетонні стовпи, однак через несприятливі погодні умови своєчасно провести електромонтажні роботи зі зварювання металоконструкцій на стовпах та подальшої установки на них вказаного обладнання (сонячних батарей) було неможливо, оскільки бетон не застигав, про що в усному порядку було повідомлено відповідача та узгоджено проведення таких робіт, згідно з нормами та правилами, коли будуть сприятливі погодні умови.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 19.06.2023 за вих. №13 ФОП Пристайко М.П. звернувся до відповідача із проханням провести обстеження збудованої мережевої сонячної електростанції на об`єктах підприємства відповідача НС І-ІІ підйому. Також у вказаному листі зазначено, що роботи по монтажу сонячної станції проводилися згідно Договору від 14.12.2022 №92/2022 від 14.12.2022. Крім того, позивач за результатами обстеження просив підписати акт виконаних робіт (т. 1 а.с.10).

До вказаного листа було додано підсумкову відомість ресурсів (форма №КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ -3), акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) (т.1 а.с. 11-15).

У відповідь на вказаний лист КП Міськводоканал зазначило, зокрема, що в акті виконаних робіт підрядник посилається на Договір від 14.12.2022 №92/2022, який є нелегітимним. Посилаючись на положення абз.1 п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, відповідач вказав, що у зв`язку з тим, що на підприємстві не було вищезазначеного Договору, Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів до управління Державної казначейської служби у Баштанському районі не подавався. На підставі зазначеного замовник відмовив підряднику у підписанні Акту виконаних робіт до нікчемного Договору від 14.12.2022 №92/2022 (лист від 30.06.2023 №155/21) (т.1 а.с. 16).

Не погоджуючись зі вказаним, ФОП Пристайко М.П. направив на адресу відповідача повідомлення претензію (вимогу) від 13.07.2023, в якій повторно просив прийняти та підписати підсумкову відомість ресурсів (КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ -3), акт приймання виконаних будівельних робіт. Просив оплати виконані роботи у сумі 1 846 240,00 грн. При цьому, підрядник звернув увагу на безпідставність посилання замовника на те, що у останнього не було Договору від 14.12.2022 №92/2022, оскільки даний Договір укладався у 2-х примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу. Водночас позивачем зазначено, що нідійсність спірного Договору в судовому порядку не визначалась. Крім того, підрядник зауважив, що у разі невиконання замовником своїх обов`язків за спірним Договором, ФОП Пристайко М.П. буде вимушений звернутись до господарського суду для відновлення свого порушеного права (т.1 а.с. 17-18).

Листом від 27.07.2023 за вих. №182 КП Міськводоканал надало відповідь на претензію, в якій зазначило, що наведену претензію не визнає з огляду на те, що:

- відповідач протягом 2022 не оприлюднював план та закупівлю в електронній системі закупівель у сумі 1 846 240,00 грн.,

- спірний Договір з боку замовника не підписувався уповноваженої особою Герасимлюком М.В., який в момент підписання Договору знаходився на лікарняному та поза межами м. Баштанки;

- у проекті Договору, що надсилався замовнику термін виконання робіт є 23.12.2022, але у Договорі, на який посилається підрядник, даний термін виправлений на 31.12.2022;

- у зв`язку з відсутністю у замовника вищезазначеного Договору, Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів до управління Державної казначейської служби у Баштанському районі не подавався;

- де-юре відносини між ФОП Пристайко М.П. та КП Міськводоканал Баштанської міської ради оформлені не були;

- у Договорі від 14.12.2022 №92/2022 строк виконання робіт визначений до 31.12.2022, але протягом терміну дії Договору роботи не були розпочати та завершені;

- додаткова угода щодо продовження терміну дії Договору від 14.12.2022 №92/2022 між КП Міськводоканал Баштанської міської ради та ФОП Пристайко М.П. не укладалась (т. 1 а.с. 19).

На підтвердження відсутності своєчасно наданих послуг за Договором від 14.12.2022 №92/2022, відповідач надав суду першої інстанції договір від 13.03.2023 №17/2023, аналогічний спірному Договору, яким було змінено лише строк виконання робіт підрядником (т. 1 а.с. 42-43). За твердженням відповідача, саме за договором від 13.03.2023 №17/2023 і виконані позивачем електромонтажні роботи, про що КП Міськводоканал не заперечує. Однак, відповідач не має можливості прийняти роботи за цім договором, оскільки він був розірваний додатковою угодою від 24.04.2023 №1 до договору від 13.03.2023 №17/2023 (т.1 а.с. 44).

При цьому, позивач наводить свою позицію щодо укладення договору від 13.03.2023 №17/2023. Так, за твердженням позивача, оскільки оплата за Договором №92/2022 повинна проводитись за рахунок бюджетних коштів, які в кінці 2022 повернуто до бюджету як невикористані, відповідачем було запропоновано оголосити тендер та в межах вказаного договору провести оплату. На підставі оголошеного та проведеного тендеру, було укладено Договір №17/2023 від 13.03.2023 на таку саме суму, що й в Договорі 92/2022, а саме: 1 846 240,00 грн. Однак, після проведення тендеру, було проведено перевірку Управлінням стратегічних розслідувань в Миколаївській області, в ході якої було виявлено, що обладнання вже встановлене та працює в тестовому режимі, а тому немає підстав для укладення повторного договору на виконання робіт і він є нікчемним (лист від 19.05.2023 №1010/55/113/01-2023) (т.1 а.с. 72-74). У зв`язку з цим, 24.04.2023 сторонами було розірвано договір №17/2023 від 13.03.2023.

У зв`язку з тим, що КП Міськводоканал Баштанської міської ради не оплатило ФОП Пристайко М.П. кошти за виконані позивачем роботи, останній звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення відповідної заборгованості.

При цьому, місцевим господарським судом було встановлено, що під час розгляду справи №915/1239/23 відповідачем було створено комісію з питань встановлення факту надання послуг з електромонтажних робіт ФОП Пристайко М.П. по встановленню сонячних електростанцій за адресою: с. Одрадне, Баштанського району на НС І ІІ підйому.

06.10.2023 вказаною комісією проведено обстеження та зроблено заміри об`єкту, на якому виконувались роботи за Договором від 14.12.2022 №92/2022, про що складено акт роботи комісії №1 від 06.10.2023, відповідно до якого за Договором від 14.12.2022 №92/2022 виконано робіт на загальну суму 1 606 839,00 грн. (т.1 а.с. 103-104)

За результатами проведеного комісією обстеження, 12.10.2023 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт від 12.10.2023 на загальну суму 1 606 839,00 грн. (т. 1 а.с.105-107), що стало підставою для подання позивачем до суду заяви №1013-1 від 13.10.2023 (вх. №13586/23) про зменшення позовних вимог.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо заяви апелянта про проведення у справі №915/1239/23 експертизи.

Насамперед судова колегія звертає увагу на те, що відповідне клопотання заявлене апелянтом лише на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення. Будь-якого клопотання про призначення проведення у даній справі судової експертизи стосовно оцінки виконаних робіт за спірним Договором від 14.12.2022 №92/2022 у матеріалах справи №915/1239/23 не міститься.

В контексті наведеного судова колегія зазначає, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, в чому і полягає особливість розгляду справ в апеляційній інстанції.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду, то у судової колегії апеляційного суду, відповідно до положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, відсутні правові підстави для розгляду вищевказаного клопотання про проведення судової експертизи, заявленого в суді апеляційної інстанції.

Окремо апеляційний суд зауважує, що апелянтом навіть не визначено ні вид судової експертизи, який апелянт вважає необхідним провести, ні питання, які повинні бути поставлені на вирішення судових експертів. Більш того, виходячи з мети, наведеної відповідачем щодо проведення експертизи, судова колегія наголошує, що оцінка виконаних робіт за спірним Договором від 14.12.2022 №92/2022 вже була проведена самим відповідачем, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт №1 від 06.10.2023 роботи комісії КП Міськводоканал Баштанської міської ради з обстеження об`єкту, на якому виконувались роботи за Договором від 14.12.2022 №92/2022.

Згідно зі вказаним актом, за Договором від 14.12.2022 №92/2022 виконано робіт на загальну суму 1 606 839,00 грн.

З огляду на викладене, судова колегія відхиляє заяву КП Міськводоканал про проведення у даній справі незалежної експертизи виконаних робіт за Договором від 14.12.2022 №92/2022.

Щодо аргументів апелянта про те, що Договір від 14.12.2022 №92/2022 є нікчемним в силу закону, зв`язку з порушенням порядку закупівлі, передбаченого Законом України «Про публічні закупівлі» та підписанням цього Договору неуповноваженою на таке підписання особою.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними, і водночас такі правочини можуть бути визнані недійсними.

Згідно п. 6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У відповідності до положень ст.ст. 1, 2 Закону України «Про публічні закупівлі», позивач належить до замовників, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Предметом закупівлі даний Закон визначає товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За змістом ч. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладання договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 3 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

Матеріали даної справи свідчать, що при укладенні спірного Договору від 14.12.2022 №92/2022 процедура торгів проведена не була.

Водночас судова колегія зазначає, що станом на дату укладення між сторонами спірного Договору, з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України Про публічні закупівлі, проводять закупівлі відповідно до особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (із змінами) (далі постанова №1178.

Відповідно до приписів підпункту 2 п. 13 постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 (в редакції від 01.12.2022) придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення.

При цьому, замовник за Договором №92/2022 - КП Міськводоканал Баштанської міської ради відноситься до Баштанської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області.

Згідно з Наказом Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022 (зі змінами від 30.11.2022) Баштанську міську територіальну громаду Баштанського району Миколаївської області було внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Отже, позивач як замовник,що перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення, мав всі права щодо придбання послуг за спірним Договором шляхом укладення останнього без застосування відкритих торгів, а тому доводи апелянта про порушення сторонами порядку закупівлі, передбаченого Законом України «Про публічні закупівлі», є неспроможними.

У цьому контексті судова колегія також враховує наявні у матеріалах справи Договори купівлі-продажу товарів від 14.12.2022 №№ 88/2022, 90/202231/202289/2022, укладені між сторонами, аналогічно без проведення відкритих торгів, але, які були виконані сторонами, тобто оплачені відповідачем у даній справі без заперечень та зауважень.

Також апеляційна колегія ставиться критично до тверджень відповідача про підписання Договору від 14.12.2022 №92/2022 з боку замовника неуповноваженою на таке підписання особою, оскільки крім підпису на спірному Договорі також міститься печатка КП Міськводоканал Баштанської міської ради.

Відповідно до ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Згідно пунктів 1, 5, 9, 10 глави 3 розділу 2 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 №1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх правових висновках (зокрема, постанови від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, від 18.08.2020 у справі №927/833/18) встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, накладних, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій.

Так, як вже було вказано вище, Договір від 14.12.2022 №92/2022, крім підпису посадової особи відповідача, містить відтиск печатки КП Міськводоканал Баштанської міської ради.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження фактів протиправності використання печатки відповідача чи доказів її втрати, або іншого вибуття її у спірний період з володіння КП Міськводоканал Баштанської міської ради, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. Так само і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у спірний період, у зв`язку із втратою чи викраденням печатки.

Відтак, беручи до уваги повну відповідальність відповідача за законність використання його печатки, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказового підтвердження факту втрати чи викрадення печатки відповідача, а відтак її використання поза волею цієї особи, колегія суддів приходить до висновку, що відтиск печатки на вказаних видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні відповідної господарської операції.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №674/461/16-ц зазначено: «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Судова колегія зауважує, що посилаючись на те, що спірний Договір підписаний з боку відповідача не уповноваженою особою, КП Міськводоканал не надав суду жодного доказу, якій би свідчив, що послуги, передбачені укладеним Договором, позивачем не надані. Навпаки, відповідач визнає отримання відповідних послуг. Більш того, матеріалами справи підтверджується, що змонтоване позивачем обладнання є встановленим та працює в тестовому режимі.

Отже, наявний підпис з боку замовника на спірному Договорі підтверджує волевиявлення відповідача на отримання відповідних послуг від відповідача.

Окремо судова колегія звертає увагу на суперечливу поведінку відповідача, який зазначаючи про нікчемність спірного Договору, у якості апеляційних аргументів також наполягає на порушенні позивачем строків виконання цього Договору

При цьому, у даному контексті судова колегія погоджується з тим, що для надання послуг за спірним Договором визначено 17 днів (з 14.12.2022 по 31.12.2022), однак, ФОП Пристайко М.П. виконав спірний Договір з простроченням встановлено строку. Разом з цим, позивач, який добросовісно виконував свої обов`язки за Договором (а відповідна затримка відбулась з об`єктивних підстав, що не спростовано будь-якими доказами), має законодавчо передбачене право на отримання оплати за виконані роботи, недоліків яких за матеріалами даної справи не встановлено. Таким чином, несплата КП Міськводоканал вартості послуг, що ним отримані, не відповідають презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин, які є однією із фундаментальних засад цивільного права, у відповідності до статті 3 Цивільного кодексу України.

При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України.

Отже, законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Наведене послідовно зазначає Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі №912/1984/17, від 15.05.2019 у справі №912/3810/16, від 20.05.2020 у справі №905/650/19.

Посилання апелянта не неможливість оплати виконаних робіт через відсутність реєстрації бюджетних зобов`язань за Договором від 14.12.2022 №92/2022, колегія суддів вважає безпідставним виходячи з наступного.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6); бюджетне зобов`язання це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (пункт 7); розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (пункт 47).

Стаття 22 Бюджетного кодексу України передбачає, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

У відповідності до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 46 Бюджетного кодексу України однією зі стадій виконання бюджету за видатками є взяття бюджетних зобов`язань.

Згідно статті 48 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів. Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України.

На виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116-118 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами, розроблений Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (далі Порядок №309).

Пунктом 1.4 Порядку №309 визначено, що реєстрація бюджетних зобов`язань в електронній формі - це процедура внесення даних про бюджетні зобов`язання і бюджетні фінансові зобов`язання розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) до системи Казначейства засобами електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронний цифровий підпис".

Згідно з пунктом 2.2 Порядку №309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.

У разі змін умов бюджетних зобов`язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов`язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов`язань (п. 2.8 Порядку №309).

Відповідно до пункту 2.15 Порядку в міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов`язань та бюджетних фінансових зобов`язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов`язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань і відповідних підтвердних документів.

Таким чином, саме відповідач мав здійснити реєстрацію бюджетного зобов`язання протягом 7 днів після укладення між сторонами спірного Договору від 14.12.2022 №92/2022, і приймаючи до уваги умови Договору щодо фінансових розрахунків - до повного виконанням сторонами зобов`язань, підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт лише 12.10.2023 не спростовує права підрядника на отримання плати за виконані роботи.

Проте, доказів подання замовником (відповідачем) реєстрації бюджетного зобов`язання на підставі Договору від 14.12.2022 №92/2022 (чи відмови у прийнятті реєстрації цього договору органом Казначейства) до суду не подано.

За змістом п. 21 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства є порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов`язань.

Водночас, порушення відповідачем бюджетного законодавства щодо порядку та обліку бюджетних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від виконання його зобов`язань за Договором від 14.12.2022 №92/2022 перед позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пристайка Михайла Петровича про стягнення 1 606 839,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інших обставин, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення, апелянтом не наведено та судом апеляційної інстанцій не встановлено.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому решта доводів апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що наведені апелянтом порушення, допущені судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2023 у справі №915/1239/23, яке винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.11.2023 року у справі №915/1239/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 04.03.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.