Постанова

від 28.02.2024 по справі 903/1075/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року Справа № 903/1075/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" на рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 у справі № 903/1075/23 (суддя Слободян О.Г., повний текст рішення складено 18.12.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера"

про стягнення 2 151 290, 81 грн

за участю представників сторін:

позивача - Дробінова І.В.;

відповідача - Кемінь В.В.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" (далі - позивач, ТОВ "Амадеус Марин") звернулося до Господарського суду Волинської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" (далі - відповідач, ТОВ "А-Тера") 1 692 000 грн основного боргу, 353 465, 75 грн пені, 63 131, 06 грн інфляційних втрат та 42 694 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором транспортно - експедиційного обслуговування № 10/10/22-АТ від 10.10.2022 в частині користування вагонами, які надавались відповідачу для перевезень вантажів.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 в позові відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено понаднормативне використання вагонів згідно умов договору транспортно - експедиційного обслуговування № 10/10/22-АТ від 10.10.2022.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Амадеус Марин" на рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 у справі №903/1075/23, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- судом першої інстанції не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме: прибуття вагонів на станцію навантаження - ст. Рублівка, Україна згідно протоколу № 1 до договору № 10/10/22-АТ від 10.10.2022 та необхідності підрахунку строку обігу вагонів із дати 17.10 та 21.10., а не з 12.11.2022, як було пораховано місцевим господарським судом; також не взято до уваги наданих доказів - накладних, що підтверджують прибуття вагонів на ст. Рублівка;

- судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи і неповно надано оцінку положенням протоколу № 1 до договору № 10/10/22-АТ від 10.10.2022; обрахунок обороту вагонів з дати прибуття на ст. Батьово суперечить договору і домовленостям сторін;

- місцевим господарським судом зроблено невідповідний висновок, що позивачем нібито не було підтверджено дату прибуття вагонів під наступне навантаження - ст. Рудня - Почаївська, Україна; позивачем надані копій залізничних накладних і відповіді АТ "Укрзалізниця" № 54/69 від 27.09.2023, що підтверджують дати прибуття кожного з вагонів і відповідно підстави нарахування понаднормового використання вагонів.

Апелянт надає попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 124, 126 ГПК України та очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрати в сумі 35 000 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Листом від 16.01.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

29.01.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.02.2024 о 14:30 год.

ТОВ "А-Тера" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає наступне:

- суд першої інстанції з`ясував дату прибуття вагонів на ст. Рублівка та вказав, що 26.10.2022 після прибуття вагонів на ст. Рублівка, Україна для їх завантаження і подальшого відправлення на ст. Захонь, Угорщина, позивач виставив акт № 510 від 26.10.2022 для оплати відповідачем наданих послуг на суму 4 644 002, 28 грн. В той же час, суд першої інстанції обґрунтовано не застосував зазначену дату для обрахунку початку обігу вагонів щодо понаднормового їх використання, адже це б не відповідало умовам укладеного договору № 10/10/22-АТ та протоколу № 1, а відтак не є предметом доказування у даній справі;

- в апеляційній скарзі позивач намагається підмінити поняття предмету доказування та змістити акцент на ті обставини, які не впливають на об`єктивність розгляду цієї справи. Це пояснюється тим, що дата прибуття вагонів на станцію відправлення під навантаження - ст. Рублівка, Україна у період з 17.10.2022 по 21.10.2022 - не є тією датою за договором № 10/10/22-АТ та за протоколом № 1, з якої слід здійснювати розрахунок початку обігу вагонів для надання послуг їх надмірного використання, про що зазначено у рішенні суду;

- залізничні накладні щодо прибуття вагонів на станцію відправлення ст. Рублівка, які надавалися до позову, не містять дату календарного штемпеля. У свою чергу, сам позивач у відповіді на відзив стверджує, що такі залізничні накладні були без календарних штемпелів (роздруківка з сервісі АС клієнт), що замовчується позивачем в апеляційній скарзі. При цьому, якщо залізничні накладні надсилалися в електронній формі, то аби вони набули юридичної сили - їх необхідно було підписати ЕЦП. Проте позивач не надав до суду першої інстанції, а також до суду апеляційної інстанції доказів підписання цих залізничних накладних ЕЦП та надсилання підписаних ЕЦП залізничних накладних відповідачу;

- суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що правильний обрахунок обігу вагонів з понаднормового користування повинен вестися по календарному штемпелю з дати прибуття саме на станцію призначення. У даному випадку, згідно з умовами протоколу № 1 до договору, станцією призначення є не ст. Рублівка, а ст. Батьово (експ. МАВ) (382605)/3ахонь". Виходячи з цього, суд першої інстанції правильно вказав, що у позові слід відмовити, оскільки простою чи користування вагонами більше 25 діб (понад норму) з боку відповідача не було. Такі висновки суду першої інстанції відповідають практиці Верховного Суду;

- суд першої інстанції врахував доводи позивача у рішенні суду як щодо дати прибуття вагонів на станцію призначення, так і щодо дати прибуття вагонів на станцію наступного навантаження та вказав, що простою чи користування вагонами більше 25 діб (понад норму) з боку відповідача не було, що є ключовим аргументом суду першої інстанції у даній справі; також позивачем не підтверджено належними доказами дату прибуття вагонів на станцію під наступне навантаження;

- щодо наданих позивачем до позовної заяви залізничних накладних про направлення вагонів із станції Захонь, Угорщина до ст. Рудня-Почаївська, то дійсно деякі з них містять календарний штемпель на станції Захонь, Угорщина, але наявність календарного штемпеля на одній станції Захонь і відсутність календарних штемпелів на інших станціях по маршруту позбавляє можливості переконатися в тому, що послуги з понаднормового користування вагонами фактично надані та правильно обраховані згідно умов договору № 10/10/22-АТ від 10.10.2022 та протоколу від 10.10.2022 № 1 узгодження договірної ціни.

- також відповідач зазначає, що загальна сума витрат на правову допомогу, які він поніс у зав`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 34 080 грн.

В судовому засіданні 28.02.2024 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено апеляційним судом, 10.10.2022 між ТОВ "Амадеус Марин" (експедитор) та ТОВ "А-Тера" (замовник) був укладений договір № 10/10/22-АТ транспортно - експедиційного обслуговування, згідно якого замовник доручає, а експедитор за його дорученням і за його рахунок надає послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів залізничним транспортом в прямому і/або змішаному сполученні у власному та/або орендованому складі, а також додаткові послуги, пов`язані з залізничним перевезенням.

Відповідно до п. 1.2. договору номенклатура вантажів, обсяг і вартість послуг транспортно - експедиційного обслуговування, маршрути і тарифи перевезень вантажів узгоджуються сторонами у протоколах узгодження тарифів, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п. 3.2.2. договору, замовник зобов`язаний своєчасно перераховувати на поточний рахунок експедитора грошові кошти по оплаті послуг, в тому числі пов`язані з подачею і прибиранням вагонів і/або додаткових послуг, а також штрафи, пені, неустойки, пов`язані з простоєм рухомого складу.

Відповідно до п. 4.1 договору, замовник оплачує експедитору у вигляді 100 % передоплати вартість послуг транспортно - експедиційного обслуговування, в яку входять провізні платежі та інші витрати експедитора, пов`язані з перевезенням вантажів замовника, і винагороду експедитора, передбачені договором та/або обумовлені в додатках (протоколах) до цього договору. Сторони мають право погодити інший порядок та умови оплати у додатках до цього договору.

Згідно п. 4.2 договору, оплата послуг за договором здійснюється протягом 4-х банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку, але в будь - якому разі не пізніше 3-х банківських днів до дати початку надання послуги, при цьому в разі несплати експедитор має право не надавати ці послуги.

У п. 4.6 договору вказано, що після закінчення звітного періоду (один календарний місяць) між сторонами проводиться остаточна звірка розрахунків, яка оформляється актом наданих послуг. Замовник протягом 5 днів з моменту отримання оригіналу акта наданих послуг або його копії по факсимільному зв`язку або електронною поштою, повинен підписати і завірити печаткою його зі свого боку і вислати експедитору аналогічним способом при отриманні. Якщо протягом 5-ти днів з моменту отримання замовником оригіналу акта наданих послуг або його копії по факсимільному зв`язку або електронною поштою не надійшло заперечень чи вмотивованої відмови в підписанні акту наданих послуг, даний акт вважається узгодженим і підписаним замовником, а надані послуги за цим договором вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті в порядку і за вартістю, встановленою цим договором та/або заявки, додатковими угодами, узгодженими сторонами.

Згідно п. 10.4 договору, сторони цього договору погодили використання в своїх правовідносинах факсимільний зв`язок і електронну пошту і визнають юридичну силу факсимільного і сканованого відтворення підпису та печатки з подальшим наданням оригіналів документів.

Пунктом 10.6 договору передбачено, що сторони погодили, що листування і напрямок документації проводиться через реквізити, зазначені в розділі 11 договору, а також такі уповноважені особи: від замовника - Андрійцев В.В., від експедитора - Кирикович А.М., ОСОБА_2 (зазначені телефони та електронна пошта).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 10.1 договору).

На виконання умов даного договору між сторонами був укладений протокол від 10.10.2022 №1 узгодження договірної ціни до договору № 10/10/22-АТ від 10.10.2022, за яким сторони визначили: станція відправлення - Рублівка (427702), станція призначення - Батьово (експ. МАВ) (382605)/Захонь (територія Угорщини); вантаж - насіння соняшника, кількість - 3000 т, ставка (ціна) з ПДВ за 1 т - 5000 грн.

Згідно п. 2 протоколу, сторони узгодили, що ставка включає в себе: залізничний тариф завантаженого і порожнього вагонів по території УЗ, вартість користування вагонами на всьому шляху проходження (Рублівка - Батьово-Еперешке - Захонь), оформлення залізничних накладних та узгодження плану навантаження, установка і вартість ЗПП, винагорода експедитора.

Відповідно до п. 5 протоколу № 1 від 10.10.2022 ставка є чинною за умови обігу вагону не більш 25 діб (починаючи з моменту прибуття вагону на станції навантаження та закінчуючи прибуттям вагону на станцію наступного призначення). Замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 6 000 грн, у тому числі ПДВ 20 % за вагон за кожну добу простою, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється по повної. Час обігу вагонів рахується з моменту прибуття вагонів на станції призначення відповідно до календарного штемпеля у залізничній накладній.

12.10.2022 позивач відповідно до умов договору у порядку передоплати виставив відповідачу рахунок № 510 на суму 15 000 000 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи накладну (відправник - ПрАТ "Пологівський ОЕЗ", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Ульянівка) з номером відправки: 46413654, календарний штемпель прибуття 17.10.2022 (т. 1, а. с. 36); накладну (в графах відправник та одержувач відсутні дані, станція та залізниця відправлення Знаменка, на накладні наявні інформація одержувача - ТОВ "Амадеус Марин") з номером відправки: 41409178, календарний штемпель прибуття 17.10.2022 (т. 1, а. с. 39); накладну (відправник - ПАТ "Укрзалізниця", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Нижньодніпровський - Вузол) з номером відправки: 46412946, календарний штемпель прибуття 17.10.2022 (т. 1, а. с. 42); накладну (відправник - ПАТ "Укрзалізниця", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Нижньодніпровський - Вузол) з номером відправки: 46412953, календарний штемпель прибуття 17.10.2022 (т. 1, а. с. 43); накладну (відправник - ПрАТ "Пологівський ОЕЗ", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Ульянівка) з номером відправки: 46413423, календарний штемпель прибуття 17.10.2022 (т. 1, а. с. 44); накладну (відправник - ПАТ "Укрзалізниця", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Нижньодніпровський - Вузол) з номером відправки: 46488870, календарний штемпель прибуття 21.10.2022 (т. 1, а. с. 47); накладну (відправник - ПАТ "Укрзалізниця", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Нижньодніпровський - Вузол) з номером відправки: 46506663, календарний штемпель прибуття 21.10.2022 (т. 1, а. с. 48); накладну (відправник - ПАТ "Укрзалізниця", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Нижньодніпровський - Вузол) з номером відправки: 46453759, календарний штемпель прибуття 21.10.2022 (т. 1, а. с. 49); накладну (відправник - ПАТ "Укрзалізниця", одержувач - ТОВ "Амадеус Марин", станція та залізниця відправлення Нижньодніпровський - Вузол) з номером відправки: 46506671, календарний штемпель прибуття 21.10.2022 (т. 1, а. с. 50).

Як вказує позивач згідно даних накладних товар було прийнято до перевезення визначеними у накладних вагонами із зазначенням станції призначення - Батьово (експ. МАВ) (382605)/Захонь (територія Угорщини).

Фактично товар був навантажений 26.10.2022. Дані обставини сторони не заперечують.

Позивачем долучено до матеріалів справи оригінали накладних, якими він підтверджує прибуття визначених у накладних вагонів на станцію наступного навантаження Рудня-Почаївська в період з 20.11.2020 по 28.11.2022 (т. 1, а. с. 64-82). У даних накладних міститься відмітка станції призначення Захонь (територія Угорщини) у період з 16-19.11.2022 та 21-24.11.2022.

Також в матеріалах справи містяться залізничні накладні № № 44650653, 44666873 (т. 1, а. с. 181, 183), в яких наявні календарні штемпеля станцiї відправлення Рублівка в графi "дата укладення договору перевезення" зазначено 26.10.2022. Календарні штемпелі станцiї у графi "дата прибуття" - відсутні.

На виконання умов договору № 10/10/22-АТ від 10.10.2022, позивач надав відповідачу послуги з організації міжнародного перевезення залізничним транспортом вантажу та транспортно - експедиторські послуги, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом наданих послуг від 26.10.2022 № 510 на суму 4 644 002, 28 грн та зареєстрованими податковими накладними.

Відповідач виконав зобов`язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги у сумі 4644002, 28 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.10.2022 № 26663, від 26.10.2022 № 26864, від 28.10.2022 № 26920, від 31.10.2022 № 26944, від 03.11.2022 № 27020.

06.12.2022 після формування інформації щодо понаднормативного використання вагонів, позивач направив на офіційну електронну адресу відповідача рахунок № 619 від 06.12.2022 та акт № 619 від 06.12.2022 на суму 1 692 000 грн для оплати. Позивач зазначає, що дані документи були також надіслані відповідачу новою поштою. Проте, відповідач не оплатив зазначений рахунок і не підписав направлений акт.

22.02.2023 позивач за офіційною електронною адресою відповідача згідно договору направив відповідачу претензію № 22/02/23-1 на загальну суму 1 870 697, 26 грн, проте претензія залишена відповідачем без задоволення.

Предметом позову у справі є вимоги ТОВ "Амадеус Марин" про стягнення із ТОВ "А-Тера" 1692000 грн основного боргу, 353 465, 75 грн пені, 63 131, 06 грн інфляційних втрат та 42 694 грн 3 % річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 10.10.2022 № 10/10/22-АТ в частині користування вагонами, які надавались відповідачу для перевезень вантажів.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Статтею 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 930 ЦК України).

Згідно ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до п. 6, 23 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.

На підставі Статуту залізниць України Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів згідно зі статтею 5 Статуту.

Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000

Пунктом 1.1 Правил передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Відповідно до п. 1.2 Правил накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.

Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

До накладної можуть додаватися додаткові супровідні документи та документи дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачена законами України. У разі оформлення перевізного документа в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису) супровідні документи додаються в електронному вигляді (виготовлені за допомогою сканера тощо). При цьому оригінали супровідних документів в паперовому вигляді направляються відправником безпосередньо одержувачу.

Згідно ст. ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів зазначає, що за умовами договору від 10.10.2022 № 10/10/22-АТ, відповідач як замовник доручає, а позивач за його дорученням і за його рахунок надає послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів залізничним транспортом. Номенклатура вантажів, обсяг і вартість послуг транспортно - експедиційного обслуговування, маршрути і тарифи перевезень вантажів узгоджується сторонами у протоколах узгодження тарифів, які є невід`ємними частинами цього договору (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Із доказів наявних у матеріалах справи та пояснень сторін суд апеляційної інстанції встановив, що позивач надав відповідачу послуги із організації міжнародного перевезення залізничним транспортом вантажу та транспортно - експедиторські послуги, що підтверджується актом наданих послуг від 26.10.2022 № 510 на суму 4 644 002, 28 грн, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками та оплачений відповідачем, що стверджується платіжними інструкціями. Дані обставини сторони не заперечують.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач стверджує, що відповідач здійснив користування вагонами більше ніж 25 діб, тому на нього покладається обов`язок оплати додаткової вартості користування вагонами на підставі п. 5 протоколу від 10.10.2022 № 1.

Позивач стверджує, що відповідач перевищив обіг вагонів на 282 доби в сумі щодо всіх вагонів і на визначену кількість діб по кожному вагону, тому зобов`язаний оплатити додаткову вартості користування вагонами в сумі 1 692 000 грн. В підтвердження позовних вимог позивачем додано до матеріалів справи відповідні залізничні накладні.

Надаючи оцінку доводам позивача, колегія суддів зауважує, що на виконання умов договору від 10.10.2022 № 10/10/22-АТ, між сторонами був укладений протокол від 10.10.2022 № 1 узгодження договірної ціни до договору, за яким сторони визначили станцію відправлення товару - Рублівка та станція призначення - Батьово/Захонь (територія Угорщини); вантаж - насіння соняшника, кількість - 3000 т, ставка (ціна) з ПДВ за 1 т - 5000 грн.

Пунктом 2 протоколу сторони узгодили, що ставка включає в себе: залізничний тариф завантаженого і порожнього вагонів по території УЗ, вартість користування вагонами на всьому шляху проходження (Рублівка - Батьово-Еперешке - Захонь), оформлення залізничних накладних та узгодження плану навантаження, установка і вартість ЗПП, винагорода експедитора.

При цьому ставка є чинною за умови обігу вагону не більш 25 діб (починаючи з моменту прибуття вагону на станції навантаження та закінчуючи прибуттям вагону на станцію наступного призначення). Замовник сплачує експедитору додатково вартість користування вагонами у розмірі 6 000 грн, у тому числі ПДВ 20 % за вагон за кожну добу простою, при цьому кожна розпочата неповна доба округлюється по повної. Час обігу вагонів рахується з моменту прибуття вагонів на станції призначення відповідно до календарного штемпеля у залізничній накладній (п. 5 протоколу).

Позивач та відповідач по різному трактують зміст п. 5 протоколу від 10.10.2022 № 1.

Позивач доводить те, що строк понаднормового користування вагонами слід обраховувати саме із моменту прибуття їх на станцію навантаження - Рублівка та закінчувати моментом повернення вагонів на станцію наступного навантаження - Рудня-Почаївська.

В той же час, відповідач зазначає, що обрахунок обігу вагонів з понаднормового користування повинен вестися по календарному штемпелю у залізничній накладній саме із дати прибуття на станції призначення - Батьово/Захонь (територія Угорщини).

В частині тлумачення апеляційним господарським судом умов п. 5 протоколу від 10.10.2022 № 1, колегія суддів вважає необхідним вказати, що у разі, коли загальні правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору, потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the dominant influence of the party).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Воловік проти України від 06.12.2007).

Із пояснень відповідача, не спростованими позивачем, спірний пункт 5 протоколу від 10.10.2022 № 1 був включений у договір за ініціативою позивача аби захисти свої інтереси від надмірного перебування вагонів за кордоном, адже на цьому відрізку шляху позивач не міг контролювати місце перебування вагонів, а тому з огляду на принцип contra proferentem саме позивач повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Так, п. 5 протоколу від 10.10.2022 № 1 чітко визначає, що ставка є чинною за умови обігу вагону не більш 25 діб (починаючи з моменту прибуття вагону на станції навантаження та закінчуючи прибуттям вагону на станцію наступного призначення). В той же час, у наступному реченні сторони передбачили, що відповідача сплачує позивачу додатково вартість користування вагонами за кожну добу простою. При цьому час обігу вагонів рахується з моменту прибуття вагонів на станції призначення відповідно до календарного штемпеля у залізничній накладній.

Враховуючи викладене, надавши правову оцінку умовам п. 5 протоколу від 10.10.2022 № 1, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обрахунок обігу вагонів саме із понаднормового користування повинен вестися по календарному штемпелю з дати прибуття саме на станції призначення, якими в силу п. 1 протоколу № 1 від 10.10.2022 є Батьово/Захонь (територія Угорщини).

Із змісту п. 5 протоколу від 10.10.2022 № 1 вбачається, що саме календарним штемпелем станцiї у вiдповiднiй графi залізничної накладної обраховується обіг вагонів, та, із урахуванням дати в ньому саме на станції призначення, можуть бути встановлені обставини користування та/або не користування відповідачем вагонами більше 25 днів.

Суд приймає до уваги те, що датою прибуття вагонів на станції призначення - Батьово/3ахонь є 12.11.2022, про що сам позивач зазначає у додатку № 1 до претензії від 22.02.2023 № 22/02/23-1 та не заперечує в суді апеляційної інстанції.

В той же час, як вказує позивач та встановлено судом із накладних, долучених до матеріалів справи, з 20.11.2022 по 28.11.2022 відбулося прибуття вагонів на станцію наступного навантаження - Рудня-Почаївська, що свідчить про те, що понаднормового користування відповідачем вагона не відбулося.

В той же час, суд звертає увагу на те, що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви накладні (т. 1, а. с. 36-50), не містять календарних штемпелів станцiй призначення у вiдповiднiй графi накладних про прибуття товару на станції, що позбавляє суд достеменно встановити обставини як фактичного обігу вагонів так і користування відповідачем вагонами більше ніж 25 днів.

Разом з тим, наявність у накладних (т. 1, а. с. 64-82) відмітки станції призначення Захонь (територія Угорщини) у період з 16-19.11.2022 та 21-24.11.2022 підтверджує саме момент вибуття вагонів із станції призначення Захонь (територія Угорщини).

Таким чином, із урахуванням умов п. 5 протоколу від 10.10.2022 № 1 щодо обрахунку обігу вагонів в частині понаднормового користування саме з дати прибуття їх на станції призначення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач не здійснив користування вагонами більше ніж 25 діб, тому у нього відсутній обов`язок оплати додаткової вартості користування вагонами.

В той же час, суд вказує, що в матеріалах справи містяться залізничні накладні № № 44650653, 44666873 (т. 1, а. с. 181, 183), в яких наявні календарні штемпеля станцiї відправлення Рублівка в графi "дата укладення договору перевезення" зазначено 26.10.2022. Календарні штемпелі станцiї у графi "дата прибуття" - відсутні.

Суд апеляційної інстанції також приймає до уваги те, фактично вагони перебували у користуванні відповідача із моменту завантаження товару - 26.10.2022 (дана обставина сторонами не заперечується) до моменту прибуття вагонів із товаром на станцію призначення - Батьово/Захонь (територія Угорщини), яке відбулося 12.11.2022 про що позивач зазначає сам.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони у п. 2 протоколу від 10.10.2022 № 1 передбачили, що відповідач має здійснювати також плату за користування порожніми вагонами по території УЗ. В той же час, обов`язок відповідача повернути рухомий склад із користування відповідно до інструкцій, наданих позивачем, встановлений у п. 3.2.14 договору.

Із урахуванням викладеного, включення плати за користування порожніми вагонами, у даному випадку, можливе у разі виконання позивачем вимог п. 3.2.14 договору, а саме за умови надання позивачем відповідних інструкцій відповідачу щодо повернення порожніх вагонів на станцію навантаження.

Суд приймає до уваги, що за змістом п. 10.4 договору визначено, що сторони цього договору погодили використання в своїх правовідносинах факсимільний зв`язок і електронну пошту і визнають юридичну силу факсимільного і сканованого відтворення підпису та печатки з подальшим наданням оригіналів документів. Пунктом 10.6 договору передбачено, що сторони погодили, що листування і напрямок документації проводиться через реквізити, зазначені в розділі 11 договору, а також такі уповноважені особи: від замовника: ОСОБА_3., тел. НОМЕР_1 , е-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ; від експедитора: ОСОБА_1, тел./факс НОМЕР_2 , е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2, НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_4

Позивач доводити те, що відповідно до його інструкції, відповідач мав повернути порожні вагони на станцію Рудня-Почаївська, що підтверджується листом від 13.11.2022 № 03/11 (т. 1, а. с 61-63. В той же час, суд приймає до уваги, що даний лист був направлений відповідачу із електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_5, що не відповідає умовам 10.6 договору в частині офіційного листування сторін.

Тобто позивач у передбачений договором спосіб не надав відповідачу відповідних інструкцій щодо повернення порожніх вагонів на станцію навантаження, що свідчить про порушення позивачем положень п. 3.2.14 договору; позивач не підтвердив дату прибуття вагонів під наступне навантаження та не зазначив, яка це станція, що також виключає можливість пересвідчитися у факті надання додаткових послуг.

Беручи до уваги вказане, позивачем, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 у справі № 903/1075/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Амадеус Марин" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амадеус Марин" на рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2023 у справі № 903/1075/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складено 04 березня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.