Рішення

від 27.02.2024 по справі 910/19402/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2024 р. м. Вінниця Cправа № 910/19402/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050, код - 24175269

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА", вул. Мазепи І., 45, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400, код - 32320552

про стягнення 18 476,66 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" про стягнення 18 476,66 грн збитків в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2020 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпечених транспортних засобів "ГАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2020 року у справі № 755/1408/20 та від 27.02.2020 року у справі № 755/1329/20 водія транспортного засобу "ГАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, 130 КУпАП України. Позивач в позовній заяві посилається на те, що власником транспортного засобу "ГАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водія якого було визнано винним у скоєнні ДТП є відповідач. Позивач зазначає, що він здійснив виплату потерпілій особі страхового відшкодування в сумі 18 476,66 грн, а тому до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, у розмірі 18 476,66 грн. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу 18 476,66 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 27.12.2023 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" про стягнення 18 476,66 грн разом з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України.

Супровідним листом № 910/19402/23/342/24 від 16.01.2024 року матеріали позовної заяви (вих. № 12640/ІНС від 18.12.2023 року) у справі № 910/19402/23 разом з додатками надіслано на адресу Господарського суду Вінницької області.

24.01.2024 року матеріали справи № 910/19402/23 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 року, матеріли справи № 910/19402/23 передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 29.01.2024 року відкрито провадження у справі № 910/19402/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.02.2024 року.

09.02.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 119 від 07.02.2024 року, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

20.02.2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вих. № 12640/ІНС від 15.02.2024 року).

Щодо обізнаності позивача та відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.

У позовній заяві зазначено про розгляд справи за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Ухвалу суду від 29.01.2024 року надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС за наступною адресою: позивачу - 3414207907@mail.gov.ua, відповідачу - ekosfera@i.ua.

Згідно довідок про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 29.01.2024 року надіслано та доставлено до електронних кабінетів сторін. Зазнчені довідки долучені до матеріалів справи.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" та Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 106628895, відносно транспортного засобу ГАЗ номерний знак НОМЕР_1 .

16.01.2020 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ГАЗ номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "Toyota Camry" номерний знак НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 працював водієм-експедитором у ТОВ "ЕКО-СФЕРА".

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2020 року по справі № 755/1408/20 та постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2020 року по справі № 755/1329/20 ОСОБА_1 було винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 та ч.2 ст.130 КУпАП.

23.09.2020 року позивачем складено страховий акт № 200000330235 та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 18 476,66 грн ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" (страхова компанія потерпілого).

Враховуючи викладене, Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" 18 476,66 грн в порядку регресу.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, зазначаючи про наявність суперечностей щодо доведення вини та стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 та просить суд відмовити в задоволенні позову (т. 1, а.с. 65-69).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі (т. 1, а.с. 70-72).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" (та Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (Страхувальник) укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом ЕР-106628895. За таким договором забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль ГАЗ 2705-288 номерний знак НОМЕР_1 .

16.01.2020 року о 08 год. 16 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ГАЗ 2705-288, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві, по пров. Лобачевського, 7-А, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_2 .

В підтвердження чого, до матеріалів справи додано довідку Управління патрульної поліції в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду № 3020020381985067, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 075832, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП.

Згідно Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12.02.2020 року у справі № 755/1408/20 (провадження № 3/755/1210/20) 16.01.2020 року о 08 год. 16 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ГАЗ 2705-288, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві, по пров. Лобачевського, 7-А, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження автомобілів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (т. 1, а.с. 11-12).

Крім того, згідно Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2020 року у справі № 755/1329/20 (провадження № 3/755/1168/20) ОСОБА_1 16.01.2020 року, о 08 год. 16 хв. керував автомобілем ГАЗ 2705-288, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві, по пров. Лобачевського, 7-А, вчинивши ДТП, мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук.

Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (т. 1, а.с. 13).

Вказаними постановами визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Цивільно правова-відповідальність застрахована згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-106628895 (т. 1, а.с. 6). За таким договором забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль - ГАЗ 2705-288 номерний знак НОМЕР_1 .

Позивачем складено страховий акт від 23.09.2020 року № 200000330235, яким погоджено виплату страхового відшкодування в сумі 18 476,66 грн Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна" потерпілому автомобілю Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 34)

Зазначена сума страхового відшкодування сплачена Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна", що підтверджується платіжним дорученням №ЗР097804 від 23.09.2020 року на суму 18 476,66 грн (т. 1, а.с. 37).

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" із претензією вих. № 12640/ІНС від 19.05.2023 про відшкодування шкоди в сумі 18 476,66 грн в порядку регресу з посиланням на приписи ст. 38.1.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (т. 1, а.с. 45).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 2 частини 1 статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 п. 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі і шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до п.п. а, в п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2020 року у справі № 755/1329/20 (провадження № 3/755/1168/20) встановлено, що ОСОБА_1 16.01.2020 року, о 08 год. 16 хв. керував автомобілем ГАЗ 2705-288, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві, по пров. Лобачевського, 7-А, вчинивши ДТП, мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя; звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук.

Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП (т. 1, а.с. 13).

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Таким чином, суд вважає належним чином доведеними обставини для подання регресного позову до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" з посиланням на приписи підп. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатом сукупної оцінки наданих позивачем доказів та заперечень відповідача суд враховує, що зі змісту постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2020 року у справі № 755/1329/20 встановлено, що у судове засідання прибула особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 котрий пояснив, що він дійсно відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки напередодні вживав наркотичні засоби.

Крім того, пояснив, що вже більше десяти років вживає наркотичні засоби (опій), хоча, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, а також, має ВІЛ-інфекцію та проходить реабілітацію. Зокрема, зазначив, що відносно нього вже складався протокол про адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14, зазначила, що преюдиційне обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Отже, допустимими засобами доказування підтверджено як відмову від проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, так і власне факт вживання наркотичних засобів.

Недоліки у складених документах (страховому акті та довідці управління патрульної поліції) в частині визначення підстави подачі регресного позову (відповідно до пп. а або пп. в п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), не обмежують страховика від права вимагати відшкодування сплаченої страхової виплати в порядку регресу.

Оскільки, визначення норми матеріального права, котра підлягає застосуванню, віднесено до виключної компетенції суду.

Національна судова практика, перш за все - практика Великої Палати Верховного Суду, визначає принцип «jura novit curia» у наступному: (1) суд знає право; (2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; (3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору.

Цей принцип застосовано у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 917/1739/17.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи медичних документів на підтвердження обставин перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, з огляду на зміст пояснень ОСОБА_1 та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що до спірних відносин підлягає застосуванню пп. в п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, у позивача виникло право подати регресний позов після виплати страхового відшкодування 28.09.2020 року, враховуючи пряму вказівку в законі та відмову водія від проходження огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Законодавцем надано страховику право диспозитивного вибору відповідача за регресними вимогами: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригод.

Враховуючи відсутність заперечень щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах, ТОВ "ЕКО-СФЕРА" є належним відповідачем за пред`явленими вимогами.

З приводу обчислення перебігу строків позовної давності, про застосуванні яких зазначено відповідачем у відзиві, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положення ч. 6 ст. 261 ЦК України містить спеціальну норм початку обчислення перебігу строку позовної давності.

За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Отже, перебіг позовної давності за вимогами Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" розпочався 29.09.2020 року (з наступного дня після оплати страхового відшкодування).

При цьому, слід врахувати норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування до статей 256, 257, 258 п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України (у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ), викладені у постановах від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 31.05.2021 у справі № 926/1812/21, від 07.11.2023 у справі № 910/5188/22.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та було відмінено лише з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачав, що моментом, з якого продовжується позовна давність (у тому числі передбачена ст.ст. 257, 258 ЦК України), є запровадження карантину відповідно до постанови № 211, тобто 12.03.2020 року.

А тому у разі, якщо сплив позовної давності мав би настати з 12.03.2020, а позивач звернувся до суду після цього моменту, але до закінчення карантину, позовна давність не може вважатись пропущеною, а суд не має підстав для застосування статті 267 ЦК України (Постанова КГС ВС від 30 січня 2024 року у cправі № 904/3153/22 (904/4344/22).

З огляду на норми статей 256, 257, 258, п. 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, виникнення права на позов у період дії карантину з 29.09.2020 року, перебіг трирічного строку позовної давності мав би розпочатися 01.07.2023 року (після відміни карантину 30.06.2023 року).

Однак, на підставі п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року (набрав чинності 17.03.2022 року), яким передбачено продовження строків позовної давності; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 року (набрав чинності 30.01.2024 року) передбачено зупинення строків позовної давності на строк дії воєнного стану).

Отже, станом на дату звернення до суду з позовом 18.12.2023 року (т. 1 а.с. 49) діяла редакція п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 року (набрав чинності 17.03.2022), яким передбачено продовження строків позовної давності.

Тобто, з урахуванням поетапно внесених змін щодо обчислення строків позовної давності на період карантину та воєнного стану, строк звернення з даним позовом до суду станом на 18.12.2023 року не сплинув.

Тому, судом відхилення посилання відповідача на застосування строків позовної давності, як самостійну підставу для відмови у задоволенні обґрунтованих позовних вимог.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, враховуючи доведеність позивачем розміру виплаченого страхового відшкодування в сумі 18 476,66 грн та звернення до суду у межах нормативно визначених строків позовної давності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача повністю в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СФЕРА" (вул. Мазепи І., 45, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400, код - 32320552) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050, код - 24175269) 18 476,66 грн в порядку регресу суми страхової виплати та 2 684,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - 3414207907@mail.gov.ua, відповідачу - ekosfera@i.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 04 березня 2024 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу (вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050; вул. Малопідвальна, 10, оф. 2, м. Київ, 01001)

4 - відповідачу (вул. Мазепи І., 45, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400)