Рішення

від 28.02.2024 по справі 903/1353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2024 року Справа № 903/1353/23

за позовом: Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любешівської селищної ради, смт. Любешів, К-Каширський р-н., Волинська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Полленд, с. Тростянець, Луцький р-н., Волинська обл;

про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Скучинський Л.Є.

встановив: 29.12.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Любешівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Полленд про:

- розірвання договору оренди землі з кадастровим номером 0723182800:04:002:0007 площею 23,4155 га, розташованої за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Великокурінської сільської ради), укладеного 04.03.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (правонаступником прав і обов`язків якого щодо вказаної землі є Любешівська селищна рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полленд;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Полленд (код ЄДРПОУ 43194339) повернути Любешівській селищній раді (код ЄДРПОУ 04333170) земельну ділянку з кадастровим номером 0723182800:04:002:0007 площею 23,4155 га, розташовану за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Великокурінської сільської ради);

- розірвання договору оренди землі з кадастровим номером 0723187200:00:002:1738 площею 16,8072 га, розташованої за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради), укладеного 18.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (правонаступником прав і обов`язків якого щодо вказаної землі є Любешівська селищна рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полленд (код ЄДРПОУ 43194339);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Полленд (код ЄДРПОУ 43194339) повернути Любешівській селищній раді (код ЄДРПОУ 04333247) земельну ділянку з кадастровим номером 0723187200:00:002:1738 площею 16,8072 га, розташовану за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради);

- розірвання договору оренди землі з кадастровим номером 0723187200:03:002:0034 площею 9,9915 га, розташованої за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради), укладеного 18.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (правонаступником прав і обов`язків якого щодо вказаної землі с Любешівська селищна рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полленд (код ЄДРПОУ 43194339);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Полленд (код ЄДРПОУ 43194339) повернути Любешівській селищній раді (код ЄДРПОУ 04333247) земельну ділянку з кадастровим номером 0723187200:03:002:0034 площею 9,9915 га, розташовану за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради).

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами оренди землі від 04.03.2020, 18.12.2020 щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2024 о 12 год 40 хв. Запропоновано відповідачау подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачу, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь прокуратури, позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачу.

Відповідачем електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до статті 6 цього Кодексу не зареєстрований.

Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача ТОВ Полленд є вул. Волі, буд. 79, с. Тростянець, Ківерцівський р-н., Волинська обл.

Така ж адреса зазначена у позовній заяві, договорах оренди.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 08.01.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, судова повістка повернута 12.01.2024 об`єктом поштового зв`язку з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 81-85).

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме 12.01.2024.

Строк для подання відзиву по 29.01.2024.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відзиву відповідача, закінчення строку для його подання, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 07.02.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 28.02.2024 о 10 год 30 хв.

У судовому засіданні прокурор дав пояснення, доводи, висловив свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полленд» укладено договори оренди землі (а.с. 39-47):

-від 04.03.2020, згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 0723182800:04:002:0007 площею 23,4155 га, землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-від 18.12.2020, згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 0723187200:00:002:1738 площею 16,8072 га, землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-від 18.12.2020, згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 0723187200:03:002:0034 площею 9,9915 га, землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Відповідно до умов договорів нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723182800:04:002:0007 станом на 01.01.2020 становить 204 252 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 0723187200:00:002:1738 - 63 683,3 грн, земельної ділянки з кадастровим номером 0723187200:03:002:0034 - 53 759,98 грн та підлягає щорічній індексації (п. 2.7). Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди, а починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України (п.п. 4.1, 4.2). Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар в свою чергу зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п. 8.1.1, 8.4.8). За невиконання або неналежне виконання договорів сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та договорів оренди земельних ділянок (п. 12.1).

Відомості про укладення договорів оренди земельних ділянок внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.03.2020 - номер запису про інше речове право 35899040, 05.01.2021 - номер запису про інше речове право 40087459, 05.01.2021 - номер запису про інше речове право 40085492.

Згідно рішення Любешівської селищної ради від 24.02.2021 № 5/24 у комунальну власність даного органу місцевого самоврядування прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7244,3921 га відповідно до актів приймання-передачі земельних ділянок від 03.12.2020 та 31.12.2020, серед яких земельні ділянки з кадастровими номерами 0723182800:04:002:0007, 0723187200:00:002:1738, 0723187200:03:002:0034 (пункти 192, 539, 540 додатку до рішення).

Право комунальної власності Любешівської селищної ради на згадані земельні ділянки зареєстровано 13.04.2021, 18.05.2021 (а.с. 33-38).

Таким чином, власником та розпорядником спірних земельних ділянок є Любешівська селищна рада.

Згідно листів Головного управління ДПС у Волинській області від 23.03.2023 № 1979/5/03-20-13-05-05, від 09.11.2023 № 8442/03-20-13-05-05 станом на 22.03.2023 заборгованість з орендної плати ТОВ «Полленд» по Любешівській ТГ становила 20 231 грн, станом на 09.11.2023 - 52 600,6 грн (а.с. 49, 55-56). Вказана заборгованість виникла в результаті несплати самостійно задекларованих платником сум платежу за спірні земельні ділянки.

Факт систематичної несплати ТОВ «Полленд» орендних платежів за земельні ділянки встановлено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 140/19547/23 (набрало законної сили 27.10.2023), яким задоволено позов ГУ ДПС у Волинській області та постановлено стягнути з рахунків товариства в банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг в сумі 376 380,06 грн (а.с. 57-59).

Згідно мотивувальної частини рішення суду відповідач всупереч вимогам статей 16, 36, 38 ПК України свої зобов`язання щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів належним чином не виконував, у зв`язку з чим за останнім обліковується податковий борг з орендної плати (Ківерцівська ТГ) в сумі 30 401,37 грн, з орендної плати (Любешівська ТГ) в сумі 36 415,80 грн, з орендної плати (Колківська ТГ) в сумі 252 911,26 грн, з орендної плати (Цуманська ТГ) в сумі 56 651,63 грн. Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (Любешівська ТГ) в сумі 36 415,80 грн виник внаслідок несплати нарахованих платником самостійно грошових зобов`язань згідно з податковими деклараціями № 9033277097 від 16.02.2022 на суму 20 230,96 грн по термінах сплати 30.09.2022, 31.10.2022, 30.12.2022, 30.01.2023 щомісячно по 4 046,20 грн, а по терміну сплати 30.01.2023 в сумі 4 046,16 грн; №9029229170 від 20.02.2023 на суму 20 231,00 грн по термінах сплати 02.03.2023, 30.03.2023, 01.05.2023, 30.05.2023, 30.06.2023 щомісячно по 4 046,20 грн. З врахуванням часткової сплати боргу в сумі 4 046,16 грн, сума боргу по даному податку становить 36 415,80 грн.

Згідно листа Любешівської селищної ради від 28.11.2023 (а.с. 63-64) ТОВ «Полленд» 10.04.2023 надіслано лист про необхідність сплати заборгованості по орендній платі за землю, однак претензійний лист повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за місцем реєстрації юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується зі ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України) (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до положень ст. ст. 179, 180 ГК України укладений договір є господарським, а майново-господарські зобов`язання, що виникли внаслідок його укладення, відповідно до ст. 175 ГК України регулюються положеннями ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми передбачені ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі, серед іншого, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 628, 629 ЦК України та ст. 180 ГК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є, зокрема, землекористувачі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу та пункту 4.4 договору оренди ТОВ «Полленд» зобов`язане вносити щомісячно орендну плату в розмірі, визначеному договорами оренди.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно із п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Верховний Суд у постанові №479/1073/18 від 31.07.2020 зазначив, що якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Розділом 11 договорів оренди визначено підстави зміни умов договору та припинення його дії. Зокрема пунктом 11.3 сторонами погоджено, що дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Заборгованість відповідача з орендної плати фактично виникла в жовтні 2022 року та станом на 09.11.2023 становила 52 600,6 грн, тобто орендодавець не отримує платежів за використання земельних ділянок за вказаний період. Заборгованість має систематичний характер, оскільки згідно вимог податкового законодавства та умов договорів орендна плата за землю повинна сплачуватись щомісячно.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 6.1 договорів оренди передбачено, що після припинення договору оренди орендар протягом 5 робочих днів повертає орендодавцеві земельну ділянку в стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Враховуючи вищевикладене, наявність факту систематичної несплати відповідачем орендної плати за спірними договорами оренди, що є порушенням істотних умов договору, договори оренди від 04.03.2020, 18.12.2020 підлягають розірванню з одночасним повернення м земельних ділянок у комунальну власність.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку оренда відповідачем спірних земельних ділянок без сплати орендних платежів порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням гуманітарним відділом додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка гуманітарного відділу щодо захисту порушених інтересів держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а отже, цей позов поданий у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Повноваження прокурора на звернення до суду підтверджені матеріалами справи, зокрема листами Камінь-Каширської окружної прокуратури від 17.03.2023, 30.03.2023, 27.10.2023, Любешівської селищної ради від 10.04.2024, 28.11.2023 (а.с. 48, 50-52, 60-64).

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача то витрати по сплаті судового збору в сумі 16 104 грн 00 коп. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі з кадастровим номером 0723182800:04:002:0007 площею 23,4155 га, розташованої за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Великокурінської сільської ради), укладений 04.03.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (правонаступником прав і обов`язків якого щодо вказаної землі є Любешівська селищна рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полленд (вул. Волі, 79, с. Тростянець, Луцький р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 43194339).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Полленд (вул. Волі, 79, с. Тростянець, Луцький р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 43194339) повернути Любешівській селищній раді (вул. Незалежності, 53, смт Любешів, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл, код ЄДРПОУ 04333170) земельну ділянку з кадастровим номером 0723182800:04:002:0007 площею 23,4155 га, розташовану за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Великокурінської сільської ради).

4. Розірвати договір оренди землі з кадастровим номером 0723187200:00:002:1738 площею 16,8072 га, розташованої за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради), укладений 18.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (правонаступником прав і обов`язків якого щодо вказаної землі є Любешівська селищна рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полленд (вул. Волі, 79, с. Тростянець, Луцький р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 43194339).

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Полленд (вул. Волі, 79, с. Тростянець, Луцький р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 43194339) повернути Любешівській селищній раді (вул. Незалежності, 53, смт Любешів, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл, код ЄДРПОУ 04333170) земельну ділянку з кадастровим номером 0723187200:00:002:1738 площею 16,8072 га, розташовану за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради).

6. Розірвати договір оренди землі з кадастровим номером 0723187200:03:002:0034 площею 9,9915 га, розташованої за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради), укладений 18.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (правонаступником прав і обов`язків якого щодо вказаної землі с Любешівська селищна рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полленд (вул. Волі, 79, с. Тростянець, Луцький р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 43194339).

7. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Полленд (вул. Волі, 79, с. Тростянець, Луцький р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 43194339) повернути Любешівській селищній раді (вул. Незалежності, 53, смт Любешів, Камінь-Каширський р-н., Волинська обл, код ЄДРПОУ 04333170) земельну ділянку з кадастровим номером 0723187200:03:002:0034 площею 9,9915 га, розташовану за межами населених пунктів на території Любешівської селищної ради (колишньої Судченської сільської ради).

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Полленд (вул. Волі, 79, с. Тростянець, Луцький р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 43194339) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915)

- 16 104 грн 00 коп (шістнадцять тисяч сто чотири грн 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 04.03.2024.

Суддя А. М. Кравчук