Рішення

від 01.03.2024 по справі 904/9538/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2024м. ДніпроСправа № 904/9538/21 (904/6746/23)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ЕНЕРГЕТИКА", м. Львів

про стягнення заборгованості

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" арбітражний керуючий Косякевич Сергій Олексійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ЕНЕРГЕТИКА" про повернення майна банкрута (стягнення заборгованості), а саме стягнення заборгованості на суму 200 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ліквідатор зазначив, що під час виконання обов`язків ліквідатора, арбітражному керуючому Косякевичу С.О. стало відомо, що ТОВ "АРТ ЕНЕРГЕТИКА" отримало від ТОВ "ЕКО-СПІЛКА" кошти за товар, а саме газ природній, на загальну суму 2 152 033,38 грн. В той же час, позовна заява стосується стягнення лише частини заборгованості, а саме на суму 200 000,00 грн.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 26.05.2022 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" (49000, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, буд. 16, код ЄДРПОУ 42735321) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/9538/21, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А. Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/9538/21(904/6746/23) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Запропоновано відповідачу відповідно до частини 4 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, надати (за наявності) заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд роз`яснив учасникам судового процесу, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані в строк, визначений в ухвалі; заяви і клопотання щодо процесуальних питань у справі подаються учасниками справи у письмовій формі (частина друга статті 169 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала суду від 01.01.2024 була отримана відповідачем 01.01.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку документа до електронного кабінету.

Станом на 01.03.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 01.03.2024 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2022 у справі №904/9538/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" (ЄДРПОУ 42735321, 49000, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 16) визнано банкрутом. Ліквідатором підприємства призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

Відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Під час виконання обов`язків ліквідатора, арбітражному керуючому Косякевичу С.О. стало відомо, що розмір дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства-банкрута збільшився протягом останніх років.

У зв`язку з постачанням товару, на виконання відповідних норм Податкового кодексу України, ТОВ "ЕКО-СПІЛКА" виписано податкову накладну, а отримувачем товару погоджено її та зареєстровано.

З метою повернення дебіторської заборгованості, ліквідатор банкрута направив на адресу відповідача відповідну претензію від 12.12.2022 № 59-1212/1240.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" було запропоновано надати копії документів на підставі яких здійснювались фінансові операції та провести розрахунок за наявною заборгованістю перед підприємством-банкрутом.

Відповідно до п.10 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 № 270, пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури.

Пунктами 1, 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Враховуючи викладене, станом на дату звернення з позовом до суду минуло достатньо часу виходячи з встановлених строків для поштового пересилання для отримання відповідачем вказаної претензії та надання відповідної відповіді або заперечення.

Проте, відповідь на претензію на адресу ліквідатора ТОВ "ЕКО-СПІЛКА" не надходила, заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" не погашена.

Позивачем зазначено, що позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ЕНЕРГЕТИКА" стосується стягнення лише частини заборгованості, а саме на суму 200 000,00 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" обґрунтовані не належним виконання Відповідачем зобов`язань з оплати за поставку природного газу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ЕКО-СПІЛКА" був реалізований на користь ТОВ "АРТ ЕНЕРГЕТИКА" товар, а саме газ природній на загальну суму 2 152 033,38 грн (з ПДВ), товарна операція на підставі податкових накладних:

№ 1 від 23.01.2020 на суму 552 817,38 грн;

№ 1 від 15.04.2020 на суму 1 599 216,00 грн.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV, та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 24 травня 1995 року за № 88 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

У відповідності до ч.2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 8 Закону № 996 встановлює:

- бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

- питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

- відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Частина 1 статті 9 Закону № 996 визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина 2 статті 9 Закону № 996 встановлено, що Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми);дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В свою чергу стаття 1 Закону № 996 визначає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 Пункту 2 Положення № 88 вказує, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. п. 2.2. п. 2 Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до п.п. 2.4. значеного пункту та Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Також, керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено (п. п. 2.13. п. 2 Положення № 88).

Разом з тим п.п. 2.15. п. 2 Положення №88 встановлює, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Згідно з п.п 2.16. п. 2 Положення №88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

185.1. Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до частин 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, підставою складання податкової та реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою є первинних документів, що повинні складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996, Положення № 88 та нормами Податкового кодексу України.

У зв`язку з постачанням товарної продукції та наданням послуг, на виконання зазначених норм Кодексу, ТОВ "ЕКО-СПІЛКА" виписано податкові накладні, а ТОВ "АРТ ЕНЕРГЕТИКА" погоджено її та зареєстровано.

Стаття 662 Цивільним кодексом України визначає, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 658 Цивільним кодексом України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар згідно статті 664 Цивільним кодексом України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач повинен був повернути кошти позивачу у 7-денний строк від дня пред`явлення останнім претензії №59-1212/1240 від 12.12.2022.

Відповідач у встановлений строк свого обов`язку по поверненню суми попередньої оплати не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань з поставки природного газу, а також не доведено факту повернення суми оплати за непоставлений товар.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 200 000,00 грн за поставлений ТОВ "ЕКО-СПІЛКА" товар, а саме газ природній, пред`явлена до стягнення правомірно і підлягає задоволенню судом.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, ст.39, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ЕНЕРГЕТИКА" (79015, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, код ЄДРПОУ 41566842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-СПІЛКА" (49000, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, буд. 16, код ЄДРПОУ 42735321) 200 000,00 грн - заборгованості, 3 000,00 грн - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 01.03.2024.

Суддя А.Є. Соловйова