Рішення

від 04.03.2024 по справі 904/6663/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6663/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакера Транс", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця Врабіє Яни Валеріївни, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 28 237,53грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакера Транс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Врабіє Яни Валеріївни штраф за відмову від заявки перевезення вантажів у розмірі 28 237,53грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов разового договору-заявки №3 перевезення вантажу автомобільним транспортом від 07.11.2023 в частині повного та своєчасного надання послуг.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2024 справу №904/6663/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

02 січня 2024 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду 05.01.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Підгірна, буд. 44-А, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400 (а.с. 16-17).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 19.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600242409180, яке повернулося до суду (а.с. 25). Строк для надання відзиву на позов сплинув. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакера Транс" (експедитор, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Врабіє Яною Валеріївною укладено разовий договір - заявка №3 перевезення вантажу автомобільним транспортом (а.с. 8-10).

За цим договором перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантажовідправником вантаж до пункту та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві), а також надавати інші допоміжні послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1 договору).

Умови перевезення викладені у пункті 2 договору, зокрема маршрут перевезення: Tuzla, Turkey - Кривий Ріг, Україна, дата завантаження: 10.11.2023, плата за перевезення: 166,7 USD за тонну в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день оформлення міжнародної товаротранспортної накладної CMR з відміткою вантажовідправника про відвантаження товару.

Перевізник здійснює перевезення вантажу власними або орендованими транспортними засобами (тягач з причепом / напівпричепом) та зобов`язаний надати належним чином завірені копії документів, що засвідчують використання транспортного засобу перевізником на законних підставах (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, договір оренди тощо) перед підписанням цього договору (п. 3 договору).

Перевізник несе відповідальність за збереження переданого йому вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі уповноваженій особі вантажоодержувача (п. 6 договору).

Згідно п. 7 договору у разі несвоєчасної подачі транспортного засобу під завантаження перевізник сплачує експедитору неустойку у розмірі 1 000,00грн за кожну добу прострочення.

У разі прострочення строку (визначеного календарною датою) доставки вантажу визначеного в цій заявці, перевізник сплачує експедитору неустойку у розмірі 1 000,00грн за кожну добу прострочення (п. 8 договору).

Нормативний простій при внутрішніх перевезеннях: 24 години на завантаження та 24 години на розвантаження, крім вихідних та святкових днів (п. 10 договору).

У разі відмови перевізника від виконання цього договору перевізник сплачує експедитору штраф у розмірі 20% від розміру плати за перевезення, але в будь-якому разі не менше 1000,00грн (п. 10.1 договору).

Окрім іншого, відмовою перевізника від виконання цього договору також вважається спізнення транспортного засобу на завантаження більше ніж на дві години від часу, вказаного у договорі, прибуття на завантаження технічно непридатного для здійснення перевезення автомобіля або такого, що за будь-якими ознаками не відповідає виду вантажу, а також відсутність у перевізника необхідних для перевезення документів чи прибуття на завантаження водія у стані, що не дозволяє йому здійснювати керування транспортним засобом чи перевозити вантажі (п. 10.2 договору).

Згідно п. 14 договору у разі залучення перевізником третіх осіб до виконання цього договору, перевізник самостійно несе відповідальність перед експедитором за усі дії, бездіяльність третіх осіб, як за свої власні.

Сторони погодили, що позовна давність для пред`явлення експедитором до перевізника позовів, що випливають з перевезення за цим договором, становить три роки (п. 17 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

09.11.2023 від відповідача на адресу позивача надійшло повідомлення - заява, про неможливість виконання перевезення вантажу у міжнародному сполученні за разовим договором - заявкою №3 від 07.11.2023 у зв`язку із сімейними обставинами водія (а.с. 5).

14.11.2023 позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. №01/14 з проханням сплатити штраф у розмірі 20% фрахту, що складає 28 237,53грн (а.с. 6).

Позивач просить стягнути з відповідача штраф за відмову від перевезення вантажу у розмірі 28 237,53грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Відповідно до положень ч.1ст.307 Господарського кодексу України (аналогічної ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно частини 2 статті 307 Господарського кодексу України (аналогічної ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України) договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Так, укладений між сторонами по справі разовий договір-заявка є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст. 173, 174 ГК України (ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що уклавши договір, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо строків надання послуг та розрахунків, і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

В пункті 2 договору сторонами визначено, що датою завантаження є 10.11.2023,

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання (ч. 2 ст. 611 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання. Таких документів відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 10.1 визначено, що у разі відмови перевізника від виконання цього договору перевізник сплачує експедитору штраф у розмірі 20% від розміру плати за перевезення, але в будь-якому разі не менше 1000,00грн.

Позивач нарахував та просить стягнути штраф 20% у розмірі 28 237,53грн.

Розрахунок штрафу у сумі 28 237,53грн (141 187,64грн * 20%) є вірним, де:

166,7 доларів США - плата за перевезення;

23,5 тон - мінімальне завантаження тон;

36,0407грн - курс долару станом на день відмови;

141 187,64грн - сума фракту.

Враховуючи, що відповідач безпідставно в односторонньому порядку відмовився від виконання договору в частині доставки товару позовні вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Ціна позову становить 28 237,00грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2147,20грн (2684,00грн * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №696 від 21.12.2023 (а.с. 13). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 536,80грн (2684,00грн - 2147,20грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2147,20грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакера Транс" до Фізичної особи - підприємця Врабіє Яни Валеріївни про стягнення 28 237,53грн - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Врабіє Яни Валеріївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакера Транс" (ідентифікаційний код 44763785; вул. Воздвиженська, 45-47-49, прим. 401, м. Київ, 04071) штраф у розмірі 28 237,00грн (двадцять вісім тисяч двісті тридцять сім гривень 00коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2147,20грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано - 04.03.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва