Ухвала

від 04.03.2024 по справі 905/275/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

04.03.2024 Справа № 905/275/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., розглянувши заяву стягувача Приватного акціонерного товариства "Київстар", м.Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаські електронні комунікації", м.Донецьк

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №ДЦ-67/09 від 30.03.2009 в сумі 15293,34грн

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Київстар", м.Київ звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаські електронні комунікації", м.Донецьк заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №ДЦ-67/09 від 30.03.2009 в сумі 15293,34грн.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/275/24 визначено суддю Левшину Я.О.

Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

За змістом пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4. Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.5. Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Господарським судом зазначено, що фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу, в обґрунтування вимог заявник посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі електронні комунікації", м.Донецьк укладеного між ними договору про надання телекомунікаційних послуг №ДЦ-67/09 від 30.03.2009 в частині порядку і строків здійснення розрахунків за надані послуги, на підтвердження чого надає копії наступних документів: підписаний сторонами договір про надання телекомунікаційних послуг №ДЦ-67/09 від 30.03.2009, додаткову угоду до договору від 01.12.2011, угоду про заміну сторони від 31.10.2014, угоду до договору від 08.04.2009, додаткову угоду до договору №1 від 30.03.2009, розрахунок заборгованості за договором, замовлення на послуги комутований телефонний зв`язок (ІР-телефонні лінії) від 08.04.2009, замовлення на послуги комутований телефонний зв`язок (ІР-телефонні лінії) від 01.12.2011, замовлення на послуги комутований телефонний зв`язок від 04.02.2011, замовлення на послуги комутований телефонний зв`язок від "__01/2012", замовлення на послуги фіксований телефонний зв`язок від 26.10.2012, замовлення на послугу фіксованого телефонного зв`язку "ІР-телефонні лінії через Інтернет" від 27.02.2015, замовлення на послуги комутований телефонний зв`язок від 04.08.2009, рахунок №200112728567 від 28.02.2023, деталізовану інформацію по рахунку №200112728567 від 28.02.2023, рахунок №200115416760 від 31.03.2023, деталізовану інформацію по рахунку №200115416760 від 31.03.2023, рахунок №200118101854 від 30.04.2023, деталізовану інформацію по рахунку №200118101854 від 30.04.2023, рахунок - акт №200120789792 від 31.05.2023, деталізовану інформацію по рахунку №200120789792 від 31.05.2023, рахунок - акт №208911639053 від 30.06.2023, деталізовану інформацію по рахунку №208911639053 від 30.06.2023, рахунок - акт №208912609487 від 31.07.2023, деталізовану інформацію по рахунку №208912609487 від 31.07.2023, рахунок - акт №208913618354 від 31.08.2023, деталізовану інформацію по рахунку №208913618354 від 31.08.2023, рахунок - акт №208914671032 від 30.09.2023, деталізовану інформацію по рахунку №208914671032 від 30.09.2023, рахунок - акт №208915839014 від 31.10.2023, деталізовану інформацію по рахунку №208915839014 від 31.10.2023, рахунок - акт №208916998801 від 30.11.2023, деталізовану інформацію по рахунку № НОМЕР_1 від 30.11.2023.

Господарським судом встановлено, що вищезазначені рахунки та рахунки - акти складені Приватним акціонерним товариством "Київстар" одноособово, не містять доказів їх підпису особою, що їх склала та не містять підпису Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаські електронні комунікації" .

В той же час, судом встановлено, що матеріали заяви про видачу судового наказу не містять доказів надсилання Приватним акціонерним товариством "Київстар" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаські електронні комунікації" копій рахунків, та рахунків - актів разом з деталізованою інформацією по рахунках а також доказів отримання вказаних рахунків боржником.

Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).

Надані заявником рахунки та розрахунок заборгованості по договору, які складені в односторонньому порядку, самі по собі не є первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідають вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів, а тому за відсутності первинних документів вони не можуть вважатись доказами, які підтверджують обсяг та вартість телекомунікаційних послуг, наданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбаські електронні комунікації", дату, коли саме та яка сума коштів була сплачена абонентом оператору за відображеним у розрахунку періодом, і, як наслідок, загальну суму боргу.

Наказне провадження передбачає безспірність грошової вимоги. Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу, суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас, заявлена сума заборгованості має бути підтверджена первинним документами, що додаються до заяви, що вбачається із п. 4, п.5 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, оскільки подані разом із заявою про видачу судового наказу докази не підтверджують фактичного надання заявником (оператором) боржнику як абоненту відповідних послуг у спірний період, господарський суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено безспірність грошової вимоги, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про видачу судового наказу.

За приписами ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За приписами статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою стягувача Приватного акціонерного товариства "Київстар", м.Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаські електронні комунікації", м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №ДЦ-67/09 від 30.03.2009 в сумі 15293,34грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.О. Левшина