Ухвала

від 04.03.2024 по справі 761/7407/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7407/24

Провадження № 1-кс/761/5265/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024000000000002 від 30.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Детектив звернувсядо слідчогосудді зклопотанням про накладення арешту на майно, право власності на яке належить підозрюваній ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ): об`єкт нерухомого майна будинок АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 21.03.1996, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстром № 1235, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» та записаного в реєстрову книгу № 592 за реєстровим № 57; об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 220503412237, з кадастровим номером 1223783400:02:002:3809, площею 2,6396 га, цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить підозрюваній ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 12.08.2013 № 284-р-13, розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, Чаплинська сільська рада.

Мотивуючи клопотання зазначає,що Головний підрозділ детективів БЕБ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024000000000002 від 30.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Офіс Генерального прокурора.

Згідно з матеріалами досудового розслідування ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД», в порушення вимог ст.ст. 185, 187, 198, 200 Податкового кодексу України, з метою заволодіння коштами Державного бюджету України, виділених для відшкодування сум податку на додану вартість, перебуваючи на території Дніпропетровської області, 03.04.2023 склала, наклала свій особистий унікальний цифровий підпис та подала до Головного управління ДПС у м. Києві офіційні документи податкової звітності з ПДВ із додатком 4 до податкової декларації з ПДВ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4).

Згідно з додатком 4 до податкової декларації з ПДВ заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), ОСОБА_5 звернулась до Головного управління ДПС у м. Києві з проханням перерахувати суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 23216966 грн на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «МОТОР-БАНК», як бюджетне відшкодування податку на додану вартість, які в подальшому можуть бути перераховані на інші банківські рахунки ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД» та підконтрольних підприємств

У вказані офіційні документи податкової звітності ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕЙД ЮКРЕЙН ЛІМІТЕД» ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою створення уяви законності та обґрунтованості подання податкової звітності, внесла неправдиві відомості, які не відповідають сумам податкових зобов`язань, від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань з податку над додану вартість, визначеним ст.ст. 185, 187, 198, 200 Податкового кодексу України, в частині заниження сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень, лютий, квітень 2022 року, березень 2023 року та безпідставно завищила суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 20487 111 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися у вчинені закінченого замаху на заволодіння чужим майном, а саме: державними коштами в умовах воєнного стану, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великому розмірі, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта підозрюваній ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 220503412237, кадастровим номером 1223783400:02:002:3809, площею 2,6396 га, цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, Чаплинська сільська рада.

Згідно з даними комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 містяться відомості про право власності, що належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 21.03.1996, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстром № 1235, зареєстроване в КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» та записано в реєстрову книгу № 592 за реєстровим № 57.

З огляду на обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза відчуження на користь третіх осіб майна, яке підлягає конфіскації як виду покарання, розгляд вказаного клопотання необхідно провести без виклику осіб, щодо яких вирішується питання про накладення арешту.

Детектив у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання. Надано заяву в якій просить клопотання розглянути без участі детектива.

Розгляд клопотання здійснено без виклику підозрюваної, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 30.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000000000002, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

11.01.2024 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України за якою підозрюється ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Під час розгляду клопотання слідим суддею перевірено наведені у клопотанні підстави для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, досліджені письмові матеріали клопотання, та з`ясовані всі необхідні обставини, які повинні бути встановлені та враховані для прийняття рішення.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (частина 1 статті 59 КК). Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Виходячи з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, майно яке за вироком суду може бути конфісковано, а також існування обґрунтованої підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення конфіскації, а тому арешт майна на даному етапі є цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши додані до клопотання матеріали, оцінивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити та накласти арешт на майно зазначене у клопотанні, оскільки це необхідно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання, задовольнити.

Накласти арештна майно, право власності на яке належить підозрюваній ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

об`єкт нерухомого майна будинок АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 21.03.1996, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстром № 1235, зареєстрованого в комунальному підприємстві «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» та записаного в реєстрову книгу № 592 за реєстровим № 57;

об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 220503412237, з кадастровим номером 1223783400:02:002:3809, площею 2,6396 га, цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить підозрюваній ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 12.08.2013 № 284-р-13, розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, Чаплинська сільська рада.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 04.03.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1