Рішення

від 14.09.2023 по справі 910/6327/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2023Справа № 910/6327/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали

заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Ушинського, будинок 23

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/6327/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" вул. Предславинська, буд. 31/11, офіс 87, м. Київ, 03150

до 1. Фонду комунального майна Чернігівської міської ради вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, Чернігівська область,14000

2. Чернігівської обласної державної адміністрації вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

3. Чернігівської міської ради вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради 14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Ушинського, будинок 23

про визнання договору припиненим, визнання відсутнім права та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Федотова О.С.

від відповідачів 1, 2, 3: не з`явилися.

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Технова" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, Чернігівської обласної державної адміністрації та Чернігівської міської ради про:

- визнання господарські зобов`язання (відносини) за Договором оренди єдиного майнового комплексу № 1 від 25 грудня 2000 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради, припиненими 31 березня 2023 року;

- визнання відсутнім право Фонду комунального майна Чернігівської міської ради вимагати сплати орендної плати за користування єдиним майновим комплексом комунального енергогенеруючого підприємства "Чернігівська ТЕЦ" за Договором оренди єдиного майнового комплексу №1 від 25 грудня 2000 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради з 31 березня 2023 року;

- зобов`язання Чернігівську обласну державну адміністрацію забезпечити підписання Фондом Комунального майна Чернігівської міської ради акту приймання-передачі майна, а саме комунальної частки єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства "Чернігівська ТЕЦ";

- зобов`язання Чернігівську міську раду забезпечити підписання Фондом комунального майна Чернігівської міської ради акту приймання-передачі майна, а саме комунальної частки

єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства "Чернігівська ТЕЦ";

- зобов`язання Фонд комунального майна Чернігівської міської ради підписати акт приймання-передачі майна, а саме комунальної частки єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства "Чернігівська ТЕЦ".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт припинення з 31.03.2023 року укладеного з відповідачем 1 як орендодавцем Договору оренди єдиного майнового комплексу № 1 від 25.12.2000 року та відсутність у відповідача 1 права вимагати сплати орендної плати за вказаним договором з 31.03.2023 року. При цьому позивач зазначає про ухилення орендодавця від прийняття об`єкта з оренди згідно акту приймання - передачі майна з урахуванням умов укладеної позивачем з відповідачем 1 Угоди про домовленість щодо послідовності процедур припинення договору оренди єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства "Чернігівська ТЕЦ" від 16.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 року за результатами розгляду позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6327/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі, а також цією ж ухвалою за ініціативою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Ушинського, будинок 23, код ЄДРПОУ 44819434).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 року у справі №910/6327/23 позовні вимоги задоволено частково. Визнано господарські зобов`язання (відносини) за Договором оренди цілісного майнового комплексу № 1 від 25 грудня 2000 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" (вул. Предславинська, буд. 31/11, офіс 87, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 24100060) та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради (вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14227121), припиненими 31 березня 2023 року; визнати відсутнім право Фонду комунального майна Чернігівської міської ради (вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14227121) вимагати сплати орендної плати за користування єдиним майновим комплексом комунального енергогенеруючого підприємства "Чернігівська ТЕЦ" за Договором оренди цілісного майнового комплексу №1 від 25 грудня 2000 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" (вул. Предславинська, буд. 31/11, офіс 87, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 24100060) та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради (вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14227121) з 31 березня 2023 року; зобов`язано Фонд комунального майна Чернігівської міської ради (вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14227121) підписати акт приймання-передачі майна, а саме комунальної частки єдиного майнового комплексу комунального енергогенеруючого підприємства "Чернігівська ТЕЦ"; стягнуто з Фонду комунального майна Чернігівської міської ради (вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14227121) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" (вул. Предславинська, буд. 31/11, офіс 87, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 24100060) витрати зі сплати судового збору у сумі 8052,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Через канцелярію суду 28.07.2023 року надійшла заява третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради б/н від 25.05.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6327/23 про стягнення з позивача ТОВ Фірма "Технова" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 250 000,00 грн., оскільки під час ухвалення рішення питання витрат третьої особи на професійну правничу допомогу не вирішувалось судом, з долученими доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення іншим учасникам справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.072023 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

У відповідності до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судове рішення у справі № 910/6327/23 ухвалено судом в порядку загального позовного провадження та під час винесення рішення від 20.07.2023 року питання про судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - КП «Теплокомуненерго» ЧМР в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви третьої особи в судовому засіданні з викликом учасників справи для розгляду питання щодо ухвалення відповідного додаткового рішення у справі № 910/6327/23 про стягнення судових витрат третьої особи, та, відповідно, ухвалою від 15.08.2023 року призначено заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення до розгляду в судовому засіданні 14.09.2023 року.

Судом повідомлено, що через канцелярію суду 22.08.2023 року від відповідача 2 - Чернігівської обласної державної адміністрації надійшло клопотання № 05-07/14543-вих. від 18.08.2023 року про здійснення розгляду заяви третьої особи за відсутності представника відповідача 2. Клопотання судом долучене до матеріалів справи.

Також через канцелярію суду 07.09.2023 року від позивача надійшли заперечення б/н від 07.09.2023 року на заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення, в яких ТОВ Фірма «Технова» заперечує проти заявлених до стягнення з позивача витрат в сумі 250000,00 грн., посилаючись на їх необґрунтованість та неспівмірність, у зв`язку з чим просить суд зменшити розмір витрат КП «Теплокомуненерго» КМР на професійну правничу допомогу до суми 24000,00 грн. При цьому позивач зазначає, що погодинний розрахунок гонорару, наданий третьою особою, є математично невірним та необґрунтовано завищеним, враховуючи, зокрема, подання третьою особою під час розгляду справи єдиний процесуальний документ - пояснення від 12.05.2023 року, а також участь представника КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради в 4 судових засіданнях, вартість участі представника в яких необґрунтовано завищена та не відповідає рекомендаціям щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 119 від 17.03.2023 року, на які в заяві позивається третя особа. Додатково позивач наголошує про неврахування заявником пропорційності розподілу витрат між сторонами та відсутність впливу рішення у даній справі безпосередньо на зазначену особу. Заперечення судом долучені до матеріалів справи.

Від відповідача 3 через канцелярію суду 14.09.2023 року надійшло клопотання б/н від 01.09.2023 року про розгляд справи без участі представника Чернігівської міської ради, в якому відповідач 3 покладається на розсуд суду при прийнятті додаткового рішення у справі. Клопотання судом долучене до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін та третьої особи на час проведення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення 14.09.2023 року до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту наявних в матеріалах справи пояснень КП «Теплокомуненерго» ЧМР б/н від 12.05.2023 року судом встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат третьої особи на професійну правничу допомогу становить 250 000,00 грн.

При цьому в судовому засіданні з розгляду справи по суті 20.07.2023 року представник КП "Теплокомуненерго" ЧМР повідомив про надання доказів на підтвердження понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У судове засідання з розгляду заяви третьої особи про ухвалення додаткового рішення 14.09.2023 року з`явився уповноважений представник позивача, представники відповідачів 1, 2, 3 та третьої особи - не з`явилися.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідачі 1, 2, 3 та третя особа про дату, час та місце судового засідання 14.09.2023 року повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105494887033, 0105494887025, 0105494887017, 0105494887009.

Про поважні причини неявки представників відповідача 1 та третьої особи в судове засідання 14.09.2023 року суд не повідомлено.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 не скористався наданим йому процесуальним правом та не надав заперечень/пояснень на заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.

Наразі, від відповідача 1 станом на час винесення додаткового рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання пояснень/заперечень на заяву третьої особи про ухвалення додаткового рішення та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків.

Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачі 1, 2, 3 та третя особа не скористалися наданими їй процесуальними правами, зокрема, представники відповідачів 1, 2, 3 та третьої особи не прибули в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, а також відповідачем 1 не надано будь-яких письмових пояснень/заперечень на заяву, враховуючи клопотання відповідачів 2, 3 про розгляд справи без участі їх представників, суд здійснював розгляд заяви в судовому засіданні 14.09.2023 року виключно за наявними матеріалами за відсутності представників відповідачів 1, 2, 3 та третьої особи.

У судовому засіданні 14.09.2023 року представник позивача проти задоволення заяви третьої особи про ухвалення додаткового рішення заперечував та просив зменшити заявлений до стягнення розмір витрат.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.09.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст.ст. 129, 130 ГПК України.

Тобто, згідно чинних норм ГПК України третя особа як учасник справи на рівні зі сторонами (позивачем та відповідачем) має право на відшкодування понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Так, третьою особою у поданих суду 15.05.2023 року поясненнях б/н від 12.05.2023 року згідно частини 8 статті 129 ГПК України зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які третя особа понесла та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого попередній розмір витрат на правову допомогу становить 250 000,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд констатує, що в судовому засіданні з розгляду справи по суті 20.07.2023 року представник КП "Теплокомуненерго" ЧМР повідомив суд про надання доказів на підтвердження понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, через канцелярію суду 28.07.2023 року від третьої особи надійшла заява б/н від 25.05.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій КП "Теплокомуненерго" ЧМР просить суд вирішити питання про стягнення з позивача понесених третьою особою витрат на правову допомогу у даній справі у загальному розмірі 250 000,00 грн.

Отже, зважаючи на дату ухвалення рішення у даній справі № 910/6327/23 - 20.07.2023 року, звернення третьої особи до суду 25.05.2023 року (згідно наявного поштового конверту) з заявою б/н від 25.05.2023 року про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу у даній справі та відповідний розрахунок таких витрат, здійснене з дотриманням встановлених господарським процесуальним законодавством строків.

В свою чергу, з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивач у поданих 07.09.2023 року запереченнях б/н від 07.09.2023 року на заяву КП "Теплокомуненерго" ЧМР про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу заперечує щодо розміру заявлених третьою особою до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат є неспівмірним та непропорційним з обсягом виконаних робіт, не доведений належними та допустимими доказами, а також ґрунтується на невірних розрахунках та значно безпідставно завищений, у зв`язку з чим просить суд їх зменшити до 24 000,00 грн. на підставі обґрунтування, наведеного в запереченнях.

Суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.ст. 16, 126 ГПК України).

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами пункту 9 частини 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).

В статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" наведені види адвокатської діяльності, а також роз`яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За результатами розгляду заяви третьої особи про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/6327/23 в порядку статті 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що заявником долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: розрахунок суми судових витрат, які понесла третя сторона у зв`язку з розглядом справи № 910/6327/23 від 25.072023 року; Договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 01-03/05-23 від 08.09.2022 року та додаткової угоди № 1 від 08.05.2023 року до даного договору; акт від 25.07.2023 року до договору про надання правової допомоги № 01-03/05-23 від 05.05.2023 року; копії рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 119 від 17.03.2023 року.

Поряд із цим, до матеріалів справи позивачем додано виданого Адвокатським бюро «Руденок та Партнери» копію ордера серії СВ № 1044044 від 12.05.2023 року на надання правової допомоги у Господарському суді міста Києва адвокатом Руденком Павлом Сергійовичем, а також копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000400 від 20.07.2018 року на ім`я адвоката Руденка Павла Сергійовича.

Наразі, як підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів Комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради під час розгляду справи № 910/6327/23 здійснювалось, зокрема, адвокатом Руденком П.С., яким було підготовано, підписано і подано від імені третьої особи письмові пояснення б/н від 12.05.2023 року.

За твердженням третьої особи, загальна сума понесених останньою та заявлених до стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/6327/23, склала 250 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з метою надання правової допомоги у справі №910/6327/23 між Комунальним підприємством "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради (клієнт за договором, третя особа у справі) та Адвокатським бюро «Руденок та Партнери» (адвокатське бюро за договором) було укладено Договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) №01-03/05-23 від 05.05.2023 року (далі - Договір), предметом якого є: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта під час розгляду справи № 920/6327/23 Господарським судом міста Києва, в тому числі складання і подання письмових пояснень третьої сторони по справі № 910/6327/23, та інших необхідних процесуальним документів, а також участь у судових засіданнях по даній справі; за необхідністю, представництво інтересів клієнта у підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, у тому числі в органах виконавчої служби; клієнт зобов`язується виплатити адвокатському бюро гонорар за надання правової допомоги, умови і порядок оплати визначаються у додатковій угоді № 1 до Договору

Надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації, розробка та правовий аналіз документів по справі № 910/6327/23, складання та відправлення письмових поясненнях третьої особи на позов та складання інших процесуальних документів за необхідності; участь у судових засіданнях, інші види послуг, які пов`язані з наданням юридичних послуг підприємству в процесі здійснення ним господарської діяльності та, які пов`язані з розглядом справи № 910/6327/23; (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.п. 1.2.3 п.1.2 Договору вартість гонорару, період оплати та обсяг послуг, що надається клієнту за цим Договором, встановлюється відповідно до додаткової угоди №1 до Договору.

Згідно п. 4.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє на час розгляду справи № 910/6327/23 судами України (в тому числі апеляційної та касаційної інстанції).

Окрім цього Додатковою угодою №1 від 08.05.2023 до Договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що гонорар (вартість юридичних послуг/правової допомоги) за надані адвокатським бюро послуги щодо правової допомоги під час розгляду справи № 910/6327/23 у Господарському суді міста Києва становить 250 000,00 грн. Дана сума за природою свого походження є гонораром. Надання адвокатських послуг (правової допомоги) підтверджується Актом до договору (п.1.1 Додаткової угоди № 1 від 08.05.2023 року).

Згідно п. 1.2 Додаткової угоди № 1 оплата послуг здійснюється клієнтом з урахуванням вимог ст. 129 ГПК України у випадку винесення Господарським судом міста Києва рішення щодо відмови ТОВ ФІРМИ «ТЕХНОВА» у задоволенні позову або частковому задоволенні рішення. Оплата за договором здійснюється протягом 15 днів з дня набрання чинності рішення по справі № 910/6327/23 Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 1.3 Додаткової угоди №1 від 08.05.2023 до Договору сума гонорару в розмірі 25 0000,00 грн. виплачується адвокатському бюро на підставі наданого Акту до договору шляхом перерахунку на банківський рахунок адвокатського бюро.

Згідно п. 1.4 Додаткової угоди №1 від 08.05.2023 до Договору у вартість послуг включено наступні послуги адвоката:

- правового аналізу матеріалів справи разом з пошуком і переглядом судової практики (15 годин) - 30 000 гривень.

- складання та відправлення письмових пояснень від 3-ї особи, включено надання усних консультацій (кількість годин буде визначена на момент відправлення пояснень) - 100 000 гривень.

- участь судових засіданнях (відповідно до журналу судових засідань) - 30 000 грн. за кожне засідання, враховуючи територіальну віддаленість місця розгляду справи.

Сторони погодили, що розмір адвокатського гонорару (наданих послуг) складений із застосуванням рекомендацій мінімальних ставок адвокатського гонорару від 17.03.2023 року, але з суми збільшені з урахуванням значення справи для сторін, суспільного інтересу та складності.

Наразі, як зазначено в Додатковій угоді № 1 від 08.05.2023 року, претензій або зауважень, щодо вартості та видів послуг адвокатським бюро клієнту не має.

Як встановлено судом, на підтвердження обсягу понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу останньою надано підписаний обома сторонами Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг Акт від 25.07.2023 року на загальну суму 250 000,00 грн.

Так, згідно зазначеного акту адвокатське бюро надано, а клієнтом прийнято юридичні послуги (правову допомогу) у вигляді надання консультації щодо судової справи за позовом ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» про визнання договору припиненим, справа № 910/6327/23, у якій клієнт виступає в якості третьої особи, зокрема: оброблено та вивчено матеріали по справі, надано консультації, складено і подано письмові пояснення по справі №910/6327/23, взято участь у 4-ох (17.05.2023 року, 14.06.2023року, 13.07.2023 року, 20.07.2023 року) засіданнях даної справи, виконано інші необхідні дії під час розгляду справи Господарським судом міста Києва, а саме:

- правовий аналіз матеріалів справи разом з пошуком і переглядом судової практики (15 годин).

- складання та відправлення письмових пояснень від 3-ї особи, включено надання усних консультацій (50 годин).

- участь у судових засіданнях (відповідно до журналу судових засідань). Враховуючи територіальну віддаленість місця розгляду справи.

Розрахунок гонорару (вартості наданих послуг) здійснюється у відповідності до додаткової угоди №1 до договору № 01-03/05-23 від 05.05.2023 і складений враховуючи «Рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару» затвердженого Радою адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 року (рішення № 119).

Як зазначено в Акті від 25.07.2023 року клієнт немає жодних претензій до якості наданих адвокатським бюро послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі адвокатське бюро не матиме жодних претензій до клієнта.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Відтак, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, третьою особою до заяви про ухвалення додаткового рішення додано розрахунок судових витрат, які понесла тертя особа у зв`язку з розглядом справи № 910/6237/23, який, як зазначено представником третьої особи, складений з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значення справи для сторін (справа №910/6327/23 має державне значення оскільки стосується передачі єдиного майнового комплексу та надання тепла і гарячої води для половини міста Чернігова).

Розрахунок суми судових витрат становить 250 000,00 грн., є фіксованим і зазначеним у додатковій угоді № 1 від 05.05.2023 року, отже надана правова допомога складається з:

- правового аналізу матеріалів справи разом з пошуком і переглядом судової практики (15 годин) - 30 000 гривень.

- складання та відправлення письмових пояснень від 3-ї особи, включено надання усних консультацій (50 годин) - 100 000 гривень.

- участі у 4-ох (17.05.2023 року, 14.06.2023 року, 13.07.2023 року, 20.07.2023 року) судових засіданнях (відповідно до журналу судових засідань) - 120 000 гривень. Враховуючи територіальну віддаленість місця розгляду справи.

Таким чином, як зазначено заявником, загальні витрати відповідача на професійну правничу допомогу становлять (фіксовані суми за правовий аналіз матеріалів, письмові пояснення та участь у 4-х судових засіданнях згідно журналу) - 250 000 гривень.

Наразі, третьою особою відповідних доказів на підтвердження факту оплати правової допомоги за Договором на час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суду не надано.

При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18 тощо.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи № 910/6327/23 в Господарському суді міста Києва інтереси третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів представляв адвокат Адвокатського бюро «Руденок та Партнери» Руденок П.С. на підставі ордеру серії СВ № 1044044 від 12.05.2023 року, яким подавалась заяви по суті спору, зокрема, пояснення третьої особи та заяву про ухвалення додаткового рішення та який брав участь у судових засіданнях 17.05.2023 року, 14.06.2023 року, 13.07.2023 року, 20.07.2023 року.

Таким чином, подані третьою особою документи щодо вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі № 910/6327/23 є належними і допустимими доказами на підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених статтею 126 ГПК України.

Так, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

В свою чергу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг ( 03.11.2023 914/2355/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються, виходячи з конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу, і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Поряд із цим, згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Водночас, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Окрім цього витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, позивачем надані письмові заперечення щодо заявленої третьою особою до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі щодо їх змісту, обсягу та вартості, з посиланням на їх неспівмірність, необґрунтованість та значно завищений розмір.

Таким чином, виходячи з наданих третьою особою доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) правової допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

За результатами здійсненого судом аналізу наданого заявником розрахунку витрат на професійну правничу допомогу та акту від 25.07.2023 року, який, як встановлено судом, виконано з урахуванням гонорару, погодженого сторонами в Додатковій угоді № 1 від 08.05.2023 року до Договору та з урахуванням Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Радою адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 року (рішення № 119), суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Наразі, згідно наданого акту 25.07.2023 року та розрахунку витрати на професійну правничу допомогу, що пов`язані з наданням правової допомоги з представництва інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва по судовій справі №910/6327/23, єдиними видами якої є ознайомлення з текстом позовної заяви та робота з Єдиним державним реєстром судових рішень з пошуку судової практики протягом 15 годин (30 000,00 грн.), написання та надсилання пояснень від 12.05.2023 року загальним обсягом 8 сторінок, включаючи консультації протягом 50 годин (100 000,00 грн.) та участь в чотирьох судових засіданнях Господарського суду міста Києва (вартістю 30 000,00 грн. за одне засідання, всього 120 000,00 грн.).

З урахуванням детального розрахунку понесених витрат та наявних у справі доказів суд зазначає, що згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених регіональною радою адвокатів, ставка гонорару за надання правової допомоги в суді першої інстанції у господарських справах становить 20000 грн.+ 3 000 грн. за друге та кожне наступне судове засідання.

Виходячи з наведеного, розмір витрат на професійну правничу допомогу (гонорару), який міг би фактично обґрунтувати КП «Теполокомуненерго», зважаючи на фактично надані адвокатом послуги та наведені рекомендації щодо розміру гонорару, з урахуванням яких укладено Додаткову угоду № 1 від 08.05.2023 року до Договору, має дорівнювати орієнтовно 29 000,00 грн., враховуючи кількість судових засідань, в яких брав участь представник третьої особи. Натомість, третьою особою заявлено до стягнення суму, яка в кілька разів перевищує зазначений розмір.

Судом враховано, що єдиним процесуальним документом третьої особи, окрім заяви про ухвалення додаткового рішення, є викладені на 8 аркушах письмові пояснення, які датовані 12.05.2023 року, на складання яких, як зазначено заявником, адвокатом витрачено разом з консультаціями 50 годин, що з урахуванням дати укладення Договору про надання правової допомоги № 01-03/05-23 від 05.05.2023 року становить 4 робочі дні (32 робочі години) та не відповідає зазначеному заявником часу, відтак, за відсутності доказів надання консультацій та їх строку, витрачений представником третьої особи час на підготовку пояснень є необґрунтовано завищеним.

Додатково суд зазначає з урахуванням наданих заявником доказів та розрахунку, що в період з 08.05.2023 року - 12.05.2023 року представник третьої особи також ознайомлювався з позовної заявою та здійснював пошук судової практики, на що витратив 15 годин, та 50 годин витратив на складання та відправлення письмових пояснень третьої особи, з одночасним наданням, як вказує третя особа, усних консультацій.

Тобто, за твердженням третьої особи, її представник витратив 65 робочих годин протягом 4-х днів та, відповідно, працював над справою третьої особи більше, ніж 16 годин щоденно, що, з урахуванням змісту поданих пояснень третьої особи, викликає сумніви в обґрунтованості таких тверджень.

Відтак, в розрізі оцінки співмірності розміру заявлених третьою особою до стягнення витрат обсягу наданої правової допомоги взято до уваги кількість, обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів у даній справі, з огляду на що, на думку суду, визначений заявником за актом від 25.07.2023 року розмір витрат не відповідає критеріям співмірності та розумності.

Поряд із цим судом встановлено згідно протоколів чотирьох судових засідань, що їх загальна тривалість (з урахуванням технічних перерв) складає 3 год. 56 хв., та заявлена третьою особою вартість послуг з участі адвоката у вказаних засіданнях складає 120 000,00 грн. (30 000,00 грн.*4), що вочевидь не відповідає вищевказаним рекомендаціям, на які посилається сам заявник та згідно яких розмір гонорару за друге та наступні засідання складає 3000,00 грн. за засідання, та гонорар в сумі 20 000,00 грн. за участь у справі в суді першої інстанції вже включає вартість першого судового засідання.

Також судом визнаються не обґрунтованими посилання третьої особи на врахування у вартості послуг з участі в 4 судових засіданнях в розмірі 120 000,00 грн. територіальної віддаленості суду, який розташований в суміжній області з областю реєстрації місцезнаходження адвокатського бюро представника третьої особи, позаяк Комунальним підприємством не заявлено про відшкодування інших, окрім витрат на професійну правничу допомогу судових витрат, зокрема, транспортних, а також враховуючи, що відповідно до умов укладеного третьою особою п. 3.4 Договору про надання правової допомоги у вартість гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для його виконання договору. При цьому представник третьої особи не був позбавлений права та можливості участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції в суді міста Чернігова або участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, яким третя сторона не скористалась.

В контексті понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені третьою особою на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат заявника на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 250 000,00 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Наразі, на переконання суду, перелік та вартість наданих адвокатських послуг третьою особою визначено за умови штучного завищення вартості та обсягу фактично виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані третьою особою докази, за наявності клопотання позивача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, предмет позову, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником третьої особи документів, а також їх значення для вирішення спору, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат третьої особи до 26 250,00 грн. від попередньо заявленої суми 250 000,00 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності. Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Водночас, як вказано колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 року у справі № 922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 11.11.2021 року у справі № 910/7520/20.

Згідно пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 ГПК України), покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, приймаючи до уваги часткове задоволення заявлених позовних вимог - трьох з п`яти заявлених позивачем у даному спорі, в якому Комунальне підприємство "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради приймало участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та підтримувало заперечення проти позовних вимог, згідно ч. 13 ст. 129 ГПК України суд приходить до висновку, з урахуванням вищенаведених висновків суду про зменшення витрат, що заява третьої особи про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 10 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/6327/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ТЕХНОВА" (вул. Предславинська, буд. 31/11, офіс 87, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 24100060) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради (14000, Чернігівська обл., місто Чернігів, вулиця Ушинського, будинок 23, код ЄДРПОУ 44819434) 10 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Комунального підприємства "ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" Чернігівської міської ради в частині стягнення решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29 лютого 2024 року.

Суддя А.М.Селівон