Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/7963/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/7963/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (11500, Житомирська область, місто Коростень, вулиця Маяковського, будинок 78)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2)простягнення 1 113 744 грн 35 коп.та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2)доПриватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (11500, Житомирська область, місто Коростень, вулиця Маяковського, будинок 78)про стягнення 3 186 127 грн 02 коп.Представники сторін:від позивача за первісним позовом Гарбовська І.О. від відповідача за первісним позовом Шароварський В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про стягнення 1 113 744 грн 35 коп. заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з огляду на розірвання договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22 у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу передоплати в сумі 1 090 661 грн 18 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 6 723 грн 25 коп. 3 % річних та 16 359 грн 22 коп. інфляційних втрат

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/9697/23 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивачем надано нову редакцію позовної заяви в якій заявлено вимоги про розірвання договору .

20.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву договору від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22 та про стягнення про стягнення 1 113 744 грн 35 коп. заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22.

07.07.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про повернення без розгляд заяву про зміну предмету позову.

12.07.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 повернуто без розгляду заява Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про зміну предмету позову з позовною заявою в новій редакції та додані до неї матеріали.

27.07.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли клопотання про поновлення строку та зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про стягнення 2 095 465 грн 84 коп. штрафних санкцій за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22.

Свої зустрічні позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з огляду на те, що Приватним акціонерним товариством "Коростенський завод залізобетонних шпал" до закінчення дії договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22 змінено постачальника газу, споживач повинен сплатити постачальнику фінансову компенсацію, а також штраф за недовикористаний обсяг газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 прийнято до розгляду та об`єднано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" про стягнення 2 095 465 грн 84 коп. штрафних санкцій за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22 в одне провадження з первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про стягнення 1 113 744 грн 35 коп. заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.09.2023.

28.07.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив.

13.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

13.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

18.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23.10.2023.

04.10.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшов на зустрічну позовну заяву

23.10.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

23.10.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 задоволено клопотання позивача за первісним позовом про витребування доказів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.11.2023

16.11.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газорозподільної системи України" надійшли пояснення.

17.11.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовчому засіданні 20.11.2023 суд, керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.12.2023.

13.12.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви в судовому засіданні до 05.02.2024.

В судове засідання 05.02.2024 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача за первісним позовом в повному обсязі підтримав заявлені вимоги за первісним позовом та просить суд їх задовольнити, а також заперечує проти заявлених зустрічних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні, а також в повному обсязі підтримав заявлені вимоги за зустрічним позовом та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 05.02.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (постачальник за договором, відповідач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Коростенський завод залізобетонних шпал" (спожива за договором, позивач у справі) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР200-93272-22.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод якими внесено зміни та доповнення до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2022-2023 роках природний газ (далі - газ), а споживач в зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно пункту 1.3 договору планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природною газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячною підтвердженою обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно. У разі нерівномірного щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання, споживач зобов`язаний до 10:00 год. дня, що передує дню, з якою змінюється плановий обсяг газу, надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу із зазначенням планованих щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. У разі необхідності коригування обсягів планованого споживання природного газу у газовій добі споживання, споживач зобов`язаний надіслати скореговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18:00 год. газової доби постачання природною газу. Заявка також має містити плановані щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. Заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника tg@gaszbut.com.ua, з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника. Не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично поставлені споживачу (пункт 2.3. договору).

У відповідності до пункту 2.5 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступною за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (пункт 2.5.1 договору);

- На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"(пункт 2.5.2 договору);

- Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу;

- У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (пункт 2.5.3 договору);

- Сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 10 договору, мають силу оригіналу (пункт 2.5.4 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем підписуючи цей договір споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додатком угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом, дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Відповідно до положень пунктів 4.1. та 4.2. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 15% (п`ятнадцять відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки; оплата в розмірі 25% (двадцять п`ять відсотків) здійснюється споживачем не пізніше 1-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30 % (тридцять відсотків) здійснюється споживачем не пізніше 10-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30 % (тридцять відсотків) здійснюється споживачем не пізніше 20-го числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

У пункті 4.8 договору передбачено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

У відповідності до пункту 6.1 договору за невиконання або неналежно виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.1 договору зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності таких умов: споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником; сторони попередньо призупинили дію Договору в частині постачання газу або розірвали договір; відсутність у споживача простроченої заборгованості за договором; повідомлення споживачем постачальника про таку зміну за 21 календарний день; якщо на початок періоду фактичного постачання природного газу новим постачальником чи протягом цього періоду у споживача виникне прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед попереднім постачальником (через розбіжності між плановим і фактичним споживанням, настання терміну остаточного розрахунку після початку постачання газу новим постачальником тощо), або споживач не буде дотримуватись узгодженого графіка погашення заборгованості із попереднім постачальником, останній має право повідомити про це оператора ГТС та здійснити заходи, передбачені цими Правилами, щодо припинення постачання природного газу споживачу-боржнику, у тому числі через оператора ГРМ (пункт 8.1 договору);

У разі зміни постачальника за ініціативою споживача до закінчення дії договору в частині постачання газу, споживач зобов`язується сплатити постачальнику за договором фінансову компенсацію у розмірі 1% від вартості недопоставленого планового обсягу газу за договором, розрахованою за ціною, чинною в місяці дострокового розірвання договору (пункт 8.2 договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Твій Газзбут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 10.1. договору в редакції додаткової угоди № ДУ6/41АР200-937222 від 31.12.2022).

Пунктом 10.2 договору визначено, що припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором (пункт).

Відповідно до пункту 9.3 договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Згідно з пунктом 10.14 договору погоджено, що договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгація необмежена. При цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору, в якій визначать плановий обсяг постачання природнього газу.

До договору між сторонами підписано додатки 1 та 2 в яких визначено плановий обсяг постачання газу у 2022-2023 роках по місяцях та перелік, місце знаходження точки комерційного обліку споживача.

Відповідно до додаткових угод та додатків до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22 сторони погодили наступні планові обсяги споживання природного газу: у серпні 2022 року - до 35 000 куб.м, у вересні 2022 року - до 30 000 куб.м, у жовтні 2022 року - до 35 000 куб.м, у листопаді 2022 року - до 55 000 куб.м, у грудні 2022 року - до 35 000 куб.м, у січні 2023 року - 35 000 куб.м, у лютому 2023 року - до 49 000 куб.м, …..

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2023 Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" на електронну адресу постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" tg@gaszbut.com.ua направлено лист № 58/07 про призупинення дії договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22, у зв`язку зі зміною постачальника з 01.02.2023.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи копій опису вкладення у цінний лист від 13.02.2023, фіскального чеку від 13.02.2023 та поштової накладного № 1150104311380 від 13.02.2023, позивач на адресу відповідача направив лист від 10.02.2023 № 131/06 "Про розірвання договору № 41АР200-93272-22 від 20.06.2022 та підписання додаткової угоди", відповідно якого відповідача було повідомлено про зміну постачальника природного газу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс", направлено проект додаткової угоди про розірвання договору з 16.02.2023, а також зазначено про необхідність повернення залишку коштів, які були сплачені позивачем в якості передоплати.

Проте, направлені позивачем листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення. Доказів підписання додаткової угоди про розірвання договору № 41АР200-93272-22 від 20.06.2022 та повернення грошових коштів (передоплати) позивачу, суду не надано.

Таким чином, як зазначає позивач в позовній заяві та встановлено судом, обов`язок щодо повернення позивачу коштів, сплачених в якості передоплати за договором № 41АР200-93272-22 від 20.06.2022 відповідач не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 1 090 661 грн 18 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем, за загальний період прострочення з 17.02.2023 до 02.05.2023, нараховано 6 723 грн 25 коп. 3 % річних та 16 359 грн 22 коп. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Пунктами 5 - 7 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), передбачено, що у випадку укладення договору постачання природного газу між новим постачальником та споживачем новий постачальник зобов`язаний закріпити (здійснити реєстрацію) споживача у власному Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС та забезпечити постачання природного газу з дати, яка визначається укладеним договором постачання природного газу.

При закріпленні (реєстрації) споживача новий постачальник визначає дату початку періоду постачання природного газу на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до укладеного договору постачання природного газу, яка не може бути раніше ніж за 2 дні та не пізніше ніж 21 день з дня такого закріплення.

З дня закріплення (реєстрації) споживача у Реєстрі споживачів нового постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС діючий постачальник природного газу не має права ініціювати припинення (обмеження) постачання природного газу.

Договір постачання природного газу з діючим постачальником автоматично призупиняється в частині постачання природного газу з дня початку постачання природного газу новим постачальником, визначеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

У разі призупинення дії договору постачання природного газу відповідно до вимог цього пункту поновлення його дії можливе шляхом укладення відповідної угоди між постачальником та споживачем.

З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня дії існуючого договору або його автоматичного призупинення відповідно до вимог цього пункту.

Позивач звернувся до відповідача з повідомленням від 17.01.2023 вих. № 58/07 про призупинення дії договору постачання природного газу від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22, у зв`язку зі зміною постачальника, отримання якого відповідачем не заперечується.

З огляду на викладене договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22 є призупиненим.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що обов`язок щодо повернення позивачу коштів, сплачених в якості передоплати за договором № 41АР200-93272-22 від 20.06.2022 відповідач не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 1 090 661 грн 18 коп.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, те що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення позивачу коштів, сплачених в якості передоплати за договором № 41АР200-93272-22 від 20.06.2022, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 1 090 661 грн 18 коп. заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22, 6 723 грн 25 коп. 3 % річних та 16 359 грн 22 коп. інфляційних втрат, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" 2 095 465 грн 84 коп. штрафних санкцій за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 20.06.2022 № 41АР200-93272-22 суд зазначає наступне.

Посилаючись на те, що Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" споживало менший об`єм природного газу, ніж був узгоджений (підтверджений) сторонами в договорі та додаткових угодах, Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" нараховано 3 047 941 грн 79 грн. штраф за невикористаний обсяг природного газу, а також у зв`язку із зміною постачальника за ініціативою споживача до закінчення дії договору позивачем за зустрічним позовом нараховано 138 185 грн 23 коп. штрафу.

У пункті 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до пункту 6.1 договору за невиконання або неналежно виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 6.2.3 договору сторонами погоджено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач зобов`язується сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Відповідно до пункту 8.2 договору у разі зміни постачальника за ініціативою споживача до закінчення дії цього договору в частині постачання газу, споживач зобов`язується сплатити постачальнику за цим договором фінансову компенсацію у розмірі 1% від вартості недопоставленого планового обсягу за цим договором, розрахованою за ціною, діючою в місяці дострокового розірвання цього договору.

Приписи частини 2 статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Взаємовідносини учасників ринку природного газу регулюються, зокрема Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципом, зокрема, щодо відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачені правила постачання природного газу та встановлено, зокрема, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

У частині 5 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначені істотні умови договору, зокрема, згідно з пунктом 6 передбачено, що договір постачання повинен містити таку істотну умову, як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу VII Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Отже, з огляду на положення чинного законодавства щодо обов`язковості умов укладеного між сторонами договору, з урахуванням положень Закону України "Про ринок природного газу", в якому визначені істотні умови договору про постачання природного газу, зокрема, порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання, а також здійснення постачальником нарахування збитків за формулою та в порядку, визначеному договором та Правилами постачання природного газу, та здійснення належного повідомлення споживача про заподіяння та нарахування збитків шляхом складання та направлення акта-претензії, постачальник природного газу має право на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20 та від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.

Суд зауважує, що існує сформована практика суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах щодо відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил постачання природного газу, викладена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20, від 25.08.2021 у справі № 911/3215/20, від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, від 26.10.2021 у справі № 904/6985/20 та від 16.12.2021 у справі № 911/3214/20, від 20.01.2022 у справі № 908/21/21, від 26.01.2022 у справі № 914/617/21, від 20.01.2022 у справі № 911/77/21, постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №904/6994/20.

Незважаючи на те, що позивач за зустрічним позовом, говорячи про збитки та посилаючись на пункт 1 розділу VII Правил постачання природного газу, яким визначено порядок відшкодування збитків якщо фактичний обсяг споживання газу буде менший від підтвердженого обсягу природного газу за підсумками розрахункового періоду, у договорі за вказане порушення передбачено відповідальність у вигляді штрафу.

Однак, визначення в договорі штрафу, а не збитків не звільняє позивача від обов`язку доведення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, зокрема його об`єктивної сторони, а саме: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки (збитки); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом (збитками).

Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення штрафні санкції, підставою для застосування яких визначено пунктами 6.2.3., 6.2.4., 6.2.5. договору з урахуванням додаткових угод, пунктом 1 розділу VII Правил постачання природного газу, положення якого передбачають право постачальника на відшкодування споживачем збитків за перевищення/зменшення фактично спожитого обсягу природного газу, що відрізняється від замовленого споживачем обсягу. Позивач за зустрічним позовом вважає, що внаслідок споживання відповідачем за зустрічним позовом газу в меншому обсязі від підтвердженого обсягу природного газу, допущення позитивного небалансу, відхилення в сторону зменшення добового обсягу споживання газу, позивач за зустрічним позовом має право на компенсацію збитків за рахунок штрафів. Зазначає, що за невідповідність замовлених обсягів природного газу фактично відібраним Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" несе відповідальність перед Оператором ГТС згідно з вимогами Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу, що на думку позивача, спростовує твердження відповідача стосовно не доведення позивачем понесення збитків у зв`язку з недотриманням відповідачем режиму споживання природного газу.

Проте суд не погоджується з такими доводами позивача за зустрічним позовом, оскільки ані нормами Закону України "Про ринок природного газу", ані нормами Правил постачання природного газу позивача за зустрічним позовом не звільнено від обов`язку доведення наявності збитків, протиправності поведінки відповідача за зустрічним позовом та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 910/4608/20, відступити від якої колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 904/6994/20 не вбачала підстав.

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження реальності понесення останнім збитків, не доведено протиправної поведінки та причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та настанням збитків, тобто не доведено об`єктивну сторону правопорушення.

При цьому, судом беруться до уваги доводи відповідача за зустрічним позовом з приводу того, що враховуючи те, споживачем спожито природній газ в меншому обсязі, ніж визначено в договорі, сторонами було досягнуто взаємної згоди щодо внесення змін до договору в частині запланованх обсягів споживання природного газу таким чином, щоб була визначена лише верхня крайня межа обсягу постачання.

Так, додатковою угодою № ДУ-2/41АР200-93272-22 від 26.08.2022 до договору сторони визначили плановий обсяг споживання у вересні 2022 року - до 30 000 куб.м.

Додатковою угодою № ДУ-3/41АР200-93272-22 від 26.09.2022 до договору сторони визначили плановий обсяг споживання у жовтні 2022 року - до 35 000 куб.м.

Таким чином, сторони укладаючи додаткові угоди до договору, скоригували обсяги природного газу та визначили тільки верхню, крайню межу запланованого обсягу споживання газу відповідачем за зустрічним позовом, тоді як нижня межа сторонами не погоджувалася. Відсутність у договорі визначеного мінімального обсягу підтвердженого споживачем планового споживання газу протягом липня2022 року - лютого 2023 року спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про те, що відповідач за зустрічним позовому вказані періоди порушив умови договору у вигляді недовикористання погодженого обсягу природного газу. Крім того, у пункті 1.2. договору сторони визначили верхню межу річного планового обсягу постачання газу - до 265 000 м. куб.

Також суд звертає увагу, що в пункті 6.2.4. договору, на підставі якого позивачем заявлено до стягнення штраф за недотримання щодобового споживання планового обсягу газу, передбачено обов`язок споживача на підставі відповідного рахунку відшкодувати постачальнику у разі позитивного небалансу суму різниці між вартістю природного газу без урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності, визначеною за ціною згідно з пунктом 3.2. цього договору та вартістю природного газу за маржинальною ціною продажу природного газу, зазначеною на сайті Оператора ГТС за посиланням: https://tsoua.соm/kliyentam/taryfy/. Будь-яких штрафних сакцій за недотримання щодобового споживання планового обсягу газу пунктом 6.2.4 не передбачено.

Не передбачено також стягнення штрафних санкцій пунктом 6.2.5. договору, на підставі якого позивач за зустрічним позовом просить стягнути штраф за відхилення добового обсягу природного газу. Даним пунктом договору передбачено, що у разі відхилення в сторону зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання, споживач сплачує компенсацію вартості послуги доступу до потужності, виходячи з вартості замовленого обсягу природного газу на відповідну добу, незалежно від того, чи було повністю спожито заявлений обсяг природного газу.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не доведено складових елементів цивільного правопорушення, зокрема, об`єктивну сторону правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки (збитки); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом (збитками), у суду відсутні підстави для стягнення штрафів за невикористаний обсяг природного газу та за недотримання щодобового споживання планового обсягу газу.

З огляду на вище викладене, зустрічні позовні про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 138 185 грн 23 коп. штрафу згідно пункту 8.2 договору та 3 047 941 грн 79 коп. штрафу згідно пункту 6.2.3 договору визнаються судом недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2, ідентифікаційний код 43965848) на користь Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" (11500, Житомирська область, місто Коростень, вулиця Маяковського, будинок 78, ідентифікаційний код 00282406) заборгованість в розмірі 1 113 744 (один мільйон сто тринадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 35 коп. та 16 706 (шістнадцять тисяч сімсот шість) грн 17 коп. судового збору.

3. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 04.03.2024

Суддя Н.Плотницька