Рішення

від 04.03.2024 по справі 910/18580/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.03.2024Справа № 910/18580/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродор2" (03061, місто Київ, вулиця Пост-Волинська, будинок 3, офіс 58)доКомунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 (03022, місто Київ, вулиця Охтирська, будинок 8)простягнення 43 391 грн 79 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродор2" з вимогами до Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 про стягнення 43 391 грн 79 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договором про надання послуг № 140421 від 14.04.2021 не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення надлишково сплачених позивачем коштів у розмірі 39 957 грн 12 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань позивачем нараховано 2 117 грн 73 коп. інфляційних втрат та 1 316 грн 94 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18580/23, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Станом на 04.03.2024 відповідачем вимог ухвали суду від 11.12.2023, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 12.12.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.

З огляду на вищевикладене, оскільки Комунальне автотранспортне підприємство №273904 КАТП-273904 не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.04.2021 між Комунальним автотранспортним підприємством №273904 КАТП-273904 (відповідач у справі, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євродор2" (позивач у справі, замовник за договором) укладено договір про надання послуг № 140421, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника надавати замовнику послуги дорожньої техніки та автомобілів, а замовник зобов`язується оплатити вказані послуги.

За змістом пункту 2.1 договору порядок, обсяги, початок і закінчення надання послуг, вид і кількість техніки необхідної для надання послуг, визначаються замовником у відповідних замовленнях, що є невід`ємною частиною договору і складаються у довільній формі та доводяться до відома виконавця не менше, ніж за 2 (дві) доби до вказаного у них дня і часу початку надання послуг у письмовій формі, факсимільним або телефонним зв`язком уповноваженим представником замовника.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що отримані послуги оплачуються замовником або по передоплаті згідно виставленого рахунку чи по факту наданих послуг за домовленістю сторін.

Об`єм наданих послуг щомісячно визначається виконавцем на підставі підписаної уповноваженими представниками замовника первинної документації (замовлення, талони, змінні рапорти тощо) шляхом оформлення Акту про надані послуги, що надається Замовнику у двох примірниках не пізніше останнього дня місяця, в якому такі послуги були надані (пункт 4.4 договору).

Відповідно до пункту 4.7 договору замовник зобов`язується оплатити вартість послуг, у розмірі, визначеному актом про надані послуги відповідно до пунктів 4.1-4.4 цього договору, безготівковим платежем на поточний рахунок виконавця, в національній валюті України до 5 числа місяця, наступного за місяцем фактичного надання послуг

Згідно з пунктом 7.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 включно, а у частині взаєморозрахунків між сторонами - до повного їх завершення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем на виконання умов договору про надання послуг № 140421 від 14.04.2021 та виставленого відповідачем рахунку на оплату від 24.11.2021 № 1094, позивачем відповідно до платіжних доручень від 25.11.2021 № 2114 та від 30.11.2021 № 2115 було перераховано на розрахунковий рахунок виконавця - Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 кошти у сумі 57 708 грн 48 коп.

Судом встановлено за матеріалами справи та підтверджено наданими позивачем доказами, що відповідачем на виконання зобов`язань за договором було надано позивачу послуги лише на суму 17 751 грн 36 коп., що підтверджується підписаним між сторонами актом надання послуг від 30.11.2021 № 1549 на суму 17 751 грн 36 коп.

Відповідно до пункту 1 статті. 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

З огляду на те, що положеннями Цивільного кодексу України не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг, суд приходить до висновку про застосування аналогії закону, зокрема статті 693 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.10.2022 № 1, в якій вимагав повернути сплачені ним кошти за ненаданні послуги в сумі 39 957 грн 12 коп., яка була отримана відповідачем 12.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0813203491523.

Отже, з огляду на викладене та враховуючи положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України відповідач мав повернути кошти у строк до 19.10.2022 включно, що здійснено відповідачем не було. Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 39 957 грн 12 коп., сплачених в якості попередньої оплати, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів надання послуг або повернення суми попередньої оплати відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 39 957 грн 12 коп. перерахованих коштів (передплати) за ненадані за вказаним договором послуги підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 117 грн 73 коп. інфляційних втрат та 1 316 грн 94 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 20.10.2022 по 24.11.2023.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, відповідачем не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині 3 % річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розмір пені та інфляційних втрат, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 117 грн 73 коп. інфляційних втрат та 1 316 грн 94 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 20.10.2022 по 24.11.2023, підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства №273904 КАТП-273904 (03022, місто Київ, вулиця Охтирська, будинок 8, ідентифікаційний код 05433011) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю "Євродор2" (03061, місто Київ, вулиця Пост-Волинська, будинок 5, ідентифікаційний код 38241796) 39 957 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 12 коп. заборгованості, 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн 73 коп. інфляційних втрат, 1 316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн 94 коп. 3 % річних та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька