Ухвала

від 04.03.2024 по справі 910/1660/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2024Справа № 910/1660/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання трудових відносин припиненими.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення

Згідно з частинами 2-4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

В ухвалі суду від 19.02.2024 суд зазначив, що способами усунення недоліків позовної заяви є:

- - подання заяви із відомостями про наявність або відсутність електронних кабінетів у визначених учасників справи;

- подання заяви із виконанням п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України з урахуванням ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 752/9451/22, в рамках кримінального провадження № 42022100000000184 від 10.05.2022, із доказами її направлення на адреси відповідачів.

29.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено «уточнену позовну заяву», заяву про залишення без розгляду позовних вимог до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та виключення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації зі складу відповідачів

Таким чином, на підтвердження усунення недоліків, позивачем надано нову позовну заяву.

Частиною 1 статті 46 ГПК України унормовано, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

З приписів ч. 1 ст. 46 ГПК України вбачається, що позивач може подати або заяву про зміну предмету позову, або про зміну підстав позову, одночасна зміну предмета і підстав позову процесуальним кодексом не передбачено.

В свою чергу, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

В свою чергу, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

При цьому, право позивача на збільшення/зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету, відмову від позовних вимог в частині, залишення позову без розгляду в частині може бути реалізовано лише після відкриття провадження у справі, а не на стадії залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачем не подано заяви із виконанням п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України з урахуванням ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 752/9451/22, в рамках кримінального провадження № 42022100000000184 від 10.05.2022, із доказами її направлення на адреси відповідачів, а здійснено подання нової позовної заяви з іншим складом відповідачів, а також предметом позову у межах вже поданої позовної заяви, що суперечить приписам процесуального закону

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Враховуючи, що позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 19.02.2024, а надав «уточнену позовну заяву» в межах поданої позовної заяви, що суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЗТ-Україна" та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими повернути.

2. Ухвала набирає законної сили 04.03.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова