Ухвала

від 04.03.2024 по справі 910/2353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.03.2024Справа № 910/2353/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС МЕТАЛ»

про повернення коштів у розмірі 33 638,40 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС МЕТАЛ» про повернення безпідставно набутого майна (коштів) у розмірі 33 638,40 грн.

Дослідивши матеріли вказаної позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зазначає, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

При цьому, суд також звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

У п. 3 прохальної частини позовної заяви позовну вимогу викладено так: «Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС МЕТАЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» суму безпідставно набутих коштів в розмірі 33 638,40 грн».

Тобто, зміст вказаної позовної вимоги сформульовано неповно та неточно, оскільки позивачем не зазначено, що саме (яку саме дію) необхідно вчинити відповідачу із сумою безпідставно набутих коштів.

В той же час, суд встановив, що позивачем встановлено ціну позову у 33 638,40 грн, тобто даний позов є позовом майнового характеру, в той час як позовну вимогу у прохальній його частині позивачем викладено як вимогу немайнового характеру шляхом зобов`язання вчинити певні дії, внаслідок чого неможливо визначити конкретно спосіб захисту, у який позивач має намір захистити свої права, свободи чи інтереси.

Наведене свідчить про недотримання позивачем вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить конкретний та коректний зміст позовних вимог відповідно до обраного способу захисту прав, свобод та інтересів.

3. Звернути увагу позивача, що заява про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами має бути направлена на адресу відповідача.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко