Рішення

від 27.02.2024 по справі 910/19517/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2024Справа № 910/19517/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«Інтергал-Буд»

до Приватного підприємства «Атлант Продукт»

про стягнення 179.000,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

21.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» до Приватного підприємства «Атлант Продукт» про стягнення заборгованості у розмірі 179.000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № НЛ091221 (далі - договір), відповідно до якого відповідач мав виконати комплекс робіт з виготовлення та монтажу поштових скриньок на об`єкті у строк до 30.11.2022. Позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу авансовий платіж у розмірі 103.147,20 грн. Станом на 27.10.2023 роботи не виконано, авансовий платіж не повернуто. Таким чином, відповідачем порушено строк виконання зобов`язання на 323 дня (30.11.2022 - 27.10.2023). Згідно умов п. 10.2.1 договору відповідач за порушення строків виконання зобов`язання сплачує неустойку в розмірі 1% від загальної договірної ціни робіт з ПДВ за кожен день порушення. Позивач листом № 123 від 27.10.2023 повідомив відповідача про дострокове розірвання договору, який вважається розірваним з 16.11.2023. Також в повідомленні позивач просив повернути сплачений авансовий платіж в розмірі 103.147,20 грн. Враховуючи те, що відповідачем не було виконано зобов`язання за договором та не повернуто авансового платежу, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 179.000,00 грн, з яких 103.147,20 грн авансового платежу та 75.852,80 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/19517/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 27.12.2023 було 28.12.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600073538510 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 13, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 27.12.2023 (номер відправлення 0600073538510) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 03.01.2024 з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день (03.01.2024) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 27.12.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (генеральний підрядник, позивач) та Приватним підприємством «Леант», яке змінило найменування на Приватне підприємство «Атлант Продукт» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду № НЛ091221 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник зобов`язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до твердого кошторису, проектної документації, умов цього договору, чинних будівельних норм і правил, належним чином, якісно та в строк, обумовлений договором, виконати комплекс робіт з виготовлення та монтажу поштових скриньок на об`єкті (далі - роботи), та передати генеральному підряднику закінчені роботи.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав роботи за договором, у зв`язку з чим відповідач має повернути позивачу сплачену суму авансу в розмірі 103.147,20 грн, а також нараховану позивачем за порушення строків виконання робіт пеню у розмірі 75.852,80 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з пунктами 13.1, 13.2 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 13.1 цього договору, та закінчується після виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Згідно з п. 4.1 договору договірна ціна робіт, що виконуються за даним договором, визначена на підставі твердого кошторису (додаток № 1 до договору), який є невід`ємною частиною договору та окремо від нього не розглядається. Договірна ціна є твердою та не підлягає коригуванню протягом всього строку дії договору.

Згідно з п. 4.2 договору договірна ціна робіт за цим договором включає в себе вартість робіт та матеріалів та становить з ПДВ 96.840,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 28.06.2022 сторонами внесено зміни до п. 4.2 договору та встановлено, що договірна ціна робіт з ПДВ становить 128.934,00 грн.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п. 4.3 договору генеральний підрядник має право перерахувати авансові платежі на поточний рахунок підрядника для придбання матеріалів для виконання робіт по договору за письмовою заявкою підрядника. Генеральний підрядник залишає за собою право перерахувати авансові платежі у розмірі, меншому за розмір, зазначений у письмовій заявці, що надається підрядником, але у розмірі, не меншому за суму вартості матеріалів, з урахуванням ПДВ, що визначена твердим кошторисом (додаток № 1 до договору).

Відповідач звернувся до позивача з листом від 28.06.2022, в якому просив оплатити аванс згідно договору в сумі 103.147,47 грн з ПДВ.

З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 1833 від 04.07.2022 вбачається, що позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 103.147,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п. 5.1 договору строки виконання робіт за договором:

Початок виконання робіт через 3 календарних дні після підписання договору;

Закінчення виконання робіт 25.12.2021.

Додатковою угодою № 2 від 01.11.2022 сторонами внесено зміни до п. 5.1 договору та встановлено строк закінчення виконання робіт 30.11.2022.

Відповідно до п. 6.1.3 договору підрядник після виконання робіт готує два примірника акта виконаних робіт та довідки Ф № КБ-3, підписує їх та скріплює своєю печаткою, і надсилає генеральному підряднику разом зі всією необхідною виконавчою документацією для такого виду робіт.

Згідно з п. 6.1.5 договору генеральний підрядник протягом 10 робочих днів після отримання акту виконаних робіт та довідки Ф № КБ-3 зобов`язаний прийняти виконані належним чином роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та довідки Ф № КБ-3 та повернути підряднику один примірник підсипаного акту виконаних робіт та довідки Ф № КБ-3 або надати мотивовану відмову від прийняття робіт.

Відповідачем доказів складання ним актів виконаних робіт та довідок Ф № КБ-3 за договором та надіслання їх або вручення позивачу не подано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Матеріали справи не містять жодних доказів використання авансу у повному обсязі шляхом виконання відповідачем робіт за договором, а саме відсутні підписані сторонами акти виконаних робіт та довідки Ф № КБ-3 на суму 103.147,20 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 13.7 договору генеральний підрядник має право достроково розірвати даний договір в односторонньому порядку шляхом направлення підряднику повідомлення про дострокове розірвання за 14 (чотирнадцять) календарних днів до бажаної дати. Договір буде вважатися розірваним на 15 (п`ятнадцятий) календарний день з моменту направлення підряднику такого повідомлення. В цьому випадку генеральним підрядником оплачуються фактично виконані роботи, що підтверджуються актами виконаних робіт. В разі, якщо генеральним підрядником перераховано більше грошових коштів, чи підтверджуються актами виконаних робіт, підрядник повинен протягом 5 (п`яти) банківських днів повернути грошові кошти на рахунок генерального підрядника з моменту дострокового припинення договору.

В матеріалах справи наявний лист позивача № 123 від 27.10.2023, в якому позивач посилаючись на те, що відповідач у строк до 30.11.2022 роботи не виконав, повідомив відповідача про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку та вимагав повернути авансовий платіж в розмірі 103.147,20 грн.

Даний лист надісланий відповідачу 31.10.2023, що підтверджується наявними у справі описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 31.10.2023 за № 0101048244204.

З огляду на викладене, договір підряду № НЛ091221 від 09.12.2021 є розірваним з 15.11.2023.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, відповідач мав виконати зобов`язання з повернення коштів у строк до 22.11.2023 включно (15.11.2023 + 5 робочих днів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу 103.147,200 грн авансу сплаченого за роботи, які фактично виконано не було.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк роботи не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняються у письмовій формі.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 10.2 договору підрядник за цим договором несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов договору) взятих на себе за договором обов`язків, в тому числі, невиконання та/або неналежне виконання робіт та/або виконання робіт не якісно та/або з порушенням погоджених сторонами у договорі строків, та/або не усунення недоліків виконаних робіт, підрядник зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі 1% від загальної договірної ціни робіт з ПДВ (п. 4.2 договору) за кожен день порушення.

Відповідно до п. 10.8 договору згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони погодили, що штрафні санкції за прострочку виконання зобов`язань за договором нараховуються за весь час прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо виконання робіт та передбачили інший період нарахування ніж встановлений законом.

Позивачем здійснено нарахування пені на суму 103.147,20 грн за період з 30.11.2022 по 27.10.2023, яка становить 342.448,70 грн, з яким суд не погоджується, оскільки за умовами п. 5.2 договору останнім днем виконання робіт є 30.11.2022, тому прострочення слід обраховувати з 01.12.2022.

Так, за розрахунками суду пеня за період з 01.12.2022 по 27.10.2023 становить 341.417,23 грн.

Разом з цим, позивач виходячи з принципів розумності та справедливості зменшив неустойку за невиконання відповідачем зобов`язань за договором за період зазначеного вище прострочення до 75.852,80 грн.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання з виконання робіт відповідач своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої становить 75.852,80 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» підлягають задоволенню повністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Атлант Продукт» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 13; код ЄДРПОУ 36677110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 8; код ЄДРПОУ 34692645) 103.147 (сто три тисячі сто сорок сім) рн 20 коп. авансового платежу, 75.852 (сімдесят п`ять вісімсот п`ятдесят дві) грн 80 коп. пені, 2.685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова