Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/18730/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/18730/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоревича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асмут»

про стягнення 82.586,22 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

07.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асмут» про стягнення 82.586,22 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 107/1-23 від 30.06.2023 позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з перевезення за двома маршрутами - з м. Ізмаїл (Одеська область) до м. Шепетівка (Хмельницька область), на загальну суму 63.085,00 грн та з м. Ізмаїл (Одеська область) до м. Голованівськ (Кіровоградська область), на загальну суму 34.410,00 грн, що підтверджується актами виконаних робіт № 3 від 02.07.2023 та № 2 від 02.07.2023. Умовами договору визначено, що відповідач здійснює оплату протягом 5 банківських днів після вивантаження по оригіналам документів. Позивач на адресу відповідача направив претензії № 08-08/23 від 08.08.2023 та № 12-09/23 від 12.09.2023, на виконання яких відповідач сплатив послуги частково на загальну суму 25.000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 167 від 25.08.2023 та № 197 від 20.09.2023. У зв`язку з тим, що відповідачем неналежно виконано взяті на себе зобов`язання, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 82.586,22 грн, з яких 72.495,00 грн основного боргу та 10.091,22 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18730/23 від 14.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

20.12.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18730/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву на позов з урахуванням ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 26.12.2023 направлено відповідачу 28.12.2023 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600073539070 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, прим. 108/4, оф. 1, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 26.12.2023 (номер відправлення 0600073539070), який повернуто поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 30.01.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 26.12.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асмут» (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Київським Віталієм Ігоревичем (перевізник, позивач) було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 0107/1-23 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору перевізник за умовами даного договору зобов`язується надати послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно заявок на перевезення, особисто або із залученням третіх осіб, а замовник зобов`язується сплачувати перевізнику провізну плату у розмірі та порядку, визначеному даним договором.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг з перевезення, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 72.495,00 грн та за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано 10.091,22 грн пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2023, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами.

Згідно з п. 3.2 договору вартість послуг перевізника визначається сторонами у відповідній додатковій угоді № 1, яка є невід`ємною частиною цього договору.

30.06.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої сторони визначили з 30.06.2023 встановити вартість послуг перевізника у такому розмірі:

Ізмаїл (Одеська обл.) - Шепетівка (Хмельницька обл.) - 1705 км - 37,00 грн. за 1 км пробігу з ПДВ (тобто 63.085,00 грн). Оплата протягом 5 банківських днів після вивантаження по оригіналам документів.

01.07.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої сторони визначили з 30.06.2023 встановити вартість послуг перевізника у такому розмірі:

Ізмаїл (одеська обл.) - Голованівськ (Кіровоградська обл.) - 930 км - 37,00 грн. за 1 км пробігу з ПДВ (тобто 34.410,00 грн). Оплата протягом 5 банківських днів після вивантаження по оригіналам документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги перевезення на загальну суму 97.495,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками наступними актами прийому-передачі наданих послуг:

№ 2 від 02.07.2023 на суму 34.410,00 грн;

№ 3 від 02.07.2023 на суму 63.085,00 грн.

Відповідачем заперечень щодо отримання наданих позивачем послуг та щодо підписання актів прийому-передачі наданих не надано, а навпаки у зазначених актах вказано, що послуги виконані повністю, сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно з п. 3.3 договору підставою для оплати послуг з перевезення вантажів є надані перевізником замовнику такі документи: 1) оригінал рахунку; 2) акт виконаних робіт; 3) оригінали ТТН.

Відповідно до п. 3.5 договору належні перевізнику суми за перевезення вантажів та інші послуги, сплачуються замовником впродовж п`яти банківських днів з моменту отримання рахунку та інших документів відповідно до цього розділу договору та підписання сторонами акту виконаних робіт.

З огляду на те, що відповідачем акти наданих послуг підписано без зауважень, а також за відсутності заперечень відповідача щодо отримання визначених п. 3.3 договору документів, суд приходить до висновку, що у відповідача виник обов`язок по сплаті наданих позивачем послуг з перевезення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково сплачено надані послуги перевезення на суму 25.000,00 грн, а саме 25.08.2023 в сумі 15.000,00 грн та 20.09.2023 в сумі 10.000,00 грн, що підтверджується наявними у справі виписками АТ «Сенс Банк».

Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, вартість наданих послуг перевезення у повному обсязі не сплатив, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 72.495,00 грн (97.495,00 грн - 25.000,00 грн).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг з перевезення за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг з перевезення, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 72.495,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної сплати за надані послуги з перевезення у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.5 договору у випадку прострочення оплати замовником послуг, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченого розміру плати за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг з перевезення відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за обґрунтованими розрахунками позивача становить 10.091,22 грн (за період з 08.07.2023 по 09.10.2023 з урахуванням здійснених відповідачем оплат).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10.901,22 грн пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоревича є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асмут» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, прим. 108/4, оф. 1, код ЄДРПОУ 44779664) на користь Фізичної особи-підприємця Київського Віталія Ігоревича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 72.495 (сімдесят дві тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн 00 коп. основного боргу, 10.091 (десять тисяч дев`яносто одну) грн. 22 коп. пені, 2.684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова