Рішення

від 04.03.2024 по справі 911/3944/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3944/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» (04082, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1)

до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» (07270, Київська обл., Вишгородський (Іванківський) р-н, м. Чорнобиль, вул. Леніна, буд. 148)

про стягнення 56587,15 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р., у тому числі 55926,00 грн. основної заборгованості, 279,63 грн. інфляційних втрат, 381,52 грн. 3% річних,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» про стягнення 56587,15 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р., у тому числі 55926,00 грн. основної заборгованості, 279,63 грн. інфляційних втрат, 381,52 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 55926,00 грн. основної заборгованості, 279,63 грн. інфляційних втрат, 381,52 грн. 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також заявлене позивачем клопотання про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» позовною заявою № 159 від 26.12.2023 р. (вх. № 3228/23 від 28.12.2023 р.) до Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» про стягнення 56587,15 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р., у тому числі 55926,00 грн. основної заборгованості, 279,63 грн. інфляційних втрат, 381,52 грн. 3% річних, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.01.2024 р. було відкрито провадження у справі № 911/3944/23 за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Вказану ухвалу було отримано позивачем 04.01.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС, та відповідачем 04.01.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» (далі ТОВ «ПрофТехноТрейд», позивач, продавець) та Державним спеціалізованим підприємством «Північна Пуща» (далі ДСП «Північна Пуща», відповідач, покупець) було укладено договір про закупівлю товарів № 57/08-В, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар згідно коду ДК 210:2015-30230000-0 комп`ютерне обладнання (багатофункціональний пристрій А4), а покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 3.1 договору сума договору складає 55926,00 грн. разом з ПДВ.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється після поставки товару продавцем та пред`явленні видаткової накладної.

Розрахунок за поставлений товар проводяться шляхом безготівково перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару покупцю (п. 4.2 договору).

У відповідності з п. 4.5 договору (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 25.08.2023 р.) розрахунки здійснюються в гривнях за рахунок коштів господарського діяльності підприємства.

Пунктом 5.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 15.08.2023 р.) встановлено, що поставка товару від продавця до покупця за цим договором здійснюється в повному обсязі не пізніше 31.08.2023 р.

У відповідності з п. 5.3 договору перехід права власності на товар відбувається після його фактичної передачі на підставі належно оформлених первинних документів на склад покупця.

Згідно з п. 6.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлений товар.

Відповідно до пп. 6.3.4 п. 6.3 договору (з урахуванням додаткової угоди № 2 від 25.08.2023 р.) продавець зобов`язаний зареєструвати податкову накладну по першій події згідно Податкового кодексу України.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2023 р., в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 13.1 договору).

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ «ПрофТехноТрейд» здійснило поставку товару на суму 55926,00 грн., що підтверджується підписаною обома сторонами та скріпленою печатками підприємств видатковою накладною № 206 від 23.08.2023 р.

Податкова накладна № 225 від 23.08.2023 р. була отримана Державною податковою службою України 13.10.2023 р., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією квитанції з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України.

23.08.2023 р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 202 на суму 55926,00 грн., який мав бути оплачений відповідачем протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару в силу положень п. 4.2 договору.

14.11.2023 р. ТОВ «ПрофТехноТрейд» направило ДСП «Північна Пуща» претензію б/н про сплату заборгованості за договором про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р. у розмірі 55926,00 грн. протягом 7 днів з моменту її отримання, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0407324806922 від 14.11.2023 р. та накладною № 0407324806922 від 14.11.2023 р., копії яких долучено до матеріалів справи. Вказана претензія була отримана відповідачем 20.11.2023 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407324806922, копія якого містить в матеріалах справи.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не погашено.

Оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов`язання і не сплатив на користь ТОВ «ПрофТехноТрейд» 55926,00 грн. за поставлений товар за договором про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р., останнє і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р. є договором поставки в розумінні приписів ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, доказів оплати отриманого товару згідно договору про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р. в сумі 55926,00 грн. та, відповідно, відсутності заборгованості суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про закупівлю товарів № 57/08-В від 15.08.2023 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 55926,00 грн., є доведеною, обґрунтованою, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 279,63 грн. інфляційних втрат, 381,52 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 381,52 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за період з 05.10.2023 р. по 26.12.2023 р. на суму 55926,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 279,63 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за період з 05.10.2023 р. по 26.12.2023 р. на суму 55926,00 грн., є обґрунтованим, однак не є арифметично вірним, і за перерахунком суду становить 1124,86 грн.

Водночас, слід зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак заявлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 279,63 грн. підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Північна Пуща» (07270, Київська обл., Вишгородський (Іванківський) р-н, м. Чорнобиль, вул. Леніна, буд. 148, код 40247540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофТехноТрейд» (04082, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 28/1, код 44019424) 55926 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 00 коп. основного боргу, 279 (двісті сімдесят дев`ять) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 381 (триста вісімдесят одну) грн. 52 коп. 3% річних, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04.03.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна