Рішення

від 21.02.2024 по справі 914/3246/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024 Справа № 914/3246/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи-підприємця Падалка Віктора Валерійовича, м. Житомир

до відповідача: Львівського комунального підприємства "Зелене місто", м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 201 106,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ФОП Падалка В. В.; Крижанівський О.А. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ № 1062235 від 26.10.2023 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001019 від 20.02.2019 р.;

від відповідача: Гавась Р.І. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Фізичної особи-підприємця Падалка Віктора Валерійовича до відповідача: Львівського комунального підприємства "Зелене місто" про стягнення заборгованості в розмірі 201 106,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 р., справу № 914/3246/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06.12.2023 р.

23.11.2023 р. представником відповідача подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 28615/23, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 р., підготовче судове засідання призначено на 10.01.2024 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було долучено до позовних матеріалів клопотання про витребування доказів від 27.10.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 р. постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів від 27.10.2023 р. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/3246/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.02.2024 р., розгляд справи по суті призначено на 21.02.2024 р.

14.02.2024 р. позивачем подано на електронну адресу суду клопотання ( за вх. № 4456/24) про участь в судовому засіданні 21.02.2024 року на 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Крім того, 19.02.2024 р. представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання ( за вх. № 4675/24 ) про участь в судовому засіданні 21.02.2024 року на 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.02.2024 р., клопотання позивача про участь в судовому засіданні 21.02.2024 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. 4456/24 від 14.02.2024 р. та клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні 21.02.2024 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. 4675/24 від 19.02.2024 р. задоволено. Постановлено забезпечити участь позивача та представника позивача в судовому засіданні, призначеного на 21.02.2024 р. на 14:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

21.02.2024 р. позивач та представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явилися, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просили позовні вимоги задоволити.

21.02.2024 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 28615/23 від 23.11.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просив відмовити у задоволенні позову.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/3246/23.

В судовому засіданні 21.02.2024 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що між Львівським комунальним підприємством «Зелене місто» та ФОП Падалка В.В. було укладено Договір про закупівлю обладнання за предметом закупівлі ДК 021:2015- 42910000-8 Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації «Комплекс обладнання для просіювання компосту» від 30.06. 2020 року за №30-06/20 (надалі - Договір). Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, 23.10.2020 року, позивачем було здійснено поставку Відповідачу обумовленого договором обладнання на загальну суму 749 000,00 грн. Проте, за обладнання, що було поставлено, Відповідач розрахувався лише частково у сумі 561 750,00 грн. Згідно додаткової угоди №1 від 23.10.2020 р. до договору про закупівлю №30/06-20 було внесено зміни, а саме п.4.2. договору було викладено у наступній редакції: «Оплата за товар здійснюється в наступному порядку: 4.2.1. оплата у розмірі 75% від ціни Договору протягом 5 банківських днів з моменту прийняття Товару; 4.2.2. оплата у розмірі 25% від ціни Договору протягом 5 банківських днів з моменту закінчення гарантійного терміну передбаченого в п.2.2. Договору».

У п.2.2. Договору зазначено, що постачальник гарантує надійність та якість товару, що передається у власність замовника протягом 12 місяців з дати введення в експлуатацію , але не більше 24 місяців з дати придбання (якщо товар не буде експлуатуватися) із моменту переходу права власності на цей товар.

Решту оплати за товар Відповідач мав перерахувати Позивачу до 28.10.2022 р. Позивач вказує на те, що станом на дату подання позову, заборгованість за отриманий Відповідачем товар у сумі 187 250,00 грн. не сплачено, тому на думку позивача, Відповідач здійснив порушення умов Договору, щодо порядку розрахунку. На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем на основну суму заборгованості нараховано 3 % річних в розмірі 5 509,77 грн. та втрат від інфляції в розмірі 8 346,23 грн. На підставі наведеного, позивач просить суд, у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 року, стягнути з відповідача на користь позивача 187 250,00 грн. основної заборгованості, 5 509,77 грн. -3 % річних та 8 346,23 грн. втрат від інфляції. Також позивач просить стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору та 9 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну за вх. № 28615/23 від 23.11.2023 р. відповідач посилається на те, що між Львівським комунальним підприємством «Зелене місто» (за умовами договору - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Падалка Віктором Валерійовичем (за умовами договору - Постачальник) було укладено Договір про закупівлю комплексу обладнання для просіювання компосту №30-06/20 від 30.06.2020 року (надалі-Договір). Згідно з умовами згаданого Договору, Постачальник зобов`язався поставити Замовнику комплекс обладнання для просіювання компосту (надалі - Товар), а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що якість та комплектність Товару, що поставляється, повинна відповідати технічним вимогам Замовника, нормативно-технічній документації заводу-виробника та даним, вказаним у керівництві з експлуатації на Товар, яке Постачальник надає Замовнику при передачі Товару.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору від 23.10.2020 року сторони встановили порядок здійснення оплати за поставлений Товар, зокрема, Замовник здійснює оплату в розмірі 75% від ціни Договору протягом 5-ти банківських днів з моменту прийняття Товару, а решту 25% від ціни Договору - протягом 5-ти банківських днів з моменту закінчення гарантійного терміну, передбаченого п.2.2. Договору.

Згідно з п.2.2. вказаного Договору Постачальник гарантує надійність та якість Товару, що передається у власність Замовника протягом 12 місяців з дати введення в експлуатацію. При виявленні в межах гарантійного строку дефектів Товару Постачальник за свій рахунок здійснює заміну неякісного Товару на якісний протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання письмового повідомлення про це від Замовника.

Пунктом 2.2. згаданого Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується протягом терміну гарантійного ремонту всі вузли і деталі проданого Товару, несправність яких виникла в результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалу, з якого ці вузли і деталі виготовлені безкоштовно відремонтувати або замінити на нові.

Відповідач зазначає, що при введенні в експлуатацію поставленого обладнання Замовником, в останнього відразу ж виникли сумніви щодо відповідності вказаного обладнання технічним вимогам та нормативно-технічній документації Замовника. Відповідачем було направлено Позивачу претензію за вих. № 442 від 02.12.2020 року з вимогою заміни ряду вузлів та деталей до обладнання протягом терміну, зазначеному в Договорі. Однак, позивачем, як зазначає відповідач, не було вжито жодних заходів з заміни деталей до обладнання чим останнім було порушено умови Договору (п. 2.2. Договору). Крім цього, Відповідач, у зв`язку із виходом з ладу обладнання, звертався до Позивача з претензією за вих. № 231 від 02.06.2021 року з вимогою невідкладного направлення спеціалістів для негайного ремонту або заміни деталей поставленого обладнання, наголошуючи, що в разі не прибуття спеціалістів Постачальника, Відповідач залишає за собою право не оплачувати решту коштів у сумі 187 250,00 грн, передбачених Додатковою угодою № 1 від 23.10.2020 року до Договору про закупівлю № 30-06/20 від 30.06.2020 року. Проте, як зазначає відповідач, як і в попередньому випадку, Позивач жодним чином не відреагував на законні вимоги Відповідача, чим, на думку відповідача, порушив умови договору та втратив право на отримання решти коштів (п. 2.2. Договору). Також, відповідач зазначає про те, що ним у відповіді за вих. № 583 від 24.11.2021 року на лист позивача про погашення заборгованості, вкотре наголосив Позивачу на безпідставність виплати решти коштів у звязку із невиконанням останнім взятих на себе зобов`язань, згідно умов Договору. Вкінці 2022 року Відповідачем було отримано від Позивача лист з вимогою щодо погашення заборгованості. У відповідь на згаданий лист за вих. № 2514-вих- 05/260 від 16.12.2022 року, Відповідачем, вкотре наголошувалося, що Позивач, порушуючи умови Договору в частині невиконання взятих на себе зобов`язань, втратив право на отримання решти коштів в сумі 187 250,00 грн., так як відповідач вимушений був проводити ремонт даного обладнання і заміну запчастин за власні кошти, при тому, що позивач зобовязаний був це здійснити в гарантійний термін за Договором. На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

30.06.2020 року між Львівським комунальним підприємством «Зелене місто» (за умовами договору замовник, відповідач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Падалка Віктором Валерійовичем (за умовами договору постачальник, позивач у справі) укладено Договір про закупівлю №30-06/20 (надалі-Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язався поставити замовнику обладнання за предметом закупівлі ДК 021:2015-42910000-8 Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації «Комплекс обладнання для просіювання компосту», а замовник - прийняти і оплатити такий Товар.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, позивачем було здійснено поставку Відповідачу обумовленого договором обладнання на загальну суму 749 000,00 грн. Відповідач провів оплату за отриманий товар на суму 561 750,00 грн.

Факт поставки за Договором обладнання сторонами підтверджується і не заперечується.

Додатком № 1 до Договору про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 р., є Технічне завдання «Комплекс обладнання для просіювання компосту» (ДК021:2015-42910000-8 Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що якість та комплектність товару, що поставляється, повинна відповідати технічним вимогам Замовника, що викладені у Тендерній документації за предметом закупівлі ДК 021:2015 42910000-8 Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації (Комплекс обладнання для просіювання компосту), нормативно-технічній документації заводу-виробника та даним, вказаним у керівництві з експлуатації на Товар, яке Постачальник надає Замовнику при передачі Товару.

23 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 р., якою було внесено зміни, серед іншого, що стосується оплати за поставлений товар, а саме п. 4.2 було викладено у новій редакції.

Крім того, внесено зміни в п. 10.1 Договору та викладено його в новій редакції: « 10.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021 року, а в частині гарантійного обслуговування до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань».

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 23.10.2020 року до Договору, сторони встановили порядок здійснення оплати за поставлений Товар, зокрема, Замовник здійснює оплату в розмірі 75% від ціни Договору протягом 5-ти банківських днів з моменту прийняття Товару, а решту 25% від ціни Договору - протягом 5-ти банківських днів з моменту закінчення гарантійного терміну, передбаченого п.2.2. Договору.

У п. 2 Додаткової угоди №1 від 23.10.2020 року до Договору зазначено, що інші умови вищевказаного Договору, не змінені цією Угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і Сторони підтверджують обов`язковість для себе.

У п.2.2. Договору сторони узгодили, що Постачальникгарантує надійність та якість Товару, що передається у власність Замовника, протягом наступного строку: 12 місяців з дати введення в експлуатацію, але не більше 24 місяців з дати придбання (якщо товар не буде експлуатуватися) із моменту переходу права власності на цей Товар, за умови виконання Замовником норм та правил експлуатації, технічного обслуговування та ремонту товару, встановлених керівництвом з експлуатації. Перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі товару.

Згідно п.2.2. Договору, при виявленні, в межах гарантійного строку, дефектів Товару (конструктивні, технологічні чи- інші виробничі недоліки) Постачальник за свій рахунок здійснює заміну неякісного Товару на якісний протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання письмового повідомлення про це від Замовника.

Постачальник зобов`язується, що протягом терміну гарантійного ремонту всі вузли і деталі проданого Товару, несправність яких виникла в результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалу, з якого ці вузли і деталі виготовлені, будуть безкоштовно відремонтовані або замінені на нові. Необхідність заміни або можливість ремонту визначає Постачальник (п.2.2. Договору).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що при введенні в експлуатацію поставленого обладнання у нього виникли сумніви щодо відповідності вказаного обладнання технічним вимогам та нормативно-технічній документації.

У зв`язку з наведеним, відповідачем було направлено на адресу позивача претензію за вих. № 442 від 02.12.2020 року, в якій зазначалося про те, що відповідачем було виявлено ряд недоліків, які можуть негативно вплинути на роботу обладнання. У вказаній претензії відповідач повідомляв позивача про необхідність заміни ряду вузлів та деталей до обладнання протягом терміну, зазначеному в Договорі.

Направлення претензії за вих. № 442 від 02.12.2020 року на адресу позивача підтверджується поштовою квитанцією, яка долучена до матеріалів справи.

Відповіді на вказану претензію позивач не надав, ним не було вжито заходів із заміни деталей до обладнання.

Відповідач, у зв`язку із виходом з ладу обладнання, звертався до Позивача з претензією за вих. № 231 від 02.06.2021 року з вимогою невідкладного направлення спеціалістів для негайного ремонту або заміни деталей поставленого обладнання, наголошуючи, що в разі не прибуття спеціалістів Постачальника, Відповідач залишає за собою право не оплачувати решту коштів у сумі 187 250,00 грн, передбачених Додатковою угодою № 1 від 23.10.2020 року до Договору про закупівлю № 30-06/20 від 30.06.2020 року. Докази направлення претензії за вих. № 231 від 02.06.2021 року на адресу позивача містяться в матеріалах справи.

Також, відповідач направляв на адресу Позивача претензію за вих. № 261 від 15.06.2021 року щодо негайного виконання взятих на себе зобов`язань та пропорційного зменшення ціни такого обладнання. У вказаній претензії відповідач наголошував на тому, що враховуючи невиконання Постачальником своїх договірних гарантійних зобов`язань, в частині надійності та якості товару, беручи до уваги положення Цивільного кодексу України, у Замовника наявні підстави для застосування до ФОП Падалка В. В. штрафних санкцій у вигляді (штрафу, пені, неустойки та упущеної вигоди), а також вимагати в останнього пропорційного зменшення ціни такого обладнання. Крім того, у вказаній претензії відповідач зазначив, що керуючись ст.ст. 525, 530, 675, 678 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 222 Господарського кодексу України, умовами Договору про закупівлю комплексу обладнання для просіювання компосту № 30-06/20 від 30.06.2020 року Львівське комунальне підприємство «Зелене місто» вимагає в Фізичної особи-підприємця Падалка Віктора Валерійовича належним чином виконувати свої зобов`язання в частині гарантійного забезпечення якості та надійності поставленого обладнання, відповідно до умов Договору та чинного законодавства України. В іншому випадку, ЛКП «Зелене місто» змушене буде застосувати до ФОП Падалка В. В. штрафні санкції, згідно умов Договору та пропорційного зменшення ціни обладнання.

Докази направлення претензії за вих. № 261 від 15.06.2021 року на адресу позивача долучено відповідачем до матеріалів справи.

Крім того, Відповідачем у відповіді за вих. № 583 від 24.11.2021 року на лист позивача за вих. № 1/23 від 09.11.2021 р. про погашення заборгованості, Відповідач, наголосив Позивачу на безпідставність виплати решти коштів у звязку з невиконанням останнім взятих на себе зобов`язань, згідно умов Договору. У вказаному листі відповідач зазначив, що у зв`язку із поставкою товару неналежної якості, Замовник має право вимагати від Постачальника пропорційного зменшення ціни товару та відшкодування витрат на усунення недоліків товару. ЛКП «Зелене місто» не взмозі задовольнити лист позивача про погашення заборгованості за вих. №1/23 від 09.11.2021 року у сумі 187 250, 00 грн., оскільки позивачем порушено умови Договору щодо якості Товару (п.2.2. Договору), що у свою чергу тягне за собою застосування до позивача санкцій, передбачених п.7.3., 7.4 Договору. У зв`язку із цим, що Постачальником своїх договірних зобов`язань з приводу якості поставленого Товару та зобов`язань щодо гарантійного обслуговування не виконано, керуючись положеннями Цивільного кодексу України, відповідач вимагає пропорційного зменшення ціни Товару до суми 561 750, 00 грн. (що фактично була сплачена відповідачем відповідно до платіжного доручення №3075 від 23.10.2020р.). У вказаному листі відповідач також зазначає, що у разі незадоволення вказаної вимоги, ЛКП «Зелене місто» змушене буде звертатись до суду за захистом своїх порушених прав і стягнення з позивача штрафних санкцій та збитків, пов`язаних з поставкою Товару неналежної якості за Договором №30-06/20 від 30.06.2020року.

Докази направлення відповіді на лист про погашення заборгованості на адресу позивача за вих. № 583 від 24.11.2021 року долучено відповідачем до матеріалів справи.

17.11.2022 р., Відповідачем було отримано лист від Позивача з вимогою щодо погашення заборгованості. У відповідь на вказаний лист за вих. № 2514-вих- 05/260 від 16.12.2022 року, Відповідачем, наголошувалося, що Позивач, порушуючи умови Договору в частині невиконання взятих на себе гарантійних зобов`язань, втратив право на отримання решти коштів в сумі 187 250,00 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 року, зокрема, щодо сплати відповідачем 25 % ціни Договору, позивач звернувся до суду із позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 187 250,00 грн. основної заборгованості, 5 509,77 грн. -3 % річних та 8 346,23 грн. втрат від інфляції. Також позивач просить стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору та 9 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац другий ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що 30.06.2020 року між Львівським комунальним підприємством «Зелене місто» та Фізичною особою-підприємцем Падалка Віктором Валерійовичем укладено Договір про закупівлю №30-06/20.

23 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 р., якою було внесено зміни, серед іншого, що стосується оплати за поставлений товар.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України, принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно з умовами Договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу комплекс обладнання для просіювання компосту, а відповідач - прийняти і оплатити такий Товар.

Позивачем було здійснено поставку Відповідачу обумовленого Договором обладнання на загальну суму 749 000,00 грн. Факт такої поставки за Договором сторонами не заперечується і підтверджується відповідачем.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору від 23.10.2020 року, сторони встановили наступний порядок здійснення оплати за поставлений Товар, зокрема, Замовник здійснює оплату в розмірі 75% від ціни Договору протягом 5-ти банківських днів з моменту прийняття Товару, а решту 25% від ціни Договору - протягом 5-ти банківських днів з моменту закінчення гарантійного терміну, передбаченого п.2.2. Договору.

Відповідачем, на виконання умов Договору про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 р. та Додаткової угоди №1 від 23.10.2020 р. до Договору, зокрема п. 4.2, здійснено оплату 75% від ціни Договору в розмірі 561 750,00 грн. платіжним дорученням № 3075 від 23.10.2020 р., що не заперечується сторонами.

Як зазначив відповідач, при введенні в експлуатацію поставленого обладнання Замовником, у відповідача виникли сумніви щодо відповідності вказаного обладнання технічним вимогам та нормативно-технічній документації Замовника.

Згідно Договору, Постачальник гарантує надійність та якість Товару, що передається у власність Замовника, протягом наступного строку: не менш ніж 24 місяці на насоси, не менш ніж 10 років на засувки, а також не менш ніж 12 місяців на інші комплектуючі із моменту переходу права власності на цей Товар, за умови виконання Замовником норм та правил експлуатації, технічного обслуговування та ремонту Товару, встановлених керівництвом з експлуатації. При виявленні, в межах гарантійного строку, дефектів Товару (конструктивні, технологічні чи інші виробничі недоліки) Постачальник за свій рахунок здійснює заміну неякісного Товару на якісний протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання письмового повідомлення про це від Замовника. Постачальник зобов`язується, що протягом терміну гарантійного ремонту всі вузли і деталі проданого Товару, несправність яких виникла в результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалу, з якого ці вузли і деталі виготовлені, будуть безкоштовно відремонтовані або замінені на нові. (п. 2.2. Договору).

Відповідачем, у зв`язку із виявленими недоліками поставленого товару, було направлено Позивачу претензію за вих. № 442 від 02.12.2020 року із вимогою заміни ряду вузлів та деталей до обладнання протягом терміну, зазначеному в Договорі.

Відповіді на вказану претензію позивач не надав, ним не було вжито заходів із заміни деталей до обладнання, чим було порушено умови укладеного Договору про закупівлю № 30-06/20 від 30.06.2020 р., зокрема п. 2.2. Договору.

Крім цього, Відповідач, у зв`язку із виходом з ладу обладнання, звертався до Позивача з претензією за вих. № 231 від 02.06.2021 року із вимогою невідкладного направлення спеціалістів для негайного ремонту або заміни деталей поставленого обладнання, наголошуючи, що в разі не прибуття спеціалістів Постачальника, Відповідач залишає за собою право не оплачувати решту коштів у сумі 187 250,00 грн, передбачених Додатковою угодою № 1 від 23.10.2020 року до Договору про закупівлю № 30-06/20 від 30.06.2020 року.

Проте відповіді на вказану претензію позивач не надав, не відреагував на вимоги Відповідача, у зв`язку з чим позивачем було порушено умови укладеного Договору про закупівлю № 30-06/20 від 30.06.2020 р. (п. 2.2. Договору).

Позивач в судовому засіданні не заперечив, що такі листи від відповідача надходили на його адресу. Ствердив, що в усній формі вони з відповідачем намагались вирішити ці питання.

Згідно положень п. 2.1. Договору, якість та комплектність Товару, що поставляється, повинна відповідати технічним вимогам Замовника, що викладені у Додатку №1 «Технічне завдання», нормативно-технічній документації заводу-виробника та даним, вказаним у керівництві з експлуатації на Товар, яке Постачальник надає Замовнику при передачі Товару.

Крім цього, згідно умов Договору, Постачальник гарантує надійність та якість Товару, що передається у власність Замовника, протягом 12-ти місяців з дати введення в експлуатацію.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення передбачено ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зокрема, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 675 Цивільного кодексу України, гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України зокрема, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи невиконання позивачем своїх договірних гарантійних зобов`язань, в частині надійності та якості товару, Відповідач, скористався своїм правом, визначеним ч. 1 ст. 678 ЦК України, направив на адресу Позивача претензію за вих. № 261 від 15.06.2021 року щодо негайного виконання взятих на себе зобов`язань та пропорційного зменшення ціни такого обладнання.

Приписами ст.673 ЦК України унормовано, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби (ДСТУ, ГОСТ). У договорі якість товару визначається шляхом вказівки на нормативні документи із стандартизації або показників якості (кількісних характеристик товару, надійності, безпеки, енергоспоживання, ергономічних, екологічних, естетичних та ін.) товару. Якщо сторони обирають другий спосіб формування умов з якості товару, вони викладаються у специфікації, що є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до ч.1 ст.678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

За частиною 2 ст.678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Таким чином, законодавець чітко передбачив як діяти покупцю у випадку, якщо поставлений товар є неналежної якості.

Відтак, судом встановлено, що позивачем у справі не виконано умови Договору про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 р., зокрема п.2.2 Договору, що Постачальник гарантує надійність та якість Товару, що передається у власність Замовника, протягом наступного строку: 12 місяців з дати введення в експлуатацію, але не більше 24 місяців з дати придбання При виявленні, в межах гарантійного строку, дефектів Товару (конструктивні, технологічні чи- інші виробничі недоліки) Постачальник за свій рахунок здійснює заміну неякісного Товару на якісний протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання письмового повідомлення про це від Замовника.

Постачальник зобов`язується, що протягом терміну гарантійного ремонту всі вузли і деталі проданого Товару, несправність яких виникла в результаті виробничого дефекту або дефекту матеріалу, з якого ці вузли і деталі виготовлені, будуть безкоштовно відремонтовані або замінені на нові.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку із виявленими недоліками поставленого товару, відповідач звертався до позивача з претензіями (лист за вих. № 442 від 002.12.2020 р., лист за вих. № 231 від 02.06.2021 р., претензія за вих. № 261 від 15.06.2021 р.) щодо виконання позивачем гарантійних зобов`язань за Договором.

Проте позивач, в порушення умов Договору, зокрема п.2.2 Договору, незважаючи на зазначені вище письмові повідомлення (листи) відповідача, не виконав взятих на себе гарантійних зобов`язань, не відреагував на них належним чином.

Позивачем, на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 187 250,00 грн. станом на 30.11.2020 р., долучено до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2020 р.-листопад 2020 р.

Акт звірки взаєморозрахунків не є документом, що підтверджує здійснення господарської операції між сторонами чи наявність зобов`язання за господарським договором, оскільки він не містить усіх необхідних реквізитів первинних документів, визначених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Акт звірки взаємних розрахунків не є первинним обліковим документом, виконує в бухгалтерському обліку допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів, використовується виключно в бухгалтерських службах і підлягає оцінці та перевірці судом нарівні з іншими документами у справі.

Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 у справі №902/1260/15 зазначено, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним документом, а відтак не є належним та допустимим доказом, з якого можливо встановити беззаперечну заборгованість. Акт звіряння взаєморозрахунків може лише опосередковано свідчити про наявність боргу за договором.

За висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, від 19.09.2019 у справі №910/14566/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2020 р., що долучений позивачем до позовної заяви, сам по собі не є первинним документом та не може бути належним доказом на підтвердження наявності заборгованості. Заборгованість підтверджується лише за наявності первинних документів.

Станом на день ухвалення рішення, у суду відсутні докази і сторонами такі не подані, що Договір про закупівлю №30-06/20 від 30.06.2020 року та Додаткова угода №1 від 23 жовтня 2020 року до Договору про закупівлю, визнавались судом недійсними чи неукладеними.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог та не підтверджено відповідними доказами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 187 250,00 грн. основної заборгованості, 5 509,77 грн. -3 % річних та 8 346,23 грн. втрат від інфляції.

Відтак, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для задоволення позову.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі Серявін проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, а тому заявлені вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений судовий збір у даній справі в розмірі 3 016,59 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та в строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, згідно ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 01.03.2024 р.

Суддя Долінська О.З.