ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.03.2024 р. Справа№ 914/458/24
Суддя Господарського суду Львівської області Яворський Б.І.,
розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», с. Воля-Баранецька Самбірського району Львівської області,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Брухт», м. Львів,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбестторг ЛТД», м. Запоріжжя,
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Брухт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбестторг ЛТД» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №18/12/23 від 18.12.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19 лютого 2024 справу № 914/458/24 передано на розгляд судді Б. Яворському. У період 22.02.2024 та 23.02.2024 суддя Б. Яворський перебував у відпустці, а у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю у період з 26.02.2024 по 01.03.2024 суддя Б. Яворський перебував на лікарняному.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.
Приписами ч. 1 ст. 162 ГПК України унормовано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (ч.2 наведеної статті).
Таким чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити власноручний підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
Однак, на поданій позовній заяві міститься підпис директора товариства Ю. Фрича із очевидним застосуванням механічних засобів відтворення власноручного підпису - факсиміле.
Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. Факсимільне відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам наведених норм, адже факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено. Засвідчення копій доказів за допомогою факсиміле чинним законом не передбачено (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 916/3209/21 та ухвалах Верховного Суду від 19.08. та 12.10.2020 у справі № 922/561/20 та від 24.03.2020 у справі №5015/118/11).
Звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи (позивача) на уповноваження певної особи на представництво та відображенні даної волі у проставленому на позовній заяві представником власноручного підпису. Зазначене дає змогу суду виключити будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення на звернення до суду з позовом. З урахуванням положень частини восьмої статті 6 ГПК України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а також, враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, підпис на позовній заяві, беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.
Процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а відтак подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам частини 2 статті 4, статті 46, частини 2 статті 162 ГПК України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа. Підписання позовної заяви за допомогою факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері, тощо) не може вважатися додержанням заявником вимог господарського процесуального законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі №916/3209/20 та ухвалах Верховного Суду від 12.10.2020 у справі №922/561/20, від 19.08.2020 у справі №922/561/20, від 24.03.2020 у справі №5015/118/11, від 15.04.2019 у справі №922/530/18 та від 18.03.2019 у справі №916/1901/18.
Позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні Господарського процесуального кодексу України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позовної заяви.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про відсутність підстав вважити, що подана позовна заява підписана позивачем.
Крім того, згідно абз.2 ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частин 1-5 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.26 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Позовна заява містить копії документів, якими позивач підтверджує викладені обставини, з яких вбачається, що такі засвідчені факсимільним відтворенням підпису (відбиток), а не особистим підписом Ю. Фрича . При цьому, суд інформує, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст.207 ЦК України). Отже, відсутність на копії документа обов`язкових реквізитів (посади та особистого підпису), дає підстави вважати її такою, що не засвідчена в установленому порядку.
Відповідно до пункту 8 розділу 10 організації Правил діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
За усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Брухт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбестторг ЛТД» про визнання недійсним договору та додані до неї документи - повернути позивачу без розгляду.
Згідно ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у порядку, встановленому ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додатки: позовна заява з додатками та заявою про поновлення строку, у т.ч. поштовий конверт, всього на 38 аркушах.
Суддя Б. Яворський
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2024 |
Оприлюднено | 06.03.2024 |
Номер документу | 117401409 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Яворський Б.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні