Рішення

від 04.03.2024 по справі 917/1885/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.24 Справа № 917/1885/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Голді Груп" вх. №1122 від 29.01.2024 року про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голді Груп", вул. Бетонна, 23, м. Кременчук, Полтавська область, 39631 (поштова адреса: а/с №3, м. Кременчук, Полтавська область, 39631)

до Приватного підприємства "Грандбуд-К", вул. Івана Мазепи, 67, кв. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 146 378,78 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/1885/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голді Груп" до Приватного підприємства "Грандбуд-К" про стягнення заборгованості за Договором поставки №ПР-04/01-3 від 04.01.2021 у розмірі 146 378, 78 грн, з яких : основний борг 91 837, 93 грн; штраф 9 183,79 грн; пеня 7 594, 38 грн; 3% річних 6 325, 50 грн; інфляційні втрати 31 437, 18 грн.

Розгляд справи № 917/1885/23 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 22.01.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Грандбуд-К" (вул. Івана Мазепи, 67, кв. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 35642506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голді Груп" (вул. Бетонна, 23, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 41171986) 91 837, 93 грн основного боргу, 9 183,79 грн штрафу, 7 594, 38 грн пені, 6 325, 50 грн 3% річних та 31 437, 18 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн судового збору.

Водночас, у позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат складає : 2 684,00 грн судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

29.01.2024 до суду від представника позивача адвоката Остахова В.П. надійшла заява від 25.01.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1885/23 у розмірі 30 000,00 грн (вх. № 1122).

Суд ухвалою від 01.02.2024 прийняв заяву представника позивача - адвоката Остахова В.П. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/1885/23 (вх. № 1122 від 29.01.2024 року) до розгляду; запропонував відповідачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановив строк для їх подачі до суду та позивачу : до 09.02.2024 року.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 01.02.2024, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 01.02.2024 вважається врученою відповідачу 15.02.2024.

Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (за наявності таких заперечень) на заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не скористався.

28.02.2024 представником позивача через підсистему «Електронний суд» системи ЄСІТС подано клопотання вх.№ 2725 про долучення до матеріалів справи доказів.

В обґрунтування даного клопотання заявник зазначає, що при формуванні заяви від 25.01.2024 про ухвалення додаткового рішення та додавання файлів додатків в системі «Електронний суд» ним було додано додатки: договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, детальний опис (розрахунок) робіт, але після накладення електронного цифрового підпису та направлення заяви до суду, останнім було виявлено, що стався технічний збій в роботі «Електронного суду» та деякі додатки, а саме: договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, детальний опис (розрахунок) робіт, не були прикріплені до заяви про ухвалення додаткового рішення та не відобразились в базі даних суду. З огляду на викладене заявник повторно направив до суду вищезазначені додатки.

Суд з`ясував, що вищезазначені додатки дійсно зазначені в заяві від 25.01.2024, проте не відображались у підсистему «Електронний суд» системи ЄСІТС. Враховуючи вищевикладене суд задовольняє клопотання заявника та долучає до матеріалів справи надіслані заявником договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, детальний опис (розрахунок) робіт, оскільки наслідки технічних негараздів у роботі підсистеми «Електронний суд» системи ЄСІТС не можуть бути покладені на сторону процесу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

З огляду на викладене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі розглядається без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат позивача.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

01.08.2023 між адвокатом Остаховим В.П. та ТОВ «ГОЛДІ ГРУП» (Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги Б/Н від 01.08.2023 року (далі Договір).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати йому правничу допомогу щодо стягнення дебіторської заборгованості з ПП «ГрандБуд» в суді першої інстанції (п. 1.1 Договору);

- Адвокат приймає на себе, зокрема, наступні зобов`язання перед Клієнтом: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій). Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги (1.2 Договору);

- Адвокату надаються такі права : отримувати документи, подавати позовні заяви, заяви, скарги, апеляційні скарги, клопотання, відзиви, відповіді, заперечення; брати участь в судових засіданнях з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві і третій особі, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги і копії, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення в установленому законом апеляційному і касаційному порядку; подавати заяви та брати участь при їх розгляді в підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форми власності; подавати виконавчий лист або наказ на примусове виконання рішення суду у Державну виконавчу службу або приватним виконавцям до стягнення і одержання присудженого майна та грошей; підписувати всі процесуальні документи в тому числі позовну заяву, апеляційну і касаційну скарги, клопотання, мирову угоду і інші документи, завіряти копії документів (п. 2.4 Договору);

- сторони погодили, що розмір гонорару встановлюється у фіксованому розмірі та складає : 30 000 грн, незалежно від кількості та об`єму виконаних робіт (наданих послуг). Оплата гонорару проводиться в готівковій або безготівковій формі, в повному обсязі не пізніше 10 (десяти) днів з моменту підписання Акту прийому-передачі (п. 3.2. Договору).

22.01.2024 року між ТОВ «ГОЛДІ ГРУП» та адвокатом Остаховим В.П. було підписано акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого визначено перелік робіт (послуг), що були надані в рамках Договору про надання правничої допомоги Б/Н від 01.08.2023 року, на суму 30 000 грн, які ТОВ «ГОЛДІ ГРУП» зобов`язується сплатити протягом 10 днів.

Згідно даного акту адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги :

-ознайомлення, аналіз і надання оцінки документів (матеріалів) для подання позову до суду з позовом про стягнення дебіторської заборгованості;

-копіювання документів (матеріалів) для підготовки пакету документів для звернення до суду;

-аналіз поточної (релевантної) судової практики, зокрема, висновків Верховного суду в аналогічних спорах, з метою належного, правильного та максимально ефективного представництва інтересів клієнта в суді;

- підготовка позовної заяви з додатками;

- формування пакету документів (сканування) для подання до суду;

- подання клопотань до суду.

Аналогічні дії адвоката зазначені у детальному описі (розрахунку) робіт.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав суду ні заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача, ні клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, а також додатковій постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №922/838/22.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

В даному випадку при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне: дана справа за своїм правовим характером не є складною; справа є малозначною, оскільки сума позову становить 146 378,78 грн; судова практика по розгляду спорів даної категорії є сталою, у зв`язку з чим формування правової позиції по справі не потребувало значного вивчення законодавства; розгляд даної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; будь-яких заяв по суті спору крім позовної заяви позивачем під час розгляду справи не надавалось.

При цьому підготовка позовної заяви не потребувала від адвоката вчинення значного обсягу дій та збирання доказів, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за поставлений товар.

В подальшому адвокат в межах даної справи будь-яких дій не вчиняв, участь у судових засіданнях не брав, копію судового рішення не отримував. Доказів надання адвокатом будь-яких інших послуг у зв`язку з розглядом справи до суду не надано.

За таких обставин, покладення на відповідача за наслідками розгляду справи всієї заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00грн, не може вважатися обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та наданих адвокатом послуг.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обсяг послуг наданих Адвокатом, суд дійшов висновку, що доведеними та співрозмірними витратами на оплату послуг Адвоката, які були фактичними і неминучими, підтвердженими матеріалами справи та співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг є витрати позивача в сумі 15 000,00 грн.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на надані докази, суд дійшов висновку, витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням приписів п. 4 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Голді Груп" вх. №1122 від 29.01.2024 року про ухвалення додаткового рішення по справі № 917/1885/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Грандбуд-К" (вул. Івана Мазепи, 67, кв. 1, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 35642506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голді Груп" (вул. Бетонна, 23, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 41171986) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Голді Груп" вх. №1122 від 29.01.2024 року в задоволенні відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення складене 04.03.2024 року .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик