Рішення

від 04.03.2024 по справі 917/1891/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.24 Справа № 917/1891/21

Суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимощенко О. М., суддя Безрук Т.М., суддя Киричук О. А., при секретарі судового засідання Михатило А.В., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Бойченка В. П., представник відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу по справі №917/1891/21

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", вул. Чорновола, 2-б, кв.22, м. Полтава, Полтавська область, 36003

про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Ватутинець-1", оформлених протоколом від 06.12.2020 року №3/2020,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/1891/21 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", в якому просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Ватутинець-1", оформлені протоколом від 06.12.2020 №3/2020.

Рішенням суду від 21.09.2022 року, яке залишене без змін постановою від 22.03.2023 року Східного апеляційного господарського суду, в позові відмовлено. Додатковим рішення від 12.10.2022 року стягнуто з позивача на користь відповідача 15 330,00 грн витрат на правову допомогу.

Додатковою постановою від 19.04.2023 року Східного апеляційного господарського суду стягнуто з позивача на користь відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.11.2023 частково задоволено касаційну скаргу позивача, скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2022 року, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 12.10.2022 року, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 року та додаткову постанову від 19.04.2023 року, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року справа №917/1891/21 передана на розгляд судді Тимощенко О. М.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року було прийнято справу № 917/1891/21 до провадження судді Тимощенко О. М. та ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато заново зі стадії підготовчого провадження. З метою визначення складу колегії суддів для розгляду даної справи ухвалено передати матеріали справи на авторозподіл відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

На підставі протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.12.2023 р. дана справа слухалася у складі колегії суду: головуючий суддя Тимощенко О. М., суддя Киричук О. А., суддя Солодюк О. В.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 07.02.2024 р. позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Ватутинець-1", оформлених протоколом від 06.12.2020 року №3/2020. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1", оформлених протоколом від 06.12.2020 року №3/2020 на користь ОСОБА_1 10 215 грн. витрат по сплаті судового збору та 11 100 грн витрат на правничу допомогу.

14.02.2024 року до суду від позивача через засоби поштового зв`язку надійшов акт наданих правових послуг та виконаних робіт від 08.02.2024 року, квитанція № 4 від 08.02.2024 року на суму 5000,00 грн з доказами направлення цих документів ОСББ "Ватутинець - 1" (вх. № 1997, поштова відмітка на конверті - 09.02.2024 року).

22.02.2024 року до суду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу (вх. №2396), відповідно до якої просив суд винести додаткове рішення про стягнення з ОСББ "Ватутинець-1" на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 700,00 грн. В поданій заяві позивач зазначив, що залишилися нерозподіленими його втрати, понесені за надання правової допомоги: в суді першої інстанції - 10 400,00 грн, в суді апеляційної інстанції - 15 000,00 грн, в суді касаційної інстанції - 11 800,00 грн та за новий розгляд справи в суді першої інстанції - 5 500,00 грн.

На виконання службової записки головуючого у справі 917/18921/21 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Солодюк О. В. було прийнято розпорядження №15 від 26.02.2024 року про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Господарського суду Полтавської області від 26.02.24 року для розгляду справи №917/1891/21 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тимощенко О. М., суддя Киричук О. А., суддя Безрук Т. М.

Ухвалою від 27.02.2024 року колегія суддів прийняла заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу та ухвалення додаткового рішення по справі № 917/1891/21 (вх. №2396) до розгляду. Розгляд заяви призначено на 04.03.2024 року на 10:00 год. Запропоновано відповідачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та завчасно до судового засідання надати їх суду та позивачу.

В судовому засіданні 04.03.2024 року позивач та представник позивача підтримали заяву про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, просили її задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 04.03.2024 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду заяви, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа копії ухвали суду від 27.02.2024 року до електронного кабінету.

За наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 700,00 грн суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії: ордеру на надання правничої (правової) допомоги) серія ВІ №1077935 від 19.01.2022 року (т. 1 а. с.110), свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2042 від 27.03.2018 року (т. 1 а. с. 111), договору про надання правової допомоги (т. 1 а. с. 112, 113), акту наданих правових послуг та виконаних робіт від 19.01.2022 року (т. 1 а. с. 114), квитанції б/н від 19.01.2021 року на суму 10 400,00 грн, додатку до акту наданих правових послуг та виконаних робіт від 21.02.2022 року, уточненого розрахунку витрат на надання правової (правничої) допомоги по справі №917/1891/21, акту наданих правових послуг та виконаних робіт, квитанції №1 від 08.01.2023 року на суму 15 000,00 грн, акту наданих правових послуг та виконаних робіт від 16.10.2023 року, квитанції б/н від 16.10.2023 року на суму 11 800,00 грн, акту наданих правових послуг та виконаних робіт від 08.02.2024 року та квитанції №4 від 08.02.2024 року на суму 5 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Колегія суддів зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2022 року між адвокатом Бойченком В. П. (далі - адвокат) та Мірошниченком Є. О. (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір, а. с. 112 - 113).

В розділі 1 договору сторони узгодили, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду наступну правову допомогу:

- надавати консультації і роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів клієнта в судах, інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. У зв`язку з чим, клієнт надає право адвокату бути представником клієнта у Господарському суді Полтавської області у розгляді справи №917/1891/21, мати право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти, оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами; отримувати у суді засвідчені копії документів і витяги з них; змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Крім того, адвокату надається право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств установ, організацій, громадських об`єднань, закладів охорони здоров`я (зокрема отримувати інформацію, яка становить лікарську таємницю), а також до фізичних осіб.

Згідно п. 6.1 договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатку №1 до цього договору. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний адвокату для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду адвоката у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

Пунктом 6.2 передбачено, що розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше.

Відповідно до п. 6.4 договору факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання - передачі наданих послуг (далі - акт). А оплата - виданою квитанцією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції надано акт наданих правових послуг та виконаних робіт від 19.01.2022, відповідно до якого сторони узгодили наступний перелік робіт та послуг, а також їх вартість:

- надання правової допомоги оцінки наданих клієнтом документів, рішень судів, протоколів загальних зборів ОСББ - 1500 грн;

- вивчення законодавства, судової практики, (ЄДРСР) щодо спірних правовідносин - 1000 грн;

- складання позовної заяви - 3 500,00 грн;

- копіювання документів - 300,00 грн;

- пред`явлення позову з додатками до Господарського суду Полтавської області - 200 грн;

- підготовлення і направлення адвокатського запиту - 400 грн;

- підготовка відповіді на відзив - 2 000,00 грн.;

- підготовка клопотання - 500 грн;

- участь у судовому засіданні - 1000 грн.

Усього: 10 400 грн (т. 1 а. с. 114).

В додатку до акту наданих правових послуг та виконаних робіт від 21.02.2022 року сторони підписали даний акт про наступне:

- поштово - канцелярські витрати - 600 грн;

- надання правової оцінки наданих клієнтом документів, рішень судів, протоколів загальних зборів ОСББ - 1 500 грн;

- вивчення законодавства, судової практики, (ЄДРСР) щодо спірних правовідносин - 1000 грн;

- складання позовної заяви - 3 500,00 грн;

- копіювання документів - 300,00 грн;

- пред`явлення позову з додатками до Господарського суду Полтавської області - 200 грн;

- підготовлення і направлення адвокатського запиту - 400 грн;

- підготовка відповіді на відзив - 2 000,00 грн.

- підготовка пояснення - 1 000 грн;

- участь у наступних судових засіданнях - 1 200 грн за кожне судове засідання.

Усього: 11 100 грн (т. 1 а. с. 159).

Позивачем також надано до суду апеляційної інстанції акт наданих правових послуг та виконаних робіт від 08.01.2023, відповідно до якого сторони узгодили наступний перелік робіт та послуг, а також їх вартість:

- клопотання про витребування доказів у відповідача від 24.01.2022 року - (1 год.) 500 грн;

- пояснення до заперечення відповідача від 07.02.2022 року - (2 год.) 500 грн;

- відповідь на адвокатський запит відповідача - (1 год.) 500 грн;

- клопотання про витребування доказів у відповідача від 13.05.2022 року (1 год.) 500 грн;

- участь у судових засіданнях 22.02.2022 року, 02.05.2022 року, 19.05.2022 року, 16.06.2022 року, 21.07.2022 року, 30.08.2022 року, 21.09.2022 року - (7 год.) 500 грн за кожне засідання (3 5000 грн);

- надання правової оцінки наданих клієнтом рішення суду Полтавської області від 21.09.2022 року - (5 год.) 1 500 грн;

- вивчення законодавства, судової практики (ЄСПЛ) щодо спірних правовідносин - (4 год.) 1000 грн;

- складання апеляційної скарги - (6 год.) 5000 грн;

- заперечення на відзив відповідача - (2 год.) 2000 грн.

Усього: 15 000 грн (т. 2 а. с. 192).

В наданому до суду касаційної інстанції акті наданих правових послуг та виконаних робіт сторони узгодили наступний перелік робіт та послуг, а також їх вартість по справі №917/1891/21:

- підготовка касаційної скарги на рішення та постанову суду - (5 год.) 5000 грн;

- клопотання про поновлення строку для оскарження рішення суду - (2 год.) 600 грн;

- клопотання про відстрочення судового збору за подачу касаційної скарги - (2 год.) 600 грн;

- клопотання про зупинення виконавчого провадження - (1 год.) 600 грн;

- підготовка уточненої касаційної скарги - (3год.) 2000 грн;

- підготовка заперечення на відзив до касаційної скарги - ( 5 год.) 3000 грн.

Усього: 11 800 грн (т. 3 а. с. 208).

В акті наданих правових послуг та виконаних робіт від 08.02.2024 року сторони узгодили наступний перелік робіт та послуг, а також їх вартість у суді першої інстанції при новому розгляді справи №917/1891/21:

- вивчення постанови Верховного Суду по справі №917/1891/21 - (2 год.) 2 500,00 грн;

- підготовка та участь у судовому засіданні - 2 засідання (2 год.) 3 000,00 грн.

Усього: 5 500 грн (т. 4 а. с. 93).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надавав адвокат Бойченко В. П. на підставі договору від 05.01.2022 року про надання правової допомоги та ордеру серії серія ВІ №1077935 від 19.01.2022 року.

У постанові Верховного Суду від 02.02.2024 року по справі 910/9714/22 зазначено:

"6.36. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

6.37. Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6.38. Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

6.39. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

6.40. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

6.41. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

6.42. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

6.43. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

6.44. Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

6.45. У контексті доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, зокрема, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

6.46. Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

6.47. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

6.48. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

6.49. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.50. Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 15 та 2 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги."

Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн, колегія суддів зазначає, що згідно статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 зазначеного кодексу особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені (постанова Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №916/24/18).

З поданого позивачем акту від 08.01.2023 року вбачається, що в ньому зазначена частина послуг та робіт, наданих адвокатом в суді першої інстанції, зокрема: клопотання про витребування доказів у відповідача від 24.01.2022 року - (1 год.) 500 грн; пояснення до заперечення відповідача від 07.02.2022 року - (2 год.) 500 грн; відповідь на адвокатський запит відповідача - (1 год.) 500 грн; клопотання про витребування доказів у відповідача від 13.05.2022 року (1 год.) 500 грн; участь у судових засіданнях 22.02.2022 року, 02.05.2022 року, 19.05.2022 року, 16.06.2022 року, 21.07.2022 року, 30.08.2022 року, 21.09.2022 року - (7 год.) 500 грн за кожне засідання (3 5000 грн).

Тобто, дані понесені витрати на професійну правничу допомогу мали бути подані до суду саме першої інстанції, а не апеляційної, з огляду на що суд не вбачає підстав для їх задоволення.

До того ж, клопотання про витребування доказів у відповідача від 24.01.2022 року вже було включено в перелік наданих послуг та виконаних робіт акту від 19.01.2022 року (т. 1 а. с. 114), а судові витрати за даним актом вже було розподілено колегією суду при ухваленні рішення від 07.02.2024 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що такі послуги, як: надання правової оцінки наданих клієнтом рішення суду Полтавської області від 21.09.2022 року та вивчення законодавства, судової практики (ЄСПЛ) щодо спірних правовідносин (п. 3 та п. 4 акту від 08.01.2023 року) охоплюються поняттям складання апеляційної скарги.

Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді касаційної інстанції у розмірі 11 800,00 грн, колегія суддів враховує наступне.

В акті від 16.10.2023 року (т. 3, а. с. 208) в переліку містяться такі надані послуги та виконані роботи: клопотання про поновлення строку для оскарження рішення суду, клопотання про відстрочення судового збору за подачу касаційної скарги та підготовка уточненої касаційної скарги.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023 року було залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , а також ухвалено усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн за подання касаційної скарги у даній справі; навести, які саме конкретні, чітко визначені норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та не застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

Отже, надані послуги та виконані роботи, зазначені в п. 2, п. 3 та п. 5 акту від 16.10.2023 року (т. 3 а. с. 208), були зумовлені недоліками при підготовці касаційної скарги, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 3 200,00 грн за вищезазначені роботи та послуги.

Відносно стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підготовку та подання клопотання про зупинення виконавчого провадження (п. 4 акту) колегія суддів зазначає, що ухвалою Верховного суду від 07.09.2023 року було відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Тобто, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача 600 грн вищезазначену виконану роботу.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції при новому розгляді у розмірі 5 500,00 грн, то, дослідивши надані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката докази, колегія суддів дійшла висновку, що виокремлення адвокатом в акті від 08.02.2024 році (т. 4 а. с. 93) послуги вивчення постанови Верховного Суду по справі №917/1891/21 як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим, адже охоплюється діями адвоката при підготовці та участі у судовому засіданні.

У заяві про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу від 20.02.2024 року позивач також просив розподілити його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції - 10 400,00 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що під час нового розгляду справи при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу було досліджено всі докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, які були подані позивачем 20.01.2022 року та 21.03.2022 року (договір на надання правової допомоги адвокатом Бойченко В.П. позивачу від 05.01.2022 року (том 1, арк. с. 112-113), ордер (том 1, а.с. 110), Акт наданих правових послуг та виконаних робіт від 19.01.2022 року (том 1, а. с. 114), оригінал квитанції від 19.01.2022 року про сплату позивачем адвокату Бойченко В.П. 10 400 грн. (том 1, а.с.119), Додаток до Акту наданих правових послуг від 21.02.2022 року на суму 11 100 грн (том 1, а.с. 159)) та стягнуто рішенням суду від 07.02.2024 року витрат на правничу допомогу у розмірі 11 100, 00 грн .

Отже, вимога про стягнення витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10 400,00 грн задоволенню не підлягає, оскільки дане питання вже було вирішено в основному рішенні 07.02.2024 року.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи, такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, враховуючи наведену практику Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 42 700,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на викладене, вивчивши надані документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу та винесення додаткового рішення по справі №917/1891/21 підлягає частковому задоволенню в розмірі 18 000,00 грн (понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді: апеляційної інстанції - 7 000,00 грн (5 000,00 грн за складання апеляційної скарги та 2 000,00 грн за підготовку заперечення на відзив відповідача); касаційної інстанції - 8 000,00 грн (5 000,00 грн за підготовку касаційної скарги на рішення та постанову суду та 3 000,00 грн за підготовку заперечення на відзив до касаційної скарги); першої інстанції при новому розгляді - 3 000,00 грн (підготовка та участь у судовому засіданні).

Керуючись статтями 126, 129, 240, 244 ГПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу (вх. №2396 від 2396) по справі №917/1891/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ватутинець-1" (вул. Чорновола, 2-б, кв. 22, м. Полтава, 36003, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35582353) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. Відмовити в іншій частині заяви.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04.03.2024 року.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 256 -257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко

Суддя Т. М. Безрук

Суддя О. А. Киричук