Рішення

від 28.02.2024 по справі 920/451/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.2024м. СумиСправа № 920/451/23

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Координат БС»

до відповідача: Управління комунальним майном Сумської обласної ради в особі ліквідаційної комісії

про стягнення 3134000 грн 00 коп., зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Дереза М.Е.

від відповідача: не прибув.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: 1) стягнути з Управління комунального майна Сумської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КООРДИНАТ БС» грошові кошти у сумі 3134000,00 грн без ПДВ по договору №28-10/22 від 28.10.2022; 2) Зобов`язати Управління комунального майна Сумської обласної ради в особі ліквідаційної комісії (комісії з припинення) включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КООРДИНАТ БС» в сумі 3134000,00 грн до реєстру вимог кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу Управління комунального майна Сумської обласної ради.

Відповідно до ухвали суду від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначене на 14.06.2024.

14.06.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. №3612) .у якому проти позову відповідач заперечує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №920/451/23 на 30 днів, підготовче засідання відкладене на 12.07.2023.

Відповідно до ухвали суду від 12.07.2023 підготовче засідання відкладене на 07.08.2023.

Ухвалою суду від 07.08.2023 було зупинено провадження у справі №920/451/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №920/761/23, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

Відповідно до ухвали суду від 05.12.2023 провадження у справі було поновлене та призначено підготовче засідання на 10.01.2024.

Ухвалою суду від 10.01.2024 підготовче засідання відкладене на 29.01.2024.

Відповідно до ухвали суду від 29.01.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2024.

15.02.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх №873).

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Щодо клопотання представника відповідача про зупинення розгляду справи (вх. №873 від 15.02.2024).

У клопотанні відповідач просить суд зупинити провадження у справі у зв`язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи за №480/13022/23.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що 13.12.2023 року Сумським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 480/13022/23 за позовом Сумської обласної ради до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, яка є пов`язаною з даною справою.

Відповідач у клопотанні про зупинення провадження у справі посилається на п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України, зі змісту якого вбачається, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках зокрема об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 13 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Враховуючи те, що в обґрунтування клопотання відповідач посилається на п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України, а відповідно до ухвали суду від 29.01.2024 підготовче провадження у справі було закрите і справу призначено до судового розгляду по суті, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 28.10.2022 між позивачем та Управлінням комунального майна Сумської обласної ради (далі по тексту Управління) було укладено договір №28-10/22 про надання послуг, а саме послуг з проведення інвентаризації земель лісогосподарського призначення, перелік яких викладений у специфікації (додатки №1,2 до договору).

Ціна договору складає 3134000,00 грн. а послуги повинні бути надані позивачем у строку до 26.12.2022 (п.п. 3.1., 5.2. договору).

Порядок здійснення оплати сторони визначили у п.п. 4.1-4.2. договору, а саме: розрахунки за надані Послуги проводяться за фактом надання Послуг та після надання Постачальником належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати отримання Замовником актів приймання-передачі наданих послуг.

21.12.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, згідно якої у т.ч. були внесені зміни до додатку №1 до договору характеристика об`єкта (відомості про кількісний склад земель та площу).

14.12.2022 позивач надіслав Управлінню майном Сумської обласної ради лист №117, у якому запропонував продовжити термін дії договору до 01.06.2023.

Відповідач відмовився від пропозиції позивача про укладення додаткової угоди та продовження строку дії договору (лист-відповідь №01-12/594 від 28.12.2022).

17.02.2023 Сумською обласною радою було прийнято рішення про ліквідацію управління майном Сумської обласної ради, відповідно до якого припинено діяльність цієї юридичної особи, утворена ліквідаційна комісія та установлено, що претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи та внесення запису про ліквідацію Управління майном Сумської обласної ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою управління: площа Незалежності, 2, місто Суми, 40030.

02.03.2023 позивач надіслав на адресу відповідача - Управління майном Сумської обласної ради в особі ліквідаційної комісії з припинення лист №79, у якому повідомив про виконання зобов`язань за договором, запропонував прийняти послуги, підписати акти приймання-передачі послуг та оплатити їх. До листа позивач додав підписаний його представником акт приймання-передачі технічної документації із землеустрою та рахунок-фактуру №27 від 28.02.2023 на суму 3134000,00 грн.

05.04.2023 позивач, у межах визначених строків, звернувся до відповідача із заявою про визнання вимог кредитора, згідно якої просив визнати кредиторські вимоги на загальну суму 3134000,00 грн.

Лист від 02.03.2023 та заява від 05.04.2023 були отримані відповідачем, про що свідчать відмітки на перших аркушах відповідного листа та заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України відповідач був зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання заяви, тобто не пізніше 05.05.2023, повідомити позивача про прийняте рішення за результатами розгляду заяви.

Відповідач не повідомив про прийняте рішення, тому позивач 28.04.2023 звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує з огляду на наступне:

-Строк дії договору закінчився 26.12.2022. додаткова угода про його продовження не була укладена;

-положеннями Договору було визначено, що оплата здійснюється у межах наявних відповідних бюджетних призначень (асигнувань, встановлених кошторисом на 2022 рік) за рахунок коштів обласного бюджету Сумської області, тому відносини, які виникають у процесі виконання ним своєї частини договору, регулюються нормами Бюджетного кодексу України. Кошти на вказані цілі були виділені Відповідачу у жовтні 2022 року, що підтверджується Кошторисом на 2022 рік за кодом класифікації видатків ТПКВТКМС 3117150;

-В порушення пунктів 5.1. та 5.2 Договору Позивач не виконав у встановлений Договором строк свої зобов`язання щодо надання послуг перед Відповідачем та не надав Відповідачу актів приймання-передачі наданих послуг.

Тому Відповідач не мав права брати бюджетні зобов`язання на видатки, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями на оплату послуг за Договором у 2023 році, оскільки такі дії суперечать вимогам Бюджетного кодексу України. У зв`язку з цим Відповідач не мав права продовжувати термін дії Договору та брати на себе зобов`язання здійснити оплату послуг за Договором у 2023 році.

Предметом судового розгляду у цій справі є позовна вимога кредитора про зобов`язання юридичної особи-боржника в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги у процедурі припинення цієї особи за рішенням учасників.

Згідно з положеннями частини першої статті 104 ЦК України припинення юридичної особи може відбуватися шляхом ліквідації.

Відповідно до статті 110 ЦК України:

- юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (пункт 1 частини першої);

- якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина третя).

Приписами статті 105 ЦК України встановлено, що:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (частина перша);

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (абзац перший частини третьої);

- до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта);

- строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п`ята).

- кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (частина шоста).

Нормами статті 111 ЦК України передбачено, що:

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи (частина восьма).

Положеннями статті 112 ЦК України визначено, що:

- у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (частина третя);

- вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (частина четверта);

- вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (частина п`ята).

Правове регулювання процедури припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням її власника спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом такого власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і правом кредитора цієї юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про її припинення, на задоволення своїх кредиторських (грошових) вимог. Відтак настання наслідків у вигляді припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації є можливим за умов дотримання учасником цієї особи та її ліквідаційною комісією (ліквідатором) добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої положеннями цивільного законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу. Інша поведінка названих осіб суперечитиме таким засадам цивільного законодавства, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України);

Добровільна ліквідація юридичної особи без розгляду вимог кредитора спричиняє невиправдане та непропорційне втручання у мирне володіння майном такого кредитора. Захист прав та законних інтересів учасників юридичної особи, зокрема права визначати її юридичну долю, не може відбуватися за рахунок позбавлення кредитора права на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (схожий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/28502/14);

Припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації є можливим виключно у випадку достатності майна цієї особи для задоволення вимог її кредиторів (платоспроможності боржника). Протилежний стан, а саме недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, зумовлює в силу вимог частини третьої статті 110 ЦК України обов`язок такої юридичної особи здійснити всі необхідні дії, визначені законодавством про банкрутство (чинним Кодексом України з процедур банкрутства, що встановлює умови та порядок, зокрема, відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом);

Перевірка факту достатності майна юридичної особи, що ліквідується за рішенням власника, для задоволення вимог її кредиторів здійснюється на підставі відомостей проміжного ліквідаційного балансу цієї особи, який складається ліквідаційною комісією (ліквідатором) після закінчення строку для заявлення вимог кредиторами. Відповідно наявність та розмір кредиторської заборгованості такої особи встановлюється, виходячи із пред`явлених кредиторами, в межах відповідного строку, грошових вимог до неї (статті 110-112 ЦК України);

Необхідним (як законодавчо встановлена вимога) та належним повідомленням кредиторів юридичної особи про факт припинення (у тому числі добровільної ліквідації) цієї особи є оприлюднення відповідної інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр). Такі відомості знаходяться у безоплатному доступі, є відкритими та загальнодоступними в силу вимог частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №755-IV та підпункту 1 пункту 2, розділу ІV Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1692/5

Обчислення строку для заявлення кредиторами своїх вимог буде починатися з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі внесеного до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи. Такий строк не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (частина п`ята статті 105 ЦК України).

Норми цивільного законодавства не надають ліквідаційній комісії (ліквідатору) права залишати вимоги кредиторів без розгляду, тобто фактично ухилитися від їх розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №910/9052/18 та від 26.10.2022 у справі № 910/406/21).

Доведення факту ухилення ліквідаційної комісії (ліквідатора) від розгляду вимог кредитора не потребує надання останнім доказів отримання зазначеною комісією/ліквідатором заяви з кредиторськими вимогами. Такий факт (ухилення) суд може встановити на підставі наявних у справі доказів належного звернення кредитором до боржника (юридичної особи, що припиняється) та відсутності відповідного рішення ліквідаційної комісії (ліквідатора), яке в силу частини шостої статті 105 ЦК України має надсилатися кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання таким боржником відповідної вимоги. Водночас, ЦК України (у т.ч. статті 105, 110-112) не конкретизує питання того, який саме спосіб звернення кредитора до боржника (юридичної особи, що припиняється) є належним.

Ухилення ліквідатора від розгляду кредиторських вимог та ліквідація юридичної особи за наявності незадоволених вимог кредитора є порушенням процедури припинення такої особи, передбаченої статтями 110 та 111 ЦК, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом.

Якщо звернення з кредиторськими вимогами відбулось в межах строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення, однак ліквідаційна комісія (ліквідатор) ухилилася від розгляду цих вимог, то кредитор може захистити своє право шляхом звернення до суду з відповідним позовом до ліквідаційної комісії (ліквідатора) про зобов`язання визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника кредиторських вимог.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених приписів законодавства, на підставі дослідження наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позивач своєчасно звернувся як до ліквідаційної комісії із заявою, так і до суду із позовом.

Однак, позивачем заявлено 2 вимоги:

1) стягнути з Управління комунального майна Сумської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КООРДИНАТ БС» грошові кошти у сумі 3134000,00 грн без ПДВ по договору №28-10/22 від 28.10.2022;

2) Зобов`язати Управління комунального майна Сумської обласної ради в особі ліквідаційної комісії (комісії з припинення) включити кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КООРДИНАТ БС» в сумі 3134000,00 грн до реєстру вимог кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу Управління комунального майна Сумської обласної ради, що неприпустимим, так як належним способом захисту у даному випадку може бути лише вимога про зобов`язання визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника кредиторських вимог.

Щодо заявлених позивачем кредиторських вимог

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Оскільки для відповідача (замовника за Договором) у першу чергу інтерес становить упредметнений результат виконаних робіт/наданих послуг (виготовлення та встановлення інформаційних стендів, щитів, інформаційно-охоронних та межових знаків), а не сам процес надання послуг, то Договір має змішаний характер і поєднує в собі елементи договору підряду та договору надання послуг.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Обов`язок замовника прийняти виконану підрядником роботу є одним із конститутивних елементів юридичного змісту підрядного правовідношення. Цей обов`язок існує протягом всього періоду існування такого правовідношення, але переходить з потенційного до активного стану лише в момент, коли підрядник запропонує замовнику належне виконання, тобто коли замовник одержить повідомлення підрядника про готовність виконаних за договором робіт до передання.

Приймання замовником виконаних підрядних робіт має на меті підсумкову перевірку замовником якості та повноти виконання цих робіт підрядником.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу (виконати роботи), а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу (виконані роботи), а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

За змістом частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Так, згідно пункту 5.4. Договору зобов`язання постачальника щодо надання послуг вважаються виконаними в повному обсязі в момент підписання відповідних документів. У разі виявлення уповноваженим представником покупця невідповідності якості або кількості наданих послуг, згідно з відповідними документами, постачальник здійснює виправлення та усунення помилок та недоліків за свій рахунок.

Відповідно до пункту 5.2. Договору датою надання послуг є дата, коли послуги було передано за місцем їх надання, що підтверджується відповідними документами (актом виконаних робіт, актом прийому-передачі).

Крім того, згідно пункту 2.4. Договору постачальник зобов`язаний у момент передачі послуг надати оригінали або завірені копії документів, що засвідчують якість та безпечність послуг у відповідності до діючого законодавства України.

Згідно пункту 4.1. Договору розрахунки за надані позивачем послуги проводяться Управлінням за фактом надання послуг після надання позивачем належним чином оформлених актів приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до пункту 5.1. Договору надання послуг здійснюється в термін до 26.12.2022.

Як зазначав відповідач у відзиві на позов, позивачем в установленому законодавством та Договором порядку та строки не були надані послуги щодо проведення інвентаризації згідно Договору.

За змістом частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку позивач, який стверджує про належне виконання ним зобов`язань за Договором в частині надання послуг з управління нерухомістю (проведення інвентаризації) на загальну суму 3134000,00 грн мав надати суду докази на підтвердження фактичного надання таких послуг, повідомлення замовника про готовність наданих за договором послуг до передання, зокрема, шляхом направлення замовнику належним чином оформлених актів виконаних робіт із документами, що засвідчують якість та безпечність послуг у відповідності до діючого законодавства України.

Позивач на підтвердження факту надання послуг посилається на лист №79 від 02.03.2023 (а.с. 18-26), адресований Управлінню, в якому повідомляє, що зобов`язання згідно договору виконав у повному обсязі, просить прийняти надані послуги і підписати акт приймання-передачі, а також своєчасно їх оплатити. До листа позивач додав підписаний його представником акт приймання-передачі та рахунок на оплату.

Відповідач у відзиві на позов визнає факт отримання 28.02.2023 від позивача актів приймання-передачі виконаних послуг, які він не підписав та послуги у встановленому законодавством та договором порядку не приймав (а.с.57).

Також у якості доказів прийняття робіт відповідачем, позивач подав суду рішення Сумської обласної ради від 26.05.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель» та рішення Сумської обласної ради від 26.05.2023 «Про внесення змін до рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» (а.с. 95-171).

На думку позивача, зазначені рішення є доказом прийняття робіт відповідачем. суд критично оцінює твердження позивача, так як договором та нормами ЦК України, ГК України чітко було визначено порядок прийняття та передачі послуг за договором.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що останні не містять жодних належних, допустимих та вірогідних у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту виконання позивачем робіт згідно Договору.

З огляду на вказане, у суду відсутні підстави для висновку, що замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт та їх оплати.

Більш того, згідно статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Даний Договір було укладено за результатами проведення процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на дату укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічне положення закріплене у пункті 7.2. Договору.

Відповідно до пункту 5.1. Договору та пункту 12.1. Договору термін надання послуг та строк дії Договору закінчився 26.12.2022.

Додаткових угод про продовження строку надання послуг між сторонами підписано не було у зв`язку з неприйняттям такої пропозиції відповідачем.

Таким чином, на момент звернення позивача з вимогою про визнання кредиторських вимог строк дії Договору закінчився, позивач своїх обов`язків по Договору ні протягом його дії, ні до моменту звернення із заявою про визнання кредиторських вимог не виконав, визначені договором послуги замовнику не передав (докази протилежного у матеріалах справи відсутні), у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача визнати кредиторські вимоги та стягнути є безпідставними та стягнути грошові кошти у сумі 3134000,00 грн не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом відмовлено у позові повністю, то витрати позивача із сплати судового збору у повному обсязі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Координат БС» до Управління комунальним майном Сумської обласної ради в особі ліквідаційної комісії про стягнення 3134000 грн 00 коп., зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 49694 грн 00 коп. покласти на позивача.

3.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.03.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко