Рішення

від 04.03.2024 по справі 927/1735/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2024 року м. Чернігівсправа №927/1735/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Орбіта,

код ЄДРПОУ 23633937

вул. Юрія Вєтрова, 35, м. Суми, 40020

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ведмідь Фем,

код ЄДРПОУ: 43186219,

вул. Слободська, 75-А, кв. 8, м. Чернігів, 14021

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство Абінбев Ефес Україна; код ЄДРПОУ 30965655

вул. Фізкультури, 30-В, м. Київ, 03150

предмет спору: про стягнення 63448,43 грн

Учасники справи не викликались.

Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Орбіта подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Ведмідь Фем про стягнення 63448,43 грн, з яких: 10223,66 грн заборгованості за неоплачений товар, 53224,77 грн компенсації за втрачене обладнання (відновну вартість).

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №1/52-2021 від 07.06.2021, договором про експлуатацію обладнання №сч 42-21/368 від 08.06.2021 та договором №сч42-21/397 від 11.06.2021.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3, п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Абінбев Ефес Україна» (вул. Фізкультури, 30-В, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 30965655); встановити відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов, для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до нього доказів відповідачу та третій особі; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу та третім особам; зобов`язано відповідача зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у відповідності до положень ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України в десятиденний строк з дня вручення ухвали.

Ухвала суду від 03 січня 2024 року направлена відповідачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю Ведмідь Фем (код ЄДРПОУ: 43186219) за адресою місця реєстрації: вул. Слободська, 75-А, кв. 8, м. Чернігів, 14021 (інформація згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), яка також зазначена в укладених між сторонами договорах, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило, у зв`язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального законодавства строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Орбіта» (Постачальник) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕДМІДЬ ФЕМ» (Покупець) було укладено Договір поставки №1/52-21Ч від 07.06.2021.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупцю визначений цим Договором товар, а Покупець зобов`язується приймати цей товар, здійснювати його своєчасну оплату та повертати тару.

Під товаром, що є предметом поставки за договором, розуміється: пиво, напої, склопляшка, надалі за текстом товар (п. 1.2 договору).

Під тарою за договором розуміється: поліетиленові ящики, КЕГи, вуглекислотні балони, будь-яка інша тара, зазначена як така у цьому договорі та/або як така у супровідних документах на відповідну партію товару, надалі за текстом тара (п. 1.3 договору).

07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Орбіта (Дистриб`ютор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕДМІДЬ ФЕМ» (торгова точка або ТТ) укладено договір про експлуатацію обладнання №сч 42-21/368.

11.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Орбіта (Дистриб`ютор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕДМІДЬ ФЕМ» (торгова точка або ТТ) укладено договір про експлуатацію обладнання №сч 42-21/397.

Відповідно до п. 1.1 договорів Дистриб`ютор передав Торговій точці вказане у цьому договорі Обладнання, а ТТ прийняла вказане в цьому договорі обладнання та зобов`язується експлуатувати таке обладнання відповідно до умов договору та «Умов ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» щодо обігу та експлуатації обладнання» для реалізації з його використанням виключно товару і відповідно до цього Договору та Умов ТТ зобов`язується повернути таке Обладнання Дистриб`ютору або Компанії в тому ж стані, в якому Торгова точка отримувала таке Обладнання з урахуванням його нормального зносу.

Відповідно до п. 1.9 договорів, обладнання, яке передане Торговій точці, ТТ зобов`язана повернути Дистриб`ютору (а у випадках, передбачених цим Договором та Умовами- Компанії) в стані, в якому воно було отримано з урахуванням його нормального зносу, у вказаній у відповідній вимозі термін. Вимога має бути подана письмово.

У випадку закінчення строку дії договору, припинення строку його дії, його розірвання, ТТ повинна повернути Дистриб`ютору (а у випадках, передбачених цим Договором та Умовами - повернути Компанії) Обладнання протягом 3 календарних днів з дня закінчення строку дії цього Договору, припинення строку його дії, його розірвання (п.1.10 договорів).

Повернення Обладнання Торговою точкою Дистриб`ютору оформлюється відповідним актом приймання-передачі між Дистриб`ютором та Торговою точкою за формою згідно з Умовами, який в обов`язковому порядку має бути попередньо погоджений підписом уповноваженого представника Компанії та скріплений печаткою/штампом Компанії (п.1.11 договорів).

Відповідно до п. 1.8 Договорів Торгова точка несе ризик випадкового знищення та/або випадкового пошкодження (псування) обладнання з моменту отримання обладнання від Дистриб`ютора і до моменту його повернення Компанії або Дистриб`ютору.

Відповідно до 1.14 Договору строк дії цього договору - з дня підписання його всіма Сторонами та погодження Компанією і до 31.12.2024. Якщо за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору жодна із Сторін не надішле іншій Стороні (або Компанія не надішле обом Сторонам) письмове повідомлення із підтвердженням закінчення Договору у визначену цим Договором дату, цей Договір вважається продовженням до кінця календарного року, наступного за роком, на який припадає день закінчення строку дії цього Договору. Це правило про автоматичне продовження строку дії цього договору поширюється на усі наступні випадки закінчення строку його дії.

На виконання умов Договору позивачем на фактичну адресу відповідача відвантажувався товар (пиво) у зворотній тарі багаторазового використання - відповідно до заявок та згідно з накладними №32715, №32716, №32717 від 16.07.2021, відповідно в сумі 5514,00 грн, 699,36 грн, 2252,40 грн, та накладними №34187, №34188, №34189 від 22.07.2021, відповідно у сумі 1212,00 грн, 200,00 грн, 1557,90 грн було відвантажено товар проте фактично не сплачено його.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 12.10.2021 відбулось часткове повернення покупцем товару на суму 1212,00 грн, тара зазначена в накладних була повернута. Таким чином, станом на 27.12.2023 залишається не сплаченим товар на суму 10223,66 грн з ПДВ.

Позивач у позовній заяві зазначає, що позивач здійснює торгівлю напоями на території Чернігівської області. Для здійснення своєї діяльності Товариство, як офіційний Дистриб`ютор ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» (Компанія), передавало холодильне, розливне та торгівельне обладнання в Торгові точки відповідача, а Торгова точка - ТОВ «ВЕДМІДЬ ФЕМ», прийняло Обладнання в експлуатацію на підставі договору про експлуатацію обладнання № сч 42-21/368 від 08.06.2021 року та № сч 42-21/397 від 11.06.2021 року укладеного між позивачем (Дистриб`ютор), відповідачем (Торгова точка), та за погодження третьої особи - ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», (код ЄДРПОУ 30965655 (Компанія).

Згідно Договору про експлуатацію обладнання №сч 42-21/368 від 08.06.2021 Дистриб`ютор передав, а Торгова точка - ТОВ «ВЕДМІДЬ ФЕМ» прийняла Обладнання в експлуатацію в магазин (Седнів, вул. Я.Лизогуба, 33а): 13009/ Літнє кафе 5х5 типу 1 лого 1 у кількості 2 шт. на загальну вартість 25000,00 грн.

Згідно Договору про експлуатацію обладнання №сч 42-21/397 від 11.06.2021 Дистриб`ютор передав, а Торгова точка - ТОВ «ВЕДМІДЬ ФЕМ» прийняла Обладнання в експлуатацію в магазин (Седнів, вул. Я.Лизогуба, 33а) на загальну суму 53224,77 грн.

-11873/Холодильний шкаф ICE STREAM PRIME №03070615604011793191987019010D вартістю - 16452,11 грн,

-12508/ Мебель Черн дер кпл кв/стол 4+1 у кількості 2 шт на загальну вартість 2565,66 грн.

-12713/ Мебель Черн дер кпл кв/стол 4+1 у кількості 1 шт на загальну вартість 2057,00грн.

-12505/ Мебель Черн дер кпл стд 4+1 у кількості 5 шт на загальну вартість 7150,00 грн.

За умовами Договорів Обладнання, яке передане Торговій точці, Торгова точка зобов`язана повернути Дистриб`ютору в стані, в якому воно було отримано з урахуванням його нормативного зносу, у вказаний у відповідній вимозі термін / строк. Вимога має бути подана письмовою.

Позивач у позовній заяві зазначає, що загальна сума вартості не повернутого обладнання, згідно ціни визначеної в договорах, складає 53224,77 грн з ПДВ.

Як зазначає позивач, на вартість обладнання нараховується податок на додану вартість, оскільки ТОВ фірма «Орбіта» є платником ПДВ. Податок на додану вартість - це надбавка до ціни товару/роботи/послуги, покупець сплачує ПДВ, коли купує у контрагента продукцію, товари, замовляє послуги, а вести облік з податку і сплатити його в бюджет - це обов`язок суб`єкта господарювання (стаття 180, 185, 187 Податкового Кодексу України). Згідно п. 19 Умов щодо обігу та експлуатації обладнання ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», затверджених в останній редакції 01.01.2023 року, визначено, що у випадку втрати обладнання ТТ повинна відшкодувати особі, якій має здійснюватися повернення втраченого обладнання збитки у сумі вартості втраченого обладнання та грошової суми, яка визначається шляхом множення ціни вартості обладнання на ставку податку на додану вартість.

На адресу реєстрації відповідача позивачем було направлено вимогу №142 від 31.01.2023 про повернення Обладнання та сплату заборгованості у строк 3 робочі дні з дати отримання вимоги, згідно пункту п. 1.9 договору, а у разі не повернення майна у строк 3 робочі дні, позивач вимагає у термін 5 (п`ять) банківських днів з дати закінчення строку для повернення майна перерахувати борг 63448, 43 грн з ПДВ (10223,66 грн заборгованості та 53224,77 грн компенсації за втрачене обладнання (відновну вартість).

Про направлення вимоги на адресу відповідача свідчить фіскальний чек АТ «УКРПОШТА» від 31.01.2023 у матеріалах справи /а.с. 14/.

Як вказує позивач у позовній заяві, Відповідач обладнання не повернув, вартість переданого товару не сплатив. Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та стягненням з відповідача суми заборгованості.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач вартість отриманого ним товару позивачу у повному обсязі не сплатив, у результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 10223,66 грн за неоплачений товар.

Факт існування заборгованості за відповідачем у розмірі 10223,66 грн за неоплачений товар, не спростована відповідачем.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, крім іншого, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Станом на день прийняття рішення відповідач заборгованість у розмірі 63448,43 грн, з яких: 10223,66 грн заборгованості за неоплачений товар, 53224,77 грн компенсації за втрачене обладнання (відновну вартість) не сплатив.

Суд звертає увагу на те, що всі накладні за якими передавався товар підписані представником відповідача та скріплені печаткою відповідача, що фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що обов`язок відповідача здійснити оплату товару та сплатити компенсацію за втрачене обладнання (відновну вартість) за укладеними між сторонами договорами та накладними зазначеними вище, є документально підтвердженим, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення обладнання та сплати заборгованості за неоплачений товар. Доказів сплати компенсації позивачу за втрачене обладнання відповідачем суду не надано.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 63448,43 грн, з яких: 10223,66 грн заборгованості за неоплачений товар, 53224,77 грн компенсації за втрачене обладнання (відновну вартість) є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ведмідь Фем (код ЄДРПОУ: 43186219, вул. Слободська, 75-А, кв. 8, м. Чернігів, 14021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Орбіта (код ЄДРПОУ 23633937; вул. Юрія Вєтрова, 35, м. Суми, 40020) 10223,66 грн заборгованості за неоплачений товар, 53224,77 грн компенсації за втрачене обладнання (відновну вартість) та 2684,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 04 березня 2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/